За позовом: Приватного підприємства "СОЮЗ-СТАНДАРТ-ПІВДЕНЬ"

/юридична адреса: 65033, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 11, корпус 2/

/адреса для листування: 65007, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 99, кв. 2/

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Українська Південна компанія"

/54052, м. Миколаїв, пл.. Заводська, 7/

про: стягнення 327 119,56 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Гідулянова Є.М., дов. від 28.03.2013р.

Від відповідача: Петров О.Д.- керівник; Прозапас В.М., дов. №23 від 29.03.2013р.; Кецкало Р.Р., дов.№24 від 29.03.2013р.

Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 327 119,56 грн., в тому числі 311 144,64 грн. основного боргу, 15 974,92 грн. трьох відсотків річних.

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог заперечує. В обґрунтування посилається на те, що договори №№ 2, 3 є діючими та всі дії відповідача були вчинені у відповідності до вказаних договорів.

Дослідивши надані позивачем докази, заслухавши доводи та пояснення представника позивача у судових засіданнях, суд-

25.01.2011р. між сторонами у справі було укладено договір № 2 про надання дистриб'юційного права, згідно умов якого позивачу було надано виключне право на представництво, розміщення та продаж товарів, що випускаються відповідачем на території України та країн СНД.

На підставі та на виконання умов дистриб'юційного договору 25.01.2011р. сторонами був укладений договір поставки (купівлі-продажу) продукції (товару) № 3, за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця електроди зварювальні із чорних металів у кількості, номенклатурі та по ціні, указаній у специфікаціях, а покупець зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її вартість згідно умов цього договору.

Поставка товару здійснюється на умовах EXW склад продавця м. Миколаїв, Заводська площа, 7 (ІНКОТЕРМС 2000). За письмовим погодженням сторін умови постачання і доставки окремих партій товару можуть бути іншими, що зазначається сторонами у додатках до цього договору на поставку конкретної партії товару (п. 1.2 договору).

За умовами п. 2.1 договору поставки загальна вартість договору становить суму усіх укладених сторонами специфікацій до нього. Покупець здійснює розрахунки за товар у наступному порядку: попередня оплата - 75% від вартості партії товару, погодженої сторонами у певній специфікації, остаточний розрахунок - 25% від вартості партії товару погодженої сторонами у певній специфікації - протягом двох банківських днів з моменту повідомлення продавця про готовність до відвантаження товару.

Оплата за товар здійснюється на підставі виставлених продавцем рахунків, шляхом перерахування грошових коштів на банківські рахунки продавця. Платіжні реквізити продавця вказуються у виставлених рахунках. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку платника. (п. 2.3 договору).

Згідно умов п. 3.1 договору для отримання продукції покупець направляє продавцеві письмову заявку, яка повинна містити наступні відомості: дата складання заявки, марка, діаметр та кількість продукції, адреса місця доставки продукції. На підставі поданої покупцем заяви продавець з урахуванням вимог договору № 2 про надання дистриб'юторського права від 25 січня 2011р. формує специфікацію, яка після її підписання повноважними представниками сторін, є невід'ємною частиною цього договору та такою, що породжує взаємні права та обов'язки сторін за цим договором.

В обґрунтування вимог, позивач зазначає, що ним до досягнення згоди щодо кількості, номенклатури та ціни товару, що підлягає поставці були сплачені відповідачу кошти в загальному розмірі 730 000,00 грн.

Позивач вказує, що кошти були ним сплачені до підписання відповідних специфікацій, оскільки він розраховував на поставку від відповідача товару на більш вигідних умовах, із застосуванням знижки ціни.

Зазначає, що оскільки згода по таким істотним умовам договору поставки, як кількість, номенклатура та ціна товару так і не були досягнуті, сторонами специфікації підписані не були.

19.08.2011р. позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо повернення безпідставно сплачених коштів в сумі 384884,67 грн.

Крім того, 16.05.2011р. позивач передав відповідачу дріт у кількості 19,7 тон загальною вартістю 145 876,27 грн. що підтверджується видатковими накладними від 30.06.2011р. № ССП-000166, від 16.11.2011р. № 32 та актом приймання -передачі продукції.

Позивач посилається на те, що сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договору на переробку зазначеної давальної сировини, проте відповідачем була здійснена переробка зазначеної продукції.

19.08.2011р. позивач звернувся до відповідача з вимогами щодо повернення металопродукції, переданої за актом приймання-передачі продукції від 16.05.2011р.

Позивач посилається на те, що відповідачем вимоги позивача були задоволені частково в сумі 532031,63 грн. При цьому погашення здійснювалось частково грошовими коштами, частково товаром.

В зв'язку з викладеним просить стягнути 327 119,56 грн., в тому числі 311 144,64 грн. як безпідставно отримані кошти та 15 974,92 грн. трьох відсотків річних.

Позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне:

позивач у позовній заяві та в своїх пояснення в судових засіданнях наполягає, що при укладанні договору від 25.01.2011р. № 3 не досягнуто згоди по таким істотним умовам договору поставки, як кількість, номенклатура та ціна товару, сторонами специфікації підписані не були, тобто фактично вказаний договір є неукладеним., а отримані відповідачем грошові кошти та товарно-матеріальні цінності - є безпідставно отриманими.

Суд відхиляє вказані доводи, оскільки визначення договору як неукладеного може мати місце лише на стадії укладання договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами, про що зазначено в постанові Верховного Суду України від 25.06.2011 року № 7/221-09.

Припис статті 655 Цивільного кодексу України визначає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать надані сторонами докази, а саме перерахування коштів позивачем(а.с.28-30), заявки позивача від 03.02.2011 року та 22.04.2011р. на виготовлення 51 та 26 тон електродів(а.с.81-82), видаткові накладні на отримання та часткове повернення замовленої продукції(а.с.19-27), листування з відповідачем(а.с.86-92) свідчать про дії, спрямовані на виконання сторонами зобов'язань за договором купівлі-продажу №3 від 25.01.2011року.

Отже, посилання позивача на приписи частин 1 і 2 статті 1212, статтю 1213 Цивільного кодексу України є помилковими, судом до уваги не приймаються.

Згідно з частиною першою статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Приписом статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Надані сторонами докази, а саме акт приймання передачі проволоки вагою близько 20 тон від 16 травня 2011 року, заявка позивача від 24.05.2011 року на виготовлення з цієї проволоки електродів(а.с.32, 83) свідчать про укладання сторонами договору підряду у спрощений спосіб.

В судовому засіданні сторонами був підтверджений факт виготовлення та часткової поставки електродів позивачу в серпні та в листопаді 2011 року по вказаному вище договору. Надані відповідачем акти інвентаризації на складі готової продукції свідчать про наявність замовлених позивачем електродів(а.с.97).

Вказане вище спростовує доводи позивача щодо передачі відповідачу по акту від 16 травня 2011 року приймання - передачі проволоки вагою близько 20 тон на зберігання.

Листом від 11.09.2012р. відповідач запропонував свої послуги по реалізації замовленої, але не вибраної продукції, а в разі незгоди з пропозицією - забрати замовлену продукцію. Частину продукції відповідач реалізував та перерахував її вартість, в тому числі платіжними дорученнями від 15.02.2013 року №538 в сумі 4290 грн. та від 25.02.2013 року №550 на суму 1310 грн.(після звернення позивача з позовом). Отже, в частині стягнення 5600 грн. провадження у справі необхідно припинити з підстав, передбачених пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Приписом статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що позивачем не доведено факту отримання(набуття) відповідачем коштів(майна)без достатньої правової підстави, отже в задоволенні позову в частині стягнення 305544,64 грн. необхідно відмовити. Оскільки відсутні підстави для стягнення основної суми боргу, то не підлягає задоволенню вимога щодо стягнення 15974,92 грн. річних.

Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Провадження у справі в частині стягнення 5600 грн. припинити.

В іншій частині позову відмовити.

рішення у відповідності зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 07.05.2013р.