за позовом: Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" м. Донецьк

про стягнення 58 344 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: Хлабистін Д.М. - за довіреністю

Від відповідача: Костюк С.В., Гнилицька К.Ю. - за довіреностями

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, державне підприємство "Придніпровська залізниця" м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" м. Донецьк, 58 344 грн.штрафу.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- відвантаження відповідачем на станцію Баглій за накладною № 51314375 12-ти порожніх залізничних вагонів з-під вивантаженого вугілля кам'яного, отримувачем яких було визначено ТОВ "Стройэкспорт" м. Дніпропетровськ;

- виявлення на станції призначення Баглій факту неправильного зазначення коду та адреси одержувача, про що було направлено телеграму на станцію Кривий Торець Донецької залізниці;

- зміну коду та адреси одержувача на підставі відповіді на телеграму;

- акт загальної форми № 735 від 04.09.2012 р.;

- п.5.5 Правил оформлення перевізних документів;

- ст. 3 Закону "Про залізничний транспорт";

- ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК);

- ст.ст. 6, 118, 122, 129 Статуту залізниць України (457-98-п) (далі - Статут);

Відповідач вимоги позивача не визнав, тому що: право змінювати одержувача надано йому нормами ст. 43 Статуту (457-98-п) ; разом зі зміною одержувача підлягали зміні код і адреса одержувача.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Позивач 02.09.2012 р. відвантажив зі станції Кривий Торець до станції Баглій за накладною № 51314375 12 порожніх вагонів з-під вугілля кам'яного. У графі 4 "одержувач" цієї накладної було зазначено ТОВ "Стройэкспорт" ЗКПО 32561079, Україна, 49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, у графі 5 накладної - "3155".

На станції Баглій 04.09.2012 р. був складений акт загальної форми № 735, у якому було зазначено, що за накладною № 51314375 вказаний одержувач ТОВ "Стройэкспорт" м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1 на станції Баглій відсутній. Зважаючи на цей факт зі ст. Баглій на ст. Кривий Торець була дана телеграма щодо уточнення одержувача вагонів. Зі ст. Кривий Торець надійшла відповідь на цю телеграму, в якій було зазначено, що правильним отримувачем слід вважати ПАТ "Євразбаглійкокс" м. Дніпродзержинськ, вул. Щербицька, 1, код 3236.

Частиною 1 ст. 43 Статуту (457-98-п) вантажовідправнику надано право змінювати зазначеного у накладній вантажоодержувача без зміни станції призначення. Відповідач через посередництво станцій відправлення та призначення змінив у накладній № 51314375 вантажоодержувача ТОВ "Стройэкспорт" на іншого вантажоодержувача - ПАТ "Євразбаглійкокс" м. Дніпродзержинськ без зміни станції призначення.

Нормами ст. 122 Статуту (457-98-п) не передбачена відповідальність за зміну вантажоодержувача

Передбачене нормами ст.43 Статуту залізниць України (457-98-п) право відправника вантажу на зміну вантажоодержувача тягне за собою і зміну адреси одержувача та його коду, зазначеного у накладній - див. норми ст. 186 Цивільного кодексу України за аналогією (ст. 8 Цивільного кодексу України): назва особи - головна річ, її адреса та код - приналежність.

У позові позивач зазначив, що з відповідача слід стягнути штраф, передбачений нормами ст.ст.118, 122 Статуту (457-98-п) саме за неправильне зазначення ним адреси та коду одержувача, тобто ТОВ "Стройэкспорт". Позивач не довів суду того, що адреса та код ТОВ "Стройэкспорт" інша, ніж та, яка була зазначена у накладній.

Зважаючи на вкладене, суд дійшов висновку, що підстави для стягнення штрафу відсутні.

Крім того, спосіб реалізації дій судді щодо витребування доказів за п.4 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), визначений ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої суд витребує документи лише за клопотанням сторін у певних випадках - таких клопотань від сторін не надходило. Така позиція суду відповідає принципу змагальності сторін, закладеного п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України.

На підставі ст.ст. 20, 173 - 175, 193, 230, 233, 306- 308 Господарського кодексу України, ст.ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України (457-98-п) та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

Позивачу у позові відмовити.

В судовому засіданні 09.04.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано12.04.2013р.