за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ЕКСПРЕС" м. Донецьк

до відповідача: Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 м. Вугледар

про стягнення 81 600 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: Мінакова Н.В. - за довіреністю, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - працівники позивача

Від відповідача: ОСОБА_1 - підприємець, ОСОБА_5 - за довіреністю

В засіданні, яке відбулось 29.05.2013р., згідно ст. 77 ГПК України

оголошувались перерви до 11.06.2013р. та до 18.06.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО-ЕКСПРЕС" м. Донецьк, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 м. Вугледар, 81 600 грн. штрафніх санкцій.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- укладення сторонами, на підставі п.114 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінета Міністрів України від 18.02.1997р. № 176 (176-97-п) (далі - Правила) та договору № 176, договору № 7 про надання послуг автостанцією "Вугледар" від 26.11.2012р.;

- складення ним акту про порушення та направлення його відповідачу 05.04.2013р.;

- направлення відповідачу 04.05.2013р. рахунку на оплату штрафних санкцій;

- п.п. 3.9 та 3.13 наказу від 28.08.2001р. № 565 (v0565361-01) "Про затвердження Типового технологічного процесу надання послуг пасажирських автостанцій та автовокзалів", затвердженого Міністерством транспорту та зв'язку України;

- непроставлення відповідачем штампа автостанції про прибуття водіїв позивача на дорожніх листах позивача;

- ст.ст. 626, 628, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК);

- ст.ст. 179 - 181, 184 Господарського кодексу України (далі - ГК).

Відповідач вимоги позивача не визнав тому, що: зі ст. 39 Закону "Про автомобільний транспорт" вилучено з переліку необхідних документів дорожній лист, тобто його ведення, оформлення і т.і. не є обов'язковим для сторін; акт доданий позивачем до позову не є належним доказом, оскільки не підтверджений ні одним документом; відповідач не повинен відповідати за правильність оформлення дорожніх листів; не виключено, що дорожні листи або зовсім не видавались водіям або позивач їх оформлював заново; наказ Міністерства транспорту та зв'язку України № 565 від 28.08.2011р. (v0565361-01) не зареєстрований у Мінюсті України, у зв'язку з чим він не є нормативним актом, тобто обов'язковим для сторін.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення відповідача та його представника, представників позивача та його працівників, суд встановив:

Сторони уклали між собою договір № 7 про надання послуг автостанцією "Вугледар" перевізникові від 26.11.2012р. (далі - договір № 7) згідно умов якого Власник (відповідач) за завданням Перевізника (позивача) надає йому на території своєї автостанції комплекс обов'язкових послуг, пов'язаних з організацією і здійснення процесу, прийняття та відправлення пасажирів транспортом Перевізника, продажем проїзних квитків, диспетчерським управлінням, організацією прибуття і відправлення автобусів, інформуванням водіїв щодо умов дорожнього руху, а також інші послуги відповідно до вимог Закону "Про автомобільний транспорт" (2344-14) і Правил (п.1.1 договору). Умовами цього договору було також встановлено, що:

-Власник зобов'язаний проставляти відмітку (штамп) автостанції в шляхових листах Перевізника при кожному заїзді водіїв Перевізника на автостанцію (п.2.1.11);

- за порушення п.п. 2.1.9 - 2.1.11, 2.3.7 договору сторони сплачують один одному штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожен випадок (п. 4.3.3);

- штрафні санкції за цим договором сплачуються шляхом виставлення рахунку стороні, яка порушила умови договору, з наступною сплатою коштів - шляхом їх перерахування на банківський рахунок іншої сторони, якій було завдано збитки (п.4.4);

- договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до закінчення строку дії договору Перевізника з Головним управлінням промисловості та розвитку інфраструктури Донецької обласної державної адміністрації на обслуговування маршрутів (п.9).

На час подання позову та у період за який позивач намагається стягнути штрафні санкції діють договори позивача з Головним управлінням промисловості та розвитку інфраструктури Донецької облдержадміністрації - а саме: договір № 777-38/9 на перевезення пасажирів від 11.12.2009р., № 767 - 38/9 на перевезення пасажирів від 11.12.2009р., № 766 - 38/9 на перевезення пасажирів від 11.12.2009р., № 946 - 46/10 на перевезення пасажирів від 08.11.2010р., № 938 - 46/10 на перевезення пасажирів від 08.11.2010р, № 940 - 46/10 на перевезення пасажирів від 08.11.2010р., № 941 - 46/10 на перевезення пасажирів від 08.11.2010р., № 936-46/10 на перевезення пасажирів від 08.11.2010р. та № 939 - 46/10 на перевезення пасажирів від 08.11.2010р.

У дорожніх листах № 562909 від 06.12.2012р., № 562923 від 07.12.2012р., № 562918 від 07.12.2012р., № 562919 від 07.12.2012р., № 562921 від 07.12.2012р., № 562924 від 07.12.2012р., № 562913 від 07.12.2012р., № 562985 від 10.12.2012р., № 557202 від 10.12.2012р., № 562976 від 10.12.2012р., № 557207 від 10.12.2012р., № 562989 від 10.12.2012р., № 562987 від 10.12.2012р., № 557201 від 10.12.2012р., № 607628 від 24.12.2012р., № 607604 від 24.12.2012р. відсутні відмітка (штамп) автостанції Власника на шляхових (дорожніх) листах, передбачена п.2.1.11 договору № 7. Позивач зазначає, що дорожні листи оформлювались ним в одному екземплярі і додаткових екземплярів цих документів він не оформлював. Працівники позивача - медсестри ОСОБА_3 та ОСОБА_4, (були викликані судом до участі у справі для надання пояснень згідно ст. 30 Господарського процесуального кодексу України) пояснили суду, що вони проставляли свій номерний індивідуальний штемпель про проходження медогляду водіїв лише на одному номерному дорожному листі (див. протокол судового засідання від 18.06.2013р.). Відповідач не довів суду, що позивач оформлював декілька екземплярів одного і того ж дорожного листа. У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку, що відповідач не виконав свого зобов'язання щодо проставляння відмітки (штампу) на дорожніх листах.

З 05.07.2011р. зі ст. 39 Закону "Про автомобільний транспорт" з переліку документів для регулярних пасажирських перевезень (для водія автобуса) було вилучено слова "дорожній лист".

Першим абзацем ч. 3 ст. 6 ЦК встановлено, що сторони можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Укладаючи договір № 7 після 05.07.2011р., а саме 26.11.2012р., сторони скористалися своїм правом, наданим їм ч.3 ст. 6 ЦК, і передбачили умовами договору № 7 проставляння відмітки (штампу) на дорожніх листах, фактично домовившись, що ці документи повинні оформлюватися сторонами. Крім того, чинною редакцією ст. 39 Закону "Про автомобільний транспорт" встановлено, що документами для регулярних пасажирських перевезень (для водіїв автобуса) можуть бути і інші документи, передбачені законодавством України. Тобто, перелік таких документів може бути визначено не тільки в Законі "Про автомобільний транспорт" (2344-14) , а і в інших нормативних актах. В чинному на день винесення рішення Типовому технологічному процесі надання послуг пасажирських автостанцій та автовокзалів, затверджених наказом Мінтрансу України від 28.08.2001р. № 565 (v0565361-01) передбачено оформлення дорожніх листів.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані.

Зважаючи на клопотання відповідача та керуючись ч.2 ст. 233 ГК суд зменшує розмір штрафних санкцій на 20%.

Крім того, спосіб реалізації дій судді щодо витребування доказів за п.4 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК (1798-12) ), визначений ст. 38 ГПК, згідно якої суд витребує документи лише за клопотанням сторін у певних випадках - таких клопотань від сторін не надходило. Така позиція суду відповідає принципу змагальності сторін, закладеного п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України.

На підставі ст.ст. 20, 173- 175, 193, 216 - 218, 230, 233 Господарського кодексу України ст.ст. 908, 910 Цивільного кодексу України, ст. 39 Закону "Про автомобільний транспорт" та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

Стягнути з фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_2 в АТ "Райффазейн Банк Аваль", МФО 380805, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ЕКСПРЕС" (м. Донецьк, пл. Комунарів, 4, р/р 26003115038001 Банк ПАТ "Київська Русь", МФО 319092, ЄДРПОУ 33222009) - 65 280 грн. штрафних санкцій та 1 720 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

В судовому засіданні 18.06.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2013р.

Надруковано 2 прим.

Відповідачу -1

у справу -1