Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Білані О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Машкір", м.Чернівці

третя особа: ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, м.Львів

про розірвання договору оренди землі від 29.02.2008р., зареєстрованого у Львівській міській раді 29.02.2008р. за №Ш-1022, укладеного між Львівською міською радою та ТзОВ "Машкір" та зобов'язання ТзОВ "Машкір" повернути Львівській міській раді земельну ділянку вартістю 1635590,88 грн., загальною площею 0,3024 га на вул.Промислова, 53 у м.Львові

Представники сторін:

Від прокуратури: Телюк Г.В. - прокурор прокуратури

від позивача: не з'явився

від відповідача: Попович Н.Є. - адвокат

від третьої особи: не з'явився

Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради, м.Львів до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Машкір", м.Чернівці, третя особа: ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, м.Львів про розірвання договору оренди землі від 29.02.2008р., зареєстрованого у Львівській міській раді 29.02.2008р. за №Ш-1022, укладеного між Львівською міською радою та ТзОВ "Машкір" та зобов'язання ТзОВ "Машкір" повернути Львівській міській раді земельну ділянку вартістю 1635590,88 грн., загальною площею 0,3024 га на вул.Промислова, 53 у м.Львові.

Ухвалою господарського суду від 20.03.2013р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 09.04.2013р.

Попередній розгляд справи викладено в ухвала суду від 09.04.2013р., від 14.05.2013р.

В судовому засіданні, яке відбулося 30.05.2013р. оголошено перерву до 03.06.2013р. з метою ознайомлення з долученими відповідачем документами.

Прокуратурою явку представника в судове засідання забезпечено, позовні вимоги підтримано з підстав, викладених у позові.

Позивачем явку представника в судове засідання не забезпечено, причин незабезпечення не повідомлено.

Відповідачем явку представника в судове засідання забезпечено, позовні вимоги заперечено з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 30.05.2013р.

Третьою особою явки представника в судове засідання не забезпечено.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

На виконання вимог ухвали Львівської міської ради № 1272 "Про затвердження ТзОВ "Машкір" проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок на вул. Промисловій, 53 у м. Львові" між Львівською міською радою та ТзОВ "Машкір" укладено договір оренди землі від 29.02.2008 року, зареєстрований у Львівській міській раді 29.02.2008 року за № Ш-1022.

Згідно вказаного договору оренди землі Львівська міська рада (орендодавець) надає, а ТзОВ "Машкір" (орендар) приймає в строкове платне користування земельну ділянку на вул. Промисловій, 53 у м.Львові, загальною площею 0,3024 га для обслуговування офісних і складських приміщень.

Договір оренди землі укладено на 10 років до 15.11.2017 року (п.8 договору).

Розмір орендної плати, згідно п.9 договору оренди землі, становить 49 067,73 грн. в рік.

Згідно п.5 договору оренди землі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно довідки про визначення грошової оцінки становить 1 635 590,88 грн.

Відповідно до п.28 договору оренди землі, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, що узгоджується з нормами ст. 24 Закону України "Про оренду землі".

Однією з підстав розірвання договору є вимога однієї із сторін у випадку невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених п.38 договору.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

У відповідності до п. "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Львівська міська рада належно виконала взяті на себе, відповідно до договору оренди землі зобов'язання, передавши відповідачу в оренду земельну ділянку.

Відповідач не виконує умови договору оренди землі, які стосуються оплати, чим порушує норми чинного законодавства України та права орендодавця земельної ділянки - Львівської міської ради. Невиконання відповідачем умов договору оренди землі, несплата орендної плати призводить до ненадходження коштів у міський бюджет м.Львова.

Підтвердженням вказаного є лист Державної податкової інспекції Шевченківському районі м. Львова від 27.12.2012 року № 21777/15-3011, скерований у Львівську міську раду для розгляду та вжиття відповідних заходів, а також лист юридичного управління Львівської міської ради від 17.01.2013 року № 1104-вих-60.

Згідно листа Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 27.12.2012 року, станом на 19.12.2012 року заборгованість по орендній платі за землю ТзОВ "Машкір" становить 100 572,79 грн., яка має тривалий період і утворилась протягом строку понад 6 місяців.

Доказами наявної заборгованості відповідача з орендної плати за землю за договором оренди землі є також довідка Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 20.12.2012 року №21748/20-2021.

У відповідності до пункту 38 вказаного вище договору оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Згідно із ст. 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (2768-14) та іншими законами України.

У випадку припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором (ст. 34 Закону України "Про оренду землі").

При невиконанні зобов"язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором (ст. 36 Закону України "Про оренду землі").

Також ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін при істотному порушенні договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Слід зазначити, що невиконання Відповідачем умов договору оренди землі щодо сплати орендної плати значною мірою позбавляє Львівську міську раду того, на що вона розраховувала при укладенні цього договору. Адже, в результаті несплати орендної плати за вказаним договором оренди землі, Відповідач призвів до недоотримання коштів в міський бюджет м. Львова.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Відповідно до ч.1 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (ч.3 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру").

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 (v003p710-99) у справі № 1-1/99 з урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України (254к/96-ВР) , так і нормами інших правових актів. Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено прокурором Шевченківського району м.Львова в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Лвьівської міської ради на яку державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування" (280/97-ВР) та Податковим кодексом України (2755-17) , а тому суд вважає, що прокурором доведено підставність звернення з відповідним позовом.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 (v0006600-11) "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зауважено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки судам слід враховувати, що відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також з підстав, визначених ЗК України (2768-14) та іншими законами України.

Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за орендною платою.

Згідно зі ст. 32 ЗУ "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (2768-14) та іншими законами України.

Відповідно до ст. 24 ЗУ "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Договором оренди на ТзОВ "Машкір" покладено обов'язок своєчасного внесення орендної плати (п.28 договору).

Приписами ст. 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом встановлено, що згідно довідки ДПІ у Шевченківському районі м.Львова від 20.12.2012р. №21748/20-2021 станом на 19.12.2012р. існує заборгованість у ТзОВ "Машкір" по орендній платі у розмірі 100572,79 грн.

Систематична несплата ТзОВ "Машкір" орендних платежів за використання земельної ділянки є порушенням істотних умов договору оренди земельної ділянки від 29.02.2008 року №Ш-1022, що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки від 11.02.2003. Водночас, відповідно до ст. 120 ЗК України ТзОВ "Машкір" має право на отримання земельної ділянки у користування для обслуговування нерухомості, що перебуває у його власності в порядку, визначеному діючим земельним законодавством.

Щодо вимоги про повернення земельної ділянки на якій розташовані будівлі та споруди, то така вимога не може задовольнятися, оскільки будівлі належать на праві власності ТзОВ "Машкір", про що посвідчують свідоцтва про право власності від 30.07.2003р. серії САА №342187 та від 24.03.2011р. серії САС 973155, витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 04.08.2003р. серії ВАА №106683, та від 25.03.2011р. і як зазначено в договорі оренди землі, що земельну ділянку за кадастровим №4610137500:04:003:0034, пл.0,3024 га (під забудовою - 0,2267 га, під твердим покриттям - 0,0281 га, під рослинним покровом - 0,0475 га), надано в оренду під об'єкти нерухомого майна: 2-поверхової кам'яної нежитлової будівлі, 1-поверхової кам'яної нежитлової будівлі, руїн.

Отже, перехід права власності на нерухомий об'єкт є підставою для переходу права на землю у відповідності до вимог ст. 377 ЦК України та ст.120 ЗК України, проте оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку.

Згідно ст.34 ЗУ "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Примусове звільнення земельної ділянки шляхом знесення об'єктів нерухомості: будівель, споруд є порушення права власності відповідача, гарантованого ст. 41 Конституції України. Зазначені обставини виключають можливість звільнення земельної ділянки під будівлями.

Нормами ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, право власності ТзОВ "Машкір" виникло та посвідчено у встановленому законом порядку.

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст. 181 ЦК України).

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 353 цього Кодексу (в умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості.) (ст. 321 ЦК України).

В даному випадку позивач не заявляв вимог про знесення нежитлових будівель, доказів наявності передбачених законом підстав для примусового відчуження цих об'єктів не надано, тому суд вважає, що задоволення вимоги про повернення земельної ділянки є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 12.03.2013р. по справі №5015/3040/12.

Передача земельної ділянки в орендне користування за кадастровим №4610137500:04:003:0034, у тому числі, під об'єктами нерухомості, що вказано в договорі оренди від 29.02.2008р. №Ш-1022 і про що зазначається представником відповідача, що на земельній ділянці існує нерухоме майно, що належить відповідачу є підставою, відповідно до статті 120 Земельного Кодексу України, переходу до відповідача права користування земельною ділянкою, на якій воно розміщено. А відтак суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85, 87 ГПК України, суд -

В задоволенні позову відмовити повністю.

рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення оформлено і підписано - 07.06.2013р.