910/7272/13 Про стягнення заборгованості за договором про надання охоронних послуг - 16.05.2013 Прийняття

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОДІАК-КБ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-СОУЛ" 31 500,00 грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про надання охоронних послуг № 20 від 12.11.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 порушено провадження у справі № 910/7272/13 та призначено її до розгляду на 25.04.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/7272/13 від 25.04.2013, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 25.04.2013, розгляд справи був відкладений на 16.05.2013.

Позивач в судовому засіданні 16.05.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 16.05.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 15.04.2013 та ухвали від 25.04.2013 не виконав.

Однак, відповідачем 15.05.2013 до відділу діловодства суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника, який має бути присутнім в іншому судовому процесі в господарському суді Житомирської області.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи суд відмовляє в його задоволені, оскільки зайнятість представника відповідача в іншому судовому процесі не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в даному випадку відповідач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України. Крім того, ніщо не перешкоджало відповідачу подати до суду письмовий відзив із наданням доказів в спростування зазначених позивачем обставин.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засідання 16.05.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

12.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗОДІАК-КБ" (охорона) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО СОУЛ" (замовник) було укладено договір про надання охоронних послуг № 20 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник замовляє, а охорона надає охоронні послуги, а саме приймає під охорону об'єкт. Та визначено в дислокації об'єктів (додаток № 1 до договору). Вид охорони визначається за згодою сторін, як інспекторсько-сторожова служба охорони. Система охорони об'єкту та дислокація постів визначаються охороною та узгоджується замовником.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг охорони, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 51 300,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 11.1. договору договір набуває чинності з 12.11.2012 і діє до 12.11.2013.

За умовами розділу 5 договору позивач серед іншого зобов'язався забезпечувати охорону товарно-матеріальних цінностей замовника, прийнятих під охорону, від розкрадання і не допускати проникнення сторонніх осіб на об'єкт; здійснювати на об'єкті пропускний режим, контролювати ввезення та вивезення (внесення та винесення) товарно-матеріальних цінностей на територію та з території об'єкта за перепустками встановленої форми (якщо перепускний режим передбачений). Не допускати на об'єкт осіб, які не мають відповідних повноважень та права щодо перебування на території об'єкта.

Згідно з п. 4.1. договору ціна договору становить 57 500,00 грн. в т.ч. ПДВ (20%) - 9 583,33 грн. щомісяця.

Ціна складається з загальної вартості виду постів охорони, визначеною у дислокації постів (додаток № 1), а саме:

- щомісячна вартість одного цілодобового поста становить - 8 900 грн., в т.ч. ПДВ;

- щомісячна вартість одного денного поста становить - 7 000 грн., в т.ч. ПДВ;

- щомісячна вартість начальника відділу охорони становить - 6000 грн., в т.ч. ПДВ.

Додатковою угодою № 1 від 17.12.2012 сторонами внесено зміни до п. 4.1. договору та встановлено ціну договору в сумі 39 700,00 грн., в т. ч. ПДВ (20%) - 6 616,67 грн. щомісяця.

Додатковою угодою № 2 від 24.12.2012 сторонами внесено зміни до п. 4.1. договору та встановлено ціну договору в сумі 48 600,00 грн., в т. ч. ПДВ (20%) - 8 100,00 грн. щомісяця.

Додатковою угодо № 2 від 07.03.2013 сторони дійшли згоди розірвати з 07.03.2013 договір надання охоронних послуг № 20 від 12.11.2012.

Відповідно до п. 4.2. договору оплата відповідачем вартості послуг здійснюється щомісячно з передплатою у розмирі 50% від загальної суми договору до 05 числа поточного місяця, решта до 05 числа місяця що слідує за звітним. Оплата здійснюється безготівковому порядку, шляхом перерахування суми грошових коштів, визначених договором, на поточний рахунок позивача після попереднього надання позивачем рахунка для здійснення оплати або без такого.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що сплата відповідачем вартості послуг здійснюється після підписання сторонами акту наданих послуг.

Відповідно до п. 7.1. договору фактом, що підтверджує надання позивачем послуг є акт наданих послуг (приймання-передачі виконаних робіт), який складається щомісячно та затверджується представниками сторін. Відповідач повинен підписати акт наданих послуг відповідно до умов даного договору не пізніше 3 (третього) числа місяця наступного за звітним.

Згідно з п. 7.2. договору в разі обґрунтованих зауважень до позивача, які можуть потягнути за собою питання вартості наданих послуг, відповідач зобов'язаний в термін 3 (трьох) календарних днів з дня виявлення названих зауважень, письмово заявити про них позивачу. Якщо відповідач не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці зауваження, як порушення умов договору.

При цьому пунктом 7.4. договору визначено, що не підписання акту наданих послуг відповідачем не підтверджує факту не надання послуг за звітний період. Факт надання відповідачу послуг підтверджується чинністю даного договору.

Позивачем до позовної заяви подано акт надання послуг № 2 від 31.01.2013, що підписаний та скріплений печатками обох сторін на суму 38 838,71 грн.

Також позивачем подано акти надання послуг № 34 від 28.02.2013 на суму 30 800,00 грн. та № 35 від 07.03.2013 на суму 5 961,29 грн., які з боку відповідача не підписані та не скріплені печаткою. Дані акти були надіслані позивачем відповідачу 11.04.2013 та 16.04.2013, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими квитанціями та описами вкладення у цінний лист. Проте, акти залишені відповідачем не підписані без надання зауважень, як це передбачено п. 7.2. договору.

З урахуванням положень пунктів 7.2. та 7.4. договору суд приходить до висновку що за вищевказаний період відповідачем було отримано послуги охорони в загальному розмірі 75 600,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Згідно з п. 1.3. договору відповідач зобов'язався приймати послуги та вчасно проводити розрахунки, визначені умовами даного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість наданих послуг охорони у визначений договором строк в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем за період з січня по березень 2013 року, яка за неоспореними відповідачем розрахунками позивача складає 51 300,00 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в загальному розмірі 51 300,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОДІАК-КБ" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82- 85 ГПК України,-

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО СОУЛ" (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, 34, кв. 63, код ЄДРПОУ 38021745) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОДІАК-КБ" (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 144Б, офіс 305, код ЄДРПОУ 37961589) 51 300 (п'ятдесят одну тисячу триста) грн. 00 коп. основного боргу, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.