910/1732/13 Про стягнення коштів, які знаходяться без достатньої правової підстави - 09.04.2013 Прийняття

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Алконт-сервіс" 49277,00 грн. коштів, які знаходяться без достатньої правової підстави, 3108,0 грн. процентів за користування чужими коштами.

За клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Алконт-сервіс" запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

На думку Позивача, якщо сторони в договорі не зазначили, що сума коштів за товар включає в себе податок на додану вартість, то сторони, зокрема відповідач як постачальник, звільняється від сплати такого податку.

Відповідач позовні вимоги не визнав, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 28.02.2013р. та письмових поясненнях від 09.04.2013р.

На підтвердження позовних вимог, позивачем були надані письмові пояснення від 21.02.2013р. та заперечення на відзив відповідача від 12.03.2013р.

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст. 69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

05.09.2011 року між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та ТОВ "Алконт - Сервіс" укладено договір №138-Ф-11 щодо закупівлі устаткування медичного хірургічного та ортопедичного (33.10.142).

Відповідно до п.1.1. Договору Відповідач зобов'язувався протягом строку дії Договору поставити Позивачу устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне (матраци та подушки проти пролежневі, ліжка-підйомники, палиці, милиці, ходунки, крісла-стільці, сидіння для душу, східці та опори для ванни, сидіння для туалету з поручнями).

Загальна ціна (з урахуванням додаткових угод) Договору складає 2 865 353,20 грн., в тому числі ПДВ 49 277 грн.

Строк дії Договору закінчився 31.03.2012 року.

Позивачем на рахунок Відповідача за поставлене, відповідно до видаткових накладних, устаткування було перераховано 2 865 353,20 грн. в тому числі ПДВ 49 277,00 грн.

За устаткування (сидіння для унітазу, сидіння для ванни, стілець для душу, східці-опори для ванни, ходунки на колесах), що поставлялося за Договором згідно специфікації (додаток 1 до додаткової угоди від 13.09.2011р., №1 до Договору) та видаткових накладних, що знаходяться в матеріалах справи.

Позивачем було сплачено Відповідачу 295662,00 грн. в тому числі ПДВ 49 277,00 грн.

За твердженням Позивача, Відповідач володіє коштами Позивача у розмірі 49 277,00 грн. без достатньої правової підстави.

В обґрунтування своїх позовних вимог, Позивач посилається на наступне:

Підпунктом 197.1.3. пункту 197.1. статті 197 Податкового кодексу України передбачено, що операції з постачання технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів), послуги з їх ремонту та доставки; товарів спеціального призначення, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування, для інвалідів та інших пільгових категорій населення, визначених законодавством України за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України звільняються від оподаткування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 p. N 79 (79-2011-п) "Деякі питання реалізації підпункту 197.1.3 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України" затверджено перелік технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів) для інвалідів та інших пільгових категорій населення, операції з постачання і послуги з ремонту та доставки яких звільняються від обкладення податком на додану вартість до якого увійшло устаткування що поставлялося Виконавцем Замовнику згідно специфікації до Договору (додаток 1 до додаткової угоди від 13.09.2011р.,№1 до Договору) та видаткових накладних

На думку Позивача, надаючи послуги на ринку засобів медичної реабілітації Відповідач не міг не знати про існування податкових пільг, щодо постачання вказаних засобів.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:

05 вересня 2011 року, між ТОВ "Алконт-Сервіс" та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України укладено договір щодо закупівлі устаткування медичного, хірургічного та ортопедичного (33.10.142) №138-Ф-11.

Відповідно до умов договору ТОВ "Алконт-Сервіс" зобов'язалося у 2011 році поставити Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне (33.10.142) (матраци та подушки проти пролежневі, ліжка-підйомники, палиці, милиці, ходунки, крісла-стільці, сидіння для ванни та душу, східці та опори для ванни, сидіння для туалету з поручнями) (надалі устаткування медичне), а Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язався прийняти оплатити устаткування медичне на умовах визначених даним Договором. З урахуванням Додаткової угоди до Договору від 30.12.201 Іроку договір набрав чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.03.2012р., а в частині фінансових взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також; із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші право чини: створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

З огляду на вимоги ст.ст. 11, 509 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати з:

1. Договорів (правочинів);

2. Дії (бездіяльність) тобто юридичні факти;

3. Актів цивільного законодавства;

4. Актів органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

5. рішення суду.

Виходячи із суті спору, права і обов'язки як позивача так і відповідача виникли, визначені та встановлені Договором від 05.09.2011р.

Відповідно до вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Виходячи із того, що між позивачем та відповідачем був укладений Договір від 05.09.2011р. (додаткові угоди до нього) проти чого не заперечує й позивач, сторонами в даному договорі були визначені істотні умови договору стосовно ціни строку та інші умови договору. З огляду на підписання такого договору сторони досягли згоди щодо такої істотної умови договору як ціна та строк.

Так, на виконання Договору від 05.09.2011р. протягом дії договору ТОВ "Алконт-Сервіс" здійснив поставку товару визначеного в Договорі від 05.09.2011р. з урахуванням змін внесених Додатковою угодою №1 від 13 вересня 2011 року до договору щодо закупівлі устаткування медичного, хірургічного та ортопедичного (33.10.142) № 138-Ф-П, а саме відповідач виконав зобов'язання в частині поставки:

Сидіння для унітазу модель OSD-RPM-67034 в кількості 63 штуки за ціною 594 грн. (в тому ж числі ПДВ 99 грн.) за одиницю товару на загальну суму 37 422 грн. з ПДВ., Сидіння для ванни модель OSD-2301 в кількості 139 штук за ціною 630 грн.. (в тому ж числі ПДВ 105 грн.) за одиницю товару на загальну суму 87 570 грн. з ПДВ., Стілець для душу OSD-RPM-68030 в кількості 13 штук за ціною 135 грн. (в тому ж числі ПДВ 135 грн..) за одиницю товару на загальну суму 10530 грн. з ПДВ. Східці-опори для ванни модель СПП-3.1.0. в кількості 81 штук за ціною 740 грн. (в тому ж числі ПДВ 123,33 грн.) за одиницю товару на загальну суму 59 940 грн. з ПДВ., Ходунки на колесах Роллер "Indi" в кількості 30 штук за ціною 3 340 грн. (в тому ж числі ПДВ 556 грн. 67 коп.) за одиницю товару на загальну суму 295 662 грн. з ПДВ. Таким чином, переліченого товару було поставлено на 295 662 грн. та решта товару на загальну суму 2 569 691 грн. 20 коп. як і визначено Договором від 05.09.2011р.

На виконання Договору від 05.09.2011р. позивач виконав прийняти на себе обов'язок в частині прийняття та оплати такого товару.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать, що відповідач належним чином, відповідно до умов договору, цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства та звичаїв ділового обороту виконав взяті на себе обов'язки згідно Договору від 05.09.2011р., а саме поставив товар, а відповідач прийняв та оплатив такий товар.

Враховуючи строк дії договору, а саме: до 31.03.2012р. та відсутність претензій у сторін одна до одної на момент виконання Договору від 05.09.2011р. будь-яких претензій Договір від 05.09.2011р. був виконаний належним чином.

Враховуючи вимог ст. 526 Цивільного кодексу України у зв'язку з належним виконанням Договору від 05.09.2011р. у відповідача немає ні правових підстав ні обов'язку повертати будь-які грошові кошти отримані від позивача в якості оплати поставки товару, в тому ж числі з урахуванням закінчення строку дії такого Договору.

Перелік технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів) для інвалідів та інших пільгових категорій населення, операції з постачання і послуги з ремонту та доставки яких звільняються від обкладання податком на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 р. №79 (79-2011-п) . Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002р. №1863 "Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності" (1863-2002-п) чинній на момент виконання договору та поставки товару визначено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України "Про митний тариф України" (2371-14) , що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

Відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обоє 'язкові реквізити, зокрема код товару згідно УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів і товарів ввезених на митну територію України). Податкова накпадна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник податкової накладної видається покупцю, а другий запишається у продавця. Уразі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Як зазначалося, ТОВ "Алкоят-Сервїс" для виконання договору від 05.09.2011р. відповідач поставив позивачеві придбане у Товариства з обмежено відповідальністю "Проф-Ком-Торг" із податком на додану вартість наступне обладнання:

№ з/пНайменування товаруЗагальна кількість, (шт.)Ціна за одиницю без ЦДВ, грн.Загальна сума без ЦДВ, грн.ЦДВ, грн.Загальна сума з ЦДВ, грн.1Сидіння для унітазу OSD-RPM-6703463495,0031185,006237,0037422,002Сидіння для ванни OSD-2301139525,0072975,0014595,0087570,003Стілець для душу OSD-RPM-6803013675,008775,001755,0010530,004Східці-опори для ванни СШІ-3.1.081616,6749950,009990,0059940,005Ходунки на колесах Ролер "Indy"302783,3383500,0016700,00100200,00 ВСЬОГО 246385,0049277,00295662,00Виходячи із змісту видаткових накладних: №РН-0001149 від 03.10.2011р., №РН-0001239 від 08.12.2011р., №РН-0001100 від 28.09.2011р. в таких накладних щодо кожного товару визначений код Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Такий податок по вказаній операції був сплачений в порядку, строки та розмірі визначені законодавством, а отже підстав та обов'язок повертати грошові кошти в сумі 49 277, 00 грн. які уже сплачені до державного бюджету у вигляді податку на додану вартість у відповідача відсутні, а вимога повернути такі кошти позивачеві є протиправною та безпідставною.

Відповідно до вимог ст.4 Податкового кодексу України, податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах як 4.1.4. презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Враховуючи презумпцію правомірності рішення платника податку (в даному випадку ТОВ "Алконт-Сервіс") щодо сплати податку на додану вартість з операцій поставки позивачеві товару на підставі Договору від 05.09.2011р. є правомірним, а отже й обов'язку повертати сплачені на думку позивача надміру на підставі Договору від 05.09.2011р. грошові кошти в якості ПДВ у відповідача немає, а вимога повернути такі кошти які уже сплачені до державного бюджету у вигляді податку на додану вартість є протиправною та незаконною.

Право власності на грошові кошти отримані відповідачем на підставі Договору від 05.09.2011р., в тому ж числі, ті ж самі 49 277, 00грн., які як вважає позивач отримані без правової підстави є грошовими коштами отриманими на підставі та в порядку визначеному цивільним кодексом України, а саме: ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України тобто на підставі договору щодо закупівлі устаткування медичного, хірургічного та ортопедичного (33.10.142) №138-Ф-11 від 05.09.2011р.

Таким чином, твердження позивача щодо отримання відповідачем грошових коштів від позивача без достатньої правової підстави є необгрунтованою, так як позивач заздалегідь знав про ціну договору (вартість поставленого товару) та добровільно сплатив усі належні грошові кошти за поставлений товар, в тому ж числі ті ж 49 277, 00грн.

Відповідно до вимог ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору, свобода підприємницької діяльності.

З огляду на те, що позивач добровільно визначив умови договору від 05.09.2011р. та підписав такий договір підстав для повернення будь-яких грошових коштів сплачених на виконання Договору від 05.09.2011р. немає.

Щодо нарахованих процентів за користування чужими коштами суд зазначає наступне.

У зв'язку із тим, що право власності на грошові кошти отримані відповідачем на підставі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України тобто на підставі Договору щодо закупівлі устаткування медичного, хірургічного та ортопедичного (33.10.142) №138-Ф-11 від 05.09.2011р. підстави для нарахування чи сплати визначених позивачем процентів відсутні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані наданим відзивом відповідача, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.