5017/3226/2012 Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки - 15.05.2013 Прийняття

Суть спору: Заступник прокурора Суворовського району м. Одеси звернувся в інтересах держави в особі Одеської міської ради до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про внесення змін до договору оренди, збільшення орендної плати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час проведення прокуратурою м. Одеси за інформацією виконавчого комітету Одеської міської ради перевірки додержання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок суб'єктами підприємницької діяльності на умовах оренди на території м. Одеси встановлено, що ФОП ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 19.02.2007 р., укладеного з Одеською міською радою, використовує земельну ділянку площею 621 кв.м., у АДРЕСА_2, в тому числі - капітальна одноповерхова забудова - 200 кв.м., під тимчасовою забудовою - 136 кв.м., під проходами та площадками - 285 кв.м., для експлуатації та обслуговування будівлі магазину з кафе і літнім майданчиком. рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 № 1268-У1 "Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 № 41-VI "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" введена в дію нова нормативно грошова оцінка земель міста Одеси для розрахунку річної орендної плати. Проте відповідач не вчиняє добровільних дій по внесенню змін до договору оренди земельної ділянки та підписання розрахунку орендної плати.

Ухвалою судді господарського суду Зайцева Ю.О. від 12.11.2012 р. справа прийнята до провадження з призначенням до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Відповідач ФОП ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обгрунтування запереченб відповідач вказував, що на час розгляду справи нерухоме майно, розташоване на орендованій земельній ділянці, за договором купівлі-продажу від 29.08.2011 р. передано у власність фізичній особі ОСОБА_4, а отже вона не має відношення до сплати орендної плати та вказує, що з новим власнком має бути укладений новий договір оренди з визначенням відповідної орендної плати. Додатково відповідач вказує, що після укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна нею та покупцем ОСОБА_4 було здійснено відповідні дії по переоформленню договору оренди земельної ділянки від 19.02.2007 р., проте на даний час з підстав, незалежних від відповідача зміни до договору не внесені.

Третя особа Одеське міське управління земельних ресурсів Одеської міської ради підтримало позов прокурора в інтересах Одеської міської ради, просило позов задовольнити в повному обсязі.

Крім того, представник третьої особи зазначив, що між ФОП ОСОБА_3 та Управлінням існувало листування щодо внесення змін до договору оренди землі, що свідчить про обізнаність відповідача з цього питання.

Третя особа фізична особа ОСОБА_4 будь-яких заперечень по справі не надав, проти задоволення позову заперечував.

Ухвалою суду від 21.01.2013 р. справу №5017/3226/2012 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 21.01.2013 р. справу №5017/3226/2012 призначено до розгляду у складі колегії суддів господарського суду Одеської області: головуючий суддя Зайцев Ю.О., суддя Лічман Л.В., суддя Меденцев П.А., та ухвалою від 21.01.2013 р. прийнято до провадження визначеною колегією.

В судовому засіданні 06.03.2013 р. ухвалою господарського суду Одеської області до участі у розгляді справи залучено третю особу - фізичну особу ОСОБА_4 (65000, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1).

Приймаючи до уваги, що суддя господарського суду Одеської області Меденцев П.А. знаходиться у відпустці з 20.03.2013р., з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.) та ст.ст. 4- 6 Господарського процесуального кодексу України), розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 20.03.2013 р. справу №5017/3226/2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Зайцев Ю.О., суддя Лічман Л.В., суддя Никифорчук М.І.

У зв'язку з перебуванням судді Зайцева Ю.О. з 08.04.2013 р. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.). справу №5017/3226/2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Горячук Н.О., суддя Лічман Л.В., суддя Никифорчук М.І.

Приймаючи до уваги повернення судді Зайцева Ю.О. з 10.04.2013 р. з відпустки, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.). справу №5017/3226/2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Зайцев Ю.О., суддя Лічман Л.В., суддя Никифорчук М.І.

27.03.2013 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

Прокуратурою Одеської області за інформацією виконавчого комітету Одеської міської ради проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок суб'єктами підприємницької діяльності на умовах оренди та території м. Одеси.

Так, перевіркою було встановлено, що на підставі рішення Одеської міської ради № 270-V від 27.06.2006 р. ФОП ОСОБА_3" передано у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 621 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 для експлуатації та обслуговування будівлі магазину з кафе і літнім майданчиком.

14.09.2006 р. сторонами складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі, відповідно до якого проведено відновлення меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 на місцевості.

Установлено, що ФОП ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі від 19 лютого 2007 р., укладеного з Одеською міською радою, використовує земельну ділянку площею 621 кв.м., в тому числі - під капітальною забудовою 200 кв.м., під тимчасовою забудовою 136 кв.м., під проїздами, проходами, площадками - 285 кв.м., у АДРЕСА_2, для експлуатації та обслуговування будівлі магазину з кафе і літнім майданчиком.

Згідно п. 2.3 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 171700,29 грн., а згідно п. 4.1 договору, орендна плата складає 17170,03 грн. на на рік.

Відповідно до п. 4.4 зазначеної угоди, умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладення відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємною частиною цього договору. Орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати у випадках збільшення відповідно до законів України земельного податку.

рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 № 1268-VI "Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010 № 41-VI "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси" введена в дію нова нормативна грошова оцінка земель міста Одеси для розрахунку річної орендної плати.

Відповідно до рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 №1267-VI, умови діючих договорів оренди підлягають перегляду в частині розміру орендної плати.

Одеським міським управлінням земельних ресурсів, уповноваженим від імені Одеської міської ради вчиняти дії, пов'язані з підготовкою внесення змін до договорів оренди земельних ділянок у межах міста Одеси, направлено ФОП ОСОБА_3 пропозицію від 29.08.2012 року за № 01-23/2781-04, якою запропоновано внести зміни до договору оренди земельної ділянки площею 621 кв.м. у АДРЕСА_2, від 19.02.2007 р., в частині розміру орендної плати на підставі рішень Одеської міської ради від 20.09.2011 р. №1268-VI "Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 28.12.2010р. №41-VI "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Одеси".

Відповідач відповіді на вказану пропозицію не надав, добровільних дій по внесенню змін до договору не вчинив. Проте в матеріалах справи наявна відповідь ФОП ОСОБА_3, відповідно до змісту якої особа зазначає, що ознайомилась зі змістом пропозиції та дає згоду на укладення додаткової угоди до догвору оренди землі від 19.02.2007 р. та повідомляє про вибуття нерухомого майна, розташованого на орендованій земельній ділянці, з власності ОСОБА_3

Вважаючи відмову відповідача неправомірною прокурор звернувся з відповідним позовом до суду та просить суд внести змін до договору оренди землі від 19.02.2007 р., укладеного з Одеською міською радою, на підставі якого ФОП ОСОБА_3 використовує земельну ділянку площею 621 кв.м., у АДРЕСА_2, для експлуатації та обслуговування будівлі магазину з кафе і літнім майданчиком., та викласти п 2.3 договору у наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1 242 875,61 грн. згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №462/11 від 17.11.2011, складеного управлінням Держкомзему у м. Одесі"; викласти п. 4.1 договору у наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі за земельну ділянку площею 621 кв.м., у розмірі 62 143,80 грн. на рік, та розрахована у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки".

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України (436-15) .

Згідно зі статтею 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, звертатись до суду, з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненій прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень частини третьої цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави, відповідно до ст. 2 ГПК України.

Як вище встановлено господарським судом, заступником прокурора м. Одеси за інформацією виконавчого комітету Одеської міської ради було проведено перевірку додержання вимог при використанні земельних ділянок суб'єктами підприємницької діяльності на умовах оренди на території м. Одеси.

Як зазначалось, перевіркою встановлено, що на підставі рішення Одеської міської ради № 270-V від 27.06.2006 р. ФОП ОСОБА_3" передано у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 621 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 для експлуатації та обслуговування будівлі магазину з кафе і літнім майданчиком.

Відповідно до п. 4.4. зазначеного договору, умови цього договору щодо розміру орендної плати можуть бути змінені за згодою обох сторін, шляхом укладення відповідних угод, які мають бути нотаріально посвідчені та будуть невід'ємною частиною цього договору. Орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати у випадках збільшення відповідно до законів України земельного податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно до п 2.18. Постанови Пленуму ВГСУ №6 від 17.05.2011р. (v0006600-11) "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", вирішення спорів про внесення змін до договору пов'язане із застосуванням положення частини першої статті 626 ЦК України, відповідно до якої договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, і тому суд не може зобов'язати іншу сторону договору внести зміни до нього. Отже, зацікавлена сторона у випадках, передбачених законом, може просити суд про внесення зміни до договору згідно з рішенням суду, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору.

Таким чином, при вирішенні питання щодо задоволення позову про внесення змін до договору у судовому порядку, предметом доведення, за думкою суду, є по-перше, дотримання позивачем, тобто стороною, що вважає за необхідне внести зміни до договору, встановленої законом (ст. 188 ГК України) процедури, по-друге, наявність належно обґрунтованих підстав для внесення відповідних змін, по-третє наявність порушення діями відповідача прав та законних інтересів позивача.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тобто договір - це домовленість, що свідчить про волевиявлення сторін та узгодження їхніх дій. Він є інститутом добровільного виконання зобов'язань для отримання результату, задля якого його укладено, і якого намагаються досягти сторони шляхом вчинення певних дій.

За приписами частини першої ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статею 631 ЦК України встановлено, що строком дії договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Пунктом 3.1., 3.2 договору оренди земельної ділянки від 19.02.2007 р. встановлено, що договір укладено терміном на 10 років, але не пізніше почтаку реконструкції району, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

З матеріалів справи вбачається, що 29.08.2011 р. фізична особа ОСОБА_3 та фізична особа ОСОБА_4 уклали договір купівлі-продажу, предметом якого відповідно до п. 1 є нежилі будівлі магазину продовольчих товарів та кафе, що знаходяться за адресою АДРЕСА_2, основною площею 133,4 кв.м., корисною площею 167,5 кв.м., загальною площею 167,5 кв.м. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі під №991.

Третя особа ОСОБА_4 проти викладених осбавин в судовому засіданні не заперечував та підтвердив факт укладання договору купівлі-продажу.

Таким чином, під час розгляду справи, судом встановлено факт вибуття нежилих будівель, розташованих на орендованій за договором оренди від 19.02.2007 р. земельній ділянці, з володіння ОСОБА_3 (орендаря за договором).

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди земельної ділянки припиняється у разі серед іншого набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

З огляду на наведене, вбачається, що на час подання прокуратурую м. Одеси позовної заяви до господарського суду Одеської області про внесення змін до договору оренди землі від 19.02.2007 р., укладеного між Одеською міською радою та ФОП ОСОБА_3, вказаний договір припинив свою дію.

За таких обставин, між сторонами за договором виникли правовідносини щодо користування зазначеною у договорі земельною ділянкою, які, у першу чергу, регулюються умовами договору, нормами земельного законодавства, а також загальними нормами матеріального права.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів господарського суду Одеської області дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви Прокурора міста Одеси в інтересах держави.

Відповідно до п. 4.6 постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 р. приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, у разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам). Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд,

В задоволенні позову Прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про внесення змін до договору оренди землі - відмовити.

Стягнути з Одеської міської ради (65036, м. Одеса пл. Думська 1, код 26597691) на користь Державного бюджету України на п/р 31210206783008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, КБК 22030001, символ звітності банку 206 - судовий збір в сумі 1147 /тисяча сімдесят три/ грн.