За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЄВРОГАЗ"

До державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 156614,15 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Муллова У.І. (за дов.)

від відповідача Рябчун О.А. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЄВРОГАЗ" до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 156614,15 грн. збитків.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №1116112295 від 26.07.2012 р., укладеного між держаним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та товариством з обмеженою відповідальністю "УКРЄВРОГАЗ", щодо оплати поставленої позивачем продукції. За твердженням позивача, у зв'язку з несвоєчасною оплатою продукції відповідачем, позивач був змушений сплатити штрафні санкції в розмірі 156614,15 грн. за договором позики № 31/07-01 від 31.07.2012 р., укладеним між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерсейс".

Ухвалою суду від 10.04.2013 р. порушено провадження у справі №910/6806/13.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що договірні відносини позивача з третіми особами здійснюються на його вибір і позивач самостійно відповідає за результати своїх дій. Крім того, позивачем не доведено, що позичені кошти були необхідні для здійснення поставки продукції за договором поставки №1116112295 від 26.07.2012 р.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

26.07.2012 р. між держаним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "УКРЄВРОГАЗ" (постачальником) укладено договір поставки №1116112295 (далі - Договір), згідно з п.1.1 якого постачальник зобов'язувався поставити повітронагрівачі ПНВ для ремонту ВП "Рівненська АЕС" та ВП "Южно-Українська АЕС", а покупець зобов'язався прийняти і оплатити продукцію.

Відповідно до акта приймання передачі ТМЦ №04-235 продукція, яка призначена для ремонту ВП "Южно-Українська АЕС", згідно з специфікацією №2 до вищезазначеного Договору, була передана покупцю 28.08.2012 р.. Крім того, продукція, що була призначена для ремонту ВП "Рівненська АЕС" та деталізована в специфікації № 1 до Договору, була поставлена покупцю в повному обсязі згідно з видатковою накладною № РН-0000004 від 03.09.2012 р..

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що оплата продукції за специфікацією №1 та специфікацією № 2 до Договору повинна була бути здійснена протягом 30 або більше робочих днів після підписання сторонами акту приймання-передачі партії поставленої продукції. Перебіг тридцятиденного строку закінчився 15 жовтня 2012 року за специфікацією № 1 та 28 серпня 2012 року за специфікацією № 2.

Покупець виконав своє зобов'язання 15.02.2013 р. (виписка з особового рахунку за 15.02.2013 р.), прострочивши термін оплати на 134 дні за специфікацією № 2 (вартість поставленого товару складає 245545,30 грн.); 128 дні (перша частина) та 14 днів (друга частина) за специфікацією № 1 (вартість поставленого товару складає 1735267,10 гривен).

Загальна вартість поставленого товару складає 1980812,40 грн..

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 7.5. Договору передбачено, що завдані збитки стягуються у повному обсязі, додатково до штрафних санкцій. Сплата штрафних санкцій та відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання договірних зобов'язань в натурі, якщо інше прямо не передбачено чинним в Україні законодавством.

За твердженням позивача, йому завдано збитків у розмірі 156614,15 грн. у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором.

Так, 31.07.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерсейс" (позикодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "УКРЄВРОГАЗ" (позичальником) укладено договір позики, відповідно до п. 1.1 якого позикодавець надає позичальнику безпроцентну зворотну допомогу (безоплатну позику) в сумі до 1455000 грн. без ПДВ, а позичальник зобов'язується повернути дані грошові кошти позикодавцю в термін не пізніше 31.01.2013 р. включно.

05.03.2013 р. позивач перерахував товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерсейс" 156614,15 грн. штрафних санкцій за несвоєчасне повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України є порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управне на сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарських відносин.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України.

Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань - причиною.

Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

У той же час, позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв'язку між порушенням зобов'язання відповідачем та необхідністю укладення договору позики № 31/07-01 від 31.07.2012 р..

Зокрема, як зі змісту Договору так і зі змісту договору позики № 31/07-01 від 31.07.2012 р. не вбачається пов'язаність дій відповідача з необхідністю укладення позивачем будь-яких договорів.

За таких обставин підстави для стягнення з відповідача збитків відсутні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 85 ГПК України, суд

У задоволенні позову відмовити повністю.

рішення підписано 29.05.2013 р.