Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали

за позовом публічного акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" м. Мукачево

до Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

м. Хмельницький

про визнання недійсним рішення Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 3-рш від 25.01.13р. по справі №20-08/60-11 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

та зустрічним позовом Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до публічного акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт - Мукачево" м. Мукачево

про стягнення 68000 грн. штрафу застосованого згідно рішення Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 3-рш від 25.01.13р. по справі №20-08/60-11 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

за участю представників сторін :

від позивача ( за первісним позовом) : Коцай Г.Л. - за довіреністю від 19.06.2012р.

від відповідача ( за первісним позовом) : Степанова Т.Ю. - за довіреністю від 02.07.2012р. №8

рішення приймається 05.06.2013р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" - позивач за первісним позовом ( надалі позивач) - звернулося до суду з позовом про визнання недійсним рішення Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №3-рш від 25.01.13р. по справі №20-08/60-11 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", відповідно до якого було: 1. визнано, що ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" протягом 2010р. займало монопольне (домінуюче) становище на ринках роздрібної торгівлі високооктановими бензинами, низькооктановими бензинами в територіальних межах Старосинявського району з частками 55,24% (низькооктанові бензини), 45,92% (високооктанові бензини); 2. визнано, що ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" протягом 2011р. займало монопольне (домінуюче) становище на ринках роздрібної торгівлі високооктановими бензинами, низькооктановими бензинами в територіальних межах Старосинявського району з частками 62,60% (низькооктанові бензини), 52,32% (високооктанові бензини), 53,64% (дизельне пальне); 3. визнано дії ПАТ " Закарпатнафтопродукт - Мукачево", які полягають у встановленні в листопаді-грудні 2010 р. та в січні-лютому 2011р. завищених роздрібних цін на низькооктанові, високооктанові бензини, що реалізуються в роздріб через АСЗ на територіальних межах Старосинявського району порушенням п. 2 ст. 50, п. 1. ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринках шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливі за умов існування значної конкуренції на ринку; встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; 4. згідно з абзацом 2 частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 2 рішення, на публічне акціонерне товариство "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" накладено штраф у розмірі 68 000 грн.

Вважає, що рішення винесено з порушенням вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) , Методики визначення монопольного і домінуючого становища суб'єктів господарювання на ринку.

Зокрема, зазначає, що в порушення вимог ст. 12 Закону України " Про захист економічної конкуренції" п.п.10.12,10.16.1,10.2.1 Методики визначення монопольного і домінуючого становища суб'єктів господарювання на ринку відповідачем необґрунтовано зазначено, що позивач займає монопольне становище; в порушення п. 1.3 Методики відповідачем не зазначено, не наведено підстав і доказів що позивач мав здатність не допускати, усувати чи обмежувати конкуренцію завдяки своїй ринковій владі, обмежувати; в порушення п. 9 Методики не зазначено жодного з бар'єрів вступу на ринок, що не може бути подоланий суб'єктом господарювання; в порушення п.6.1 Методики щодо визначення територіальний (географічних) меж ринку, відповідачем не розглядався рівень цін на певні товари (товарні групи) на відповідних суміжних територіях, можливість переміщення пропозиції товару між цими територіями; в порушення п.7.1 Методики неправильно встановлено часові межі ринку, оскільки мала місце зміна продавця, не було ринку зі сталою структурою (у різні часові періоди були різні учасники ринку - постачальники нафтопродуктів споживачам, які здійснювали свою діяльність на одній виробничій потужності - АЗС, яка розташована - за адресою: смт. Стара Синява, вул. Ватутіна, 101); в порушення п.п. 2.1.9,9.1 Методики відділення не визначило потенційних конкурентів, які можуть надавати аналогічні послуги.

Вважає необґрунтованим висновок відповідача, про те, що дії позивача порушують законодавство про захист економічної конкуренції, так як позивач, на думку відповідача, завищував ціни на АЗС в смт. Стара Синява, оскільки є монополістом на ринку роздрібної торгівлі нафтопродуктами на території Старосинявського району. В підтвердження цього посилається на лист №531 від 26.04.11р. (додатки №№1,2, 3), який позивач надав відповідачу щодо інформації про роздрібні ціни на низькооктанові, високооктанові та дизельне пальне по Хмельницькій, Закарпатській, Львівській та Київській областях, де зазначено, що в жодній з перелічених областей, ціни на нафтопродукти, які встановлювались підприємством не різняться, цінова політика є однаковою для всіх регіонів України, в яких підприємством провадило господарську діяльність.

Спростовує висновок відповідача, що позивач самостійно визначав умови обороту світлих нафтопродуктів на ринку роздрібної торгівлі нафтопродуктами на території Старосинявського району, і не зазнавав жодної конкуренції з боку інших суб'єктів господарювання при реалізації світлих нафтопродуктів, посилаючись на інформацію наведену у рішенні (таблицях №1 та №2 "Обсяги регіональних ринків роздрібної реалізації нафтопродуктів протягом 2010 року та протягом 2011р.).

Звертає увагу на те, що жодних підстав і доказів для висновку про те, що позивач мав здатність не допускати, усувати чи обмежувати конкуренцію завдяки своїй ринковій владі, обмежувати конкурентоспроможність інших суб'єктів господарювання та не зазнавав значної конкуренції не існує та в оскаржуваному рішенні не зазначено.

Зазначає, що на ринку Старосинявського району позивач зазнавав значної конкуренції, а відповідно не може мати статусу суб'єкту, що займає монопольне (домінуюче) становище в розумінні п.2 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Акцентує увагу на тому, що в порушення п.п.2.1,6.1,6.2 Методики визначення монопольного і домінуючого становища суб'єктів господарювання на ринку відповідачем не були досліджені технологічні зв'язки між виробниками і споживачами; рівень співвідношення цін на товари в межах ринку, прийнятний для виробників чи споживачів; рівень транспортних витрат позивача; наявність у позивача торгових, складських приміщень, зручностей виконання вантажно-розвантажувальних робіт; наявність бар'єрів, що перешкоджають виходу з ринку, тощо; рівень цін на певні товари на відповідних суміжних територіях, можливість переміщення пропозиції товару між цими територіями; ступінь відкритості ринку; загальний обсяг ринку. Вказує на те, що фактично територіальними (географічними) межами товарного ринку відповідачем було визначено не межі Старосинявського району, а межі смт. Стара Синява, оскільки як АЗС позивача, так і ТОВ "Айлен Ойл" (а і подальшому і ТОВ "Рум ЛТЛ") розташовані в межах одного населеного пункту. Звертає увагу, що Відповідач зазначає лише про значну віддаленість Старосинявського району від автомагістральних шляхів, обласного центру, інших економічно розвинених міст області, ігноруючи ту обставину, що згідно з відомостями, що наявні у відкритих джерелах, зокрема, за даними Державного реєстру потенційного небезпечних об'єктів, в населених пунктах, що розташовані на автомобільних дорогах поблизу Старосинявського району- с. Старий Остропіль, сел. Меджибіж та с. Требухівці, наявні АЗС, які не враховувались територіальним відділенням при визначенні географічних меж ринку та при дослідженні ринку. Вважає необґрунтованим висновок відповідача, що для осіб, які користуються власним автотранспортом у межах одного міста (або району), придбання у роздріб світлих нафтопродуктів за межами цього міста (району) недоцільно, оскільки пов'язано з додатковими транспортними витратами та витратами часу, так як, зважаючи на площу Старосинявського району 670 км 2 та розташування АЗС на території району, подекуди споживачам нафтопродуктів зручніше та вигідніше придбати нафтопродукти на території сусідніх районів.

Також звертає увагу на те, що відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення в порушення п.п.1.2,1.7 Методики визначення монопольного і домінуючого становища суб'єктів господарювання на ринку, при визначенні часових меж ринку, територіальне відділення без врахування часових меж та кількості суб'єктів господарювання, що діяли протягом цього часу визначило обсяги регіональних ринків роздрібної торгівлі; в порушення п.2.1.9 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку відділення не визначило потенційних конкурентів, які можуть надавати аналогічні послуги.

Зазначає, що потенційні конкуренти мали технічну можливість для вступу на ринок, але відповідач не дослідив та не з'ясував належним чином всіх обставин, на підставі яких позивача можна було б визнати таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Стверджує, що висновок відповідача про те, що наявність домінуючого становища на ринках роздрібної торгівлі низькооктановими, високооктановими бензинами, в визначених територіальних межах, дозволило ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" необґрунтовано збільшити ціну реалізації нафтопродуктів за рахунок неефективного формування своїх витрат" є необґрунтованим, оскільки жодних дій по завищенню чи визначенню якихось особливих цін на АЗС в смт. Стара Синява, позивач не здійснював. При цьому звертає увагу, що в Хмельницькому регіоні ціни на АЗС позивача є однаковими. Тому робить висновок про відсутність підстав кваліфікувати дії позивача як зловживання монопольним становищем.

Вважає, що висновок відповідача про те, що позивач мав економічні можливості реалізації нафтопродуктів за період 2010-2011 роки за нижчими цінами, є необґрунтованим та не законним.

Хмельницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України - відповідач за первісним позовом ( надалі Відповідач) у відзиві на позов та повноважні представники в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують, вважають їх безпідставними та необґрунтованими. Представник відповідача зазначає, що аналізуючи докази у справі, зокрема інформації, одержаної від учасників ринків встановлено, що ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" самостійно визначало умови обороту світлих нафтопродуктів на зазначених ринках, і не зазнавало значної конкуренції з боку інших суб'єктів господарювання при реалізації світлих нафтопродуктів.Тому відповідно до ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" займало монопольне становище на ринках торгівлі високооктановими, низькооктановими бензинами, що реалізувались у роздріб через АЗС у територіальних межах Старосинявського району з частками 55,24% (низькооктанові бензини), 45,92% (високооктанові бензини) протягом 2010 року; з частками 62,60% (низькооктанові бензини), 52,32% (високооктанові бензини), 53,64 % (дизельне пальне) протягом 2011 року.

ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" закупівлю нафтопродуктів, умови обороту товару на ринку та роздрібну ціну на нафтопродукти, які реалізовувались споживачам через АЗС, товариство здійснювало та встановлювало самостійно. Проведеним аналізом виявлено, що роздрібні ціни нафтопродуктів у ПАТ "Закарпатнафтопродукт - Мукачево" значно вищі ніж у конкурента. Так, у листопаді 2010 року роздрібні ціни на всі марки пального у ПАТ "Закарпатнафтопродукт - Мукачево" були вищими в середньому на 0,05-0,10 грн. /літр ніж у конкурента. У грудні 2010 року, січні-лютому 2011 року різниця роздрібних цін на пальне становила в середньому 0,10-0,30 грн. /літр в сторону збільшення у ПАТ "Закарпатнафтопродукт - Мукачево".

Зазначає, що аналіз зміни середньозважених закупівельних та роздрібних цін на низькооктанові, високооктанові бензини та дизельне пальне свідчить, що на АЗС товариства підвищення роздрібних цін відбувалось неадекватно зміні закупівельних цін. Робить висновок, що товариство могло б реалізовувати пальне придбане за попередній місяць за нижчими цінами. Звертає увагу на те, що аналогічна цінова ситуація спостерігається на ринках роздрібної торгівлі низькооктановими бензинами.При цьому проведеним аналізом було виявлено, що ціни конкурентів на зазначеному ринку були нижчими від цін товариства на 2-6%. Це дає підстави стверджувати про застосування Товариством монопольно високих цін на низькооктанові, високооктанові бензини. Враховуючи зазначене, робить висновок, що встановлений ПАТ "Закарпатнафтопродукт -Мукачево" у листопаді-грудні 2010 року та січні-лютому 2011 року рівень роздрібних цін на низькооктанові, високооктанові бензини на АЗС у Старосинявському районі був завищеним та економічно необґрунтованим.

Стверджує, що враховуючи те, що становище ПАТ "Закарпатнафтопродукт - Мукачево" на ринках роздрібної торгівлі низькооктановими (частка на ринку 55,24-62,60%), високооктановими (частка на ринку 45,92-52,32%) бензинами протягом 2010-2011 років було монопольним, даний суб'єкт господарювання мав можливість діяти незалежно від діяльності конкурентів, зокрема встановлювати та застосовувати завищені ціни на пальне. Зазначене було б неможливим при наявності значної конкуренції на даному ринку, оскільки за умов існування значної конкуренції на ринку відбувалося б змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, що є змістом поняття конкуренції згідно зі ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Вважає, що відсутність значної конкуренції на ринках роздрібної торгівлі високооктановими бензинами, низькооктановими бензинами в територіальних межах Старосинявського району дає можливість ПАТ "Закарпатнафтопродукт - Мукачево" діяти незалежно від діяльності конкурентів і споживачів та диктувати власні умови поведінки на ринку. ПАТ "Закарпатнафтопродукт - Мукачево" не надало доказів щодо економічного обґрунтування встановлених роздрібних цін на нафтопродукти в зазначених територіальних межах.

Звертає увагу, що під час розгляду справи відділенням, Товариство не довело, що протягом зазначеного періоду зазнавало значної конкуренції з боку інших суб'єктів господарювання. Також акцентує увагу на положеннях п.15.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26. 12. 2011 року №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (v0015600-11) .

17.04.2013р. відповідачем за первісним позовом подано зустрічний позов, який ухвалою суду від 18.04.2013р. прийнято до розгляду разом із первісним, до ПАТ "Закарпатнафтопродукт - Мукачево" м. Мукачево про стягнення 68000 грн. штрафу застосованого оспорюваним рішенням, посилаючись на положення ст. ст. 25, 56 Закону України " Про Антимонопольний комітет України". Вимоги обґрунтовує обставинами викладеними в у відзиві на первісний позов.

У відзиві на зустрічний позов позивач зазначає що не визнає його з підстав, викладених у позовній заяві. Звертає також увагу суду на ту обставину, що у резолютивній частині зустрічного позову Хмельницьке територіальне відділення АМК України просить стягнути штраф з ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" у розмірі 68000 грн., жодним чином не посилаючись на рішення №3-рш від 25.01.2013р. по справі №02-08/60-11 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу". Повноважний представник позивача в судовому засіданні просить в зустрічному позові відмовити з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях до неї.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Розпорядженням адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.05.2011р. №66-р розпочато розгляд справи №02-08/60-11 відносно відкритого акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринках шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливі за умов існування значної конкуренції на ринку; встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

рішенням адміністративної колегії від 23.03.2012р. №25-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" визнано: - що ВАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" протягом 2010 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринках роздрібної торгівлі високооктановими бензинами, низькооктановими бензинами в територіальних межах Старосинявського району з частками 55,24% (низькооктанові бензини), 45,92% (високооктанові бензини); - визнано дії ВАТ "Закарпатнафтопродукт - Мукачево", які полягають у встановленні в листопаді - грудні 2010 року та січні-лютому 2011 року завищених роздрібних цін на низькооктанові, високооктанові бензини, що реалізуються у роздріб через АЗС у територіальних межах Старосинявського району, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринках шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливі за умов існування значної конкуренції на ринку; встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; згідно з абзацом 2 частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в п.2 рішення, на ВАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" накладено штраф у розмірі 10000 грн.

рішенням Антимонопольного комітету України від 19.09.2012р. №639-р скасовано рішення адміністративної колегії відділення від 23.03.2012р. та направлено справу №02-08/60-11 на новий розгляд.

Розглянувши матеріали справи №02-08/60-11 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції публічним акціонерним товариством "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" та подання з попередніми висновками від 12.11.2012 року № 04/220-п адміністративна колегія Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення від 25.01.2013р. №3-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", відповідно до якого:1. визнано, що ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" протягом 2010 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринках роздрібної торгівлі високооктановими бензинами, низькооктановими бензинами в територіальних межах Старосинявського району з частками 55,24% (низькооктанові бензини), 45,92% (високооктанові бензини); 2. визнано, що ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" протягом 2011 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринках роздрібної торгівлі високооктановими бензинами, низькооктановими бензинами в територіальних межах Старосинявського району з частками 62,60% (низькооктанові бензини), 52,32% (високооктанові бензини), 53,64% (дизельне пальне); визнано дії Публічного акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" м.Мукачево, які полягають у встановленні в листопаді-грудні 2010 року та січні-лютому 2011 року завищених роздрібних цін на низькооктанові, високооктанові бензини, що реалізуються у роздріб через АЗС у територіальних межах Старосинявського району, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринках шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливі за умов існування значної конкуренції на ринку; встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; 4. згідно з абзацом 2 частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в п.2 рішення, на публічне акціонерне товариство "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" накладено штраф у розмірі 68 000 грн.

При цьому зазначено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення. рішення може бути оскаржене до господарського суду в двомісячний строк з дня його одержання.

Відділенням Антимонопольного комітету в рішенні зазначено, що часовими межами дослідження регіональних ринків роздрібної торгівлі нафтопродуктами визначено 2010-2011рр.; територіальні межі досліджуваних регіональних ринків визначено згідно з розділом 6 Методики шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживачів придбання уроздріб світлих нафтопродуктів є неможливим або недоцільним ( площа радіусом 15-20 км.), а саме визначено територіальними межами ринків адмістративно- територіальні межі Старосинявського району; учасниками ринку зазначено ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево", ТОВ "Айленд Ойл" ( припинило діяльність з 31.07.2010р.), ТОВ "Рум ЛТД" ( розпочало діяльність з 01.08.2010р).

В рішенні зафіксовано, що проаналізувавши ситуацію, яка склалася протягом листопада-грудня 2010 року та січня-лютого 2011р. на ринку моторних бензинів, Хмельницьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України встановлено за результатами моніторингу роздрібних цін на нафтопродукти, що протягом листопада-грудня 2010 р. та січня-лютого 2011р. відбувалося значне зростання роздрібних цін на світлі нафтопродукти, зокрема таке зростання цін зафіксовано на АЗС ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" торговий знак "М".

Під час дослідження було встановлено, що аналізуючи докази у справі, зокрема інформації, одержаної від учасників ринків встановлено, що ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" самостійно визначало умови обороту світлих нафтопродуктів на зазначених ринках, і не зазнавало значної конкуренції з боку інших суб'єктів господарювання при реалізації світлих нафтопродуктів. Тому відповідно до ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" займало монопольне становище на ринках торгівлі високооктановими, низькооктановими бензинами, що реалізувались у роздріб через АЗС у територіальних межах Старосинявського району з частками 55,24% (низькооктанові бензини), 45,92% (високооктанові бензини) протягом 2010 року; з частками 62,60% (низькооктанові бензини), 52,32% (високооктанові бензини), 53,64 % (дизельне пальне) протягом 2011 року.

Зазначено, що ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" закупівлю нафтопродуктів, умови обороту товару на ринку та роздрібну ціну на нафтопродукти, які реалізовувались споживачам через АЗС здійснювало та встановлювало самостійно і не зазнавало значної конкуренції з боку інших суб'єктів господарювання при реалізації світлих нафтопродуктів.

Проведеним аналізом виявлено, що роздрібні ціни нафтопродуктів у ПАТ "Закарпатнафтопродукт - Мукачево" значно вищі ніж у конкурента. Так, у листопаді 2010 року роздрібні ціни на всі марки пального у ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" були вищими в середньому на 0,05-0,10 грн. /літр ніж у конкурента. У грудні 2010 року, січні-лютому 2011 року різниця роздрібних цін на пальне становила в середньому 0,10-0,30 грн. /літр в сторону збільшення у ПАТ "Закарпатнафтопродукт - Мукачево".

Вказано, що аналіз зміни середньозважених закупівельних та роздрібних цін на низькооктанові, високооктанові бензини та дизельне пальне свідчить, що на АЗС товариства підвищення роздрібних цін відбувалось неадекватно зміні закупівельних цін. Робить висновок, що товариство могло б реалізовувати пальне придбане за попередній місяць за нижчими цінами.

Враховуючи зазначене, відділенням зроблено висновок, що встановлений ПАТ "Закарпатнафтопродукт -Мукачево" у листопаді-грудні 2010 року та січні-лютому 2011 року рівень роздрібних цін на низькооктанові, високооктанові бензини на АЗС у Старосинявському районі був завищеним та економічно необґрунтованим.

Відмічено, що становище ПАТ "Закарпатнафтопродукт - Мукачево" на ринках роздрібної торгівлі низькооктановими (частка на ринку 55,24-62,60%), високооктановими (частка на ринку 45,92-52,32%) бензинами протягом 2010-2011 років було монопольним, тому даний суб'єкт господарювання мав можливість діяти незалежно від діяльності конкурентів, зокрема встановлювати та застосовувати завищені ціни на пальне. Зазначене було б неможливим при наявності значної конкуренції на даному ринку, оскільки за умов існування значної конкуренції на ринку відбувалося б змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, що є змістом поняття конкуренції згідно зі ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

В рішенні зроблено висновок, що відсутність значної конкуренції на ринках роздрібної торгівлі високооктановими бензинами, низькооктановими бензинами в територіальних межах Старосинявського району дає можливість ПАТ "Закарпатнафтопродукт - Мукачево" діяти незалежно від діяльності конкурентів і споживачів та диктувати власні умови поведінки на ринку.

Хмельницьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України на адресу позивача-публічного акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" з листом від 25.01.2013р. № 01-23/04-357 було направлено копію рішення адміністративної колегії відділення від 25.01.2013р. №3-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" з вимогою сплатити штраф застосований даним рішенням, який зареєстровано позивачем 28.01.2013р.

Не погоджуючись з рішенням адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.01.2013р. №3-рш по справі №02-08/60-11 ПАТ "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" звернулося до суду з позовом про визнання його недійсним.

17.04.2013р. Хмельницьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України подано зустрічний позов до ПАТ "Закарпатнафтопродукт - Мукачево" м. Мукачево про стягнення ПАТ "Закарпатнафтопродукт - Мукачево" м. Мукачево 68000 грн. штрафу застосованого оспорюваним рішенням, посилаючись на положення ст. ст. 25, 56 Закону України " Про Антимонопольний комітет України". Зустрічний позов ухвалою суду від 18.04.2013р. прийнято до розгляду разом із первісним.

Досліджуючи надані докази, аналізуючи міркування та заперечення сторін, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" №3659-XII від 26 листопада 1993 року (із змінами та доповненнями) визначено, що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; контроль за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Статтею 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено повноваження Антимонопольного комітету у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами (п.1); приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції ( п. 2) ; проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження) ( п. 3).

Частина 1 ст. 1 даного Закону визначає, що економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Згідно з ч. 5 ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.

Стаття 27 Господарського кодексу України зазначає, що монопольним визнається домінуюче становище суб'єкта господарювання, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими суб'єктами обмежувати конкуренцію на ринку певного товару (робіт, послуг). Монопольним є становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару перевищує розмір, встановлений законом. Монопольним може бути визнано також становище суб'єктів господарювання на ринку товару за наявності інших умов, визначених законом.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Пунктом 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції визначено зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Згідно зі ст. 13 даного закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку ( п.1 ч. 2 ст. 13).

Статтею 29 Господарського кодексу України передбачено, що зловживанням монопольним становищем вважаються: нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, включаючи нав'язування товару, не потрібного контрагенту; обмеження або припинення виробництва, а також вилучення товарів з обороту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін; інші дії, вчинені з метою створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) суб'єктів господарювання; встановлення монопольно високих або дискримінаційних цін (тарифів) на свої товари, що призводить до порушення прав споживачів або обмежує права окремих споживачів; встановлення монопольно низьких цін (тарифів) на свої товари, що призводить до обмеження конкуренції.

Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Згідно з абз. другим частини другої ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачене, зокрема п.2 статті 50 цього Закону накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуваним рішенням територіального відділення Антимонопольного комітету дії ПАТ "Закарпатнафтопродукт", які полягають у встановленні в листопаді-грудні 2010 р. та в січні-лютому 2011р. завищених роздрібних цін на низькооктанові, високооктанові бензини, що реалізуються в роздріб через АСЗ на територіальних межах Старосинявського району визнано порушенням п. 2 ст. 50, п.1. ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринках шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливі за умов існування значної конкуренції на ринку; встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Зроблено висновок, що відповідач, не зазнаючи значної конкуренції з боку інших суб'єктів господарювання, мав можливість діяти незалежно від діяльності конкурентів, зокрема встановлювати та застосувати завищені ціни на пальне, оскільки не зазнавав значної конкуренції з боку інших суб'єктів господарювання .

Як вбачається із змісту ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" критеріями визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку товару, є те, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Відповідно до цієї статті, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002р. №49-р (z0317-02) затверджена Методика визначення монопольного ( домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку ( надалі Методика).

Відповідно до Методики визначено, що монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання - становище суб'єкта господарювання на ринку, яке дозволяє йому самостійно або разом з іншими суб'єктами господарювання визначати умови обороту товарів на ринку завдяки тому, що суб'єкт господарювання: не має на ринку товару жодного конкурента або не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин; є одним із двох чи більше суб'єктів господарювання, що діють на ринку товару, якщо між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція, і при цьому вони (разом узяті), не мають на ринку товару жодного конкурента або не зазнають значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин. Зокрема, якщо суб'єкт господарювання є одним із таких суб'єктів господарювання, і при цьому зазначеним суб'єктам господарювання у складі не більше трьох належать найбільші частки на ринку, які у сукупності перевищують 50 відсотків; п'яти - 70 відсотків;

При цьому ринкова ( монопольна ) влада, це - здатність суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання) визначати чи суттєво впливати на умови обороту товару на ринку, не допускати, усувати, обмежувати конкуренцію, зокрема підвищувати ціну та підтримувати її понад рівень ціни, що існував би за умов значної конкуренції. Ознаки ринкової влади дано в п. 10.3 Методики.

Аналізуючи матеріали справи, судом звертається увага, що відповідачем, при прийнятті рішення не дотримано приписів ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції ", положень, Методики.

Відділенням не наведено підстав, не подано доказів в підтвердження висновку, що позивач мав здатність не допускати, усувати обмежувати конкурентоспроможність інших суб'єктів господарювання завдяки своїй ринковій владі, диктувати свої умови при продажу товару, витісняти з ринку інших підприємців, які реалізують нафтопродуктів, створювати бар'єри вступу на ринок. При цьому не враховано відсутність у товариства власних виробничих потужностей на території Хмельницької області . Натомість із інформації викладеної в додатках до листа Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 29.05.2013р.№ 01-1868/65 вбачається що ТОВ "Айленд Оіл" та ТОВ "Рум ЛТД" володіли виробничими потужностями - нафтобаза, зокрема у м. Старокостянтинів Старокостянтинівського району (сусідній із Старосинявським районом)

Пункт другий Методики встановлює які дії може в себе включати визначення монопольного становища суб'єктів господарювання на ринку.

Згідно п. 2.1 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати такі дії: 1) встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме: суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання; 2) складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи; 3)складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп); 4) визначення товарних меж ринку; 5) визначення територіальних (географічних) меж ринку; 6) встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку;7) визначення обсягів товару, який обертається на ринку; 8) розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку; 9) складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар(товарну групу) на ринку; 10) визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку; 11) встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку.

Згідно зі п.6.1 Методики територіальні (географічні) межі ринку певного товару (певної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів (товарної групи), є неможливим або недоцільним. При цьому зокрема, можуть враховуватись : рівень транспортних витрат, включаючи особливості транспортування товару (товарної групи); рівень цін на певні товари (товарні групи) на відповідних суміжних територіях, можливість переміщення пропозиції товару (товарної групи) між цими територіями; місце розташування специфічних груп споживачів і т.д.

В рішенні Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 3-рш від 25.01.13р. по справі №20-08/60-11 відповідачем територіальні (географічні) межі товарного ринку визначено в межах території Старосинявського району Хмельницької області, виходячи з таких факторів : місце розташування АЗС; установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товару є економічно недоцільним, відсутність на відповідній території адміністративних та інших бар'єрів на придбання товарів; автомагістральні шляхи, що об'єднують декілька адміністративно-територіальних одиниць (міст, районів), якими пересуваються транзитні споживачі.

Однак, при визначенні територіальних (географічних) меж товарного ринку в межах території Старосинявського району Хмельницької області відповідачем не враховано вимоги п.6.1 Методики, зокрема, відповідачем не були досліджені рівень транспортних витрат позивача; наявність у позивача торгових, складських приміщень, зручностей виконання вантажно-розвантажувальних робіт; наявність бар'єрів, що перешкоджають виходу з ринку, тощо; рівень цін на певні товари на відповідних суміжних територіях, можливість переміщення пропозиції товару між цими територіями; ступінь відкритості ринку; загальний обсяг ринку. Фактично територіальними (географічними) межами товарного ринку відповідачем було визначено не межі Старосинявського району, а межі лише смт. Стара Синява, оскільки як АЗС позивача, так і ТОВ "Айлен Ойл" (в подальшому і ТОВ "Рум ЛТЛ") розташовані в межах одного населеного пункту, на одній вулиці: позивача за адресою: смт. Стара Синява, вул. Ватутіна, 1, ТОВ "Айленд Ойл" за адресою: смт. Стара Синява, вул. Ватутіна, 101, ТОВ "Рум ЛТД" за адресою: смт. Стара Синява, вул. Ватутіна, 101.При цьому відділенням не досліджено,економічну доцільність придбання споживачами окремих населених пунктів Старосинявського району товару у смт. Стара Синява, а на АЗС, що розташовані у сусідніх районах, в зв'язку з меншою відстанню до них.

Відповідно до п. п. 1.2 та п. 7.1 Методики часові межі ринку - це час стабільності ринку, тобто період, протягом якого структура ринку, співвідношення попиту та пропозиції на ньому істотно не змінюються; часові межі ринку визначаються як проміжок часу (як правило - рік), протягом якого відповідна сукупність товарно-грошових відносин між продавцями (постачальниками, виробниками) і споживачами утворює ринок товару із сталою структурою.

В оскаржуваному рішенні Хмельницького обласного територіального відділення АМК зазначено, що протягом 2010 року учасниками ринку були: позивач, ТОВ "Айленд Ойл", яке припинило діяльність з 31.07.2010р. та ТОВ "Рум ЛТД", яке розпочало діяльність з 01.08.2010р. Тобто, протягом 2010 року не було ринку зі сталою структурою, змінювались товарно - грошові відносини між продавцями і споживачами, оскільки мала місце зміна продавця. Дана обставина не була врахована відділенням при винесенні оскаржуваного рішення. Крім того, як вбачається з даних таб. 1 при визначенні обсягів регіональних ринків роздрібної реалізації нафтопродуктів протягом 2010р. і визначенні монопольного ( домінуючого ) становища не взято до уваги, що обсяг реалізації ТОВ "Айленд Ойл", яке працювало на ринку до 31.07.2010р., низькооктанових бензинів становив 58,7т., високооктанових бензинів - 302,32 т., ТОВ "Рум ЛТД", яке розпочало діяльність на ринку з 01.08.2010р. -низькооктанових бензинів -94,47 т., високооктанових бензинів - 279, 85 т., тоді як ПАТ "Закарпатнафтопродукт- Мукачево" протягом всього року відповідно низькооктанових бензинів -188,2 т., високооктанових бензинів - 494, 3т.

Відділення, приймаючи оскаржуване рішення, відповідно до п.п. 2.1.9, 9 Методики не визначило та не врахувало потенційних конкурентів, які можуть надавати аналогічні послуги, не зазначило бар'єрів вступу на ринок, що не можуть бути подоланими суб'єктом господарювання.

Згідно зі п.9.1 даної Методики потенційними конкурентами вважаються такі суб'єкти господарювання, які: 1) мають матеріально-технічну базу, кадри, технології тощо, але з різних причин не реалізують ці можливості; 2) виготовляють товари (товарні групи), що складають товарні межі ринку, але не реалізують їх на відповідному ринку; 3) нові суб'єкти господарювання, які можуть вступити на ринок.

Не обґрунтованим та не підтвердженим доказами є висновок відділення, що позивач мав економічні можливості реалізації нафтопродуктів за період 2010-2011рр. за нижчими цінами, про неефективність формування товариством своїх витрат .

Судом звертається увага, що не враховано відділенням те, що цінова політика позивача у регіоні на протязі 2010, 2011р.р. не відрізнялась, оскільки роздрібні ціни на нафтопродукти були однакові на всіх АЗС якими користувався позивач.

З огляду на зазначене, відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, в порушення положень Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) , Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, не з'ясував належним чином всіх обставин, на підставі яких ним було зроблені висновки викладені в рішенні.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що первісний позов є обґрунтованим, та підлягає задоволенню із визнанням недійсним рішення адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 3-рш від 25.01.13р. по справі №20-08/60-11 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

У зв'язку із задоволенням первісного позову у зустрічному позові Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до ПАТ "Закарпатнафтопродукт - Мукачево" м. Мукачево про стягнення 68000 грн. штрафу застосованого рішенням № 3-рш від 25.01.13р. по справі №20-08/60-11 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України (1798-12) судові витрати покладаються на відповідача.

При розподілі судових витрат судом враховується ухвала суду від 05.06.2013р., якою позивачу відповідно до п.1ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", судовий збір в розмірі 573,50гн, сплачений згідно з платіжним дорученням № 320 від 13.03.2013р повернуто, як сплачений у більшому розмірі, ніж встановлений законом.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Позов публічного акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" м. Мукачево до Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Хмельницький про визнання недійсним рішення Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 3-рш від 25.01.13р. по справі №20-08/60-11 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" задовольнити.

Визнати недійсним рішення Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 3-рш від 25.01.13р. по справі №20-08/60-11 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".

Стягнути з Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м.Хмельницький, вул.Театральна 54 (код 21312821) на користь публічного акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" Закарпатська обл., м. Мукачеве, вул. Берегівська-об'їзна 11 (код 03481371) 1147 грн. ( одна тисяча сто сорок сім грн.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У зустрічному позові Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до ПАТ "Закарпатнафтопродукт - Мукачево" м. Мукачево про стягнення 68000 грн. штрафу застосованого рішенням № 3-рш від 25.01.13р. по справі №20-08/60-11 відмовити.

Повне рішення складено 10.06.2013р.

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (Закарпатська обл., м. Мукачеве, вул. Берегівська-об'їзна 11),

3 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Театральна 54)