910/11505/13 Про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу, сплаченого у зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою - 02.07.2013 Прийняття

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 32 885,48 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.07.2012 року між Лагутіним Геннадієм Володимировичем та товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" укладено договір добровільного страхування наземного транспорту АС № 006423), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом "Lexus GX 460" державний номер АА 3333 IX.

21.12.2012 року на вул. Пушкінський, 2 в с. Путрівка, Васильківського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Lexus GX 460" державний номер АА 3333 IX, під керуванням водія Лагутіна Геннадія Володимировича та автомобіля "Mitsubishi ASX" державний номер АК 5567 ВТ, під керуванням водія Єгупової Юлії Анатоліївни.

16.01.2013 року постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області Єгупову Юлію Анатоліївну було визнано винною у вчинені правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" на підставі Страхового акту № АС-005602 від 22.01.2013 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи з рахунку № ЕлюС-0012093 від 29.12.2012 року, та враховуючи Звіт про визначення вартості матеріального збитку (об'єкт оцінки: легковий автомобіль ("Lexus GX 460" державний номер АА 3333 IX) № 481 від 29.12.2012 року, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 32 885,48 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 8784 від 23.01.2013 року та № 8918 від 12.02.2013 року.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність Єгупової Юлії Анатоліївни була застрахована товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста" за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ 39202.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" звернулось до суду з вимогою до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 32 885,48 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.06.2013 року порушено провадження у справі № 910/11505/13, розгляд справи призначено на 02.07.2013 року.

В судове засідання 02.07.2013 року з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 32 885,48 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 720,50 грн. судового збору.

Представник відповідача надав пояснення відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16.01.2013 року по справі № 362/111/13-п встановлено, що 21.12.2012 року близько 10:25 год. Єгупова Б.А. в с. Путрівка по пров. Пушкінський, керуючи автомобілем "Mitsubishi ASX" державний номер АК 5567 ВТ, не врахувала дорожню обстановку, не дотрималась безпечного інтервалу, та допустила занос автомобіля з подальшим зіткненням з автомобілем "Lexus GX 460" державний номер АА 3333 IX, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Вищевказаною постановою Єгупову Юлію Анатоліїївну визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і застосоване до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 340,00 грн.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспортну АС № _006423_ від 06.07.2013 року, укладеного між товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" та Лагутіним Геннадієм Володимировичем, застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству і пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням автомобілем "Lexus GX 460" державний номер АА 3333 IX.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку № 481 від 29.12.2012 року, вартість матеріального збиту, заподіяного власникові транспортного засобу автомобілем "Lexus GX 460" державний номер АА3333IX, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на 28.12.2012 року, складає 29 619,35 грн.

Згідно страхового акту № АС-005602 регрес від 22.01.2013 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, розмір страхового відшкодування складає 32 885,48 грн.

На підставі заяви, страхувальнику виплачено страхове відшкодування в розмірі 32 885,48 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 8784 від 23.01.2013 року та № 8918 від 12.02.2013 року.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу "Mitsubishi ASX" державний номер АК 5567 ВТ застрахована товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/0039202.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" № 86/96-ВР від 07.03.1996 року, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Mitsubishi ASX" державний номер АК 5567 ВТ, була застрахована товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/0039202, то відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

Позивач, керуючись чинним законодавством України, звернувся до відповідача із заявою про страхове відшкодування № 15/04/8.04/054-13 від 21.02.2013 року, проте зазначена заява залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п .9 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", встановлено, що проведення оцінки майна є обов'язковим для визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Стаття 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлює, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як встановлено судом, позивач сплатив своєму страхувальнику 32 885,48 грн., проте відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку № 481 від 29.12.2012 року, вартість матеріального збиту, заподіяного власникові транспортного засобу автомобілем "Lexus GX 460" державний номер АА3333IX, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди станом на 28.12.2012 року, складає 29 619,35 грн.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3 266,13 грн. (32 885,48 грн. (розмір регресних вимог) - (29 619,35 грн. (вартість матеріальної шкоди, відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку № 481 від 29.12.2012 року)) = 3 266,13 грн.) в порядку регресу визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача 29 619,35 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до ч. 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Наста" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 5-Б, ідентифікаційний код 35893575) на товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Велика кільцева, буд. 56, ідентифікаційний код 35429675) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 29 619 (двадцять дев'ять тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 35 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 549 (одна тисяча п'ятсот сорок дев'ять) грн. 62 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.