Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Червоній Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод", м. Берислав Херсонської області

до Державного екологічної інспекції в Херсонській області, м. Херсон

про стягнення 16041 грн. 34 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Кудіцький І.М. - представник, довіреність №16 від 22.12.2011 р.

від відповідача - не прибув

Публічне акціонерне товариство "Бериславський машинобудівний завод" (позивач) звернулося до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Херсонській області (відповідач) про стягнення збитків за порушення строків надходження імпорту у розмірі 16041 грн. 34 коп.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання, що відбулись 11.04.2013р. та 14.05.2013р. не направив свого представника в судове засідання, не надав відзив на позов, про причини неявки суд не повідомив, в судовому засіданні, що відбулось 29.04.2013р. представник відповідача проти позову заперечував.

У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

АТ "Бериславський машинобудівний завод" для оформлення документів на ввіз матеріалу Бабіт - Б16 отриманого від ЗАТ "Завод металлов и сплавов" м. Рязань (Російська Федерація) надав всю необхідну документацію державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища м. Каховка.

Судом встановлено, що 28.02.2013 року екологічний інспектор отримав дійсні дозволи Мінприроди України на зберігання, використання та транспортування матеріалу Бабіт - Б 16 від 11.01.2013р. № 14/13 та № 15/13 на виконання процедури передбаченої постановою КМ України від 20.06.1995 р. № 440 (440-95-п) , але потім повністю відмовився, здійснювати дії по погодженню дозвільних документів для подальшого оформлення ввозу матеріалів. На думку позивача, дана відмова була ніяким чином не обґрунтована даною посадовою особою, яка замість виконання своїх законних обов'язків по погодженню документів в усній формі зазначила, що питання полягає вирішенню в обласному відділенні екологічної інспекції та запропонувала звертатися туди, хоча це зовсім не відповідна процедура, адже погодження мала здійснити саме місцевий екологічний інспектор м. Каховка. де знаходиться митний пост.

Судом встановлено, що АТ "Бериславський машинобудівний завод", не дивлячись на те, що не погоджувався з діями екологічного інспектора, як добросовісний суб'єкт господарювання, звернувся до начальника Державної екологічної інспекції в Херсонській області для вирішенням питання про оформлення документів на ввіз Бабіту - Б 16, яке було зупинено його підлеглими, що підтверджено листами від 28.01.2013р. № 023, від 30.01.2013р. № 247/010 та від 07.02.2013р. № 298/023. Позивач пояснив, що звернення було обумовлено тільки тією обставиною, що у чинному законодавстві не має підстав для припинення відмови в процедурі оформлення документів.

Судом встановлено, що жодної відповіді від даної посадової особи позивач не отримав.

На думку позивача, посадовими особами відповідача було грубо порушено Положення про екологічний контроль у пунктах пропуску через митний кордон в зоні діяльності регіональних митниць затвердженого наказом Мінприроди від 08.09.1999 року № 204. Згідно до цього Положення огляд вантажів посадовими особами екологічної інспекції передбачає два послідовних етапи - перевірку супровідних документів на вантаж, що пересікає кордон та безпосередній екологічний контроль вантажу. Перевірці підлягають такі документи: транспортна накладна, контракт, наявність відповідних дозволів на транспортування, зберігання вантажів тощо. Позивач звернув увагу, що вся необхідна документація була надана посадовим особам відповідача.

Не дивлячись на наявність претензій до посадових осіб державної екологічної інспекції у Херсонській області, позивач не оскаржив їх дії у судовому порядку.

Позивач вважає, що затримка погодження документів з вини посадових осіб екологічної інспекції призвела до того, що він отримав на митному посту свої матеріали лише 14.02.2013 року та поніс збитки за порушення строків надходження імпорту на загальну суму 16 041, 34 грн., у зв'язку з цим, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення збитків у сумі 16041 грн. 34 коп. Свої позовні вимоги він обґрунтовує нормами ст. 56 Конституції України, ст. 1166 ЦК України.

У відповідності до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В обґрунтування розміру збитків позивач доводить, що він при розрахунку завданих збитків застосовує коефіцієнт 0, 3 %, який встановлено за ст.4 ЗУ "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" - порушення резидентами строків, передбачених статтями 1, 2 цього ж Закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0, 3 відсотку.

Позивач пояснив, що ним сплачено 1 257 600 руб. РФ (310 891, 30 грн.) на рахунок ЗАО "Завод металлов и сплавов".

1 257 600 руб. РФ х 0,3 % х 16 календарних днів (до 14.02.2013 року здійснювалась затримка у зв'язку з бездіяльністю відповідача). = 60 364, 80 х 0, 26582 (курс на 29.01.2013 р.) = 16 041, 34 грн.

Позивач визначає у позовній заяві, що заявлені до стягнення збитки є збитками за порушення строків розрахунків за валютними операціями, які сталися з беззаперечної вини Державної екологічної інспекції у Херсонській області. Порушення полягало у безпідставному затриманні вантажу посадовими особами екологічної інспекції терміном 16 календарних днів на митному посту м. Каховка.

Позивач підтверджує наявність збитків листом Бериславської МДШ, в якому в свою чергу є посилання на повідомлення Херсонської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 01.02.2013 року № 35-7-22/202 про виявлення порушень законодавчо встановлених строків розрахунків за валютними операціями у січні 2013 року згідно з контрактом № 2966 від 29.03.12. Також в підтвердження збитків позивач пояснив, що банківська установа надала відповідь в усній формі, що дана інформація є відомостями, які безпосередньо стосуються податкового органу і є конфіденційною інформацією.

Також позивач пояснив, що порушення з його боку валютного законодавства, без наявності винних дій вже зацікавило органи податкового контролю, які на підставі повідомлення Херсонської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" від 01.02.2013 року № 35-7-22/202 готують матеріали для застосування санкцій грошового характеру. На думку позивача, дані санкції вже б давно були застосовані до нього, якби вся документація по справі не знаходились в органах Херсонського управління СБУ, які завдяки бездіяльності екологічної інспекції також зацікавились господарськими операціями з матеріалом Бабіт Б - 16, що належить АТ "БМЗ".

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Частиною 2 ст. 224 ГК України зазначено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання Правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Зазначені статті визначають загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками. Лише при наявності таких обставин в особи виникає право на відшкодування завданих збитків.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність створює склад цивільного порушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків утворюють елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторони. Суб'єкт - боржник, об'єктивна сторона - правовідношення по зобов'язанням, об'єкт -правопорушення, суб'єктивна сторона - вина. Відсутність хоча б одного елементу звільняє боржника від відповідальності за невиконання взятих зобов'язань.

Позивач пояснив суду, що він розглядає завдані збитки як упущену вигоду.

Для покладання на відповідача обов'язку відшкодування збитків, у даному випадку, необхідно довести факт наявності збитків, порушення цивільних прав позивача та причинний зв'язок між неправомірними діями відповідача та завданими збитками. При цьому причинний зв'язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім (прямим).

Що стосується посилання позивачем на норми ст. 1166 ЦК України, то зазначена стаття регулює правовідносини, які витікають із зобов'язань про відшкодування шкоди, а не збитків, завданих позивачеві рішенням, діями чи бездіяльністю особистими немайновими правами фізичної чи юридичної особи. Оскільки позивач просить стягнути не шкоду, а збитки, то суд норми ст. 1166 ЦК України до уваги не приймає, оскільки вони не можуть обґрунтовувати позовні вимоги про стягнення збитків.

Судом встановлено, що позивач, пред'явивши позов про стягнення заподіяних збитків, не вказав правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому чинне законодавство відрізняє обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України (435-15) ).

Судом встановлено, що позивач не довів розмір збитків виходячи із наступного.

Позивач визначив, що сума 16041 грн. 34 коп. складається з суми штрафних санкцій, нарахованих на підставі ст.4 ЗУ "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за порушення резидентами строків, передбачених ст. ст. 1, 2 цього Закону. Як витікає із ст. 33 ГПК України позивач повинен довести наявність заявленої суми збитків тими доказами, які приймає господарський суд за належні у розумінні ст. 32 ЦК України.

Із огляду на надані матеріали суд дійшов до висновку, що позивач не надав докази, що будь-яка контролююча установа пред'явила йому такі вимоги та він їх сплатив та поніс реальні збитки.

З урахуванням того, що позивач вважає, що він заявляє позов про відшкодування збитків як неотриманий прибуток, то цьому факту він взагалі не надав доказів.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що позивач не довів позовні вимоги, оскільки не довів склад правопорушення, зокрема, розмір збитків, в зв'язку з чим відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Повне рішення складено 18.05.2013р.