за позовом: Прокурора Приазовського району Запорізької області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача: Приазовська районна рада Запорізької області, смт. Приазовське, Запорізької області ( 72401, Запорізька обл., смт. Приазовське, вул. Леніна, 31)

про визнання недійсним рішення Приазовської районної ради № 15 від 27.06.2002 р.

Суддя Алейникова Т.Г.

Представники:

від позивача - Яцун О.В., на підставі довіреності № 28 від 04.01.2013 р;

від відповідача - Іовова Л.І., на підставі довіреності № 155/01-15 від 29.05.2013 р.;

від прокуратури -Попович А.О., на підставі посвідчення № 013454 видане 03.12.2012 р.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Прокурора Приазовського району Запорізької області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, м. Запоріжжя до Приазовська районна рада Запорізької області про визнання недійсним рішення Приазовської районної ради № 15 від 27.06.2002 р.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 03.12.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 20.05.2013р., справу 908/1719/13 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою суду від 21.05.2013 року позовну заяву судом прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Справі присвоєно номер провадження 10/35/13. Слухання справи призначено на 03.06.2013 р. об 09 -20 год.

На адресу суду позивач направив пояснення до позовної заяви. У судове засідання 03.06.2013р. його представник не з'явився, про час та місце судового був повідомлений належним чином. В своєму поясненні просить розглядати справу без участі представника.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву та клопотання про витребування доказів, а також клопотання щодо застосування строків позовної давності. Суд клопотання прийняв.

03.06.2013 р. судом винесено ухвалу про відкладення розгляду справи у зв'язку із неявкою представника позивача. Позивача зобов'язано надати технічну документацію по встановленню меж прибережної захисної смуги, явка у судове засідання визнана обов`язковою. Судове засідання призначене на 10.06.2013 р. на 09-30 год.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 10.06.2013р. підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві від 20.05.2013 р. В обґрунтування своїх вимог посилається на нормативно - правові акти, відповідно до яких якщо межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів не встановлено за проектом землеустрою, то прибережна захисна смуга визначається шириною не менше двох кілометрів від узрізу води, а не 50 метрів як вказано у рішенні Приазовської районної ради Запорізької області №15 від 27.06.2002 "Про затвердження розміру площі прибережної захисної смуни вздовж берега Азовського моря". Просить суд рішення Приазовської районної ради № 15 від 27.06.2002 р. визнати недійсним

10.06.2013 р. представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив. Вважає, що рішення було прийнято відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, відповідач вважає, що оскільки прокурором не доведено, що рішення Приазовської районної ради № 15 від 27.06.2002 року прийнято поза межами наданих законом повноважень, недоведений факт порушення прав та інтересів держави у сфері природоохоронного законодавства, не вказані несприятливі наслідки, які настали внаслідок прийняття оспорюваного рішення, то позов задоволенню не підлягає. Просить в задоволенні позову відмовити.

За клопотанням представників сторін та прокурора розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд

рішенням Приазовської районної ради Запорізької області № 15 від 27 червня 2002 р. "Про затвердження розміру площі прибережної захисної смуги вздовж берега Азовського моря" затверджено розміри і площі прибережних захисних смуг уздовж берега Азовського моря.

Відповідно до додатку вказаного рішення затверджено ширину прибережної захисної смуги вздовж берега Азовського моря на території Ботієвської, Степанівської Першої, Новокостянтинівської, Чкалівської та Приморсько-Посадської сільських рад Приазовського району Запорізької області, а саме 50 метрів від урізу води.

Прокурор Приазовського району та Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області, вважають це рішення безпідставним, посилаючись на те, що вздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Ст.ст. 18, 19 Земельного Кодексу України землі України встановлені категорії земель за основним цільовим призначенням. Ці землі поділяються на землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтями 4 Водного Кодексу України та 58 Земельного кодексу України (2768-14) (в редакції чинній у 2002 р) встановлено, що до земель водного фонду належать землі зайняті, зокрема, прибережними захисними смугами уздовж морів.

Статтею 60 Земельного кодексу України (в редакції чинній у 2002р.) передбачено, що уздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водоймів з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Розмір та межі прибережної захисної смуги вздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Згідно ч. 1 ст. 88 Водного кодексу України ( в редакції чинній у 2002р), з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водоймів в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Відповідно до ч.4 ст. 88 Водного кодексу України (в редакції чинній у 2002 р.), у межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням конкретних умов, що склалися.

Ця ж норма наведена і в Постанові Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року № 486 (486-96-п) , якою затверджено Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них та яка встановлює єдиний правовий механізм визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них.

Лист головного архітектора Приазовського району Іванова В.К. від 28.05.2013 року №28 інформує, що забудова територій Ботієвської, Степанівської Першої, Новокостянтинівської, Чкалівської та Приморсько-Посадської сільських рад здійснювалася протягом 1965-1980 р.р., згідно генеральних планів населених пунктів.

Тобто, ширина прибережної захисної смуги в 50 метрів від урізу води, встановлена виходячи з конкретних умов планування та забудови зазначених населених пунктів.

Для встановлення меж прибережної захисної смуги в натурі була створена комісія у складі начальника Приазовського районного відділу земельних ресурсів, голів та спеціалістів-землевпорядників зазначених сільських рад, за результатами роботи якої складені відповідні акти. Згідно до цих актів, при встановлені меж прибережної захисної смуги в натурі ніяких зауважень з боку зацікавлених осіб не надходило, в актах зафіксовано, що земельна ділянка може використовуватися тільки за цільовим призначенням.

Твердження прокурора та позивача, щодо межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів у два кілометри від узрізу води не відповідає вимогам законодавства, оскільки, відповідно до законодавства, в населених пунктах прибережна захисна зона може встановлюватися лише з урахуванням того, як була здійснена забудова на момент встановлення захисної смуги.

Крім того, Приазовська районна рада Запорізької області (відповідач) письмовим клопотанням від 03.06.2013р. просить суд застосувати позовну давність.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 статті 260 ЦК України встановлено, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Згідно ч.1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ст. 257 ЦК України)

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).

В своєї позовній заяві прокурор просить поновити пропущений строк позовної давності, обґрунтовуючи це тим, що порушення було виявлено лише під час перевірки за інформацією Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області від 15.05.2013р.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Прокурором не надано жодних доказів, в обґрунтування причин пропуску позовної давності, які б судом могли бути визнані поважними. Тому суд не поновлює строк позовної давності.

Відповідач письмово заявив про застосування позовної давності по справі № 908/1719/13.

При таких обставинах, вважаючи те, що позивачем і прокурором не доведений факт порушення законодавства при прийнятті рішення, а також в зв'язку з пропуском строку позовної давності, в позові слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

У позові відмовити.

рішення оформлене та підписане 13.06.2013 р.