37/5005/423/2012 Про стягнення збитків, завданих пожежою пречіпа під час виконання договору транспортної експедиції - 26.04.2013 Прийняття

В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що між ним та ПП "Кіт-97" укладений договір транспортної експедиції №154, згідно з яким останній зобов'язався організовувати перевезення товару Позивача. Для виконання наданих Позивачем заявок 20.09.2011року між ПП "Кіт-97" та Відповідачем-1 укладено договір-заявка №20/09 на перевезення вантажів автомобільним транспортом. 20.09.2011 року автомобіль Відповідача - Мерседес д/н НОМЕР_1, причіп д/н НОМЕР_2 (водій ОСОБА_6) прибув на завантаження до ТДВ "Завод Метиз".

Автомобіль Відповідача-1 був завантажений:

- гофрокартоном Т-1 в кількості 18966,9кв.м. на суму 56399,98грн. для доставляння вантажоодержувачу ТОВ "Паркхауз" до м. Боярка Київської області, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 20.09.2011року;

- гофрокартоном в кількості 6000 шт. на суму 7288,8грн. для доставляння вантажоодержувачу ОСОБА_7 до м. Боярка Київської області, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 20.09.2011року.

Позивач вказує на те, що в процесі завантаження Відповідачем-1 зауваження щодо пакування, маркування, кріплення, завантаження, складання або щось інше не заявлялося. В процесі перевезення вантажу з м. Дніпродзержинська до м.Боярка Київської області в районі с. Олександрівка, 21.09.2011 року причіп Відповідача-1 загорівся і увесь вантаж було знищено. По факту пожежі органом УМНС складено акт про пожежу від 21.09.2011 року.

У зв'язку зі знищенням вантажу складено акт від 21.09.2011 року, який, як вказує Позивач, перевізник відмовився підписати.

Також в обґрунтування позовних вимог до Відповідача-1 Позивач посилається на:

повідомлення Олександрійського РВ УМНС України від 30.09.2011 року щодо причини пожежі;

на експертний висновок ПП "Науково-дослідна лабораторія судових експертиз" в особі Мар'яна В.І. №545/8 від 03.10.2011 року щодо причини пожежі;

лист ПАТ "Українсько-дослідний інститут паперу" від 10.10.2011 року та лист "Української Асоціації Виробників Гофрокартону" від 29.09.2011 року щодо можливості самозапалювання гофрокартону;

акт обстеження виробництва картону від 24.11.2011 року.

В обґрунтування розміру матеріальної шкоди на суму 67216,78 грн. Позивач посилається на висновок експертного дослідження товарознавчої експертизи №Г0-4914 від 17.10.2011 року та фактичні витрати на проведення цієї експертизи.

З посиланням на наведені докази Позивач стверджує, що причиною пожежі є полум'я від електропроводки автомобіля Відповідача або іншого подібного по потужності джерела вогню (полум'я сірника або вогонь від замикання електропроводки), та обидва ці випадки по одинці або у сукупності є наслідком недогляду Відповідача за вантажем.

Відповідач-1 позов не визнав, вважає, що подані до суду Позивачем матеріали не відображають дійсні події та обставини пожежі, в документах поданих до суду відсутні належні докази. Відповідач не згодний з твердженням Позивача щодо причин пожежі, вказує на те, що висновок приватного підприємства "Науково-дослідна лабораторія судових експертиз" в особі Мар'яна В.І. не є належним доказом, оскільки вказана особа не значиться в Реєстрі атестованих судових експертиз, свідоцтво експерта втратило дію ще в 2002 році. Крім того, Відповідач-1 оскаржує в адміністративному суді дії посадових осіб органів УМНС щодо обставин пожежі. Відповідач-1 вказує на те, що фотографії з місця події підтверджують невинуватість Відповідача-1.

Також Відповідач-1 вказує на те, що не з'ясовано наявність або втрату майна після пожежі, обставини пожежі, не встановлено особу, з вини якої виникла пожежа, не встановлено обставин перевезення вантажу, не встановлено причини пожежі та винної в цьому особи тощо. Під час судового засідання Відповідач-1 заявив, що можливою причиною пожежі може бути неякісне з порушенням існуючих технологій завантаження Позивачем гофрокартону на автомобіль Відповідача-1 та можливість самозапалювання гофрокартону під час його транспортування.

Відповідач-1 07.02.12р. подав клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просив суд зупинити провадження у справі №37/5005/423/2012, на час розгляду Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відповідач-1: Начальник сектору НПД Олександрівського РВ УМНС України в Кіровоградській області, майор цивільного стану Ковтун О.А.; Відповідач-2: Начальник дослідно-випробувальної лабораторії УМНС України в Кіровоградській області, майор служби цивільного захисту Вовк В.М.; Відповідач-3: Державний інспектор з нагляду у сфері пожежної безпеки в Олександрівському районі Олександрівського РВ УМНС України в Кіровоградській області Вітер В.В. про визнання дій неправомірними та визнання недійсним технічного висновку.

Ухвалою суду від 07.02.12р. в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовлено.

Відповідачем-1 12.02.12р. заявлено клопотання про призначення по справі пожежно-технічної експертизи.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.12р. у справі №37/5005/423/2012 призначено судову пожежно-технічну експертизу, обґрунтування якої зазначено у вказаній ухвалі. Справу було направлено до експертної установи для проведення експертизи.

10.07.12р. справа №37/5005/423/2012 була повернута з експертної установи з причини не оплати Відповідачем-1 експертних досліджень.

Відповідач 30.07.12р. подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі №37/5005/423/2012 у зв'язку з розглядом Дніпропетровським окружним адміністративним судом справи № 2а/0470/2508/12 за адміністративним позовом ОСОБА_1, та до вступу рішення у справі № 2а/0470/2508/12 в законну силу.

За клопотанням Відповідача-1 ухвалою суду від 14.08.2012 року було призначено по справі №37/5005/423/2012 судову пожежно-технічну експертизу. Справу було направлено до експертної установи для проведення експертизи.

Ухвалою суду від 10.12.12р. поновлено провадження у справі №37/5005/423/2012, оскільки супровідним листом № 8225/8226/12-37 від 23.11.12р. справу повернуто від експертної установи до господарського суду Дніпропетровської області без виконання у зв'язку з несплатою вартості експертизи.

Ухвалою суду від 15.01.2013р. по справі призначено колегіальний розгляд справи. Судовою колегією у складі головуючого Кеся Н.Б., суддів Бєлік В.Г. та Колісник І.І. ухвалою суду від 15.01.2013 року справу прийнято до провадження, розгляд справи почався заново.

Позивачем 27.02.2012р. заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль Мерседес Бенц з державним номером НОМЕР_1, який належить відповідачу ФОП ОСОБА_1 Ухвалою суду від 16.03.2012р. відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "Завод Метиз" про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 20.03.13р. залучено до участі у справі у якості Відповідача-2 - Приватне підприємство "Кіт-97", виключивши його зі складу третіх осіб.

Позивач подав заперечення на залучення Відповідача-2, мотивуючи тим, що постановою господарського суду Дніпропетровської області по справі №38/5005/11050/2012 від 10.01.2013р. Приватне підприємство "Кіт-97" визнано банкрутом, у відношенні підприємства відкрита ліквідаційна процедура.

Відповідач-1 06.02.13р. заявив клопотання про залучення третьої особи на стороні Відповідача-1 водія ОСОБА_6, який керував напівпричепом марки "KRONE" д/н НОМЕР_2 автомобіля Мерседес Бенц д/н НОМЕР_1 з моменту завантаження вантажу до моменту гасіння пожежі на території Олександрівської селищної ради Олександрівського району на 248 км автодороги Київ-Луганськ.

Позивач подав заперечення про залучення Третьої особи, мотивуючи тим, що у даної третьої особи немає юридичного інтересу до справи, тобто у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи водія ОСОБА_6 не буде наділено певними правами чи покладено на нього нові обов'язки, або змінено його наявні обов'язки або права, або позбавлено певних прав чи обов'язків у майбутньому.

Ухвалою суду від 20.02.2013р. відмовлено в задоволенні клопотання про залучення третьої особи на стороні Відповідача-1 водія ОСОБА_6, з підстав зазначених в ухвалі.

Відповідач-1 подав доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому зазначив, що подані до суду Позивачем матеріали не відображають дійсні події та обставини пожежі та обставини справи, в документах поданих до суду відсутні належні докази, які є доказами, як того вимагають норми ГПК України (1798-12) , та не підтверджують вину Відповідача-1.

Відповідач-2 раніше, перебуваючи третьою особою по справі без самостійних вимог на боці Позивача, надав письмові пояснення про те, що він вважає Відповідача-1 відповідальною особою за втрату вантажу.

Ухвалою суду від 15.03.13р. залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Пакхауз" в якості Третьої особи на стороні Позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідач-2 та Третя особа в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань щодо відкладення розгляду справи не заявили.

Строк вирішення спору був продовжений сторонами - до 07.05.2013р. в порядку ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 26.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача-1 та дослідивши надані докази, господарський суд -

Між Приватним підприємством "Кіт-97" (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Метиз" (Клієнт) був укладений договір № 154 транспортної експедиції від 06.01.2011р., відповідно до умов якого Експедитор зобов'язався за плату та за рахунок Клієнта по його заявці виконати або організувати виконання відповідних даних договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу Клієнта автомобільним транспортом (п. 1.1 Договору).

На виконання умов даного договору експедитор надає Клієнту наступні послуги:

- здійснює роботи, пов'язані з прийманням, перевезенням вантажів;

- забезпечує підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів та вантажів згідно вимогам нормативно-правових актів відносно діяльності відповідного виду транспорту;

- забезпечує оптимізацію руху товарно-матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоотримувача з метою досягнення мінімального рівня розходів;

- здійснювати розрахунки з транспортними організаціями (Перевізником) за перевезення;

- надає підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно специфіки вантажу та виду перевезення;

- надає інші додаткові та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, перелік яких визначається сторонами в додатковій угоді по даному договору (п. 1.2 Договору).

На підставі п.3.2 договору Експедитор зобов'язаний укласти від свого імені договір перевезення вантажу з Перевізником і нести повну відповідальність за наявності ліценції у перевізника на перевезення вантажу.

Пунктами 5.2, 5.3 договору встановлено, що експедитор несе перед Клієнтом повну матеріальну відповідальність за кількість місць, вагу, відповідність упаковки згідно з даними товарно-транспортними документами, завіреними підписами представника перевізника, а також несе відповідальність за дії і недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання даного договору, у тому ж порядку, що і за власні дії.

У зв'язку з поданою Позивачем заявкою на адресу експедитора - Приватного підприємства "Кіт-97" (Відповідач-2) (а.с. 21 т.1), 20.09.2011р. між ПП "Кіт-97" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 укладено разовий договір-заявку №20/09 на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом (а.с.22 Т.1) за маршрутом: Дніпродзержинськ-Боярка. Перевезення узгоджено автомобілем Мерседес Бенц д/н НОМЕР_1, причіп д/н НОМЕР_2, водієм ОСОБА_6 Вантажовідправником зазначено Позивача. Автомобіль Відповідача-1 був завантажений:

гофрокартоном Т-1 в кількості 18966,9 кв. м на суму 56399 грн. 98 коп. для доставляння вантажоодержувачу ТОВ "Паркхауз" до м. Боярка Київської області за договором поставки №039/Р від 25.01.2011 року (а.с.23 Т.1);

гофролотками в кількості 6000 шт. на суму 7288 грн. 80 коп. для доставляння вантажоодержувачу ОСОБА_7 до м. Боярка Київської області за заявкою останнього від 20.09.2011року (а.с.25 Т.1).

Вантаж до перевезення прийнятий за товарно-транспортними накладними від 20.09.2011 року за типовою формою №1-ТН, в яких автопідприємством зазначено ПП "Кіт -97", водієм - ОСОБА_6, який підписав зазначені ТТН в якості водія-експедитора(а.с.29-30 Т. 1).

Під час перевезення вантажу з м. Дніпродзержинська до м. Боярка Київської області 21.09.2011 року сталася пожежа, а саме загорівся напівпричіп д/н НОМЕР_2 власника ОСОБА_1, внаслідок якої знищено гофрокартон та пошкоджено напівпричеп, про що 21.09.2011 року посадовою особою наглядового органу ОВС за участю водія ОСОБА_6 складено акт (а.с.31 Т.1).

21.09.2011 року комісією у складі представника Позивача, вантажоотримувачів ОСОБА_7, ТОВ "Пакхауз" та незаінтересованою стороною - гр.ОСОБА_14, складено акт від 21.09.2011року, в якому зазначено, що при здійсненні перевезення вантажу перевізником - приватним підприємцем ОСОБА_1 гофровиробів, у зв'язку з несправністю автомобіля Перевізника Мерседес Бенц д/н НОМЕР_1, виникло займання автопричіпа НОМЕР_2, внаслідок чого весь вантаж був знищений на загальну суму 63688,78грн. В акті також зазначено, що Перевізник (Відповідач-1) відмовився від підписання акту, тому до складання акту залучено незаінтересовану особу - експерта - гр. ОСОБА_14 (а.с.33 т.1).

За повідомленням Олександрійського районного відділу від 30.09.2011 року найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі 21.09.2011року причіпа автомобіля Мерседес Бенц д/н НОМЕР_1, причіпа НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, на території Олександрівської селищної ради автодорога "Київ-Луганськ", є коротке замикання електропроводки (а.с.34 Т.1).

Так, згідно з Технічним висновком Дослідно-випробувальної лабораторії УМНС України в Кіровоградській області від 26.09.2011 року ( а.с.152 Т.2) на підставі зібраних матеріалів найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі у причепі автомобіля Мерседес Бенц 1998 р.в., державний номер НОМЕР_1, який належить ПП "Кіт-97", власник ОСОБА_1, автошлях "Київ-Луганськ" є коротке замикання електропроводки. Для визначення остаточної причини виникнення пожежі необхідне проведення пожежно-технічної експертизи організацією, яка має ліцензію на право проведення даних видів робіт.

Постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 30.09.2011 року (а.с.157 Т.2) зазначено, що з аналізу фактів, які могли привести до виникнення пожежі, можна прийти до висновку, що найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі у причепі автомобіля Мерседес Бенц 1998 р.в., державний номер НОМЕР_1, є коротке замикання електропроводки.

Позивачем 10.10.2011року пред'явлено претензію на адресу Відповідача-1 про стягнення вартості вантажу у зв'язку з втратою на суму 63688,78 грн. (а.с.65 Т.1), яку залишено без задоволення Відповідачем-1.

Позивачем надано висновок № 545/8 наукового співробітника-спеціаліста з пожежно-технічних досліджень ПП "Науково-дослідної лабораторії судових експертиз" (а.с. 35-42 Т. 1), згідно з яким найбільш вірогідною безпосередньою технічною причиною виникнення пожежі напів причіпа-тента марки KRONE, VIN НОМЕР_3, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4, який належить громадянину ОСОБА_1, виходячи з матеріалів наданих експерту на дослідження, являється полум'я сірника, або іншого подібного по потужності джерела вогню. Причина пожежі вказується у ймовірній формі з причин відсутності можливості експертом дослідити всі матеріали дізнання і розслідування по даній пожежі (дослідження проводилось зі слів водія, представників власників вантажу, автомобіля і огляду пошкодженого вогнем ніпів причепа). Виходячи з матеріалів наданих експерту на дослідження, самозаймання гофрованого картону при пожежі напівпричіпа-тента марки KRONE, VIN НОМЕР_3, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4, який належить громадянину ОСОБА_1, безпосередньою технічною причиною пожежі не являється.

Також Позивачем надано лист ПАТ "Українсько-дослідний інститут паперу" від 10.10.2011 року та лист "Української Асоціації Виробників Гофрокартону" від 29.09.2011 року про неможливість самозапалювання гофрокартону.

Відповідачем-1 надано до справи висновок судового пожежно-технічного експертного дослідження № 3039-11 від 13.08.2012р. (а.с. 17-31 Т. 4), яке було проведено за приватною заявою ОСОБА_1, згідно з яким осередок пожежі знаходився в задній частині напівпричепа справа, ближче до воріт. На задніх дверях напівпричепа пошкоджена фарба (обгорання) та на значному впливу підтверджені металеві конструкції. В цій частині спостерігався осередковий конус, а потім пожежа поширилась по ходу пересування вперед та на лівий бік. Самозаймання гофрокартону дуже рідке явище і практично неможливе. Вірогідність прояву самозаймання з огляду місця події слідує, що речовинами і матеріалами, здібними до теплового самозаймання, у встановленому осередку пожежі міг бути картон гофрований, який перевозився безпосередньо в напівпричепі. Прояв самозаймання гофракартону міг бути спричинений у невідповідності технології виготовлення (не відповідність кондиціювання та просушки гофрокартону після склеювання та пресування, невідповідність застосування клею - застосування в якості клею термокислювачів, стабілізаторів та інших компонентів, завантаження листів гофрокартону не з складу, або з приміщення після витримки, а з цеху виготовлення можливо у розігрітому стані та інше. Відсутність на місці пожежі в напівпричепі речових доказів (тієї частини листового гофрокартону, яка завантажувалась з цеху в останній черзі і вигоріла практично повністю) не дозволяють в повній мірі стверджувати про виникнення пожежі в результаті самозаймання речовин. Але дана версія не може бути відкинута і можливо була причиною виникнення пожежі.

Зважаючи на встановлені обставини, суд керується наступним.

Правове регулювання перевезення вантажів регулюється главою 32, статтею 193 Господарського кодексу України, главами 51, 65 Цивільного кодексу України (435-15) , Законом України "Про транспорт" (232/94-ВР) , Статутом автомобільного транспорту УРСР, затвердженого Радою Міністрів УРСР від 27.06.1969р. № 401 (401-69-п) , Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність" (1955-15) , а також Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом у Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р. (z0128-98)

Так, статтею 306 ГК України встановлено, що перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Згідно зі ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до статті 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору (ст. 932 ЦК України). Статтею 934 ЦК України передбачено, що за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Статтею 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України (435-15) , іншими законами та договором транспортного експедирування.

Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, а також те, що:

пунктом 5.3 укладеного між Позивачем та Відповідачем-2 договору транспортної експедиції встановлено, що експедитор (Відповідач-2) несе відповідальність за дії і недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання даного договору, у тому ж порядку, що і за власні дії;

для виконання зобов'язань за договором Відповідачем-2 залучено Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (Відповідач-1) шляхом укладення разового договору-заявки №20/09 на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом;

укладення договору перевезення підтверджується товарно-транспортними накладними від 20.09.2011 року за типовою формою №1-ТН, в яких автопідприємством зазначено ПП "Кіт -97" (а.с.29-30 Т. 1);

договірні взаємовідносини між Позивачем та Відповідачем-1 за обставинами справи відсутні;

Відповідач-1 не сплатив без поважних причин за вимогою суду за проведення пожежно-технічної експертизи;

під час судового розгляду справи Відповідачі не надали беззаперечних доказів про наявність обставин, передбачених пунктом 133 Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого Радою Міністрів УРСР від 27.06.1969р. № 401 (401-69-п) , які звільняють від обов'язку доведення відсутності вини за незбереження вантажу;

обставини, які передбачені пунктом 134 Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого Радою Міністрів УРСР від 27.06.1969р. №401 (401-69-п) , які звільняють від відповідальності за незбереження вантажу у справі відсутні;

судова колегія дійшла висновку про те, що відповідальність за втрачений вантаж внаслідок пожежі при перевезенні підлягає покладенню повністю на Відповідача-2. Таким чином, позовні вимоги до Відповідача-1 суд визнає безпідставними.

Діяльність Відповідача-2 на момент вирішення спору припинена внаслідок ліквідації, що підтверджується ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2013 року (а.с.210 Т.4) та даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому в силу п.6 ч.1 ст. 80 ГПК України провадження у справі відносно Відповідача-2 підлягає припиненню.