5011-64/9996-2012 Про визнання недійсним патенту України - 22.05.2013 Прийняття

24.07.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Дельта Груп" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Сінгента Партісіпейшнз АГ (Sungenta participatoins AG), Швейцарія (далі - відповідач-1) та Державної служби інтелектуальної власності України (далі - відповідач-2) про визнання недійсним патенту України № 41255 від 17.09.2001 року та зобов'язання опублікувати в офіційному Бюлетені "Промислова власність" відомості про визнання патенту на винахід № 41255 недійсним одночасно із внесенням відповідних змін до державного реєстру патентів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що патент України № 41255 не відповідає такій обов'язковій умові патентоздатності як винахідницький рівень, а тому підлягає визнанню судом недійсним.

Ухвалою суду від 27.07.2012 року порушено провадження у справі № 5011-64/9996-2012, розгляд справи призначено на 21.08.2012 року.

Розгляд справи відкладався у зв'язку із необхідністю повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи в порядку, передбаченому Гаазькою Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року, необхідністю витребувати нові докази та знаходженням судді на лікарняному.

03.01.2013 року від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі у зв'язку із тим, що патент України на винахід № 41255 від 17.09.2001 року відповідає усім необхідним обов'язковим умовам патентоздатності.

03.01.2013 року від представника відповідача-1 через відділ діловодства суду надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи об'єктів права інтелектуальної власності, яке обґрунтував складністю питань, які потребують доказування у справі та потребують спеціальних знать в області патентного права.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.01.2013 року по справі було призначено експертизу охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності, проведення якої доручено атестованим експертам Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, а саме: Дорошенку О.Ф. та Петренко С.А.

Ухвалою суду від 03.01.2013 року провадження у справі № 5011-64/9996-2012 було зупинено на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України.

19.04.2013 року матеріали справи повернулись з Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України із висновком судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності № 868 від 18.04.2013 року.

У судове засідання 22.05.2013 року представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 22.05.2013 року представники відповідача-1 та відповідача-2 позов не визнали та просили суд відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях по справі.

У судовому засіданні 22.05.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

17 вересня 2001 року в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 8 за 2001 рік було опубліковано відомості про патент України на винахід № 41255 (заявка № 93002272).

Згідно із випискою з Державного реєстру патентів України на винаходи від 12.07.2012 року № 29867, власником патенту на винахід № 41255 "ПОХІДНЕ 1,3,5-ОКСАДІАЗИНУ ЧИ ЙОГО ТАУТОМЕР АБО ЙОГО СІЛЬ ТА ІНСЕКТИЦИДНИЙ ЗАСІБ, ЩО ЇХ МІСТИТЬ" є Сінгента Партісіпейшнз АГ.

Відповідно до ч. 1 ст. 459 ЦК України винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання.

Відповідно до ч. 1 ст. 462 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом.

Відповідно до абз. 2 п. 1.2. Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 15.03.2002 року № 197 (z0364-02) винахід - технологічне (технічне) вирішення, що відповідає умовам патентоздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.

Згідно із ч. 1 ст. 7 цього ж Закону винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

За таких обставин, суд вважає, що необхідними умовами для існування спірного патенту № 41255 від 17.09.2001 року є його новизна, винахідницький рівень та промислова придатність.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на відсутність винахідницького рівня в патенті України № 41255 відповідно до інформації з патентів US 4155747 та EP 230863.

Згідно із п. 6.5.2.1. Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель винахід визнають новим, якщо він не є частиною рівня техніки.

Відповідно до висновку судової експертизи № 868 від 18.04.2013 року встановлено, що до дати подання заявки на видачу патенту України на винахід № 41255 та до дати пріоритету сукупність його суттєвих ознак або ознак еквівалентних їм, не стала загальнодоступною в світі з винаходу за патентом США № 4155747. Окрім того, до дати подання заявки на видачу патенту України на винахід № 41255 та до дати пріоритету сукупність його суттєвих ознак або ознак еквівалентних їм, не стала загальнодоступною в світі з винаходу за Європейською заявкою № 0230863.

Слід зазначити, що відповідно до опису патенту України на винахід № 41255, датою подачі заявки на винахід за даним патентом є 14.07.1993 рік, а датою подачі попередньої заявки - 22.07.1992 року, а тому визначення питання про відповідність спірного патенту такій обов'язкові умові патентоздатності як винахідницький рівень має розглядатись станом на 22.07.1992 рік, що враховано експертами під час проведення у справі судової експертизи.

Згідно із п. 83 Особливістю процесу доказування у справах про порушення прав інтелектуальної власності на винахід є правова презумпція, встановлена у частині другій статті 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі". Згідно з цією нормою будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за відсутності доказів протилежного вважається виготовленим із застосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог:

- продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороняється патентом, є новим;

- існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням даного процесу і власник патенту не в змозі шляхом прийнятних зусиль визначити процес, що застосовувався при виготовленні цього продукту.

В такому разі обов'язок доведення того, що процес виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із застосуванням процесу, який охороняється патентом, відрізняється від останнього, покладається на особу, стосовно якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права власника патенту.

Отже, за цією нормою патентовласника звільнено від доказування факту виготовлення нового продукту іншою особою із застосуванням запатентованого процесу. Відповідно до частини п'ятої статті 35 ГПК факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку. Тому тягар доказування протилежного покладається на іншу особу, яка виготовила цей продукт.

Також висновком експертизи № 868 від 18.04.2013 року було надано відповідь на поставлені судом в ухвалі від 03.01.2013 року питання, згідно із яким:

- сукупність суттєвих ознак винаходу за патентом України № 41255 або ознак еквівалентних їм не стала загальнодоступною в світі до дати подання заявки;

- плив сукупності ознак винаходу за патентом України № 41255 на досягнення заявленого у ньому технічного результату не є очевидним для фахівця (тобто таким, що явно випливає з рівня техніки).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що винахід, який охороняється патентом № 41255 "ПОХІДНЕ 1,3,5-ОКСАДІАЗИНУ ЧИ ЙОГО ТАУТОМЕР АБО ЙОГО СІЛЬ ТА ІНСЕКТИЦИДНИЙ ЗАСІБ, ЩО ЇХ МІСТИТЬ" та належить Сінгента Партісіпейшнз АГ, відповідає умовам патентоздатності, в тому числі і винахідницькому рівню.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що патент України № 41255 не відповідає такій обов'язковій умові патентоздатності як винахідницький рівень, а тому підлягає визнанню судом недійсним.

В зв'язку із тим, що в задоволенні позову про визнання патенту України на винахід № 41255 судом відмовлено, то і в задоволенні вимог в частині зобов'язання відповідача-2 опублікувати в офіційному Бюлетені "Промислова власність" відомості про визнання патенту на винахід № 41255 недійсним одночасно із внесенням відповідних змін до державного реєстру патентів, оскільки такі вимоги є похідними.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Дельта Груп" до Сінгента Партісіпейшнз АГ (Sungenta participatoins AG) Швейцарія та Державної служби інтелектуальної власності України про визнання недійсним патенту України № 41255 та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.