913/827/13 Про стягнення суми кредиту за кредитним договором та заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами - 03.06.2013 Прийняття

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008 в сумі 1 351 320 грн. 31 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 1 303 392 грн. 00 коп., заборгованість за процентами в сумі 44 727 грн. 76 коп., пеня за порушення строків оплати кредиту в сумі 1 894 грн. 59 коп., пеня за порушення строків погашення процентів в сумі 1 305 грн. 96 коп.

Відповідач за відзивом на позовну заяву від 08.04.2013 проти позову заперечує та, зокрема, зазначає наступне.

07.12.2007 між позивачем та відповідачем, як фізичною особою-підприємцем, укладено Генеральну угоду про надання кредитних ресурсів № 010/52-00/157/Г (далі - Генеральна угода), відповідно до якої позивач зобов'язався надати відповідачу кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї Генеральної угоди, і які є невід'ємними її частинами. Термін користування кредитними коштами за даною Генеральною угодою встановлений до 06.12.2017 (пункт 1.4 Генеральної угоди).

07.12.2007 між позивачем та відповідачем, як фізичною особою, укладено кредитний договір №014/52-00/157/Г-1 (додаткова угода №1 до генеральної угоди про надання кредитних ресурсів №010/52-00/157/Г від 07.12.2007) (надалі - Кредитний договір - 1), відповідно до якого позивач надав відповідачу, як фізичній особі, споживчий кредит у розмірі 2 500 000 грн., зі сплатою 13,5% річних, у строк по 06.12.2017.

11.03.2008 між позивачем та відповідачем, як фізичною особою-підприємцем, укладено кредитний договір №010/51-00/157/Г-2 (надалі - Кредитний договір -2), відповідно до якого позивач надав відповідачу, як фізичній особі-підприємцю, кредит у розмірі 2 500 000 грн., зі сплатою 13,5% річних, у строк по 06.12.2017.

17.08.2012 у забезпечення зобов'язань за Генеральною угодою та укладених у її рамках кредитними договорами, між позивачем та відповідачем укладено нотаріально посвідчений нотаріусом Алчевського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_5 іпотечний договір за реєстраційним номером №1076, згідно якого відповідачем передано в іпотеку позивачу будівлю магазину загальною площею 2 572,9 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2

Позивачем заявлено позов з приводу неналежного виконання кредитного договору-2.

Укладаючи Генеральну угоду, сторони договору визначили право позичальника порушувати перед кредитором питання про перенесення строків платежів за кредитним договором за певних обставин. Наявність цього права у позичальника, стала підставою для укладення ним Генеральної угоди та Кредитного договору -2.

Відповідно до вимог п. 8.1 Генеральної угоди, 12.10.2012 за вих. № 062а/12 відповідачем, у встановлені договором строки, направлено позивачу звернення щодо перенесення строку платежу за Кредитним договором -2 за жовтень та листопад місяці 2012 року, відповідно на грудень 2012 року та січень 2013 року. Це звернення відповідачем мотивоване наявністю у нього тимчасових фінансових ускладнень, які пов'язані із необхідністю залучення ним наявних коштів для проведення робіт з реконструкції вбудованого нежилого підвального приміщення та приміщення АДРЕСА_3 під магазин продовольчих та непродовольчих товарів, який після вводу у експлуатацію, буде використано відповідачем у підприємницькій діяльності для отримання доходу. Отримані у якості доходу кошти відповідачем будуть направлені на погашення кредиту та процентів по кредиту.

Не даючи відповідачу змоги надати позивачу документи, які підтверджують неможливість своєчасної сплати ним заборгованості за кредитним договором, а саме документи про строки проведення робіт, запланований обсяг витрат, джерело фінансування робіт, про необхідність надання яких стало відомо відповідачу 06.12.2012, позивачем 07.12.2012 прийнято рішення про дострокове погашення відповідачем заборгованості за Кредитним договором -2 у розмірі 1 376 753 грн. 45 коп. за невиконання ним умов Кредитного договору - 2 щодо повернення кредиту та сплати процентів за жовтень та листопад місяці 2012 року, про що викладено у претензії від 07.12.2012 №с13-120-1-2/6090 та вимозі від 07.12.2012 №с13-120-1- 2/6088. У претензії та вимозі позивачем вказано, що у разі непогашення зазначеної суми у визначений строк, позивач звернеться до суду з позовною заявою про дострокове стягнення з відповідача суми боргу за Кредитним договором -2 та/або звернення стягнення на предмет іпотеки за договором №1076 від 17.08.2012 шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса на іпотечному договорі або у судовому порядку.

Листом від 14.01.2013 відповідачем відмовлено позивачу у задоволені вимог про дострокове погашення заборгованості за Кредитним договором - 2 у розмірі 1 376 753 грн. 45 коп. за необґрунтованістю.

28.12.2012 згідно квитанцій №№ 35, 36 відповідачем проведено погашення кредиту у сумі 21 368 грн., процентів за користування кредитом у сумі 14 699 грн. за жовтень 2012 року.

28.01.2013 згідно квитанцій №№ 75, 76 відповідачем проведено погашення кредиту у сумі 21 368 грн., процентів за користування кредитом у сумі 14 462 грн. за листопад 2012 року.

Отже відповідачем виконано зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом за жовтень та листопад 2012 року, перенесення строків по оплаті яких здійснено в порядку визначеному п. 8.1 Генеральної угоди.

За цих підстав позовні вимоги позивача про порушення відповідачем зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом за жовтень та листопад 2012 року, та стягнення з відповідача на користь позивача пені за порушення строків погашення кредиту та процентів, на думку відповідача, є безпідставними, та такими що не відповідають вимогам Генеральної угоди та Кредитного договору -2.

Розглянувши матеріали справи, суд

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначає наступне.

07.12.2007 між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Луганської обласної дирекції, правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен банк Аваль" та фізичною особою-підприємцем, ОСОБА_3 укладено Генеральну угоду про надання кредитних ресурсів №010/52-00/157/Г (далі - Генеральна угода), відповідно до якої позивач зобов'язався надати відповідачу кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї Генеральної угоди, і які є невід'ємними її частинами. Термін користування кредитними коштами за даною Генеральною угодою встановлений до 06.12.2017 (пункт 1.4 Генеральної угоди).

Згідно пункту 1.2 Генеральної угоди, загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в рамках даної Угоди кредитами не повинен перевищувати суми 5 000 00 грн.

07.12.2007 між позивачем та відповідачем, як фізичною особою, укладено кредитний договір №014/52-00/157/Г-1 (додаткова угода №1 до генеральної угоди про надання кредитних ресурсів №010/52-00/157/Г від 07.12.2007) (надалі - Кредитний договір - 1), відповідно до якого Позивач надав Відповідачу, як фізичній особі, споживчий кредит у розмірі 2 500 000 грн., зі сплатою 13,5% річних, у строк до 06.12.2017.

На виконання умов генеральної угоди та кредитного договору - 2 позивач надав відповідачу кредитні кошти одним траншем в сумі 2 500 000 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.

Відповідно до умов договору відповідач зобов'язаний використати кредит на зазначені в договорі цілі, і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів на умовах, передбачених договором.

В той же час, відповідачем умови договору дотримувалися неналежним чином та припускалися порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків на користування кредитними коштами.

Позивач зазначає, що відповідачем умови кредитних договорів виконуються неналежним чином і з 30.10.2012 має заборгованість за кредитом, а з 31.10.2012 заборгованість і за відсотками.

Так, станом на 04.03.2013 заборгованість за кредитом становить 64 104 грн. 00 коп., заборгованість за процентами 44 727 грн. 76 коп.

Відповідно до п. 10.2 договору, за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків позивальник сплачує пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення.

На підставі вказаного, позивачем нарахована пеня за порушення строків повернення кредиту за період з 31.10.12 по 03.03.13 в сумі 1 894 грн. 59 коп. та пеня за несвоєчасне погашення процентів за період з 01.11.12 по 03.03.13 в сумі 1 305 грн. 96 коп.

Відповідно до п. 1.9 кредитного договору -2 позивач має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником умов договору в тому числі і щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків.

З метою отримання заборгованості за кредитним договором, позивач неодноразово направляв відповідачу претензії та вимоги, які останнім залишені без задоволення.

Оскільки сума заборгованості за кредитом відповідачем у добровільному порядку сплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як було наведено вище, між сторонами у справі укладено:

- Генеральну угоду про надання кредитних ресурсів №010/52-00/157/Г від 07.12.2007 (далі - Генеральна угода), за умовами якої позивач зобов'язався надати відповідачу кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених в рамках цієї Генеральної угоди, і які є невід'ємними її частинами. Термін користування кредитними коштами за даною Генеральною угодою встановлений до 06.12.2017 (пункт 1.4 Генеральної угоди).

- Кредитний договір №014/52-00/157/Г-1 від 07.12.2007 (додаткова угода №1 до генеральної угоди про надання кредитних ресурсів №010/52-00/157/Г від 07.12.2007) (надалі - Кредитний договір - 1), відповідно до якого позивач надав відповідачу, як фізичній особі, споживчий кредит у розмірі 2 500 000 грн., зі сплатою 13,5% річних, із строком повернення до 06.12.2017.

- Кредитний договір №010/51-00/157/Г-2 від 11.03.2008 (надалі - Кредитний договір -2), відповідно до якого позивач надав відповідачу, як фізичній особі-підприємцю, кредит у розмірі 2 500 000 грн., зі сплатою 13,5% річних, із строком повернення до 06.12.2017.

12.03.2008 позивач у відповідності до заявки відповідача на умовах визначених у Кредитному договорі -2 (п. 1 частини 1, п. 1.7.1 частини 2) перерахував на поточний рахунок відповідача одним траншем суму 2 500 000 грн., чим виконав зобов'язання щодо надання кредиту.

Відповідно до п. 2.1 Генеральної угоди, кредитор надає позичальнику кредитні кошти на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування; інші умови надання та погашення кредитних коштів регулюються кредитними договорами, укладеними в рамках даної Угоди.

Відповідно до п. 5.1 Генеральної угоди, п. 4 частини 1, та п. 1.1, п. 1.4.1, п. 2.3.1 частини 2 Кредитного договору -2, позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти Кредитору згідно графіку повернення кредиту та сплати процентів до цього договору.

Відповідно до п. 1.4.1.4, 1.5.1 Кредитного договору - 2, погашення відповідної частини кредиту, нарахованих процентів, здійснюється позичальником не пізніше передостаннього банківського дня поточного місяця.

Як свідчать матеріали справи, в період з березня 2008 року до жовтня 2012 року відповідачем своєчасно та у повному обсязі проведено погашення відповідної частини кредиту та нарахованих процентів.

Пунктом 8.1 Генеральної угоди встановлено право позичальника порушувати перед кредитором питання про перенесення строків платежів за кредитним договором (строків повернення кредиту, сплати відсотків) у разі виникнення тимчасових фінансових або інших ускладнень з незалежних від нього причин, пов'язаних з веденням господарської діяльності. Таке звернення повинно бути направлено кредитору в письмовій формі за 10 днів до настання строку платежу з наданням документів, що об'єктивно підтверджують неможливість своєчасної сплати заборгованості.

Відповідно до вказаного пункту угоди відповідачем своєчасно 12.10.2012 за вих. № 062а/12, направлено позивачу звернення щодо перенесення строку платежу за Кредитним договором - 2 за жовтень та листопад місяці 2012 року, відповідно на грудень 2012 року та січень 2013 року. Це звернення відповідачем мотивоване наявністю у нього тимчасових фінансових ускладнень.

В той же час, 06.12.2012 відповідачем отримано лист позивача від 23.11.2012 №с13-120-1-2/402, за яким повідомлено про необхідність надання позивачу уточнення з питань, які порушено у цьому листі, та які необхідні для вирішення питання про перенесення строків платежів за Кредитним договором -2.

У листі позивачем зазначено, що відповідачем необхідно надати позивачу документи, які підтверджують неможливість своєчасної сплати ним заборгованості за кредитним договором, а саме документи про строки проведення робіт, запланований обсяг витрат, джерело фінансування робіт; позивачем запропоновано відповідачу врегулювати наявний спір щодо розміру плати за користування кредитними коштами за кредитним договором № 014/52-00/157/Г-1 від 07.12.2007; та позивачем повідомлено, що в нього є наявна інформація, що універмаг "Центральний" не є власністю відповідача, тому витрати на його реконструкцію, буде спрямовано на фінансування третьої особи.

Про необхідність надання відповідачем додаткової інформації для прийняття позивачем рішення про перенесення строків платежів за Кредитним договором -2 за жовтень та листопад місяці 2012 року, позивач повідомив відповідача по закінчені встановленого строку для проведення цих платежів.

Крім цього, згідно листа позивача від 23.11.2012 (арк. справи 67) вказано, що питання про перенесення строків повернення кредиту та сплати відсотків буде розглянуто після надання відповідачем додаткових документів, також вказано, що для визначення нових щомісячних обсягів виконання зобов'язань необхідно досягти згоди за спірними питаннями, що виникли за договором №014/5200/157/г-1 від 07.12.2007.

Не даючи відповідачу змоги надати позивачу документи, які підтверджують неможливість своєчасної сплати ним заборгованості за кредитним договором, а саме: документи про строки проведення робіт, запланований обсяг витрат, джерело фінансування робіт, про необхідність надання яких стало відомо відповідачу 06.12.2012, позивачем 07.12.2012 прийнято рішення про дострокове погашення відповідачем заборгованості за Кредитним договором -2 у розмірі 1 376 753 грн. 45 коп. за невиконання ним умов Кредитного договору - 2 щодо повернення кредиту та сплати процентів за жовтень та листопад місяці 2012 року, про що викладено у претензії від 07.12.2012 №с13-120-1-2/6090 та вимозі від 07.12.2012 №с13-120-1- 2/6088. У претензії та вимозі позивачем вказано, що у разі непогашення зазначеної суми у визначений строк, позивач звернеться до суду з позовною заявою про дострокове стягнення з відповідача суми боргу за Кредитним договором -2 та/або звернення стягнення на предмет іпотеки за договором №1076 від 17.08.2012 шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса на іпотечному договорі або у судовому порядку.

Як вказано в претензії від 07.12.2012 позивач вимагав від відповідача дострокового повернення кредиту оскільки відповідач систематично, починаючи з жовтня 2012 року не виконує в повному обсязі умови кредитному договору. Але станом на 05.02.2012 відповідач заборгував лише оплату за кредитом та процентами за жовтень і листопад. При цьому, саме в цей період відповідач просив позивача перенести строки оплати цих коштів у зв'язку із фінансовим станом. При цьому, в грудні 2012 року відповідач виконав вказані зобов'язання.

28.12.2012 згідно квитанцій № № 35, 36 відповідачем проведено погашення кредиту у сумі 21 368 грн., процентів за користування кредитом у сумі 14 699 грн. за жовтень 2012 року.

28.01.2013 згідно квитанцій № № 75, 76 відповідачем проведено погашення кредиту у сумі 21 368 грн., процентів за користування кредитом у сумі 14 462 грн. за листопад 2012 року.

Тобто, на момент звернення позивачем до суду відповідачем був погашений борг за кредитом та процентами за жовтень та листопад 2012 року.

22.03.2013 відповідачем отримано листа позивача від 11.03.2013 №140-12-200/1239, яким позивачем відмовлено відповідачу у перенесені строку платежу за Кредитним договором - 2, із посиланням на те, що позивачем прийнято рішення про дострокове погашення відповідачем повної суми заборгованості за кредитом та звернення позивача до суду з відповідним позовом.

В обґрунтування вимог за позовом, позивачем зазначено, що відповідачем умови договору дотримувалися неналежним чином та припускалися порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків на користування кредитними коштами. Так, відповідач не сплачує в повному обсязі заборгованість за відсотками з 30.10.2012, а платежі за кредитом з 31.10.2012. Як наслідок, станом на 04.03.2013 за відповідачем утворилась заборгованість за кредитом у сумі 64 104 грн. 00 коп. та заборгованість за процентами у сумі 44 727 грн. 76 коп.

В той же час, згідно листа позивача від 31.05.2012 наведений розрахунок періоду утворення простроченої заборгованості за кредитом та відсотками. Згідно вказаного розрахунку вбачається, що станом на момент звернення позивача до суду відповідачем в повному обсязі було сплачено заборгованість за кредитом за жовтень та листопад 2012 року, а за процентами заборгованість почала утворюватися з листопада 2012 року.

При цьому, на момент винесення рішення по справі відповідачем в повному обсязі погашена зазначена заборгованість за кредитом та відсотками, а також здійснені всі виплати згідно узгодженого сторонами графіку.

Вказані обставини підтверджуються як доводами відповідача, відповідними платіжними дорученнями, так і поясненнями позивача від 30.03.2013.

Відповідно до п. 1.9.1 Кредитного договору -2, банк має право вимагати дострокове виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у разі невиконання позичальником своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором.

Позивачем від 30.05.2013 було надано пояснення по справі, за яким останній підтвердив факт оплати відповідачем сум заборгованості за процентами у сумі 87 047 грн. 67 коп., та зокрема зазначив, що відповідачем було частково сплачено заборгованість за кредитним договором у сумі 128 208 грн. 00 коп. Отже, як зазначає останній, станом на 30.05.2013 за відповідачем залишилась заборгованість по кредиту в сумі 1 175 184 грн. 00 коп.

Отже, відповідачем виконано зобов'язання по поверненню кредиту та сплати процентів за користування кредитом за жовтень, листопад та грудень 2012 року, січень, лютий 2013 року, а також систематично здійснюються платежі за узгодженим графіком.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наслідки порушення договору позичальником передбачені ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України відповідно до яких, якщо договором передбачений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, які належать йому згідно ст. 1048 ЦК України.

Фактично, як свідчать матеріали справ, відповідачем було прострочено оплату кредиту за грудень 2012 року, січень, лютий 2013 року, але під час розгляду справи платіжними дорученнями від 04.04.2013 відповідачем суми простроченої заборгованості були сплачені в повному обсязі.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Дострокове повернення позичальником всієї заборгованості за Кредитним договором є способом цивільно-правової відповідальності боржника, яка передбачена ст. 1050 ЦК України.

В той же час, як свідчать матеріали справи та пояснення сторін, позивачем своєчасно не було надано відповідачу відмови від перенесення строків оплати.

Згідно п. 4.1.1 договору встановлено, що за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом у визначений договором строк, позичальник зобов'язаний сплатити пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 10.2 Генеральну угоду про надання кредитних ресурсів №010/52-00/157/Г, за порушення строків повернення кредитів, сплати відсотків за користування кредитними коштами, передбачених договорами, укладеними в рамках даної угоди, позичальник сплачує кредитору пеню від суми просроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день просрочення.

Позивачем була нарахована пеня, з урахуванням розрахунку за поясненнями від 31.05.2013 (арк. справи 179-180) за порушення повернення строків кредиту за період з 01.11.2012 по 04.03.2013 в сумі 1 894 грн. 59 коп. і пеня за порушення строків сплати процентів за період з 01.11.2012 по 03.03.2012 в сумі 1 305 грн. 96 коп., яка відповідачем також сплачена в повному обсязі під час розгляду справи в суді.

Наведене вище свідчить про те, що відповідач на цей час своєчасно та в повному обсязі виконує свої зобов'язання за кредитними договором. Внаслідок чого після подачу позову, відповідачем було сплачено: заборгованості за кредитом в сумі 128 208 грн. 00 коп., заборгованість за процентами в сумі 44 727 грн. 76 коп., пені за порушення строків оплати кредиту в сумі 1 894 грн. 59 коп., пені за порушення строків погашення процентів в сумі 1 305 грн. 96 коп.

Так, при укладанні договору сторони досягли домовленості щодо остаточного строку повернення кредиту 06.12.2017 року.

Виходячи з системного аналізу норм діючого законодавства генеральної угоди та кредитного договору слід зазначити, що у банка виникає право на отримання всієї суми кредиту достроково у випадку порушення позичальником умов договору. В даному випадку, відповідачем у справі припускалися випадки прострочення повернення кредитних коштів терміном в два місяці, але на даний час відповідач фактично та повному обсязі виконав та продовжує виконувати умови договору в повному обсязі.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В даному випадку, з урахуванням всіх обставин справи та зібраних доказів, суд вважає передчасним та недоцільним дострокове стягнення з відповідача всієї суми кредиту.

Виходячи з наведених вище обставин справи, а також враховуючи той факт, що після подачі позову, відповідачем було сплачено: заборгованості за кредитом в сумі 128 208 грн. 00 коп., заборгованість за процентами в сумі 44 727 грн. 76 коп., пені за порушення строків оплати кредиту в сумі 1 894 грн. 59 коп., пені за порушення строків погашення процентів в сумі 1 305 грн. 96 коп. провадження у справі в цій частині слід припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Щодо вимог про стягнення з відповідача строкової заборгованості за кредитом в сумі 1 175 184 грн. 00 коп. в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача у справі пропорційно задоволених вимог позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 77, 75, п. 1.1. ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. В позові відмовити частково.

2. Щодо вимог про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9. код 14305909) в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ, вул. Радянська, буд. 61, код 24197094, заборгованості за кредитом в сумі 128 208 грн. 00 коп., заборгованості за процентами в сумі 44 727 грн. 76 коп., пені за порушення строків оплати кредиту в сумі 1 894 грн. 59 коп., пені за порушення строків погашення процентів в сумі 1 305 грн. 96 коп. провадження у справі припинити.

3. В задоволенні вимог про стягнення боргу за кредитом в сумі 1 175 184 грн.00 коп. відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9. код 14305909) в особі Луганської обласної дирекції, м. Луганськ, вул. Радянська, буд. 61, код 24197094, витрати зі сплати судового збору в сумі 3 522 грн. 73 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.