904/1782/13-г Про стягнення заборгованості по збору за зберігання вантажів у вагонах - 16.04.2013 Прийняття

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) про стягнення плати за збереження вантажу в розмірі 19 319,16 грн.

Ухвалою господарського суду від 05.03.13р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 19.03.13р.

Ухвалою господарського суду від 19.03.13р. відкладено розгляд справи на 11.04.13р.

11.04.13р. в судовому засіданні оголошено перерву до 16.04.13р.

16.04.13р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи положення зайнятості колій по станції Терни.

В свою чергу, повноважний представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити позивачу в їх задоволенні.

В судовому засіданні 16.04.13р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

Так, по накладним №№ 42034868, 42011775, 42025221, 42018432 (а.с.13-20) вагони з вантажем "глина бентонитовая" власності ДП "УТЛЦ" були прийняті позивачем до перевезення на адресу одержувача - відповідача. Але, на шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458 (z0165-99) , дані вагони були затримані по наказу № 281 від 31.08.2012р. (а.с.55) через зайнятість колій на станції призначення Терни, у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем, тобто відповідачем, на свою під'їзну колію.

Наказ про затримку спірних вагонів на підході до станції призначення був наданий через наявність на коліях станції призначення Терни неприйнятих відповідачем вагонів, що надійшли на його адресу. За цим фактом станцією затримки Жовті Води-1, у порядку передбаченому п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 5 (а.с.58), акт загальної форми ГУ-23 № 5 (а.с.57) та станцією призначення Терни вчасно вручено представникам комбінату повідомлення про затримку цих вагонів (а.с.56).

Як зазначає позивач, на момент надання наказу № 281 про затримку вагонів, на станції Терни була лише 1 вільна колія для обгону локомотивів, інші колії зайняті, тому заперечення у накопичувальних картках ф.ФДУ-92 №№ 13099018, 06099009 (а.с.60-61), що відповідач був готовий прийняти дані вагони на під'їзну колію не має підґрунтя, так як позивач не мав можливості доставити дані вагони на станцію призначення, бо на інших коліях знаходилися вагони, що своєчасно не вивозилися комбінатом на свою під'їзну колію і ці факти засвідчені в актах загальної форми ГУ-23 (а.с.21--31), які підписані відповідальними працівниками відповідача без заперечень.

При цьому, як зазначає позивач, зайнятість приймально-відправних колій по станції Терни, згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції, з урахуванням підводу під навантаження вагонів, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з Північного ГЗК, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій на станції. Підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005р. № 5076 визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції.

Інформація про акти загальної форми ГУ-23, які були складені про несвоєчасне забирання відповідачем вантажу, що надійшов на його адресу, з колій станції Терни за весь період затримки вагонів по наказу № 281 наведена в таблиці № 1 позовної заяви (а.с.11). Як вважає позивач, всі ці акти підписані працівниками відповідача без заперечень і доводять вину відповідача у зайнятості колій станції і не можливості позивача довести вантаж до станції призначення.

Посилаючись на ст. 43 Статуту залізниць України (457-98-п) позивач зазначає про те, що залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони можуть подаватися без попереднього повідомлення.

В підпункті 4.1 пункту 4 Правил обслуговування під'їзних колій, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 875/5096 (z0875-00) , визначений порядок подачі та забирання вагонів: "Подача та забирання вагонів на під'їзні колії виконується за повідомленнями або через установлені інтервали часу". В пункті 5 Тимчасової угоди № ПР/М-07-2/14 - НЮдч від 12.04.2007р., яка була укладена між сторонами, зазначено про те, що власні вагони здаються на під'їзну колію за повідомленнями з реєстрацією у книзі повідомлень ф.ГУ-2. Тож, як зазначає позивач, про прибуття вантажу "порожні власні вагони" відповідач був повідомлений, а фактично ці вагони передавалися на під'їзну колію після повідомлення відповідального працівника відповідача про готовність їх до забирання. Такий порядок встановлений п. 8 вищезазначеної Тимчасової угоди № ПР/М-07-2/14-НЮдч від 12.04.2007р., але він порушується працівниками власника під'їзної колії, так як такі повідомлення передаються ними тільки по телефону без письмового підтвердження.

Позивач звертає увагу суду на те, що в пункті 13 Тимчасової угоди № ПР/М-07-2/14 - НЮдч від 12.04.2007р. зазначено, що власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажів, згідно Правил перевезень вантажів залізничним транспортом України.

Як зазначає позивач, станцією затримки Жовті Води-1 та призначення Терни були оформлені відповідні акти форми ГУ-23а, ГУ-23 на підставі яких розрахований збір за зберігання вантажів по накопичувальним карткам ф.ФДУ-92 №№ 13099018, 06099009 на загальну суму 19 319,16 грн., що підлягає стягненню з відповідача .

Вищевказане та підтверджуючі документи, які знаходяться в матеріалах, як вважає позивач, доводять вину відповідача у затримці вагонів на підходах до станції призначення та безпідставність заперечення написаного його відповідальними працівниками у накопичувальних картках ф.ФДУ-92 №№ 13099018, 06099009.

В свою чергу, відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, порожні власні вагони, які прямували на адресу одержувача, тобто відповідача, за залізничними накладними №№ 42034868, 42011775, 42025221, 42018432 були затримані на шляху прямування, а саме на ст. Жовті Води - 1, згідно наказу № 281 від 31.08.2012 року.

По факту затримки вагонів на підходах до ст. Терни було складено акти форми ГУ- 23 № 5 від 31.08.2012 року, ГУ-23а № 5 від 31.08.2012 року. Накопичувальні картки форми ФДУ-92 було підписано працівниками відповідача з запереченнями, а саме: "З сумою затримки не згодні. ПАТ "ПІВНГЗК" готовий був прийняти вагони на під'їзну колію". Повідомлення про затримку спірних вагонів на ст. Жовті Води -1 підписане представниками відповідача з запереченнями: "ПАТ ПІВНГЗК готовий прийняти вагони на під'їзну колію".

Таким чином, відповідач зазначає про те, він був готовий прийняти спірні вагони, які були затримані залізницею на підходах до ст. Терни, що підтверджується наступним.

По-перше: позивачем, як обґрунтування своїх дій, що полягають у видачі наказу № 281 від 31.08.2012 року та № 288 від 02.09.2012 року, та затримці спірних вагонів на підходах до станції, зазначено, що на ст. Терни була лише одна вільна колія для обгону локомотивів, інші колії були зайняті. Але з такими твердженнями позивача не можливо погодитися, адже позивачем в обґрунтування свого твердження не надано жодних доказів зайнятості колій ст.Терни передбачених п. 6 Тимчасової угоди, також позивачем не доведено факт зайнятості колій на ст. Терни з вини відповідача. Отже, відповідач був готовий прийняти на свою під'їзну колію спірні вагони затримані згідно наказу № 281 від 31.08.2012 року, № 288 від 02.09.2012 року.

По-друге: як зазначено позивачем у своїй позовній заяві, зайнятість прийомо-відправочних колій по ст. Терни, згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх власних вагонів парку Укрзалізниці і власних вагонів, вагонів з вантажами на адресу підприємств, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПАТ "ПІВНГЗК", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Таким чином, як вбачається з вищенаведеного, поїзний диспетчер планує процес роботи станції у тому числі надає вільні колії для приймання порожніх власних вагонів для ПАТ "ПІВНГЗК". З урахуванням того, що позивачем не надано належних доказів зайнятостіпередбачених п. 6 Тимчасової угоди колій, а також не доведено вину відповідача у зайнятості вищезгаданих колій, що спричинило затримку спірних вагонів на підходах до ст. Терни, можна зробити висновок, що вагони затримувалися на підходах до ст. Терни з причин, що не залежать від відповідача.

Стосовно неправомірності нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, відповідач посилаючись на пункт 8 Правил зберігання вантажу затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року зазначає про те, що відповідач тільки тоді сплачує залізниці збір за зберігання вантажу за час затримки вагонів на станції призначення або на підходах до неї, коли буде доведено факт такої затримки з причин, що залежать від відповідача та з його вини. Як вважає відповідач, документи, згідно яких була нарахована плата за користування вагонами, не відповідають дійсним обставинам, тому не мають доказової та юридичної сили. Таким чином, оскільки позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів, відсутні підстави для нарахування збору за зберігання вантажу передбаченого ст. 46 Статуту залізниць України на які посилається позивач.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

В ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України зазначено про те, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст.17 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 (457-98-п) (далі - Статут), перевезення вантажів залізничним транспортом організовуються на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється місячне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезення в усіх видах сполучення визначаються Правилами. Порядок розроблення, термін подання заявок, затвердження планів та облік виконання перевезень вантажів встановлюються Правилами.

Як зазначено в ст. 71 Статуту (457-98-п) , взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Статтею 42 Статуту (457-98-п) передбачено, що залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.

Відповідно до ст. 119 Статуту (457-98-п) та п.п. 2, 15 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. №113 (z0165-99) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458 (z0165-99) (далі - Правила користування вагонами і контейнерами) за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Отже, вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має відносно залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України (457-98-п) , зокрема, у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N 1.

Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Згідно п. 6 Правил користування вагонами і контейнерами (z0165-99) , час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Як зазначено в п. 8 Правил користування вагонами і контейнерами (z0165-99) , у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

В п. 9 Правил користування вагонами і контейнерами (z0165-99) зазначено про те, що про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Відповідно до п. 10 Правил користування вагонами і контейнерами (z0165-99) , облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п. 13 Правил користування вагонами і контейнерами (z0165-99) .

Так, за накладними №№ 42034868, 42011775, 42025221, 42018432 вагони з вантажем "глина бентонитовая" власності ДП "УТЛЦ" були прийняті позивачем до перевезення на адресу одержувача - відповідача (а.с. 13-20). Зазначені вагони були затримані по наказу № 281 від 31.08.2012р. (а.с. 55) у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником, тобто відповідачем, на свою під'їзду колію. Наказ про затримку спірних вагонів на підході до станції призначення був наданий через наявність на коліях станції призначення Терни неприйнятих відповідачем вагонів, які надійшли на його адресу, що підтверджує положення зайнятості колії по станції Терни (а.с.87). Даний наказ був належним чином переданий, що підтверджує журнал диспетчерських розпоряджень по формі ДУ-58 (а.с.59).

За цим фактом станцією затримки Жовті Води-1, у порядку передбаченому п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акт про затримку вагонів форми ГУ-23а № 5 від 31.08.2012р. (а.с.53), акт загальної форми ГУ-23 № 5 від 31.08.12р. (а.с.57) та станцією призначення Терни вчасно вручено представникам відповідача повідомлення про затримку цих вагонів (а.с.56).

Крім того, в актах загальної форми ГУ-23 №№ 2437/2491, 2475/2474, 2489/2436, 2490/1230, 2499/2454, 2492/2469, 2478/2478, 2484/2483, 2488/2483, 2494/2474, 2604/2390 (а.с. 21-31), підписаних представниками станції і вантажовласника без зауважень, зазначено про те, що затримка вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції виникла з вини клієнта. Тобто, суд вважає, що вищезазначені акти підтверджують факт затримки вагонів з вини відповідача. Крім того, зазначені акти були підписані представником відповідача без будь-яких зауважень.

Про прибуття вагонів одержувач, тобто відповідач, був повідомлений належним чином, що підтверджується записами у книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 (а.с. 41-54).

Заперечення відповідача у повідомленні про затримку вагонів (а.с.56) та накопичувальних картках (а.с.60,61) про готовність прийняти дані ваготі на під'їзну колію є необґрунтованим, оскільки позивач не мав можливості доставити дані вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на інших коліях вагонів, що своєчасно не вивозилися відповідачем на свою під'їзну колію.

Таким чином, судом встановлено дотримання залізницею, тобто позивачем, порядку оформлення затримання вагонів на станції призначення з причин, які залежать від вантажовласника, тобто відповідача.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати слід покласти на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 307 Господарського кодексу України, Статутом залізниць України (457-98-п) , Правилами користування вагонами та контейнерами (z0165-99) , ст.ст. 4, 32- 34, 43, 44, 49, 82- 85, 115- 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, м. Кривий Ріг, Тернівський район, код ЄДРПОУ 00191023) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, буд. 108, код ЄДРПОУ 01073828) плату за збереження вантажу в розмірі 19319,16грн. (дев'ятнадцять тисяч триста дев'ятнадцять грн. 16 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50. коп).