За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" третя особа - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Дюк - 01" третя особа - 2 Рибак Віктор Григоровичтретя особа - 3 Шпак Олександр Григоровичтретя особа - 4 Шпак Наталія Володимирівназа участю Прокуратури міста Києва про визнання договору недійсним Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Ієвлєв С.О. (дов. б/н від 04.09.2012 року)від відповідача Тарасенко Н.В. (дов. № 28-ГО/13 від 01.04.2013 року)третя особа - 1Гаркавенко С.Д. (дов. № 18 від 18.09.2012 року)третя особа - 2 Бернацький Ю.А. (дов. б/н від 23.04.2012 року)третя особа - 3не з'явивсятретя особа - 4Бернацький Ю.А. (дов. б/н від 23.04.2012 року)від прокуратурине з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04 червня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (надалі по тексту - відповідач) третя особа - 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дюк - 01", третя особа - 2 - Рибак Віктор Григорович, третя особа - 3 Шпак Олександр Григорович та третя особа - 4 - Шпак Наталія Володимирівна про визнання договору №8 про внесення змін до кредитного договору недійсним.

рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2011 року у справі № 1/251 у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 року у справі № 1/251 рішення Господарського суду міста Києва залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2011 року у справі № 1/251, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 року у справі № 1/251 та винести нове рішення, яким задовольнити позов та визнати договір № 8 від 19.11.2008 року про внесення змін до кредитного договору № ОЗ/КВ - 07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті, зі змінами внесеними від 14.06.2007 року, від 13.07.2007 року, від 20.12.2007 року, від 27.03.2008 року, від 31.03.2008 року, від 30.05.2007 року та від 31.07.2008 року в частині збільшення відсоткової ставки за користуванням кредитом до 15 % річних - недійсним. Касаційна скарга обґрунтована доводами про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Постановою Вищого господарського суду від 10.09.2012 року у справі № 1/251 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд" задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 року у справі № 1/251 та рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2011 року скасовано, справу № 1/251 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 18.09.2012 року за № 04-1/890 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, призначено проведення повторного автоматичного розподілу даної справи, за результатом проведення якого справа № 1/251 передана для розгляду судді Стасюку С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2012 року Суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 1/251 до свого провадження, справі присвоєно № 1/251-69/429-2012, розгляд справи призначено на 16.10.2012 року.

Представники відповідача, третьої особи - 2, третьої особи - 3, третьої особи - 4 та прокуратури у судове засідання 16.10.2012 року не з'явились, вимоги ухвали суду від 24.09.2012 року не виконали.

Представник позивача у судовому засіданні 16.10.2012 року подав клопотання про витребування доказів та письмові пояснення по суті справи.

Представник третьої особи - 1 підтримав подане позивачем клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2012 року розгляд справи було відкладено на 06.11.2012 року, у зв'язку з неявкою учасників судового процесу, поданим клопотанням та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Представники третьої особи - 2, третьої особи - 3, третьої особи - 4 та прокуратури у судове засідання 06.11.2012 року не з'явились, вимоги ухвали суду від 06.11.2012 року не виконали.

02.11.2012 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло пояснення.

Представник позивача у судовому засіданні 06.11.2012 року заявив клопотання про виклик третьої особи - 2 та третьої особи - 4 у судове засідання для надання пояснень по справі.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.11.2012 року надав оригінали документів для огляду, копії для долучення до матеріалів справи та не заперечив проти поданого клопотання про виклик третьої особи - 2 та третьої особи - 4 у судове засідання для надання пояснень по справі.

Представник третьої особи - 1 підтримав подане клопотання про виклик третьої особи - 2 та третьої особи - 4 у судове засідання для дачі пояснень.

Суд, розглянувши подане клопотання про виклик третьої особи - 2 та третьої особи - 4 у судове засідання для надання пояснень по справі, дійшов висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2012 року розгляд справи було відкладено на 13.11.2012 року, у зв'язку з неявкою учасників судового процесу, поданим клопотанням та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року справу № 1/251-69/429-2012 передано для розгляду судді Удаловій О.Г., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року суддя Удалова О.Г. прийняла справу № 1/251-69/429-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 04.12.2012 року.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року справу № 1/251-69/429-2012 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 1/251-69/429-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року.

Представник третьої особи - 3 та прокуратури в судове засідання 04.12.2012 року не з'явились, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 13.11.2012 року не виконали, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Представник третьої особи - 2 та третьої особи 4 у судовому засіданні подав клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Представники учасників судового процесу підтримали подане клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Суд, розглянувши подане клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, дійшов висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 року розгляд справи було відкладено на 21.12.2012 року, у зв'язку з необхідністю надання сторонам можливості запропонувати суду перелік питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом.

У судовому засіданні 21.12.2012 року представники третьої особи - 2 та третьої особи - 4 подали додаткові документи по справі.

Учасники судового процесу не скористались своїм процесуальним правом на надання переліку питань, які можуть бути запропоновані судовому експерту та переліку експертних установ, експертів, яким може бути доручено проведення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2012 року у справі № 1/251-69/429-2012 призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення експертизи доручено Київського науково - дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

На адресу Господарського суду міста Києва надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (за підписом директора - Рувін О.Г.) до якого додано клопотання експерта Бакаєвої К.О. про надання зразків та додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово - почеркознавчої експертизи № 562/563/13-32, призначеної у справі № 1/251-69/429-2012.

Вищезазначене клопотання експерта Бакаєва К.О. було направлено супровідним листом від 24.02.2013 року на адресу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, а саме Шпак Н.В. та Рибака В.Г. та зобов'язано останніх виконати вимоги експерта, вказані в даному клопотанні.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист, в якому повідомлено суд про неможливість надання висновку у справі № 1/251-69/429-2012, у зв'язку з невиконанням учасниками судового процесу вимог експерта.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2013 року суддя Стасюк С.В. поновив провадження у справі № 1/251-69/429-2012, розгляд справи призначено на 07.05.2013 року.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 07.05.2013 року справу № 1/251-69/429-2012 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.05.2013 року справу № 1/251-69/429-2012 прийнято до провадження суддею Гулевець О.В., розгляд справи призначено на 04.06.2013 року.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 04.06.2013 року справу № 1/251-69/429-2012 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.06.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 1/251-69/429-2012 до свого провадження.

У судовому засіданні 04.06.2013 року представник позивача подав клопотання про виклик в судове засідання Шпак Н.В. та Рибака В.Г. для надання вільних зразків підпису згідно вимог експерта Київського науково - дослідного інституту судових експертиз Бакаєвої К.О. та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.06.2013 року заперечив проти вищевказаного клопотання позивача про виклик в судове засідання третіх осіб для надання зразків підпису та заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подане позивачем клопотання про виклик в судове засідання Шпак Н.В. та Рибака В.Г. для надання вільних зразків підпису згідно вимог експерта Київського науково - дослідного інституту судових експертиз Бакаєвої К.О., суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Як вже було зазначено судом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2012 року у справі № 1/251-69/429-2012 призначено судову почеркознавчу експертизу та зобов'язано учасників судового процесу надавати усі документи та матеріали, які необхідні для проведення експертизи.

На адресу Господарського суду міста Києва надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (за підписом директора - Рувін О.Г.) до якого було додано клопотання експерта Бакаєвої К.О. про надання зразків та додаткових матеріалів, необхідних для проведення судово - почеркознавчої експертизи № 562/563/13-32, призначеної у справі № 1/251-69/429-2012.

Вищезазначене клопотання експерта Бакаєва К.О. було направлено супровідним листом від 24.02.2013 року на адресу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, а саме Шпак Н.В. та Рибака В.Г., проте, у зв'язку з невиконанням вищевказаними особами вимог ухвали суду та вимог експерта, матеріали справи № 1/251-69/429-2012 було повернуто до Господарського суду міста Києва без надання висновку експерта.

Окрім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2013 року зобов'язано Шпак Н.В. та Рибака В.Г. надати письмові пояснення щодо невиконання вимог експерта, що у свою чергу призвело до неможливості виконання призначеної судом експертизи у справі № 1/251-69/429-2012.

Однак, станом на день розгляду даної справи в матеріалах справи відсутні письмові пояснення по справі Шпак Н.В. та Рибака В.Г., разом з тим, вказані особи не скористались своїм правом, передбаченим чинним законодавством, бути присутніми у судовому засіданні.

Зважаючи на вищенаведене, клопотання позивача про виклик у судове засідання Шпак Н.В. та Рибака В.Г. для надання вільних зразків підпису визнається судом безпідставно заявленим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки призведе до невиправданого затягування судового розгляду справи за наявності достатньої доказової бази для вирішення по суті заявлених позовних вимог, а також стане порушенням загально-правового принципу щодо своєчасного відновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів учасників судового процесу.

Представники третьої особи - 4 та прокуратури у судове засідання 04.06.2013 року не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши подані учасниками судового процесу матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

26.02.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд" (позичальник) був укладений кредитний договір № 03/КВ-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті, з наступними змінами внесеними від 14.06.2007 року, від 13.07.2007 року, від 20.12.2007 року, від 27.03.2008 року, від 31.03.2008 року, від 30.05.2007 року та від 31.07.2008 року (надалі по тексту - Кредитний договір).

Відповідно до умов Кредитного договору, банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кошти позичальнику в розмірі 3 800 000 (три мільйони вісімсот тисяч) доларів США з 26.02.2007 року по 25 лютого 2011 року включно на придбання нерухомого майна, а позичальник зобов'язався в порядку визначеному Кредитним договором повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 13 %.

Виконання позивачем зобов'язань за Кредитним договором забезпечується:

- іпотекою переданою Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-буд" за договором № 03/2квіп - 07 від 26.02.2007 року зі змінами внесеними 24.07.2007 року та 21.12.2007 року, відповідно до якого в іпотеку надано 19/25 частин адміністративно- виробничих будівель, що розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Івана Богуна, 27а;

- іпотекою переданою Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-буд" договором № 03/2квіп-07-01 від 14.06.2007 року зі змінами внесеними 24.07.2007 року та 21.12.2007 року, відповідно до якого в іпотеку надано 6/25 частин адміністративно- виробничих будівель, що розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Івана Богуна, 27а;

- іпотекою переданою Товариством з обмеженою відповідальністю "Дюк-01" із договором № 03/2квіп-08-4 від 27.03.2008 року, відповідно до якого в іпотеку надано земельну ділянку площею 2,4263 га, яка розташована в с. Заварці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер якої 0520688906040090002, держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 411879, та земельну ділянку площею 2,4263 га, яка розташована в с. Заварці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер якої 0520688906040090003, держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 411880;

- порукою Рибака Віктора Григоровича (паспорт АВ 314165, виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 21.02.2002 року, ідентифікаційний номер 2562705212), який проживає за адресою: м. Вінниця, вул. 600 річчя, 44, кв. 4;

- порукою Шпака Олександра Григоровича (паспорт СН 279584, виданий Старокиївським РУ ГУМВС України в м. Києві 28.12.1996 року, ідентифікаційний номер 1899511590), який проживає за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, - кв.30.

09.09.2008 року Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-буд", оформленими Протоколом № 4 (надалі по тексту - Протокол № 4) вирішено надати повноваження генеральному директору товариства Хомичу В.В. на підписання договору про внесення змін до Кредитного договору, в разі проведення зміни предмету іпотеки з земельної ділянки площею 2,4263 га, яка розташована в с. Заварці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер якої 0520688906040090002, держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 411879, та належить Товариству з обмеженою діяльністю "Дюк-01", на земельну ділянку площею 2,4261 га, яка розташована в с. Заварці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер якої 520688906040090017, держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ВН № 014652, та належить Шпак Н.В. (оригінал міститься в матеріалах справи).

19.11.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд" (позичальник) укладено договір № 8 про внесення змін до кредитного договору № 03/КВ-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 26.02.2007 року (надалі по тексту - Договір № 8) відповідно до якого було замінено предмет іпотеки з земельної ділянки площею 2,4263 га, яка розташована в с. Заварці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер якої 0520688906040090002, держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 411879, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Дюк-01", на земельну ділянку площею 2,4261 га, яка розташована в с. Заварці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер якої 0520688906040090017, держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ВН № 014652, та належить Шпак Н.В.

Окрім того, зі змісту Договору № 8 вбачається, що сторони домовились, що з 01.11.2008 року процентна ставка згідно кредитного договору № 03/КВ-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті валюті) від 26.02.2007 року (із внесеними змінами та доповненнями) становить 15% річних, а також сторони домовились викласти пункт 4.6 Кредитного договору в редакції, яка передбачає, що у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту позичальник сплачує у строки, передбачені пунктом 4.4 договору кредиту проценти з розрахунку 25% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Договір № 8 був підписаний зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд" особою, з перевищенням наданих йому повноважень, з огляду на те, що відповідно до пункту 9.2. Статуту позивача до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства відноситься затвердження правочинів на суму, що перевищує 50000 гривень, а також прийняття рішень про здійснення платежів на суму, що перевищує 50000 гривень.

За твердженням позивача, спірний Договір № 8 в частині встановлення процентної ставки за користування кредитом в розмірі 15 відсотків, було укладено без необхідної процедури його укладення, зокрема, було відсутнє попереднє погодження загальних зборів учасників Товариства позивача укладення вказаних умов Договору № 8.

Таким чином, на думку позивача, Договір № 8 укладений з порушенням загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, що є підставою для визнання такого Договору недійсним.

Позиція відповідача, викладена у відзиві на позовну заяву, полягає у тому, що відповідно до змісту Протоколу №4 (копія додана до відзиву) учасники Товариства вирішили надати повноваження Генеральному директору Товариства позивача Хомичу В.В. на підписання додаткових договорів (зокрема Додаткового договору №8) до Кредитного договору №03/КВ-07 від 26.02.2007 року та інших необхідних документів на умовах запропонованих банком, у зв'язку із виведенням з-під іпотеки земельної ділянки.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач також зазначає про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд" вчинило цілий ряд дій, що свідчать про схвалення та прийняття правочину до виконання, зокрема, сплата процентної ставки за користування кредитом в розмірі 15 відсотків, що підтверджується банківськими виписками, належним чином засвідчені копії яких додані до матеріалів справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно із статтями 4, 10 та 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу (435-15) , іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та Цивільного кодексу України (435-15) , міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України (254к/96-ВР) та законом, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідно до пункту 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 (v0011600-13) "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що між сторонами у справі було укладено Договір № 8 зі змісту якого вбачається, що сторони домовились, що з 01.11.2008 року процентна ставка згідно кредитного договору № 03/КВ-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті валюті) від 26.02.2007 року (із внесеними змінами та доповненнями) становить 15% річних, а також сторони домовились викласти пункт 4.6 Кредитного договору в редакції, яка передбачає, що у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту позичальник сплачує у строки, передбачені пунктом 4.4 договору кредиту проценти з розрахунку 25% річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Зі сторони позивача Договір № 8 був підписаний Хомичем В.В., який на момент укладення спірного правочину обіймав посаду генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-Буд" та діяв на підставі Статуту Товариства.

Відповідно до пункту 9.16 Статуту позивача генеральний директор діє від імені Товариства в межах встановлених цим статутом. Генеральний має право без довіреності виконувати від імені Товариства, представляє його інтереси в інших підприємствах, організаціях та державних органах, укладає від його імені договори, розпоряджається майном, в тому числі грошовими коштами підприємства в межах 10 000 гривень.

Підпунктом і. пункту 9.2 Статуту позивача встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства відноситься затвердження правочинів на суму, що перевищує 50000 гривень, а також прийняття рішень про здійснення платежів на суму, що перевищує 50000 гривень.

09.09.2008 року Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-буд", оформленими Протоколом № 4 (надалі по тексту - Протокол № 4) вирішено надати повноваження генеральному директору товариства Хомичу В.В. на підписання договору про внесення змін до Кредитного договору, в разі проведення зміни предмету іпотеки з земельної ділянки площею 2,4263 га, яка розташована в с. Заварці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер якої 0520688906040090002, держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 411879, та належить Товариству з обмеженою діяльністю "Дюк-01", на земельну ділянку площею 2,4261 га, яка розташована в с. Заварці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер якої 520688906040090017, держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ВН № 014652, та належить Шпак Н.В.

Таким чином, позивач посилається на те, що генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-буд" Хомич В.В., маючи рішення Загальних зборів Учасників Товариства про внесення змін до Кредитного договору в частині заміни предмета іпотеки, з перевищенням своїх повноважень змінив процентну ставку за користування кредитом з 13% на 15 %, що є підставою для визнання Договору № 8 недійсним.

Приймаючи до уваги вказівки, що містяться в постанові Вищого господарського суду України від 10.09.2012 року у справі № 1/251, які є обов'язковими для суду першої інстанції і відповідно для сторін під час нового розгляду справи, судом було досліджено оригінал Протоколу № 4 та встановлено, що дійсно, Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-буд", оформленими Протоколом № 4 від 09.09.2008 року вирішено надати повноваження генеральному директору товариства Хомичу В.В. на підписання договору про внесення змін до Кредитного договору, в разі проведення зміни предмету іпотеки з земельної ділянки площею 2,4263 га, яка розташована в с. Заварці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер якої 0520688906040090002, держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 411879, та належить Товариству з обмеженою діяльністю "Дюк-01", на земельну ділянку площею 2,4261 га, яка розташована в с. Заварці Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер якої 520688906040090017, держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ВН № 014652, та належить Шпак Н.В.

Водночас, як вбачається зі змісту Протоколу № 4 питання щодо збільшення процентної ставки до 15 % Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-буд" не виносилось, та, відповідно, рішення з цього питання не приймалось.

Разом з тим, згідно з частиною 3 статті 237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені (в даному випадку - це директор), зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Отже, представництво директора виникає на підставі закону, а тому є предметом правового регулювання статті 241 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 241 Цивільного кодексу України передбачено, що, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідно до пункту 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 (v0011600-13) "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т.ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Відповідно до пункту "і" частини п'ятої статті 41 і статті 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю віднесено затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.

Цими нормами передбачено не укладення договорів, а їх затвердження. Тому якщо господарським судом буде з'ясовано, що статутом товариства з обмеженою відповідальністю право виконавчого органу цього товариства на укладення договору не обмежено, тобто такий орган уклав договір без порушення наданих йому повноважень, то сам лише факт не затвердження договору після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним (пункт 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 (v0011600-13) "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Таким чином, суд вважає встановленим факт щодо наступного схвалення позивачем в особі його уповноважених органів оспорюваного Договору шляхом прийняття його до виконання, виходячи із отримання кредитних коштів та проведення за ним сплати процентів 15% річних протягом тривалого часу, що підтверджується виписками з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-буд" за період з 01.11.2008 року по 18.01.2012 року та платіжними дорученнями (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд приходить до висновку, що позивач не довів та не надав суду жодних доказів, які підтверджують, що в момент вчинення правочину стороною (сторонами) були недодержані вимоги, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, тобто не довів підстави, в силу яких спірний Договір № 8 має бути визнаний недійсним. Більше того, судом встановлено та враховано, що спірний правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-буд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Запорізької філії ТОВ "Укрпромбанк" про визнання недійсним договору від 19.11.2008 року № 8 про внесення змін до кредитного договору № 03/КВ-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 26.02.2007 року задоволенню не підлягають.

Витрати з судового збору покладаються на позивача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 4, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова група "Вінниця-буд" відмовити повністю.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного

тексту рішення 10.06.2013 року