За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравіс - Кіно"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діван.ТВ"

про заборону вчинення дій та стягнення компенсації 57 350,00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Коваленко Р.А., Пекрішвілі М.Ш.

від відповідача: Хоніна І.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гравіс - Кіно" (далі-позивач або ТОВ "Гравіс - Кіно") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діван.ТВ" (далі-відповідач або ТОВ "Діван.ТВ") про заборону використання телевізійних програм позивача, які виходять в телевізійних ефір на телевізійному каналі " 2+2", шляхом їх фіксації на матеріальному носії, відтворення, публічного сповіщення та демонстрації; стягнення 57 350,00 грн. в якості компенсації за порушення суміжних прав позивача. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїми діями порушив права позивача, передбачені ст. 41 Закону України "Про авторське право та суміжні права", як власника майнових суміжних прав, оскільки позивачем не надавалося відповідного дозволу ТОВ "Діван.ТВ" здійснювати публічне сповіщення своїх передач шляхом ретрансляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.06.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

03.06.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі та просив зупинити провадження у справі до вирішення адміністративної справи №826/8038/13-а, оскільки у вказаній справі вирішується спір щодо можливості отримання ТОВ "Діван.ТВ" ліцензії провайдера.

Розглянувши подане клопотання суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Проте, розгляд адміністративним судом справи №826/8038/13-а ніяким чином не унеможливлює розгляд даної справи, що являлось би підставою для зупинення провадження у справі, а тому суд визнає подане клопотання необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.

У судовому засіданні 04.06.2013 р. судом оголошувалася перерва до 27.06.2013 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

10.06.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив, з підстав неврегульованого чинним законодавством режиму в частині ліцензування діяльності провайдерів програмних послуг з використанням технологій ОТТ.

Також 26.06.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в якому просить залучити третьою особою Національну комісію України з телебачення та радіомовлення, оскільки неприйняття рішення третьою особою щодо видачі відповідної ліцензії відповідачу може вплинути на права або обов'язки відповідача та позивача.

Розглянувши подане клопотання, суд відзначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Однак відповідач не зазначив, яким саме чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Національної комісії України з телебачення та радіомовлення, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи.

26.06.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав письмові пояснення.

27.06.2013 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із необхідністю встановлення судом наявності чи відсутності доказів, на які посилається відповідач, а саме договір №05/06/13/3 Д про надання невиключного права на ретрансляцію телевізійного сигналу телевізійного каналу " 2+2" від 05.06.2013 р.

Судом відмовлено у задоволенні поданого клопотання з підстав необґрунтованості.

У даному судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 27.06.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

15.12.2008 р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Гравіс-Кіно" видана ліцензія Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення серії НР №0774-м на ефірне (телебачення) мовлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про телебачення та радіомовлення" мовлення (телерадіомовлення) - створення (комплектування та/або пакетування) і розповсюдження програм, пакетів програм, передач з використанням технічних засобів телекомунікацій для публічного приймання за допомогою побутових теле- та радіоприймачів у відкритий спосіб чи за абонентну плату на договірних засадах.

Мовник (теле- чи радіо) - суб'єкт господарювання, який створює (комплектує та/або пакетує) телевізійні чи радіопрограми та передачі і розповсюджує їх у відкритому або кодованому вигляді за допомогою технічних засобів шляхом трансляції та ретрансляції для приймання їх споживачами.

Передача (телерадіопередача) - змістовно завершена частина програми (телерадіопрограми), яка має відповідну назву, обсяг трансляції, авторський знак, може бути використана незалежно від інших частин програми і розглядається як цілісний інформаційний продукт.

Програма (телерадіопрограма) - поєднана єдиною творчою концепцією сукупність передач (телерадіопередач), яка має постійну назву і транслюється телерадіоорганізацією за певною сіткою мовлення.

Так, на основі виданої ліцензії серії НР №0774-м від 15.12.2008 р., позивач є суб'єктом господарювання, який створює (комплектує та/або пакетує) змістовно завершені частини програм (телерадіопрограми), які мають відповідну назву, обсяг трансляції, авторський знак і транслюються позивачем за певною сіткою мовлення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач своїми діями порушив права позивача, передбачені ст. 41 Закону України "Про авторське право та суміжні права", як власника майнових суміжних прав, оскільки позивачем не надавався дозвіл ТОВ "Діван.ТВ" на здійснення публічного сповіщення своїх передач шляхом ретрансляції.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вказується позивачем та підтверджується матеріалами справи, 10.01.2013 р. групою моніторингу ТОВ "ЮФ "Віндекс" проведено огляд Інтернет-сайту www.divan.tv та зафіксовано факт пропонування споживачам підключення до "Діван.ТВ" з можливістю перегляду телеканалу " 2+2" про що складено акт від 10.01.2013 р. (копія наявна в матеріалах справи).

Також із зазначеного сайту вбачається, що для підключення до "Діван.ТВ" необхідно: Інтернет канал з рекомендованою швидкістю не нижче 5 Мбіт/сек; телевізор з функціями Smart.tv; звичайний телевізор плюс медіаплеєр.

На підтвердження можливості отримання доступу до телевізійного контенту та інших послуг, які надаються відповідачем, співробітником ТОВ "ЮФ "Віндекс" Коваленком Р.О. укладено договір з Товариством з обмеженою відповідальністю "Діван.ТВ" "Про замовлення послуг та обладнання", Серії ДА № 010705 від 08.01.2013 та здійснено оплату за інтерактивне ТВ у розмірі 200 грн., що підтверджується копією квитанції №130 від 08.01.2013 р.

Згідно умов укладеного договору абонент отримав в користування обладнання (медіаплеєр цифрового телебачення) - Б1, серійний номер 102012ЖЮ2595 за допомогою якого він може отримати доступ до перегляду телеканалів, та контенту, що пропонує Відповідач та інструкцію з підключення.

З використанням отриманого обладнання (медіаплеєр цифрового телебачення), маючи доступ до мережі інтернет та телевізор, у відповідності до отриманих інструкцій від "Діван.ТВ", групою моніторингу ТОВ "Юридична фірма "Віндекс" за адресою вул. Скляренка, 5, м. Київ, 11.01.2013 р. здійснено підключення до "Діван.ТВ".

За допомогою відеокамери здійснено запис частини програми телеканалу " 2+2" з 08 год 15 хв. до 12 год. 55 хв. Під час запису було зафіксовано ретрансляцію відповідачем частини програми телеканалу " 2+2" з 08год 15 хв. до 12 год. 55 хв. Факт ретрансляції "Діван.ТВ" частини програми телеканалу " 2+2" зафіксований у відповідному акті від 01.02.2013р.

19.03.2013р. групою моніторингу ТОВ "Юридична фірма "Віндекс" за адресою вул. Скляренка, 5, м. Київ, здійснено повторне підключення та запис частини програми телеканалу " 2+2" з 09 год.00 хв. до 11 год. 30 хв. Під час запису було зафіксовано ретрансляцію Відповідачем частини програми телеканалу " 2+2", а саме передач, що транслювались в період часу з 09:00 год. до 11 год. 30 хв. Факт ретрансляції "Діван.ТВ" частини програми телеканалу " 2+2" зафіксований у відповідному акті від 19.03.2013р.

Як встановлено ч. 1 ст. 1 Закону України "Про телебачення та радіомовлення" ретрансляція - прийом і одночасна передача, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником.

Згідно ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 вищевказаного закону до майнових прав організацій мовлення належить їх виключне право на використання своїх програм будь-яким способом і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам публічне сповіщення своїх програм шляхом трансляції і ретрансляції.

Таким чином, суд приходить до висновку, що лише Товариство з обмеженою відповідальністю "Гравіс - Кіно" має виключне право дозволяти іншим особам здійснювати трансляцію чи ретрансляцію власних передач, на які останнє має авторські права з огляду на положення Закону України "Про авторське право і суміжні права" (3792-12) .

Відповідно до ч. 3 ст. 451 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності на передачу (програму) організації мовлення виникає з моменту її першого здійснення.

Судом встановлено, що позивачем жодних дозволів на ретрансляцію власних передач та програм Товариству з обмеженою відповідальністю "Діван.ТВ" не надавалося, а тому така ретрансляція, яка проводилася 01.02.2013 р. з 08 год. 15 хв. до 12 год. 55 хв. та 19.03.2013 р. з 09 год. 00 хв. до 11 год. 30 хв. та зафіксована на відео, проводилася відповідачем неправомірно.

При цьому, листом Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення від 15.02.2013 р. №16/298 повідомлено, що станом на 15.02.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Діван.ТВ" не є провайдером програмної послуги внаслідок відсутності відповідної ліцензії Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення та не має права надавати програмні послуги, у тому числі універсальну програмну послугу. У той же час, діяльність компанії має всі ознаки надання програмних послуг із використанням багатоканальних мереж.

За таких обставин, відповідач, не маючи відповідної ліцензії провайдера програмної послуги, не має права здійснювати ретрансляцію програм, або істотних частин таких програм, які транслюються позивачем.

Статтею 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи неправомірність ретрансляції відповідачем програм та передач позивача, зокрема, порушення авторських прав останнього, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими в частині заборони використання телевізійних програм позивача, які виходять в телевізійних ефір на телевізійному каналі " 2+2", шляхом їх фіксації на матеріальному носії, відтворення, публічного сповіщення та демонстрації та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про стягнення 57 350,00 грн. в якості компенсації за порушення суміжних прав, суд відзначає наступне.

Відповідно до п. "г" ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого

порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у

встановлених пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Відповідно до п.п. 51.2, 52.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 (v0012600-12) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.

Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази на своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд приходить до висновку, що в процесі розгляду справи позивачем належними засобами доказування доведено факт наявності у нього виключних майнових авторських прав на програми телеканалу " 2+2", зокрема, виключного права дозволяти їх використання.

Суд також дійшов висновку, що позивачем був доведений факт порушення відповідачем виключних майнових авторських прав позивача неправомірним використанням об'єктів авторського права, виключні майнові авторські права на які належать позивачу, способом публічного сповіщення частин передач позивача шляхом ретрансляції, що дає позивачу права на звернення до суду з вимогою про стягнення компенсації з відповідача як порушника авторського права.

В той же час, суд дійшов висновку, що відповідач належних доказів на спростування наведених позивачем обставин не надав.

Позивач визначив компенсацію за порушення майнових прав в розмірі 50 мінімальних заробітних плат за використаний без дозволу та договору твір, що складає 57 350,00 грн.

У відповідності до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" від 27.04.2010р. N 2154-VI, з 1 січня 2013 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати 1 147,00 грн. на місяць.

Однак, суд вважає визначений позивачем розмір компенсації необґрунтованим з огляду на наступне.

Позивач належними засобами доказування довів факт порушення відповідачем майнових прав суб'єкта авторського права шляхом вчинення дій, які визнаються порушенням авторського права, але належним чином не обґрунтував співвідношення розміру визначеної ним компенсації за порушення авторського права з розміром завданої неправомірним використанням об'єкта авторського права шкоди, що може бути визначена з урахуванням розміру збитків потерпілої особи, розміру доходу, отриманого відповідачем внаслідок правопорушення, тощо.

За таких обставин вимоги позивача про зобов'язання відповідача сплатити компенсацію за порушення авторських прав позивача підлягають задоволенню частково у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, які діяли на момент подання позову, що становить 11 470,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравіс - Кіно" задовольнити частково.

2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Діван.ТВ" (03194, м. Київ, бул. Кольцова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 37675470) використання телевізійних програм позивача, які виходять в телевізійних ефір на телевізійному каналі " 2+2", шляхом їх фіксації на матеріальному носії, відтворення, публічного сповіщення та демонстрації.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діван.ТВ" (03194, м. Київ, бул. Кольцова, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 37675470) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гравіс - Кіно" (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 7/11, код ЄДРПОУ 36257228) 11 470 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят) грн. 00 коп. - компенсації та 1 491 (одну тисячу чотириста дев'яносто одна) грн. 10 коп. - судового збору.

4. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 02.07.2013 р.