ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
15.05.13р. Справа № 904/2242/13
|
За позовом Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВВ групп"
Третя особа: Дніпропетровська міська рада
про відшкодування шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України в розмірі 145 279 грн. 40 коп.
Суддя Манько Г.В.
Представники:
Від прокурора: Ткаченко О.В. - посв. №003577
Від позивача: Городько І.О. - дов. №30 від 14.01.2013р.
Від відповідача: Лаврєнова О.О. - дов. від 01.02.13р.
Від третьої особи: Абрамов Д.В. - дов. від 04.01.2013р.
СУТЬ СПОРУ:
Прокурор м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ДВВ Групп" на користь Державного бюджету України збитки, заподіяні державі в наслідок засмічення земельної ділянки в розмірі 145279 грн. 40 коп.
Прокурор позивач та третя особа наполягали на задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Наполягали, що позовні вимоги у повному обсязі підтверджені наявними матеріалами справи. Звертали увагу на наявність рішення суду у справі № 16/5005/3926/2012. Вважали, що посилання позивача у тому числі і на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська по справі № 200/1846/13-Ц є безпідставними.
Відповідач проти позову заперечував, просив суд у позові відмовити. Вважає, що позовні вимоги позивача необгрунтовані та перевірка вимог природоохоронного законодавства проведена з численними порушеннями, що підтверджено рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська по справі № 200/1846/13-Ц.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Встановив:
13.08.2002р. між позивачем - Дніпропетровською міською радою (орендодавцем) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВВ групп" (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір оренди), відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове, платне володіння і користування на умовах договору оренди земельну ділянку площею 1,0534 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Павлова, 26, для фактичного розміщення виробничих та складських будівель і споруд, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 78132009 згідно з планом земельної ділянки.
Вказаний Договір оренди було посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловою Н.Б., про що зроблено запис в реєстрі від 13.08.2002р. за №185.
У пункті 4.1 Договору оренди встановлено, що цільове призначення земельної ділянки: фактичне розміщення виробничо-складських будівель і споруд.
Згідно з пунктами 7.1.1, 7.1.2 та 7.1.3 Договору оренди орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням; дотримання екологічної безпеки землекористування і зберігання родючих ґрунтів, державних норм і правил, проектних рішень, правил забудови; дотримання режиму використання зон санітарної охорони і особливих охоронюваних територій.
У період з 11.10.2011р. по 19.10.2011р. третьою особою - Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області на підставі статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, яке затверджене наказом Мінприроди від 19.12.2006р. №548 (z0120-07)
, вимоги прокуратури м. Дніпропетровська від 29.09.2011р. №3962вих11, наказу заступника Головного державного інспектора Дніпропетровської області від 11.10.2011р. №2225-П було проведено позапланову цільову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України у сфері поводження з відходами відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВВ групп" за адресою: 49019, м. Дніпропетровськ, вул. Павлова, 26, в присутності головного інженера Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВВ групп" Правдивого Валерія Петровича.
За наслідками перевірки складено Акт № 2586 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України, де вказано, що в ході візуального обстеження проммайданчика в місцях тимчасового зберігання відходів біля виробничого корпусу мало місце змішування відходів різного морфологічного стану (ТПВ, відходи поліетилену, пил абразивний, смет); на території, що знаходиться між виробничим корпусом та складом сипких матеріалів, на відкритій земельній ділянці без твердого суцільного покриття та обваловки здійснюється тимчасове зберігання відходів деревини, будівельних відходів та відходів рослинності.
З вказаним актом директор відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "ДВВ групп" Гришин Є.В. не погодився, про що на акті зроблено відповідний напис.
В подальшому третьою особою - Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області за було розраховано розмір шкоди, зумовленої засмічення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВВ групп", яка склала 290 558 грн. 80 коп.
До матеріалів справи позивачем долучено складений держінспектором з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області розрахунок від 23.11.2011р. розміру шкоди, зумовленої засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВВ групп".
Позивачем на адресу відповідача направлено Претензію за № 20-14/11 про відшкодування збитків, заподіяних державі за наслідками порушення природоохоронного законодавства України в наслідок засмічення земельних ресурсів.
На вказану претензію відповідачем надано відповідь за № 2512/11-01 від 25.12.2011р. у якій зазначено, що ТОВ "ДВВ Груп" вважає зазначену претензію безпідставною. Вказав, що для проведення позапланової перевірки були відсутні правові підстави. Шкода навколишньому середовищу не завдана.
Встановлено, що в провадженні господарського суду Дніпропетровської області знаходилась справа №16/5005/3926/2012. рішенням від 11.07.12р. у вказаній справі позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВВ Групп" на користь держави в особі Дніпропетровської міської ради (до міського бюджету) 145 279 грн. 40 коп. - шкоди, що становить 50% від 290 558 грн. 80 коп. - шкоди, завданої навколишньому природному середовищу Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2012р. у справі 16/5005/3926/2012 рішення господарського суду від 11.07.12р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2012р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2012р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2012р. у справі №16/5005/3926/2012 змінено. В частині другій резолютивної частини рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2012р. після слів "на користь" слова "держави в особі" замінити на слова "спеціального фонду місцевого бюджету". В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.09.2012р. залишити без змін.
У постанові Вищого господарського Суду від 28.11.2012р. у справі №16/5005/3926/2012 вказано, що враховуючи, що касаційна скарга подана відповідачем щодо задоволеної частини вимог, і прийняті рішення переглядаються в суді касаційної інстанції в оскарженій частині.
рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.03.2013р. у справі №200/1846/13-Ц, що набрало законної сили, встановлено, що у період з 11.10.11 року по 18.10.11 року Державною екологічною інспекцією з Дніпропетровській області проведено позапланову цільову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України у сфері поводження з відходами на ТОВ "ДВВ Груп", за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Павлова, 26. Відпові.дно до Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України від 19.10.11 року Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області було виявлено стороннє сміття на відкритій земельній ділянці, що є порушенням Закону України "Про відходи" (187/98-ВР)
. На підставі зазначеного Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України від 19.10.11 року було нараховано суму шкоди у розмірі 290 558,80 грн. та на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.12 року (з урахуванням рішень апеляційної та касаційної інстанцій) з ТОВ "ДВВ Груп" стягнуто збитки за заподіяну Державі шкоду у вигляді засмічення земельної ділянки у розмірі 145 279,40 грн.
При проведенні зазначеної перевірки, складанні відповідного акту та нарахуванні збитків за заподіяну шкоду Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області було допущено суттєві порушення, у зв`язку з чим нарахована Державною екологічною інспекцією сума відшкодування та як наслідок притягнення ТОВ "ДВВ Груп" позивача до відповідальності є безпідставними: - порушення п. 4.14, 4.16 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008р. (z0018-09)
відповідно до якого не допускається включення до акту перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально. Акт перевірки містить інформацію про виявлений факт порушення, однак ця інформація не підтверджена документально, зокрема, в порушення п. 4.16 порядку в акті перевірки не зазначено про складання в якості додатків до нього схем території засмічення; не містить відомостей стосовно негативних наслідків, які заподіяно або може бути заподіяно земельній ділянці чи навколишньому природному середовищу; - порушення п. 3.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007р. згідно якого землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Однак, ані акт перевірки, ані будь який інший документ не містить доказів що розміщення на земельній ділянці підприємства зазначених в акті відходів призвело або могло призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Тобто, висновок в акті, що земельна ділянка зазнала засмічення також не підтверджений документально; - не враховані положення п. 3.5 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджених Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №685 від 31.12.08р., відповідно до якого акт обстеження земельної ділянки є невід'ємною частиною розрахунку розміру заподіяної шкоди, оскільки на підставі даного документу визначається місце та площа земельної ділянки на якій заподіяно шкоду. Проте в порушення цього пункту Державною екологічною інспекцією акту складено не було; - порушення п. 2.1 Методичних рекомендацій, відповідно до якого підставою для здійснення розрахунку шкоди, заподіяної державі, зумовленої забрудненням або засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, є матеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення, зокрема акт обстеження засміченої земельної ділянки. Проте в порушення цього пункту Державною екологічною інспекцією такого акту не складалось; - порушення п. 3.5.1 Методики, відповідно до якого товщину шару відходів визначають вимірюванням. В акті перевірки Державною екологічною інспекцією не зазначено, яким саме приладом здійснено вимірювання товщини відходів, адже за допомогою рулетки можна вимірювати лише відстань, а не товщину. Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства не містить даних про об'єм відходів, якими засмічено земельну ділянку. Тому відсутність таких даних унеможливлює правильне та об'єктивне визначення об'єму відходів, та як наслідок розміру шкоди.
Також рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.03.2013р. у справі №200/1846/13-Ц, що набрало законної сили, зазначено, що наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 21.12.2008р. № 685 затверджено Методичні рекомендації щодо застосування Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, з метою формування єдиних підходів при застосуванні Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997р. № 171, роз`яснення процедури обстеження земельних ділянок та здійснення розрахунків розміру шкоди, завданої державі зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення вимог природоохоронного законодавства, уточнення порядку оформлення матеріалів розрахунків, процедури стягнення заподіяної шкоди та зарахування коштів.
Крім того рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.03.2013р. у справі №200/1846/13-Ц, що набрало законної сили, встановлено, що відповідно до п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства підставою для здійснення розрахунку шкоди, заподіяної державі, зумовленої забрудненням або засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, є матеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства, у якому зазначено правопорушення та припис (з вимогою усунення порушення природоохоронного законодавства); протокол про адміністративне правопорушення; акт відбору проб ґрунтів (при забрудненні земельної ділянки); акт обстеження засміченої земельної ділянки; у разі засмічення земельної ділянки: акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства, у якому зазначено правопорушення та припис (з вимогою усунення порушення природоохоронного законодавства); акт обстеження засміченої земельної ділянки.
Отже, факт засмічення земельної ділянки підтверджується зазначеними документами в їх сукупності та саме усі перелічені документи є підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки.
Відповідно до п. 3.5 Методичних рекомендацій акт обстеження земельної ділянки є необхідною складовою, оскільки за його відсутності неможливо встановити, де саме відбулось засмічення та встановити, що вся земельна ділянка, визнана як засмічена, не має твердого покриття.
Відповідно до п. 2.2 Методичних рекомендацій у разі, якщо особу порушника, що заподіяв шкоду, встановити не вдалося (неможливо скласти акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення та видати порушнику припис), розрахунок розміру шкоди здійснюється на підставі акта відбору проб ґрунтів (при забруднені земельної ділянки) або акта обстеження земельної ділянки, яка засмічена.
Таким чином, всі Методичні рекомендації щодо застосування Методик визначення розмірів шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, які є обов'язковими для виконання, зобовязують при виявлені порушення та розрахунку розміру шкоди обовязково складати акти обстеження земельної ділянки та акти відбору проб грунту.
Крім іншого, слід зазначити, що процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначено та затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008р. "Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства" (z0018-09)
.
Відповідно до п 4.13 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду, державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства.
Згідно п. 4.14 зазначеного Порядку не допускається включення до акту перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій, а також інформації, наданої правоохоронними органами.
В порушення п. 4.16 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, в акті перевірки не зазначено про складання в якості додатків до нього будь-яких документів в тому числі схем території засмічення з позначенням конкретних місць; не містить відомостей стосовно того яких негативних наслідків заподіяно або може бути заподіяно земельній ділянці чи навколишньому природному середовищу внаслідок розміщення на ній зазначених в акті виробничих відходів, що є розмірною одиницею для розрахунку питомих витрат на ліквідацію наслідків засмічення земельної ділянки.
Відповідно до статі 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16)
припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.
В порушення вищезазначених норм припис Державною екологічною інспекцією не складався.
На момент проведення позапланової перевірки Державною екологічною інспекцією ТОВ "ДВВ Груп" проводило ремонтні роботи будівлі та даху, що призвело до тимчасового розміщення будівельних матеріалів на території ТОВ "ДВВ Груп". ТОВ "ДВВ Груп" розміщує (зберігає) на своїй території матеріали, які використовує у своїй господарській діяльності, та які не є сміттям та відходами, які б могли завдати шкоди навколишньому природному середовищу.
Відповідно до п.3.2. Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Згідно п.3.1. Методики визначено, що землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).
рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.03.2013р. у справі №200/1846/13-Ц, що набрало законної сили, встановлено, що засміченими вважаються землі, якщо на них розміщено матеріали, предмети та сміття, що призвело або може призвести до забруднення. В матеріалах справи перевірки відсутні відповідні документи та докази що до того, що ті матеріали та відходи рослинності, які були розміщені на земельній ділянці - призвели або могли призвести до забруднення земельних ресурсів. Аналізуючи матеріали справи суд дійшов висновку, що у даному випадку тимчасове складування гілок дерев, порослі, сухостою та обрізок дошки з метою подальшого вивезення не є зберіганням підприємством відходів, а тому і не потребує спеціально відведеного місця.
Бабушкінським районним судом встановлено, що 29.11.10 р. між ТОВ "ДВВ Груп" та ЗАТ "Дніпрокомунтранс" було укладено договір № 4261/39 про надання послуг з вивезення та видалення твердих побутових відходів. Купа сміття, яка утворилася у процесі прибирання складалася з гілок дерев порослі та іншого, то такий вантаж є не габаритним, у зв'язку з чим ЗАТ "Дніпрокомунтранс" фактично не міг надати послуги з вивезення відходів, та як наслідок ТОВ "ДВВ Груп" додатково уклало 24.10.11 р. договір № 9269 про виконання робіт спецавтотранспортом та механізмами з ТДВ "Дніпрокомунтранс", та на підставі якого було вивезено зазначене сміття, про що свідчить акт виконаних робіт. Відповідно до п. 6.4. договору № 9269 від 24.10.11 р. у разі вивезення будівельних відходів та дворового змету вартість за видалення з замовника не стягується, а самі відходи та змет використовуються в якості інертних матеріалів для рекультивації Ігренського звалища.
рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.03.2013р. у справі №200/1846/13-Ц, що набрало законної сили, встановлено, що відсутній факт порушення природоохоронного законодавства, не здійснювалися дії щодо засмічення земельних ресурсів, які б призвели або могли призвести до забруднення земельної ділянки, докази факту забруднення земельної ділянки відсутні, відсутні висновки щодо характеру та ступеню забруднення земельної ділянки; актом перевірки лише встановлено та зафіксовано факт тимчасового розміщення змету та рослинного сміття на земельній ділянці, а не факт засмічення чи забруднення земельної ділянки, отже підстави для нарахування та стягнення збитків за неіснуючу шкоду з підприємства відсутні, у зв'язку з чим спростовується факт неналежного виконання своїх посадових обов`язків майстром служби механіком-енергетиком Мазур Любов Івановною у вигляді допущення засмічення земельної ділянки ТОВ "ДВВ Груп" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Павлова, 26.
Вимогами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Приписами ст. 21 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі є позивач та відповідач.
З урахуванням вимог вказаної статті у справі № 16/5005/3926/2012 та справі №904/2242/13 сторони не є тотожними, що є підставою для встановлення фактів щодо наявності підстав для стягнення з відповідача збитків.
Крім того, беручи до уваги приписи 35 Господарського процесуального кодексу України (1798-12)
", а саме те, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, при розгляді справи №904/2242/13 господарський суд повинен керуватись фактами, встановленими рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.03.2013р. у справі №200/1846/13-Ц, що набрало законної сили.
Також слід взяти до уваги, що у постанові Вищого господарського Суду від 28.11.2012р. у справі №16/5005/3926/2012 прийняті рішення переглядалися в суді касаційної інстанції лише в оскарженій частині.
Таким чином в задоволенні позовних вимог належить відмовити.
Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 21, 35, 44, 49, 82- 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено 18.05.13р.