922/651/13 Про стягнення страхового відшкодування - 10.04.2013 Прийняття

На розгляд господарського суду Харківської області 12.02.2013 р. були передані позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" (далі - відповідач) про стягнення виплаченого страхового відшкодування у розмірі 23 220,46 грн. та присвоєно справі номер 922/651/13.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 23 220,46 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.02.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.02.2013 р.

У судове засідання 26.02.2013 р. з'явились представники всіх сторін, позивачем було подано клопотання про витребування у відповідача документів.

26.02.2013 р. господарським судом Харківської області було винесено ухвалу, якою суд задовольнив клопотання позивача, а також відкладено розгляд справи на 04.03.2013 р.

У судове засідання 04.03.2013 р. з'явились представники всіх сторін, відповідачем було надано суду Положення про Харківське представництво Публічного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.03.2013 р. справу № 922/651/13-г було передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

11.03.2013 р. до господарського суду міста Києва надійшла справа № 922/651/13-г.

За результатами автоматичного розподілу справ вищезазначену справу було передано на розгляд судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2013 р. справу № 922/651/13-г прийнято суддею Нечаєм О.В. до свого провадження. Розгляд справи призначено на 10.04.2013 р.

29.03.2013 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані документи для долучення до матеріалів справи та клопотання про витребування в повному обсязі матеріалів адміністративної справи № 2018/3-6519/11 з Київського районного суду м. Харкова.

У судове засідання 10.04.2013 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 10.04.2013 р. з'явився, надав суду письмовий відзив на позов, проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

У судовому засіданні 10.04.2013 р. судом було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування в повному обсязі матеріалів адміністративної справи № 2018/3-6519/11 з Київського районного суду м. Харкова.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

15.02.2011 р. між ОСОБА_3 (далі - страхувальник) та Товариством з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту) № СНТ-К № 1109/11-10 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля "Рено", державний номерний знак НОМЕР_1.

01.11.2012 р. об 11 год. 20 хв. в м. Харкові по вул. Героїв праці, 2, керуючи автомобілем марки "Рено", державний номерний знак НОМЕР_1, на проїзній частині, яка має три смуги для руху в одному напрямку, водій виїхав на смугу зустрічного руху, перетнув при цьому подвійну сполошну смугу, допустив зіткнення з автомобілем марки "Мітсубісі", державний номерний знак НОМЕР_2, який повертав ліворуч з правої лівої смуги, що призвело до матеріальних збитків.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 13.02.2012 р. провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_3 закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 2933 від 26.03.2012 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки "Рено", державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження при вищезазначеній ДТП, складає 23 726,06 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 5216 від 06.04.2012 р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки "Рено", державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталась 01.11.2012 р. об 11 год. 20 хв. в м. Харкові по вул. Героїв праці, 2, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 23 220,46 грн.

На підставі сформованого страхового акту № 5216 від 06.04.2012 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 23 220,46 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3150 від 06.04.2012 р.

З метою з'ясування всіх обставин справи судом було направлено на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий запит № 06-37.1/922/651/13-г про надання суду інформації щодо страховика та страхувальника, забезпеченого транспортного засобу, типу полісу, ліміту відповідальності, строку дії полісу та розміру франшизи за Полісом страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/394756.

02.04.2013 р. до господарського суду міста Києва надійшов лист-відповідь № 7/2-5/7826 від 27.03.2013 р. з Моторного (транспортного) страхового бюро України на судовий запит № 06-37.1/922/651/13-г, з якого вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Мітсубісі", державний номерний знак НОМЕР_2, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Акціонерна страхова компанія "Омега", згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/394756.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Як вбачається з п. 36.1 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно з п. 37.1.3 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного Кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В матеріалах справи відсутня постанова суду про визнання винним у скоєнні вищезазначеної ДТП водія ОСОБА_4, таким чином вина ОСОБА_4 позивачем не доведена у встановленому законом порядку, а отже і вістуні підстави для виплати відповідачем страхового відшкодування позивачу в порядку регресу.

Крім того, господарський суд позбавлений можливості самостійно встановлювати винну у скоєнні ДТП особу, так як відповідно до ст. 12 ГПК України розгляд таких справ не віднесено до підвідомчості господарських судів України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 12.02.2013 р. у справі № 5011-71/2767-2012.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування не підлягає задоволенню.