за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Фаворит", м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кранова компанія "Спецтехсервіс", м.Сколе Львівської області

про стягнення 10000,00грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Якімець Б.Ю.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідач: не з’явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Фаворит", м.Київ звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кранова компанія "Спецтехсервіс", м.Сколе Львівської області про стягнення 10000,00грн. безпідставно набутих коштів.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.03.2013р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.04.2013р. Ухвалою суду від 15.04.2013р. розгляд справи відкладено на 29.04.2013р. у зв’язку з неявкою позивача.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання 29.04.2013р. не забезпечив, подав заяву вих.№01/04/13-05 від 01.04.2013р. (вх.№11481/13 від 09.04.2013р.) про розгляд справи без участі представника за наявними в матеріалах справи доказами. Вимог ухвали суду від 15.04.2013р. не виконав, пояснень з приводу заперечень відповідача не надав.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 29.04.2013р. не забезпечив, у поданому відзиві на позовну заяву вих.№0804/13 від 08.04.2013р. (вх.№11435/13 від 09.04.2013р.) проти вимог позивача заперечив, зазначивши, що кошти, перераховані ТзОВ "Лізингова компанія "Фаворит" на рахунок ТзОВ "Кранова компанія "Спецтехсервіс" є попередньою частковою оплатою за краново-амніпулятивну установку, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Фаворит" перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Кранова компанія "Спецтехсервіс" 10000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №3821173 від 17.04.2012р.

Вважаючи такі кошти помилково сплаченими, позивач звернувся до відповідача з листом вих.№14/08/12-01 від 14.08.2012р. про їх повернення. Вказану кореспонденцію останній отримав 21.08.2012р., про що свідчить копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

ТзОВ "Кранова техніка "Спецтехсервіс" вимогу ТзОВ "Лізингова компанія "Фаворит" залишило без відповіді та задоволення, що й зумовило звернення останнього з позов до суду про стягнення 10000,00грн. безпідставно набутих коштів.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема інші юридичні факти.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл. 83 ЦК України (435-15) .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч. 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для його виникнення: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ "Кранова компанія "Спецтехсервіс" 13.04.2012р. виписано ТзОВ "Лізингова компанія "Фаворит" рахунок-фактуру №К-1203281 на суму 240000,00грн. для оплати за краново-маніпуляційну установку РК10000 в.с.10,1м з монтажем, згідно додатку №1 до договору №ГЛК-1203281 від 13.04.2013р. Позивач здійснив часткову оплату згідно вказаного рахунку в розмірі 10000,00грн., що підтверджується копією платіжного доручення №3821173 від 17.04.2012р. В графі призначення платежу зазначено: "Оплата за краново-маніпул. установку, згідно рах.№К-1203281 від 13.04.2012р.". Зарахування вказаних коштів на рахунок відповідача підтверджується копією банківської виписки за здійсненими операціями (платежами) товариства за 17.04.2012р. На оплачену суму ТзОВ "Кранова компанія "Спецтехсервіс" як продавець виписало покупцю – ТзОВ "Лізингова компанія "Фаворит" 17.04.2012р. податкову накладну №1, у якій також зазначено, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу №ГЛК-1203281 від 13.04.2012р., однак такий договір суду не надано.

Листом №1904/1 від 19.04.2012р. відповідач повідомив позивача, що КМУ РК10000 згідно рахунку-фактури №К-1203281 від 13.04.2012р. буде готовий до відвантаження 11.06.2012р. та просив здійснити оплату за товар не пізніше вказаної дати.

04.06.2012р. ТзОВ "Кранова компанія "Спецтехсервіс" придбала відповідну краново-маніпуляторну установку у ТзОВ "Спецтехсервіс", про що свідчить підписана представниками товариств видаткова накладна №РН-000024. Після цього відповідач листом №0506/1 від 05.06.2012р. повідомив позивача про те, що товар готовий до відвантаження та просив здійснити оплату за нього в розмірі 230000,00грн. протягом п’яти днів.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву вих.№0804/13 від 08.04.2013р. (вх.№11435/13 від 09.04.2013р.) відповіді на вказані листи ТзОВ "Кранова компанія "Спецтехсервіс" не отримано, вказаний товар, а саме - краново-маніпуляторну установку позивачем не прийнято.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як передбачено ч.2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Договір, згідно з ч.1 ст. 639 ЦК України, може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Як визначено ч.1 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з ч.1 ст. 689 ЦК України, покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Як визначено ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Зокрема в ч.1 ст. 693 ЦК України зазначено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов про стягнення помилково перерахованих коштів є безпідставним, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Суд не бере до уваги прохання ТзОВ "Кранова компанія "Спецтехсервіс" стягнути з позивача збитки, оскільки воно заявлене у відзиві на позовну заяву. Такі вимоги відповідач міг заявити у зустрічному позові, який, відповідно до ч.1 ст. 60 ГПК України, він мав право подати до позивача для спільного розгляду з первісним позовом до початку розгляду господарським судом справи по суті. Суд звертає увагу відповідача на право звернутися до суду з позовом для вирішення такого спору на загальних підставах, відповідно до норм ГПК України (1798-12) .

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ч.1 ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача. Згідно ч.5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються при відмові в позові на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст. 91- 93 ГПК України.

Повне рішення складено 07.05.2013р.