915/485/13 Про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки - 23.04.2013 Прийняття

Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про визнання договору оренди земельної ділянки площею 1174 кв. м. по пр. Героїв Сталінграду ріг вул. Новоодеської від 29.12.09 № 7248, укладеного між Миколаївською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 недійсним.

Відповідач надав відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує.

В обґрунтування зазначає, що вимоги та порядок укладання договору оренди землі регламентовано Земельним кодексом (2768-14) та Законом України "Про оренду землі" (161-14) , згідно яких єдиною підставою для укладання договору оренди землі з земель державної та комунальної власності є рішення міської ради. Зазначає, що такої вимоги до договору оренди землі як проведення громадських слухань вищезазначеними нормативними актами не передбачено.

Крім того, відповідач посилається на те, що 24.09.2011р. на виконання рішення Миколаївської міської ради від 12.11.2009 №40/25 ФОП ОСОБА_1 за погодженням з Миколаївською міською радою було проведено громадські слухання з питання будівництва автозаправного комплексу по пр. Героїв Сталінграда ріг вул. Новоодеської, що підтверджується листами Миколаївської міської ради від 19.05.2011 №5457/511-14-19 та від 14.07.2011 №7727/511-14-19, листом-повідомленням ОСОБА_1 від 20.09.2011 №20-09/1 та протоколом громадських слухань від 24.09.2011. Враховуючи викладене, відповідач зазначає, що підстави для визнання договору оренди земельної ділянки відсутні.

Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд -

рішенням Миколаївської міської ради від 12.11.09 № 40/25 "Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Центральному району м. Миколаєва" відповідачу передано в оренду строком на 10 років (2 роки на будівництво та після введення в експлуатацію для обслуговування - 8 років), земельну ділянку площею 1174 кв. м. для розміщення та обслуговування автозаправного комплексу по пр. Героїв Сталінграду ріг вул. Новоодеської, за умови проведення громадських слухань.

На виконання вищезазначеного рішення 29.12.09 було укладено договір оренди №7248 строком дії на 10 років.

Позивач просить визнати договір оренди земельної ділянки площею 1174 кв. м. по пр. Героїв Сталінграду ріг вул. Новоодеської від 29.12.09 № 7248, укладений між Миколаївською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 недійсним.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що договір оренди землі не відповідає вимогам ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, згідно якої зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Посилається на те, що рішення Миколаївської міської ради від 12.11.2009р. № 40/25 є актом цивільного законодавства, а отже договір оренди від 29.12.09 № 7248 має відповідати його вимогам.

Зі змісту п. 25.4 рішення Миколаївської міської ради від 12.11.09 № 40/25 вбачається, що земельна ділянка площею 1174 кв. м. для розміщення та обслуговування автозаправного комплексу по пр. Героїв Сталінграду ріг вул. Новоодеської передавалась відповідачу за умови проведення громадських слухань.

Зазначає, що на виконання рішення Миколаївської міської ради від 12.11.09р. № 40/25, відповідач до укладення договору оренди повинен був провести громадські слухання за участю мешканців того мікрорайону, де планувалось будівництво та розміщення АЗС. Але, вищезазначені дії не було виконано, громадські слухання були проведені вже після укладення договору оренди, а саме 24.09.11р., що призвело до громадського невдоволення та росту соціальної напруги в місті.

Позивач вказує, що оскільки договір оренди від 29.12.09р. № 7248 укладений з порушенням умов, затверджених п. 25.4 рішення Миколаївської міської ради від 12.11.09р. № 40/25, а саме, умови щодо проведення громадських слухань, він має бути визнаний недійсним.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

статтею 13 Конституції України встановлено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Зі змісту статей 12, 17 Земельного Кодексу України вбачається, що розпорядження землями територіальної громади та землями державної власності, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень органів місцевого самоврядування і органів виконавчої влади та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Як встановлено статтями 116, 124 Земельного кодексу України необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки.

Пункт 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлює, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенції сільських, селищних, міських рад.

У пункті 25.4. рішення позивача від 12.11.09 № 40/25 "Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Центральному району м. Миколаєва" зазначено: " Передати фізичній особі-підприємцю в оренду строком на 10 років (2 роки на будівництво та після введення в експлуатацію для обслуговування - 8 років), земельну ділянку площею 1174 кв. м. для розміщення та обслуговування автозаправного комплексу по пр. Героїв Сталінграду ріг вул. Новоодеської, за умови проведення громадських слухань.

Статтею 13 Закону України "Про органи місцевого самоврядування в Україні" встановлено, що територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.

Підпунктами 6 та 9 пункту 2 статті 9.5 Статуту територіальної громади міста Миколаєва передбачено, що предметом громадських слухань можуть бути проекти забудови окремих частин міста, намір створення в місті чи поблизу нього нових екологічно-небезпечних об'єктів.

Пунктом 3 статті 9.5 вказаного Статуту визначено, що громадські слухання з вказаних питань проводяться до їх винесення на затвердження міською радою.

З огляду на вищезазначений нормативний акт та виходячи із смислу пункту 25.4. рішення позивача від 12.11.09 № 40/25 земельна ділянка площею 1174 кв. м. для розміщення та обслуговування автозаправного комплексу по пр. Героїв Сталінграду ріг вул. Новоодеської відповідачу фактично не надавалась, оскільки обов'язковою передумовою її надання міська рада визначила проведення громадських слухань з цього питання.

Порядок проведення громадських слухань, крім Статуту територіальної громади міста Миколаєва, регулюється Положенням про громадські слухання у місті Миколаєві, яке затверджене рішенням позивача від 12.12.2003 року № 17/2.

У статті 6 вказаного нормативного акту передбачено за 40 днів до проведення громадських слухань створення тимчасової комісії з підготовки та проведення громадських слухань, склад якої затверджується рішенням міської ради.

Відповідно до статті 8 Положенням про громадські слухання у місті Миколаєві вказана комісія здійснює реєстрацію та відкриття громадських слухань. рішення, які прийняті на громадських слуханнях доводяться до міської громади через засоби масової інформації. Міська рада повинна повідомити ініціаторів проведення громадських слухань про хід виконання чи відмову у виконання прийнятих рішень.

Вказані вище вимоги нормативного акту не виконані, отже наданий відповідачем Протокол від 29.09.2011 року не може бути доказом проведення громадських слухань з питання будівництва автозаправочного комплексу по пр. Героїв Сталінграду ріг вул. Новоодеської.

11 жовтня 2012 року рішенням №21/32 позивач призупинив дію пункту 25.4 рішення від 12.11.09 № 40/25 "Про вилучення, надання, передачу за фактичним землекористуванням, продовження строку користування земельними ділянками юридичним особам, громадянам, зміну цільового призначення земельної ділянки та внесення змін до рішень міської ради та виконкому міської ради по Центральному району м. Миколаєва", оскільки громадські слухання не проведені, будівництво не розпочате.

06.03.2013 року рішенням №26/2 позивач скасував пункт 25.4 рішення від 12.11.09 № 40/25 про надання відповідачу земельної ділянки.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З огляду на вищезазначене, враховуючи той факт, що оспорюваний договір оренди землі від 29.12.2009 року було укладено сторонами з порушенням умов рішення Миколаївської міської ради від 12.11.09 № 40/25, тобто без проведення громадських слухань стосовно розміщення та обслуговування автозаправного комплексу по пр. Героїв Сталінграду ріг вул. Новоодеської та враховуючи, що рішенням позивача від 11 жовтня 2012 року №21/32 призупинено дію, а потім рішенням від 06.03.2013 № 26/2 року було скасовано пункт 25.4 розділу І рішення № 40/25, яким було передано відповідачеві в оренду земельну ділянку для розміщення та обслуговування автозаправного комплексу, то суд приходить до висновку, що вищевказаний договір було укладено з порушенням вимог ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, та відповідно підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Керуючись ст. 32, 33, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати договір оренди земельної ділянки площею 1174 кв.м. по пр. Героїв Сталінграду ріг вул. Новоодеської від 29.12.2009 № 7248, укладений між Миколаївською міською радою /м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20/ та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 /АДРЕСА_1/ недійсним.

рішення у відповідності зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.