ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
24.04.13р. Справа № 904/1604/13-г
|
За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості
Суддя Мартинюк С.В.
Представники:
від позивача: Черненко Є.І., дов. № 34 від 01.01.2013р., представник;
від відповідача: Абоімов О.Ю., дов. № 7/81 від 02.01.13р., представник.
СУТЬ СПОРУ:
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 152 805,24грн. за користування вагонами.
Позовні вимоги обґрунтовані ти, що по накладним №№ 41934738,41922030, 41920208, 41923244, 41936089 порожні вагони власності ТОВ "Лемтранс" були прийняті залізницею до перевезення на адресу одержувача ПАТ "Північний ГЗК". Але на шляху прямування дані вагони були затримані по наказу № 231 від 25.08.2012р. через зайнятість колій на станції призначення Терни, у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ПАТ "Північний ГЗК" на свою під'їзну колію. За цим фактом станцією затримки Шмакове складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 2, акт загальної форми ГУ-23 № 217. Станцією призначення Терни вчасно вручено представникам комбінату повідомлення про затримку цих вагонів. На момент надання наказу № 231 про затримку вагонів на станції Терни була лише 1 вільна колія №2 для обгону локомотивів, інші колії зайняті, тому заперечення у відомостях плати за користування вагонами ф. ГУ-46 № 08099192,09099194, 09099195, що ПАТ "Північний ГЗК" був готовий прийняти дані вагони на під'їзну колію не має підґрунтя, так як залізниця не мала можливості доставити дані вагони на станцію призначення, бо на інших коліях знаходилися вагони, що своєчасно не вивозилися комбінатом на свою під'їзну колію і ці факти засвідчені в актах загальної форми ГУ-23, які підписані відповідальними працівниками ПАТ "Північний ГЗК" без заперечень. Тому плата за користування спірними вагонами нарахована правомірно.
27.04.2013р. та 17.04.2013 року відповідач подав до суду відзиви на позовну заяву, в яких просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, мотивуючи це тим, що був готовий прийняти на свою під'їзду колію спірні вагони, затримані згідно наказу №231 від 25.08.2012р. Також відповідач вказує, що позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів, відсутні підстави для нарахування плати за користування вагонами.
15.04.2013р. позивач подав до суду пояснення на відзив, в яких зазначив, що несвоєчасне забирання з колій станції одержувачем ПАТ "Північний ГЗК" вантажів, які прибули на його адресу є порушенням вимог п.33 Правил видачі вантажу та ст.ст. 46,47 Статуту залізниць України (457-98-п)
, де зазначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. По закінченню 2-х годин після отримання повідомлення про прибуття на його адресу власних вагонів ПАТ "Північний ГЗК" повинен був їх забрати на свою під'їзну колію з передавальних колій, які є прийомо-відправними. Позивач вказує, що наказ № 231 від 25.08.2012р. виданий правомірно, оскільки в п.6 Розділу ІІІ. Правил користування вагонами і контейнерами зазначено: "Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікування подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника".
В строки, передбачені ст. 69 ГПК України, у судових засіданнях оголошувались перерви з 27.03.2013 року до 17.04.2013 року, з 17.04.2013 року до 24.04.2013 року.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не подавалось.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 24.04.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
12.04.2007р. між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі - позивач, залізниця) та Відкритим акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (перейменовано в Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", про що внесено зміни додатковою угодою №16 від 14.06.2012року) (далі-відповідач, власник колії) укладено тимчасову угоду про експлуатацію залізничної під'їзної колії ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Терни і Рядова Придніпровської залізниці №ПР/М-07-2/14-НЮдч (далі - тимчасова угода).
Вагони, що прибули на станцію Терни Придніпровської залізниці на одну з колій "Північний ГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№1,2,3,4,5,6,7,8,13 станції Терни, за вказівкою чергового по станції, де здійснюються приймально-здавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом Власника колії (п.6 угоди).
Власник колії сплачує Залізниці за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України (п.13 угоди).
З урахуванням додаткової угоди №16 від 14.06.2012 року, термін дії угоди продовжується до 31.12.2012 року.
За накладними №№ 41934738, 41922030,41920208,41923244,41936089 порожні вагони були прийняті позивачем до перевезення на адресу відповідача (а. с. 25-29). Дані вагони були затримані по наказу №231 від 25.08.2012р. у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (відповідачем) на свою під'їзду колію.
Позивач нарахував плату за користування вагонами у сумі 152 805,24 грн., у відомості плати за користування вагонами відповідач вказав, що з нарахованою суму за затримку вагонів не згоден, що і є причиною спору.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань (ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.17 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 (457-98-п)
(далі - Статут), Перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється місячне планування перевезень.
Умови та порядок організації перевезення в усіх видах сполучення визначаються Правилами. Порядок розроблення, термін подання заявок, затвердження планів та облік виконання перевезень вантажів встановлюються Правилами. Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором (ст.71 Статуту (457-98-п)
).
Відповідно до ст.119 Статуту (457-98-п)
, п.2,15 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. №113 (z0165-99)
, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458 (z0165-99)
(далі - Правила користування вагонами і контейнерами), за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх вантажовласнику. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
"Приватні" (власні) порожні вагони, які перевозяться залізницею за перевізними документами зі сплатою залізничного тарифу, мають правовий статус "вантажу" (вантаж на колесах).
Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має відносно залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України (457-98-п)
, зокрема, у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N 1.
Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). Час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером (п.3 Правил користування вагонами і контейнерами).
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (п.6 Правил користування вагонами і контейнерами).
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п.8 Правил користування вагонами і контейнерами).
Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці (п.9 Правил користування вагонами і контейнерами).
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (п.10 Правил користування вагонами і контейнерами).
За накладними № 41934738, 41922030,41920208,41923244,41936089 порожні вагони були прийняті позивачем до перевезення на адресу відповідача (а.с. 25-29). Дані вагони були затримані по наказу №231 від 25.08.2012р. (а.с. 85) у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (відповідачем) на свою під'їзду колію.
Складено акт про затримку вагонів, які містяться в матеріалах справи (Форма ГУ-23а).
Залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення (ст.42 Статуту (457-98-п)
).
Відповідно до п.4.1 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій (статті 12, 64 - 77 Статуту) затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 (z0861-00)
, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №875/5096 (z0875-00)
, подача та забирання вагонів на під'їзні колії виконується за повідомленнями або через установлені інтервали часу.
Про прибуття вагонів одержувач був повідомлений, що підтверджується записами у книзі повідомлень про час подавання (а.с. 86-131).
В актах загальної форми ГУ-23, які містяться в матеріалах справи (а.с. 30-61) підписаних представниками станції і вантажовласника без зауважень, зазначено, що затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони, що прибули на адр. ПАТ "ПівнГЗК" знаходяться на колії станції у зв'язку з неприйняттям на під'їздні колії вантажоодержувачем (а.с.30-61).
Відомості плати за користування вагонами відповідач підписав з зауваженнями, вказавши, що з нарахованою суму за затримку вагонів не згоден, оскільки був готовий прийняти вагони на під'зїдні колії (а.с.74-84).
Однак, на момент видання наказу № 231 від 25.08.2012р. про затримку вагонів на станції Терни була вільна лише одна колія №2 для обгону локомотивів.
В пункті 13 Тимчасової угоди № ПР/М-07-2/14 - НЮдч від 12.04.2007р. зазначено, що власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами згідно Правил перевезень вантажів залізничним транспортом України.
Правилами користування вагонами встановлено порядок і умови обліку і нарахування плати за користування вагонами, а саме:
-п. 3 Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати ф.ГУ-46, Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку ф.ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23;
-п.6 Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника;
-п.8 У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери;
-п.9 Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ;
- п.10 Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом);
-п.12 Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.
У відповідності до всіх перелічених вимог Позивачем були оформлені відповідні акти форми ГУ-23а, ГУ-23 на підставі яких розрахована плата за користування спірними вагонами по відомостях ф.ГУ-46 №08099192,09099194, 090991951, що підлягає стягненню з ПАТ "Північний ГЗК".
Згідно розрахунку Позивача, розмір плати за користування вагонами складає 152 805,24 грн.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Стосовно заперечень Відповідача з приводу відсутності його вини в затримці вагонів, та відповідно відсутності підстав для нарахування плати за користування вагонами, за час затримки, слід зауважити наступне.
Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до вимог законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Згідно п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458 (z0165-99)
, вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:
а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;
б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;
в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).
Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).
Зазначені відповідачем у відомості плати за користування вагонами заперечення відповідно до п.16 Правил не є підставою для звільнення його від плати за користування вагонами.
Відповідач в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України не довів належними і допустимими доказами існування обставин, які згідно вимог чинного законодавства звільняють його від плати за користування вагонами, а отже, його заперечення щодо відсутності підстав для нарахування відповідної плати підлягають відхиленню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, Тернівський район, код ЄДРПОУ 00191023) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) плату за користування вагонами у розмірі 152 805,24 грн. (сто п'ятдесят дві тисячі вісімсот п'ять гривень 24коп.) та судовий збір в розмірі 3056, 11грн. (три тисячі п'ятдесят шість гривень 11коп.).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 29.04.2013 року.