Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Черковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м.Херсон

до: Херсонського міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", м.Херсон

про стягнення 25 317 грн. 48 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Кривцун В.А., юрисконсульт за довіреністю № 01-4/03 від 08.01.2013 р.; Юхно Я.О., юрисконсульт за довіреністю № 01-4/25 від 15.04.2013 р.;

від відповідача: Гітін О.А., представник за довіреністю № 662-15 від 11.03.2013 р., Росинський С.В., представник за довіреністю № 663-15 від 11.03.2013 р., Семко С.О., представник за довіреністю № 3418-15 від 14.11.2012 р.

Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Херсонського міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 497 від 15.10.2010 р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 25 317 грн. 48 коп.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 20.02.2013 р. порушено провадження у справі № 923/195/13-г.

У зв'язку з переведенням судді Грицай О.С. на роботу до іншого суду розпорядженням № 20 від 15.03.2013 р. призначено повторний автоматичний розподіл справ, відповідно до якого справу передано на розгляд судді Людоговської В.В.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в ході судового засідання заперечував проти позовних вимог відповідно до відзиву на позовну заяву (а.с. 50-51).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ПАТ "Херсонська ТЕЦ" створене Міністерством палива та енергетики України відповідно до Указу Президента від 15 червня 1993 року № 210 "Про корпоратизацію підприємств" (210/93) .

Метою діяльності Товариства є виробництво та постачання електричної та теплової енергії. Предметом діяльності Товариства є виробництво, передача та постачання електричної та теплової енергії. Відповідно до статуту позивача, останній надає фізичним та юридичним особам м. Херсона наступні послуги: постачання теплової енергії; підігрів води.

У відповідності до ч. 3 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", пп. 2 п. "а" ст. 28, пп. 1 п. "а" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідно до листа Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25.05.2007 р. № 3450/23/17-07 "щодо тарифів на теплову енергію", тарифи на теплову енергію для споживачів, які складаються як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, затверджуються органами місцевого самоврядування.

Як свідчать матеріали справи, 15 жовтня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" (виконавець) та Херсонським міським комунальним підприємством "Херсонтеплоенерго" (споживач) укладено договір № 497 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - Договір).

За пунктом 1 Договору виконавець зобов'язується надавати споживачеві з початку по кінець опалювального періоду, встановленого рішенням виконкому Херсонської міської ради, відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 8 Договору відповідач зобов'язаний оплачувати позивача не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим.

Позивач для оплати вартості спожитої теплової енергії виставляв відповідачу рахунки: №№ 0-225 за листопад 2011 р. на суму 4307,57 грн.; за грудень 2011 р. на суму 4139,59 грн.; за січень 2012 р. на суму 4955,51 грн.; за лютий 2012 р. на суму 6539,35 грн.; за березень 2012 р. на суму 3131,69 грн.; за квітень 2012 р. на сума 2243,77 грн.

Отже, в період з листопада 2011 р. по квітень 2012 р. позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату спожитої теплової енергії загальною вартістю 25 317 грн. 48 коп.

Відповідач за надані послуги не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 25 317 грн. 48 коп.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .

Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 25 317 грн. 48 коп. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 25 317 грн. 48 коп. є доведеними і обґрунтованими. Судом не приймаються посилання відповідача на заізольованість транзитних ліжаків систем опалення будинку та стояків опалення квартир житлового будинку, оскільки вони заізольовані тільки частково, що підтверджується актом-приймання б/н від 03.11.2011 року.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 720 грн. 50 коп. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Херсонського міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (73019, м.Херсон, Острівське шосе, 1, р/р 26009310040 ХФ АБ "Південний", МФО 352640, код ЄДРПОУ 31653320) на користь Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, р/р 26037300012029 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457, код ЄДРПОУ 00131771) суму основного боргу в розмірі 25 317 грн. 48 коп. та 1 720 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Повне рішення складено 20.05.2013 р.