905/4194/13 Про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - 13.08.2013 Прийняття

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група", м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", м.Донецьк про стягнення 47292,26грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.06.2013р. до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача: ОСОБА_1, м.Одеса, ОСОБА_2, м.Одеса; відповідача: ОСОБА_3, Одеська область, Болградський район, с.Нові Трояни, ОСОБА_4, м.Одеса (а.с.1).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: Генеральний Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) №28-2828-0157 від 20.07.2009р. з додатком; довідки ДАІ; Акт огляду пошкодженого транспортного засобу від 09.01.2013р.; заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування №ПСКА-2423 від 09.01.2013р.; постанову Болградського районного суду Одеської області від 31.01.2013р. у справі №497/251/13-п (провадження №3/497/134/13); рахунок №ПР30000880/ПРС00000875 від 11.01.2013р.; страховий акт №ПСКА-2423 від 18.01.2013р.; розрахунок суми страхового відшкодування від 18.01.2013р.; платіжне доручення №826 від 21.01.2013р. на суму 47292,26грн.; заяву на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу №11/4741 від 11.02.2013р. тощо.

Протягом розгляду справи позивач надав:

1) заяву №11/5931 від 26.06.2013р. про розгляд справи за відсутності свого представника та витребувані ухвалою суду від 14.06.2013р. документи (а.с.54-70);

2) заяву №116360 від 07.08.2013р. розгляд справи за відсутності свого представника та витребувані ухвалою суду від 08.07.2013р. документи (а.с.130-136).

Протягом розгляду справи відповідач надав:

1) відзив №574/17 від 08.07.2013р. з додатками, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. До відзиву додав, зокрема, копію Полісу №АВ/4437153 (а.с.75-80);

2) додаткові пояснення по суті спору №745/17 від 12.08.2013р. з додатками (а.с.138-151);

3) клопотання №746/17 від 12.08.2013р., в якому запропонував питання експерту на випадок призначення автотоварознавчої експертизи (а.с.152-154).

27.06.2013р. на адресу суду від третьої особи ОСОБА_2 надійшли пояснення від 26.06.2013р. про обставини ДТП з додатками (а.с.46-52).

29.07.2013р. від Болградського районного суду Одеської області з супровідним листом №326/13 від 01.07.2013р. надійшли копії матеріалів адміністративної справи №497/251/13-п про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 (а.с.91-107).

29.07.2013р. на адресу суду від третьої особи ОСОБА_4 надійшла заява б/н від 26.07.2013р. про відмову від надання пояснень у справі (у двох екземплярах - а.с.109-110).

30.07.2013р. на адресу суду від ОСОБА_3 надійшли копії паспорта та адміністративної справи №497/251/13-п про притягнення його до адміністративної відповідальності (а.с.112-128).

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

20.07.2009р. між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (Страхувальник, вигодонабувач) було укладено Генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) №28-2828-0157 (далі - Генеральний договір, а.с.55, 57-62), в межах якого страхування кожного окремого транспортного засобу оформлюється окремим додатком, який є формою договору страхування та невід'ємною частиною Генерального договору (п.10 Генерального договору). Відповідно до п.8 Генерального договору строк дії Генерального договору - з 00.00год. 21.07.2009р. по 24.00год. 31.12.2014р.; строк дії конкретного додатку зазначається в додатку; якщо строк дії додатку виходить за межі строку дії Генерального договору, то строк дії Генерального договору по відношенню до цього додатку автоматично подовжується до моменту закінчення строку дії відповідного додатку (а.с.55).

Відповідно до п.1.2 Загальних положень Статуту позивача Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" 14.12.2009р. змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група", яке є правонаступником всіх його прав, обов'язків та зобов'язань (а.с.33). Таким чином, Страховиком за Генеральним Договором є позивач у даній справі.

Додатковим договором №2 від 26.04.2011р. до Генерального договору сторони з 26.04.2011р. внесли зміни до номеру Генерального договору, виклавши його у наступній редакції: №28-0199-0157 (а.с.63).

09.10.2012р. Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (Страхувальник, вигодонабувач) уклали Додаток №28-0199-0157/12/0598 до Генерального договору (далі - Додаток, а.с.56), згідно з п.4 якого позивачем застрахований транспортний засіб Audi Q3 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 (надалі - застрахований автомобіль). Пунктом 5 Додатку визначені наступні умови добровільного страхування застрахованого автомобіля (КАСКО): за ризиком "ДТП" встановлено безумовну франшизу 0,5%. Згідно з п.8 Додатку він діє з 12.00год. 09.10.2012р. по 24.00год. 08.10.2017р. З прикінцевих положень Додатку вбачається, що цей Додаток є формою договору страхування та невід'ємною частиною Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) №28-0199-0157 від 26.04.2011р. і читається разом з ним.

За Договором про фінансовий лізинг №5884 від 04.10.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" як лізингодавець передало застрахований позивачем автомобіль у лізинг ОСОБА_7 як лізингоодержувачу (а.с.9).

09.01.2013р. у м.Одесі на вул.Грецькій, 5 відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП): ОСОБА_3, керуючи автомобілем Toyota, державний номер НОМЕР_2, не обравши безпечної швидкості руху, в результаті заносу здійснив виїзд на зустрічну смугу, де зіткнувся з автомобілем Audi Q3, державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1, який рухався йому на зустріч. Audi Q3 продовжив рух та зіткнувся з припаркованим без водія автомобілем Nissan, державний номер НОМЕР_4, що належить ОСОБА_2. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с.11, 92-96).

З Додатку до Генерального Договору вбачається, що під час його укладення сторони не зазначили державний номер транспортного засобу Audi Q3, натомість як ідентифікаційну ознаку застрахованого позивачем автомобіля було зазначено номер кузова/шасі, за яким при настанні страхового випадку позивач здійснив ідентифікацію забезпеченого ним за Генеральним Договором та Додатком до нього транспортного засобу.

Відповідно до п.1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р. (z1074-03) (далі - Методика), ідентифікаційний номер VIN (Vehicle Identification Number) - це структуроване поєднання літерно-цифрових позначень, що надаються виробником колісному транспортному засобу з метою його ідентифікації.

Отже, ідентифікаційний номер транспортного засобу має прерогативне значення над його номерним знаком, оскільки є незмінним.

З матеріалів справи вбачається наступне. Відповідно до Додатку до Генерального договору позивачем було застраховано транспортний засіб Audi Q3 із зазначенням номеру кузова/шасі НОМЕР_1 (а.с.56). При цьому в Свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 09.10.2012р. (а.с.10), Акті огляду пошкодженого транспортного засобу від 09.01.2013р. (а.с.15-16), в рахунку №ПРЗ0000880/ПРС00000875 від 11.01.2013р. (а.с.131-132), в Заяві про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 09.01.2013р. (а.с.19-20), у страховому акті позивача №ПСКА-2423 від 18.01.2013р. (а.с.22) та розрахунку суми страхового відшкодування до нього (а.с.23) зазначено одночасно номер кузова НОМЕР_1 та реєстраційний номер НОМЕР_3 транспортного засобу Audi Q3.

Таким чином, при з'ясуванні обставин щодо дії Договору страхування та визначення забезпеченого позивачем автомобіля судом встановлено, що в ДТП, що сталась 09.01.2013р. у м.Одесі на вул.Грецькій, 5 було пошкоджено саме застрахований позивачем автомобіль.

На підставі Додатку до Генерального договору і Заяви Страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування №ПСКА-2423 від 09.01.2013р. (а.с.19-20) уповноваженим представником позивача був складений Акт огляду пошкодженого транспортного засобу від 09.01.2013р. (а.с.15-16). На підставі зазначеного Акту огляду та виставленого Страхувальнику Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗС АВТО ЕЛІТ" рахунку №ПРЗ0000880/ПРС00000875 від 11.01.2013р. на суму 49390,72грн. (а.с.131-132) позивачем складений Страховий акт №ПСКА-2423 від 18.01.2013р. на суму 47292,26грн. (а.с.22), з розрахунку страхового відшкодування до якого (а.с.23) вбачається, що з вартості відновлювального ремонту в сумі 49390,72грн. позивачем було вирахувано 2098,46грн. безумовної франшизи. Платіжним дорученням №826 від 21.01.2013р. позивач виплатив на користь ТОВ "ЗС АВТО ЕЛІТ" страхове відшкодування в сумі 47292,26грн. (а.с.24).

Факт здійснення ТОВ "ЗС АВТО ЕЛІТ" ремонтних робіт підтверджується Нарядом-замовленням №ПРЗ0000880/ПРН0000668, відкритим 09.01.2013р. та закритим 11.02.2013р. (а.с.133-135).

Згідно з п.7.38, п.7.39 Методики знос не нараховується для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.

Згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 застрахований позивачем автомобіль було випущено у 2012 році (а.с.10). З п.16 розрахунку страхового відшкодування (а.с.23) вбачається, що за даним транспортним засобом позивачем страхові виплати раніше не проводились - тобто до ДТП від 09.01.2013р. застрахований позивачем автомобіль пошкоджень не отримував, і іншого відповідачем суду не доведено. Відповідачем також не доведено факт експлуатування застрахованого позивачем автомобіля в інтенсивному режимі, оскільки в Акті огляду пошкодженого транспортного засобу від 09.01.2013р. зафіксовані показання одометру - 4244км (а.с.15).

Таким чином, знос під час здійснення позивачем страхової виплати нарахуванню не підлягав, оскільки на момент ДТП від 09.01.2013р. строк експлуатації застрахованого автомобіля не перевищив 5 років.

Виходячи з представлених суду документів, умов Додатку до Генерального договору, приписів ст.ст. 22, 1192 ЦК України та ст.ст. 9, 20, 25 Закону України "Про страхування", п.п.7.38, 7.39 Методики, суд дійшов висновку про те, що обчислене виходячи з вартості відновлювального ремонту, характеру пошкоджень та стану застрахованого транспортного засобу страхове відшкодування позивачем було виплачене правомірно.

Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст. 1166, ч.ч.2, 5 ст. 1187, п.1 ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст. 228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки. Аналогічне положення встановлене ст. 27 Закону України "Про страхування".

Наявність вини ОСОБА_3 у порушенні під час керуваня автомобілем Toyota, державний номер НОМЕР_2, Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження автомобілів, підтверджена постановою Болградського районного суду Одеської області від 31.01.2013р. у справі №497/251/13-п (провадження №3/497/134/13) (а.с.100).

Згідно з наданою відповідачем копією Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/4437153 від 12.09.2012р. (а.с.80) на час скоєння ДТП (09.01.2013р.) Приватним акціонерним товариством "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" було забезпечено автомобіль марки Toyota, державний номер НОМЕР_2, з лімітом відшкодування за майнову шкоду 50000грн. та франшизою 0,00грн. Період дії Полісу: з 00-00 год. 15.09.2012р. до 14.09.2013р. включно.

З наведеного у п.1.4. ч.1 ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) визначення вбачається, що цивільно-правова відповідальність особи, яка не є страхувальником, вважається застрахованою, якщо така особа правомірно володіє забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (п.1.7. ч.1 ст.1 Закону).

Під час ДТП від 09.01.2013р. автомобілем Toyota, державний номер НОМЕР_2 керував ОСОБА_3 Суд виходить з правомірності керування під час ДТП ОСОБА_3 зазначеним автомобілем, оскільки в матеріалах справи не міститься доказів, які свідчать про протилежне, і іншого відповідачем не доведено.

На підставі викладеного суд доходить до висновку, що на момент скоєння ДТП від 09.01.2013р. автомобіль марки Toyota, державний номер НОМЕР_2, згідно з приписами п.п.1.4., 1.7. ч.1 ст.1 Закону вважався забезпеченим відповідачем транспортним засобом, а ОСОБА_3 - особою, відповідальність якої застрахована.

Таким чином, з урахуванням приписів ст. 993 Цивільного кодексу України, ч.3 ст. 18, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст.22, 28, 29 Закону особою, відповідальною за завдані позивачу виплатою ним страхового відшкодування збитки, є ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (в межах Полісу №АВ/4437153).

Відповідно до ст.29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу страховиком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Оскільки Методикою як спеціальним нормативним актом у сфері оцінки колісних транспортних засобів не передбачено нарахування зносу для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ (п.7.38), а на момент ДТП від 09.01.2013р. строк експлуатації застрахованого позивачем автомобіля не перевищив 5 років, то знос під час визачення суми збитків, що підлягають відшкодуванню відповідачем, вирахуванню не підлягає. З підстав, наведених щодо правомірності здійснення позивачем страхової виплати, приписи п.7.39 Методики до спірних правовідносин не застосовуються.

З рахунку №ПРЗ0000880/ПРС00000875 та наряду-замовлення №ПРЗ0000880/ПРН0000668 (а.с.131-135) вбачається, що розмір витрат, пов'язаних з втратою товарного вигляду застрахованого позивачем автомобіля, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗС АВТО ЕЛІТ" не нараховувався та позивачем у складі страхового відшкодування сплачений не був.

З огляду на викладене суд не приймає до уваги заперечення відповідача, викладені у відзиві №574/17 від 08.07.2013р. (а.с.75-77).

Відтак, рахунок ТОВ "ЗС АВТО ЕЛІТ" №ПРЗ0000880/ПРС00000875 від 11.01.2013р. на суму 49390,72грн. (а.с.17-18) є належною підставою для відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом застрахованого позивачем автомобіля, відповідно до приписів ст.29 Закону, а платіжне доручення №826 від 21.01.2013р. на суму 47292,26грн. (а.с.24) - належним доказом фактично здійснених позивачем витрат відповідно до приписів ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування".

Матеріали справи не містять доказів відшкодування відповідачем позивачу сплаченого останнім страхового відшкодування на час розгляду даної справи.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи документи на підтвердження здійснення позивачем страхової виплати на підставі Додатку №28-0199-0157/12/0598 до Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) і виникнення у відповідача обов'язку відшкодувати завдану цим шкоду в порядку регресу згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/4437153, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 47292,26грн. страхового відшкодування в порядку регресу є обґрунтованими, підтвердженими належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Викладене у відзиві №574/17 від 08.07.2013р. (а.с.75-77) твердження відповідача про те, що відсутні докази сплати Страхувальником страхового платежу позивачу на підтвердження дії договору страхування на момент ДТП, спростовується матеріалами справи: з п.5 розрахунку страхового відшкодування (а.с.23) вбачається, що страховий платіж за період, в якому настав страховий випадок, сплачений в сумі, призначеній до сплати.

Щодо викладеного у додаткових поясненнях по суті спору №745/17 від 12.08.2013р. (а.с.143-145) твердження відповідача про те, що позивач невірно визначився зі способом захисту своїх прав, оскільки "у даному спорі мова йде про суброгацію", суд зазначає таке.

На підставі аналізу приписів ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст.ст. 993, 1191 ЦК України суд дійшов висновку, що право вимоги страхувальника до особи, відповідальної за завдані збитки, яке переходить до страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування та обмежене розміром фактичних витрат, має характер саме зворотної вимоги, тобто регресу. Отже, позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної (регресної) вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Таким чином, позивач вірно визначився зі способом захисту своїх порушених прав.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до приписів абз.3 ч.1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, згідно зі ст.ст. 22, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 Цивільного кодексу України; ст. 228 Господарського кодексу України; ст.ст. 9, 18, 20, 25, 27 Закону України "Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р.; п.п.1.4, 1.7 ч.1 ст. 1, ст.ст. 22, 28, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р.; п.п.1.6, 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затв. спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р. (z1074-03) ; керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", м.Київ до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", м.Донецьк про стягнення 47292,26грн. страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (83052, м.Донецьк, пр.Ілліча, 100; код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м.Київ, вул. Івана Федорова, 32-А; ЄДРПОУ 30859524) 47292,26грн. страхового відшкодування в порядку регресу; 1720,50грн. судового збору.