904/3139/13 Про стягнення боргу за спожитий природний газ - 11.06.2013 Прийняття

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

З урахуванням того, що у перше судове засідання Відповідач явку повноважного представника не забезпечив, витребувані судом документи не надав, згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, Відповідачем 27.05.13р. отримано ухвалу суду від 21.05.13р., тобто у Відповідача було достатньо часу підготуватися до даного судового засідання, клопотання відхилено судом.

Розпочато розгляд справи по суті.

Відповідач основний борг не заперечував, прострочення оплати пояснив несплатою платежів населенням та бюджетними установами, а також недостатнім фінансуванням. Проти стягнення штрафних санкцій заперечував, розмір нарахованої пені просив зменшити.

Позивач заперечував клопотання Відповідача, мотивуючи тим, що з метою розрахунків за газ, що імпортується з Російської Федерації, підприємство змушено брати кредити під значні проценти.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

07.03.2012р. ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (Продавець, Постачальник) з Відповідачем (Покупець, Споживач) укладено договір №114103-12_ТКЕ_Н на постачання природного газу за регульованим тарифом для надання населенню послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання (далі - Договір), відповідно до розділу 1 якого, Постачальник постачав імпортований природний газ Споживачеві в обсягах і порядку передбачених Договором для надання населенню послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

На виконання умов Договору Постачальник поставив протягом березня - квітня 2012 року, а Відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1 311 741,16 грн., що підтверджуються актами приймання - передачі природного газу (від 31.03.2012р., 30.04.2012р.).

Відповідно до п.4.5 та п 4.6.1 Договору авансові та/або планові платежі сплачуються Споживачем Постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100% від вартості запланованого або погодженого Постачальником планового обсягу на розрахунковий період за п'ять календарних днів до початку місяця поставки газу. Розрахунковий період за Договором становить один місяць - з 8:00 години першого дня місяця до 8:00 години першого дня наступного місяця включно.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період.

Всупереч п.1.1. та п.4.6.1 Договору, Відповідач не оплатив поставлений природний газ у сумі 1 311 741,16 грн., що підтверджується довідками взаєморозрахунків Постачальника з Відповідачем, довідками про операції та сальдо надані Позивачем за період з 01.10.2012р. по 28.02.2013р., актом звірки взаєморозрахунків підписаним Постачальником з Відповідачем.

16.10.2012р. ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" та ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" уклали договір №24/12 про відступлення права вимоги, за п.1.1. та п.1.2. якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор (Позивач) приймає на себе право вимоги до боржника Первісного Кредитора Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго" за договором поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання № 114103-12_ТКЕ_Н від 07.03.12 у сумі 1 311 741,16 грн. Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п.1.1. Договору, до Нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням Боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Відповідно до п.2.2. Договору про відступлення права вимоги, право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених у п.2.1. цього договору. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі з зазначенням переліку переданих документів.

До позовної заяви додано акт приймання-передачі документів від 22.10.2012р., який засвідчує приймання-передачу документів, зазначених у п.2.1 Договору про відступлення права вимоги. Право вимоги Первісного кредитора до Відповідача вважається переданим Позивачеві 22 жовтня 2012 року.

Згідно з п.2.3. Договору про відступлення права вимоги та ст. 516 ЦК України, Відповідача належним чином повідомлено про відступлення права вимоги, про що свідчить лист ПАТ по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" від 25.10.11 № 3671-а/6, одержаний Відповідачем того ж 25.10.2012р. за вх. № 901/12.

Пунктом 6.2.2 Договору сторонами погоджено, що у випадку порушення Споживачем строків оплати спожитого природного газу, передбачених розділом 4 Договору, з нього стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На прострочений борг Відповідача Позивачем нараховано пеню 98 416,48 грн., 3% річних - 37 332,34грн. та збитки від інфляції 5 252,21 грн.

Загальна суму боргу Відповідача за розрахунками Позивача становить 1 452742,19 грн., стягнення якої і є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору поставки, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173- 175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216- 217, 230- 231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою електронної системи "Законодавство", господарський суд встановив, що розрахунки збитків від інфляції проведені невірно, оскільки, всупереч рекомендацій Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. (v2-97700-97) відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, Позивачем збитки від інфляції розраховані за місяць, однак з середини місяця у якому відбувалась поставка газу до середини місяця, у якому повинен здійснюватись остаточний розрахунок, а Державною службою статистики України індекси інфляції визначаються за календарний місяць. У зв'язку з цим, суд вважає, що збитки від інфляції повинні нараховуватись за кожен календарний місяць на залишок боргу на цей період.

За перерахунком суду, з урахуванням інфляції й дефляції за періоди прострочки, визначеної Позивачем, збитки від інфляції зі стягуваної суми становлять 1 305,12 грн. за період листопад - грудень 2012р., за 15 днів січня 2013р. індекси інфляції Державною службою статистики України не визначались, до того ж, оскільки Позивачем індекс інфляції за січень 2013р. розраховано менше ніж за пів місяця, у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Решта розрахунків Позивача обґрунтовані й підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.

Відповідач просив зменшити розмір нарахованої пені, мотивуючи тим, що борг виник внаслідок несплати населенням та бюджетними установами за послуги з теплопостачання, а також недостатнім фінансуванням.

Позивач заперечував задоволення клопотання Відповідача.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, аналогічні положення містить ст. 551 ЦК України.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України).

З урахуванням матеріалів справи, суд вважає за можливе зменшити належну до стягнення пеню до 68 891,54 грн.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 311 741,16 грн. - основного боргу, 37 332,34 грн. - 3 % річних, 68 891,54 грн. - пені, 1 305,12 грн. - збитків від інфляції. Решта вимог задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82- 84, 115- 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Орджонікідзевського міського комунального підприємства "Орджонікідзетеплоенерго", 53300, Дніпропетровська обл., м.Орджонікідзе, вул.Тельмана, 5 (код ЄДРПОУ 021 281 06) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01001, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 6 (код ЄДРПОУ 200 777 20) 1 311 741,16 грн. - основного боргу, 37 332,34 грн. - 3 % річних, 68 891,54 грн. - пені, 1 305,12 грн. - збитків від інфляції, 28 975,90 грн. - судового збору.