905/3187/13 Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна - 25.06.2013 Прийняття

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Електроналадка", звернувся до господарського суду з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Макіївської міської ради про визнання права власності на об'єкти нерухомості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що йому на праві власності належать об'єкти нерухомого майна, а саме: адміністративна будівля літ. А-3, загальною площею 386,2кв.м.; будівля службових приміщень літ. Р-1, загальною площею 52,0кв.м.; будівля щитової літ. в-1, загальною площею 14,6кв.м.; гараж літ. Б-1; вбиральня літ. П, що розташовані по АДРЕСА_1. Проте, відповідачем не визнається право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроналадка" на зазначені об'єкти нерухомості, та, як слід не виконуються домовленості щодо укладання договору оренди на майно.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Також, просив розглядати справу за відсутністю представника СПД ОСОБА_2

Представник третьої особи, в письмових поясненнях, проти задоволення позовних вимог не заперечував та просив розглядати справу за відсутністю представника Макіївської міської ради.

Через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог в якій останній просив визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Електроналадка" право власності на адміністративну будівлю літ. А-3, загальною площею 389,1кв.м.; будівлю гаражу літ. Б, загальною площею 318,2кв.м.; службову будівлю літ.Р, загальною площею 52,9кв.м.; будівлю щитової літ.В-2, загальною площею 8,0кв.м.; вбиральню літ. П; огорожу №3; ворота №2; калитку №1, що розташовані по АДРЕСА_1.

Суд приймає заяву позивача від 25.06.2013р. про зміну предмету позову та розглядає, як остаточно заявлені позовні вимоги, в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

04.11.2002р. між Державною податковою інспекцією в Пролетарському районі м. Донецька (продавець) та ТОВ "ПЕП "Горенерго" (покупець) був укладений договір купівлі - продажу (біржовий контракт).

За умовами договору продавець продає покупцю нижчеперелічене майно ТОВ "НМУ "Електроюжмонтаж", яке розташоване за адресою: Донецька область, м. Макіївка, сел. Дзержинського (відчужене для погашення заборгованості перед бюджетом під час реалізації податкової застави), а саме: адміністративну будівлю літ. А, загальною площею 164,4кв.м., ступень готовності 79%; будівлю гаражу літ. Б, загальною площею 372,1кв.м., ступень готовності 62%; будівлю щитової літ. В, загальною площею 7,8кв.м., ступінь готовності 86,5%; будівлю вбиральні літ. П, загальною площею 4,9кв.м.

На виконання умов вказаного договору, між ТОВ "НМУ "Електроюжмонтаж" (попередній власник), ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька (продавець) та ТОВ "ПЕП "Горенерго" був підписаний акт прийому - передачі майна від 07.11.2002р.

06.12.2002р. між ТОВ "НМУ "Електроюжмонтаж" (продавець) та ТОВ "ПЕП "Горенерго" (покупець) був укладений біржовий контракт №551, відповідно до умов якого продавець, за результатами проведення біржових торгів, придбав у власність огорожу із залізобетонних плит 3,5*2,2м та металеві ворота, що розташовані за адресою: Донецька область, м. Макіївка, сел. Дзержинського.

17.01.2003р. між ТОВ "НМУ "Електроюжмонтаж" та ТОВ "ПЕП "Горенерго" був підписаний акт прийому - передачі майна визначеного в біржовому контракті №551 від 06.12.2002р.

В подальшому, між ТОВ "ПЕП "Горенерго" (продавець) та ТОВ "Електроналадка" (покупець) був укладений договір купівлі - продажу №581/7-ПТ-2010ГЭ від 21.09.2010р.

За умовами договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю об'єкт незавершеного будівництва, відповідно до додатку №1, розташованого за адресою: Донецька область, м. Макіївка, сел. Дзержинського. Загальна вартість майна за договором складає 633995,63грн.

Відповідно до додатку №1 до договору купівлі - продажу №581/7-ПТ-2010ГЭ від 21.09.2010р., продавець передав покупцю об'єкт незавершеного будівництва, до складу якого входять такі незавершені будівництвом складові: адміністративна будівля з прибудовами приміщеннями, будівля гаражу, будівля щитової, будівля вбиральні, ворота та огорожа.

На виконання умов вказаного договору, між сторонами був підписаний акт прийому - передачі майна (переліченого в додатку №1) від 15.10.2010р.

За твердженнями позивача більшість будівельних робіт щодо вище перелічених об'єктів нерухомості, були виконані попереднім власником майна, а тому, на час набуття права власності на вказане майно, останнє потребувало лише проведення оздоблювальних робіт, які були виконані позивачем за власні кошти, але без отримання дозвільної документації на їх виконання.

Згідно з листом Головного управління містобудування та архітектури №86/13-47 від 23.01.2013р. спірним об'єктам нерухомості, після завершення будівництва та надання правовстановлюючих документів для державної реєстрації, була рекомендована адреса: АДРЕСА_1.

В подальшому, спірні об'єкти нерухомості були проінвентаризовані та за матеріалами технічної інвентаризації від 31.05.2013р., виконаними КП БТІ м. Макіївка, складаються з: адміністративної будівлі літ. А-3, загальною площею 389,1кв.м.; будівлі гаражу літ. Б, загальною площею 318,2кв.м.; службової будівлі літ.Р, загальною площею 52,9кв.м.; будівлі щитової літ.В-2, загальною площею 8,0кв.м.; вбиральні літ. П; огорожі №3; воріт №2; калитки №1, що розташовані по АДРЕСА_1.

Також, фахівцями КП БТІ м. Макіївка, в технічному паспорті від 31.05.2013р. була зроблена відмітка щодо самовільного будівництва (реконструкції) спірних об'єктів нерухомості розташованих по АДРЕСА_1.

Позивачем до матеріалів справи наданий технічний висновок №59/2013 за результатами обстеження та оцінки технічного стану будівельних конструкцій будівель та споруд (адміністративної будівлі літ. А-3, будівлі гаражу літ. Б, службової будівлі літ.Р, будівлі щитової літ.В-2, вбиральні літ. П; огорожі №1-3) розташованих по АДРЕСА_1., виконаного ВФ "Научтехпроект" (ліцензія АГ №577174). Зі змісту вказаного висновку вбачається, що порушень діючих будівельних норм (в тому числі протипожежних, санітарних, які містяться в ДБН) обстежених об'єктів нерухомого майна не встановлено. Внутрішні інженерні мережі придатні до експлуатації, слідів неміцного кріплення та ознак інших дефектів не встановлено.

Технічний стан несучих та огороджуючи конструкцій, інженерних комунікацій та будівель в цілому визначався у відповідності з НПАОП 45.2-1.01-98 "Правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд", "Нормативні документи з питань обстеження, паспортизації, безпечної та надійної експлуатації виробничих будівель і споруд" та ДБН 362-92 "Оцінка технічного стану сталевих конструкцій, які експлуатуються у виробничих будівлях та спорудах".

Технічний стан конструкцій всіх об'єктів в цілому: задовільний, за несучою здатністю та придатності до нормальної експлуатації відповідає стану ІІ. Дефектів та ушкоджень, які значно знижують несучу здібність та довговічність конструкцій будівель, не встановлено.

За результатами проведення технічного обстеження адміністративної будівлі літ. А-3, будівлі гаражу літ. Б, службової будівлі літ.Р, будівлі щитової літ.В-2, вбиральні літ. П; огорожі №1-3, встановлено їх відповідність вимогам експлуатаційній надійності та можливість подальшої безпечної експлуатації.

Невиконання відповідачем домовленості щодо укладання договору оренди на спірне майно, в зв'язку з невизнанням, останнім, права власності за ТОВ "Електроналадка", на об'єкти нерухомості, які розташовані по АДРЕСА_1, обумовило звернення позивача до суду.

Оцінюючи матеріали справи, доводи позивача, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було правомірно набуто право власності на об'єкт незавершеного будівництва, розташованого за адресою: Донецька область, м. Макіївка, сел. Дзержинського.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно) яке воно здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 ЦК України встановлює, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном.

Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011р., прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

Як слід, відсутність документів, що передують проведенню будівництву (як-то, проектна документація, відповідні документи, які дають право виконувати будівельні роботи), обумовлюють неможливість введення в експлуатацію спірних об'єктів відповідно до встановленого Порядку.

Суд, окремо, зазначає, що приписи ст. 331 ЦК України, яка встановлює, що право на новозбудоване нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва та введення в експлуатацію, в даному випадку не застосовуються, оскільки, визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно є виключною компетенцією судових органів.

Так, ч. 1, 3 ст. 376 ЦК України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документу, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена, також, і в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №6 від 30.03.2012р. (v0006740-12) , а саме, пунктом 16 зазначеної постанови визначено, що позов особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, про визнання права власності на цю нерухомість може бути задоволено судом на підставі частини третьої статті 376 ЦК, якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам.

Під час розгляду справи, судом не встановлено, що реконструкція існуючого об'єкту незавершеного будівництва, впливає або порушує права та охоронні законом інтереси третіх осіб, а також, не встановлено осіб, права яких могли б бути порушені внаслідок визнання права власності на спірне майно позивача.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням приписів ст. ст. 16, 328, 376, 392 ЦК України, обставин справи та наданих доказів, вимоги позивача щодо визнання права власності на спірне нерухоме майно, а саме на адміністративну будівлю літ. А-3, загальною площею 389,1кв.м.; будівлю гаражу літ. Б, загальною площею 318,2кв.м.; службову будівлю літ.Р, загальною площею 52,9кв.м.; будівлю щитової літ.В-2, загальною площею 8,0кв.м.; вбиральню літ. П; огорожу №3; ворота №2; калитку №1, що розташовані по АДРЕСА_1, є обґрунтованими, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. ст. 16, 328, 376, 392 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82- 85 ГПК України, суд, -

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроналадка" до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Макіївської міської ради про визнання права власності на об'єкти нерухомості - задовольнити.

Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Електроналадка" (83119, м. Донецьк, вул. Щетиніна, 24а, код ЄДРПОУ 31386990) на адміністративну будівлю літ. А-3, загальною площею 389,1кв.м.; будівлю гаражу літ. Б, загальною площею 318,2кв.м.; службову будівлю літ.Р, загальною площею 52,9кв.м.; будівлю щитової літ.В-2, загальною площею 8,0кв.м.; вбиральню літ. П; огорожу №3; ворота №2; калитку №1, що розташовані по АДРЕСА_1.