911/649/13-г Про визнання недійсним рішення виконавчого комітету міської ради та визнання права власності на майновий комплекс - 10.04.2013 Прийняття

До господарського суду Київської області звернулись Вишгородське районне споживче товариство (позивач-1) та Дочірнє підприємство Вишгородського РайСТ "Сузір'я" (позивач-2) з позовом до Київської регіональної спілки споживчої кооперації (відповідач-1) та Виконавчого комітету Вишгородської міської ради (відповідач-2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Вишгородське бюро технічної інвентаризації" (третя особа) про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради № 311 від 20.12.2012р. та визнання права власності на майновий комплекс Вишгородського ринку за позивачем-1, а саме: літера А - нежитлова будівля (ринок), Літера Б - туалет, № 1,2 - бетоновані та асфальтовані торгові площадки, № 3-7 - огорожа, № 8-9 - водопровід та каналізація.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Вишгородське районне споживче товариство є власником майнового комплексу Вишгородського ринку на підставі Свідоцтва про право власності на приміщення ринку від 15.05.2002р., Актів прийняття майна в експлуатацію робочої комісії на правах державної №421 від 28.12.1989 року та акту цієї ж комісії від 05.07.1990р. Також, позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач-1 здійснював витрати на будівництво та утримання спірного нерухомого майна, у зв'язку з чим оформлене Київській регіональній спілці споживчої кооперації право власності на цілісний майновий комплекс Вишгородського ринку на підставі рішення Виконавчого комітету Вишгородської міської ради є незаконним та таким, що суперечить чинному законодавству, а тому рішення № 311 від 20.12.2012р. має бути визнано недійсним.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.02.2013р. у справі 911/649/13-г було порушено провадження та призначено до розгляду на 18.03.2013 р.

18.03.2013р. через канцелярію суду (вх. номер 4724) від відповідача-1 надійшов відзив, в якому останній не погоджується з заявленими позовними вимогами та просить відмовити в їх задоволенні, оскільки будівництво, ремонт та реконструкція Вишгородського ринку здійснювалась за рахунок коштів Київської облспоживспілки. До того ж, вказаний цілісний майновий комплекс Вишгородського ринку було передано до статутного фонду Київської регіонспоживспілки згідно акту приймання-передачі від 08.07.2008р. № 8, а тому посилання позивача-1 про належне йому на праві власності майно є не підтвердженим належними доказами, оскільки знаходилось у позивача-1 лише на балансі, а не на праві власності.

Ухвалою суду від 18.03.2013р. було відкладено розгляд справи до 01.04.2013р. та зобов'язано відповідача-2 та третю особу подати власні письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог.

01.04.2013р. на адресу суду від Дочірнього підприємства Вишгородського РайСТ "Сузір'я" надійшли письмові пояснення, в яких він зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Разом з тим, від Виконавчого комітету Вишгородської міської ради на адресу суду надійшов відзив, в якому він стверджує, що рішення Вишгородської міськради № 311 від 20.12.2012р. в частині оформлення права власності Київській спілці споживчої кооперації на цілісний майновий комплекс Вишгородського ринку прийнято на підставі заяви Київської регіональної спілки в порядку встановленому Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджених наказом від 07.02.2002р. до вказаних пояснень відповідач-2 надав суду витяг рішення № 311 від 20.12.2012р., а також заяву Київської регіональної спілки споживчої кооперації № 01-211 від 13.06.2012р. з доданими до неї документами, на підставі яких було оформлено право власності.

Також відповідач-2 просив здійснювати подальший розгляд справи без участі його представника. Вказане клопотання в цій частині судом задоволено.

Ухвалою суду від 01.04.2013р. розгляд справи було відкладено на 10.04.2013р. та додатково зобов'язано позивачів надати суду пояснення з викладенням підстав, які, на їхню думку, є причинами для визнання рішення № 311 від 20.12.2012р. недійсним.

Через канцелярію суду 10.04.2013р. Вишгородським РайСТ подано пояснення, в якому він зазначає, що спірне рішення прийняте з порушенням норм Тимчасового положення, у зв'язку з чим має бути визнане недійсним.

Також представниками Вишгородського РайСТ - головним бухгалтером та головою правління подано суду власні пояснення з приводу позовних вимог, в яких вони просять суд задовольнити позов. Вказані пояснення залучені до матеріалів справи.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача-1 усно заперечував проти позову та просив відмовити в його задоволенні з підстав викладених раніше у поданому відзиві.

Згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи те, що дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, яких достатньо для об'єктивного вирішення спору по суті, судом закінчено, а також враховуючи приписи статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи, суд керуючись нормами статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.04.2013р. оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

Пунктом 36 рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 20.12.2012р. №311 вирішено оформити Київській регіональній спілці споживчої кооперації право власності на цілісний майновий комплекс Вишгородського ринку, який розташований за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, 15.

Як зазначають позивачі, зазначене рішення є незаконним, оскільки ним порушується право власності позивача-1 на вищевказаний комплекс Вишгородського ринку.

Документами, що на думку позивачів підтверджують право власності позивача-1 на спірне майно є: свідоцтво про право власності на приміщення ринку від 15.05.2002р., акти прийняття майна в експлуатацію робочої комісії на правах державної №421 від 28.12.1989 року та від 05.07.1990 р.; платіжні доручення №63 від 25.03.1990р., №84 від 03.05.1990р., №280 від 28.12.1990р., лист НВО "Прип'ять" від 30.05.1994р. №05/266 "Про передачу критого ринку РСТ", в якому зазначено, що ринок був переданий у власність Вишгородського РСТ.

Також, на думку позивачів, наявність саме у позивача-1 та відсутність відповідного права власності у відповідача-1 на спірне майно вже встановлена постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.03.2010р. у справі №18/115-09, яка залишена у силі постановою Вищого господарського суду від 01.07.2010р.

Як вбачається з матеріалів справи, Вишгородський колгоспний ринок було побудовано підрядною організацією - Управлінням будівництва Чорнобильської АЕС Голов-ВРУ Міненерго СРСР БВМО "Укренергобуд" на замовлення Мінатоменерго СРСР.

В експлуатацію спірний ринок було введено в дві черги: згідно акту робочої комісії на правах державної №421 від 28.12.1989 року та остаточно в другу чергу згідно акту цієї ж комісії від 05.07.1990 р.

Разом з цим, у зв'язку з відсутністю коштів в місцевому бюджеті Виконкомом Вишгородської районної Ради народних депутатів (рішення №129 від 23.05.1989р.) вирішено за узгодженням з облспоживспілкою затвердити дольову участь облспоживспілки в будівництві під'їздної дороги до ринку в сумі 100 тис. руб. і на виконання цього рішення Київською облспоживспілкою було перераховано кошти для здійснення фінансування капітального будівництва платіжними дорученнями від 22.03.1990 р. на суму 100 000 крб. та від 16.03.1990 р. на суму 100 000 крб. Дані платіжні доручення свідчать про фінансування саме будівництва, оскільки кошти перераховані, до прийняття ринку в експлуатацію за актом від 05.07.1990 року (копії в матеріалах справи).

Також, підтвердженням будівництва, ремонту та реконструкції Вишгородського ринку за рахунок коштів Київської облспоживспілки є платіжні доручення від 08.05.1990 №231 на суму 50 000 крб. та від 13.12.1990 р. №700 на суму 200 000 крб.

Після прийняття в експлуатацію вказаний ринок перебував у державній власності в тій частині, в якій його було побудовано за рахунок коштів Міненерго СРСР. Разом з цим, даний об'єкт було повністю передано на баланс Вишгородської райспоживспілки.

При цьому, баланс підприємства не визначає підстав знаходження майна у власності, володінні, оскільки є формою бухгалтерського обліку. Одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача у володіння майна безпосередньо власником, тощо.

Отже, передача Вишгородського ринку Вишгородській райспоживспілці власником (Міненерго СРСР) є підставою лише для відображення цього майна на балансі, що ніяким чином не свідчить про перехід права власності.

Зазначені обставини встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2003р. у справі №102/19-02 за позовом Київської облспоживспілки до Вишгородської районної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження №151 від 13.05.2002р.

До того ж, згідно п. 1.1 Статуту Вишгородського ринку Київської облспоживспілки зареєстрованого Вишгородською райдержадміністрацією 12.05.1999р., Вишгородський ринок Київської облспоживспілки є власним підприємством Київської облспоживспілки і знаходиться в її підпорядкуванні.

Відповідно до п. 5.2 цього Статуту, передані на баланс ринку обігові кошти, фонди, будівлі, приміщення, обладнання устаткування та інші види основних засобів є власністю облспоживспілки і передані в тимчасове користування підприємству на умовах оперативної оренди для здійснення господарської діяльності.

Так, постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2003р. у справі №102/19-02 було визнано недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації №151 від 13.05.2002 року "Про оформлення права власності на ринок в м. Вишгород", яким право колективної власності на приміщення ринку по вул. Шолуденко, 15 в м. Вишгород було оформлено за Вишгородським районним споживчим товариством.

Оцінюючи правовідносини сторін - Київської обласної спілки споживчих товариств та Вишгородського районного споживчого товариства під час розгляду справи №102/19-02, Київській апеляційний господарський суд встановив відсутність у позивача-1 правовстановлюючих документів, які могли б бути правовою підставою для оформлення за ним права власності на спірне нерухоме майно.

У зв'язку з зазначеним, суд вважає хибними та такими, що суперечать законодавству і дійсним обставинам справи, доводи представника позивача-1 про наявність у нього не припиненого права власності на майновий комплекс Вишгородського ринку.

В подальшому, відповідно до постанови правління Київської обласної спілки споживчих товариств №151 від 18.09.1997р. та акту приймання-передачі Вишгородського ринку від 31.03.1999р. Вишгородський ринок було повернуто з підпорядкування Вишгородської райспоживспілки та передано до Київського обласного об'єднання ринків Київської облспоживспілки.

При цьому, судом не береться до уваги, як належний доказ, наданий позивачами лист НВО "Прип'ять" від 30.05.1994р. №05/266, в якому зазначено, що ринок був переданий у власність Вишгородському РСТ, оскільки такий лист не відноситься до переліку правовстановлюючих документів визначених Тимчасовим положенням про порядок оформлення права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002р. №7/5 (z0157-02) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за №157/6445 (z0157-02) .

Крім того, не підтверджені належними доказами посилання позивачів на платіжні доручення №63 від 25.03.1990р., №84 від 03.05.1990р., №280 від 28.12.1990р., які нібито свідчать про проведення оплати на будівництво ринку, оскільки такі платіжні доручення відсутні в оригіналі, а надані суду копії не містять обов'язкових реквізитів, зокрема, відмітки уповноваженого банку та його посадової особи.

Також, суд не приймає до уваги твердження позивачів на положення їх статутів щодо спірного майна, оскільки статут є локальним нормативним актом, що визначає правове становище, завдання, структуру, функції, статутний капітал і назву юридичної особи та її місцезнаходження, найменування посади керівника, який її очолює, а також інші необхідні умови діяльності юридичної особи, однак не може за своєю правовою природою свідчити про надбання юридичною особою певних прав на майно.

При цьому, постановами правління Київської обласної спілки споживчих товариств (протокол засідання № 5, п.1) від 12.03.2002р. та (протокол засідання №6, п.1) від 20.05.2003р. прийнято рішення про передачу до статутного фонду Київської регіональної спілки споживчої кооперації цілісного майнового комплексу Вишгородського ринку, розміщеного за адресою: м. Вишгород, Київська область, вул. Шолуденка, 15.

Вищезазначений цілісний майновий комплекс був переданий до статутного фонду Київської регіонспоживспілки згідно акту передачі - приймання від 08.07.2003 № 8.

Відповідно до абз. 3 п.п. "а" п. 8.1. Тимчасового положення "Про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно" затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (z0157-02) (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 № 1692/5 (z0582-10) ) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2010 р. за № 582/17877 (z0582-10) оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками).

Згідно п. 2 Постанови Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 14.04.1987р. № 124 (v0124699-87) "Про заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків" всі ринки із системи Міністерства торгівлі УРСР були передані в установленому споживчої кооперації на безоплатній основі. На виконання постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 26.07.1987р. № 265 "Про заходи по поліпшенню колгоспних ринків" та Постанови ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 14.04.1987р. № 124 (v0124699-87) відповідно до рішення виконкому Київської обласної ради народних депутатів від 05.05.1987р. № 143 у підпорядкування Київської облспоживспілки було передано обласну об'єднану дирекцію колгоспних ринків, в тому числі і Вишгородський ринок.

Отже, Київська обласна спілка споживчих товариств будучи належним власником майнового комплексу Вишгородського ринку правомірно розпорядилась ним на користь відповідача-1, внаслідок чого останній набув право на звернення до відповідача-2 щодо оформлення за собою права власності на спірне нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 25.11.2005р. у справі №38/501 за позовом Вишгородського районного споживчого товариства до Київської обласної спілки споживчих товариств та Київської регіональної спілки споживчої кооперації про визнання недійсними постанов та зобов'язання вчинити дії, відмовлено у позові Вишгородському районному споживчому товариству.

Так, предметом розгляду даної справи були позовні вимоги Вишгородського районного споживчого товариства про зобов`язання Київську регіональну спілку споживчої кооперації повернути на баланс Київської обласної спілки споживчих товариств усе майно відповідно до додатку № 1 до постанови правління № 5 п.1 від 12.03.2002 р., передане їй Київською обласною спілкою споживчих товариств безоплатно у власність.

рішенням господарського суду міста Києва від 25.11.2005р. у справі №38/501, встановлено, що постанова правління Київської обласної спілки споживчих товариств (протокол засідання № 5, п.1) від 12.03.2002р. не порушує прав Вишгородського районного споживчого товариства, оскільки була прийнята в межах повноважень Київської обласної спілки споживчих товариств та виключно щодо майна останньої.

Вказане рішення залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 18.07.2006р. При перегляді рішення від 25.11.2005р. в касаційній інстанції, Вищий господарський суд зазначив, що Київська облспоживспілка розпорядилася виключно власним майном, створеним та придбаним за рахунок господарської діяльності.

Так, у відповідності до постанови правління Київської обласної спілки споживчих товариств (протокол засідання № 5) від 12.03.2002р. було вирішено передати станом на 31.03.2002р. Київській регіональній спілці споживчої кооперації у власність безоплатно з правом володіння, користування і розпорядження, як членський внесок до статутного фонду Київської регіональної спілки споживчої кооперації в обмін на корпоративні права наявні кошти та власне майно Київської обласної спілки споживчих товариства по залишковій вартості.

Згідно наданого до постанови переліку майна (додаток №1), від 08.07.2003р. на баланс Київської регіонспілки передано цілісний майновий комплекс розташований за адресою: м. Вишгород, вул. Шолуденка,15 (Вишгородський ринок).

Таким чином, судами встановлено, що передача на підставі постанови правління Київської обласної спілки споживчих товариств (протокол засідання № 5) від 12.03.2002р. майна, здійснена правомірно та в порядку встановленому ЗУ "Про споживчу кооперацію" (2265-12) .

Разом з цим, суд не приймає до уваги посилання позивачів на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.03.2010р. у справі №18/115-09 за позовом Київської регіональної спілки споживчої кооперації до Вишгородської міської ради Київської області про визнання права власності на цілісний майновий комплекс Вишгородського ринку, яка була залишена в силі постановою Вищого господарського суду від 01.07.2010р., з огляду на наступне:

Скасовуючи рішення суду першої інстанції у справі №18/115-09, яким було задоволено позов Київської регіональної спілки споживчої кооперації до Вишгородської міської ради про визнання права власності на цілісний майновий комплекс Вишгородського ринку, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, з яким погодився Вищий господарський суд України, виходив виключно з того, що між сторонами відсутній спір про право власності.

При цьому, господарські суди під час розгляду справи №18/115-09 у апеляційній та касаційній інстанціях не оцінювали наявність чи відсутність у Київської регіональної спілки споживчої кооперації права власності на спірне майно, а виходили виключно з того, що Вишгородська міська рада є неналежним відповідачем за таким позовом, оскільки ним не оспорюється право власності.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, законодавство України саме на позивача покладає обов'язок належними та допустимими доказами довести правомірність набуття ним права власності на певне нерухоме майно.

Враховуючи те, що позивачі не надали суду доказів набуття будь-ким з них права власності на спірне нерухоме майно, вимоги про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 20.12.2012р. №311 та визнання за позивачем- права власності на цілісний майновий комплекс Вишгородського ринку а саме: літера А - нежитлова будівля (ринок), Літера Б - туалет, № 1,2 - бетоновані та асфальтовані торгові площадки, № 3-7 - огорожа, № 8-9 - водопровід та каналізація, до задоволення не підлягають.