908/2274/13 Про стягнення неустойки за порушення умов договору купівлі-продажу природного газу - 29.07.2013 Прийняття

Заявлено позов про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" на корить Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 38793,90 грн. пені, 6869,31 грн. втрат від інфляції, 7758,78 грн. 3 % річних.

Ухвалою суду від 05.07.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/54/13, судове засідання призначено на 29.07.2013р.

Ухвала суду була направлена в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем у позовній заяві та отримана сторонами, що підтверджується поштовими повідомленнями.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 (v0018600-11) "Про деякі питання практики застосування ГПК України (1798-12) ", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Згідно ч.3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4- 5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

В судовому засіданні, розпочатому 29.07.2013р., представник позивача підтримав позовні вимоги в повному об'ємі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача, в судовому засіданні 29.07.2013р., підтвердив, що оплата здійснена з порушенням строків, встановлених договором і надав суду клопотання, в якому просить суд застосувати п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України і зменшити розмір пені на 50 %, обґрунтовуючи це наступними обставинами:

- умови договору купівлі-продажу природного газу було порушено не з вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" так як, станом на 01.01.2013р. (період стягнення штрафних санкцій) заборгованість бюджетних організацій всіх рівнів складала 4519095,19 грн.

Також, відповідач звертає увагу на те, що за даним договором Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі"за спожитий природний газ розрахувалося в повному обсязі. Також відповідач просить суд врахувати специфіку підприємства. зважаючи, що в літній період йде підготовка до нового опалювального сезону, і кошти витрачаються на першочергові ремонти.

Крім того, відповідач вказує, що на всі банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі"накладено арешт відділом Державної виконавчої служби (м. Київ) і стягнення додаткових витрат призведе до більш тяжкого становища відповідача.

На підставі вищевказаного відповідач просить суд зменшити суму пені на 50 %.

Клопотання заявлено в порядку ст. 22, 83 ГПК України, судом прийнято до розгляду.

Представник позивача проти задоволення заявленого відповідачем клопотання заперечив.

Судове засідання за клопотанням представників сторін велося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено 29.07.2013 р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

01 серпня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець по договору, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" (покупець по договору, відповідач по справі) був укладений договір №284-БО-14 купівлі-продажу природного газу (далі договір).

Відповідно до п. 1 договору, продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у 2012 роціприродний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а продавець зобов'язуються прийняти та оплатити цей природний газ (далі газ) на умовах цього договору.

Згідно з п. 1.2., договору, газ, що поставляється за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

На виконання умов договору позивач поставив, протягом листопада 2012 року - грудня 2012 року, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 2 456,095 тис. куб. м. на загальну суму 11 449 666,47 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу: від 30.11.2012р. за листопад на суму 4 004 654,98 грн.; від 31.12.2012р. за грудень на суму 7 445 011,49 грн. (копії актів долучено до матеріалів справи).

Згідно з п. 6.1. договору встановлено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу..

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідач свої зобов'язання за договором поставки природного газу належним чином не виконав, за поставлений природний газ розрахувався невчасно, з порушенням строків, встановлених договором, чим порушив умови п. 6.1 договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Божник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача 38 793,90 грн. пені, за період з 14.12.2012р. по 03.01.2013р., згідно наданого позивачем розрахунку.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом, щодо окремих видів зобов'язань, може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору покупець зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 38793,90 грн. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 6869,31 грн. втрат від інфляції та 7758,78 грн. 3 % річних.

Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеного вимога позивача про стягнення з відповідача 6869,31 грн. втрат від інфляції та 7758,78 грн. 3 % річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин, позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" слід задовольнити.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи, що згідно договору купівлі-продажу природного газу №284-БО-14 від 01.08.2012р., газ, що поставляється за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами і відповідачем надано довідку (звідні данні з реалізації теплової енергії станом на грудень 2012р.) згідно якої, заборгованість бюджетних організацій за послуги з теплопостачання складає 4519095,19 грн., тобто доведено, що просрочення сплати заборгованості відбулося не з вини відповідача, а також те, що підприємство відповідача проводить роботи з підготовки до нового опалювального періоду для забезпечення теплопостачання населенню м. Мелітополь і, що заборгованість, за прострочення сплати якої позивачем нараховані штрафні санкції, погашена відповідачем в повному об'ємі, в добровільному порядку, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача і застосувати п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, на 50 %, тобто до 19396,95 грн.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 (v0018600-03) від 26.12.2011р., вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Згідно з ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, поскільки спір доведено до судового розгляду з його вини.

Сума судового збору, не підлягає зменшенню в порядку п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, поскільки цією нормою ГПК України (1798-12) передбачено право суду на зменшення суми штрафних санкцій, що підлягали задоволенню.

Керуючись ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230 - 232, Господарського кодексу України (436-15) , ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" задовольнити.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольські теплові мережі" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 61, рахунок № 26036300640599 у АТ "Ощадбанк", МФО 313957, код ЄДРПОУ 05541114) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, р/р № 226001601004109 в ГОУ "Промінвестбанк банку України", МФО 300012, код ЄДРПОУ 20077720) 19396 )дев'ятнадцять тисяч триста дев'яносто шість) грн. 95 коп. пені, 6869 (шість тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 31 коп. втрат від інфляції, 7758 (сім тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн. 78 коп. 3% річних, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.