ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
Справа № 910/3826/13 03.04.13
|
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" в особі Товариства з додатковою відповідальністю "Інтер-Ріск Україна"
до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"
Комунального підприємства "Київпастранс"
про відшкодування шкоди в порядку регресу 69 939,84 грн.
Суддя Шаптала Є.Ю.
Представники :
від позивача: Лигін В.В. за дов. № 0315 від 16.05.2011 р.
від відповідача 1: Мельніченко О.Д. за дов. № 46/1 від 30.08.2012 р.
від відповідача 2: не з"явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" в особі Товариства з додатковою відповідальністю "Інтер-Ріск Україна" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно - страхова компанія", Комунального підприємства "Київпастранс" про відшкодування шкоди в порядку регресу 69 939,84 грн.. Позивач просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" страхове відшкодування в розмірі 50 000,00 грн., з Комунального підприємства "Київпастранс" суму в розмірі 19 939,84 грн..
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2013 року порушено провадження по справі № 910/3826/13, розгляд справи призначено на 13.03.2013 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2013 року відкладено розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача на 03.04.2013 р..
18.03.2013 року представником відповідача 1 подано до відділу діловодства суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.
Представник відповідача 2 в судове засідання не з"явився, про причини неявки суд не повідомлено.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 03.04.2013 р. та за відсутністю представника відповідача 2, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 03.04.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
21 грудня 2011 року між Грабінський В.С. та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" було укладено Договір страхування транспортних засобів № 031004, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль марки "Renault Duster" (державний реєстраційний номер АА 9958 ІХ).
22 лютого 2012 року в м. Києві, вул.. Довженка, 7, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Renault Duster" (державний реєстраційний номер АА 9958 ІХ), під керуванням Грабінського В.С. та транспортного засобу автомобіля "Богдан А 144" (державний реєстраційний номер АА 3668 АС), що належить КП "Київпастранс", під керуванням Мусієнка Геннадія Сергійовича
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки "Renault Duster" (державний реєстраційний номер АА 9958 ІХ), отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ДАІ.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм автомобіля "Богдан А 144" (державний реєстраційний номер АА 3668 АС) гр.. Мусієнко Г.С. вимог Правил дорожнього руху України, що встановлено постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.03.2012 року
Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля транспортного засобу "Renault Duster" (державний реєстраційний номер АА 9958 ІХ) Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження. Згідно звіту № 2321/12 від 21.03.2012 року експертного авто товарознавчого дослідження розмір матеріального збитку в результаті пошкодження з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу у вказаній дорожньо-транспортній пригоді складає 63 867,10 грн..
Згідно Акту виконаних робіт № АМНЗ001475 від 03.04.2012 р. та рахунку № АМСС001475 від 26.03.2012 р. вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля складає 70 689,84 грн..
Позивач страховим актом № UA2012022200019/L01/03 від 24.05.2012 року визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 69 939,84 грн., частково виплатило вартість ремонту в розмірі 21 206,95 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2771 від 25.05.2012 року.
На підставі Страхового акту № UA2012022200019/L01/01 від 10.04.2012 позивач виплатив вартість ремонту в розмірі 45 645,89 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1574 від 11.04.2012 р..
На підставі Страхового акту UA2012022200019/L01/01 від 10.04.2012 року позивачем проведено акт взаємозаліку на недоотриману від страхувальника страхову премію в розмірі 3 087,00 грн..
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.
Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди застрахована Відповідачем відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1221914. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000,00 грн. Франшиза - 500,00 грн.
Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах встановленого полісом страхового ліміту.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Позивач направив на адресу Відповідача заяву за вих.. № 709/2012-10/ИР від 02.10.2012 року про виплату страхового відшкодування.
На заяву позивача вих.. № 709/2012-10/ИР від 02.10.2012 року про виплату страхового відшкодування, відповідач надіслав лист № 5271 від 21.12.2012 р. про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Відповідно до статті 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15)
страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ/1221914) передбачено, що франшиза становить 500,00 грн.
З огляду на викладене відсутні законні підстави для стягнення з відповідача 1 - 500,00 грн., що становить розмір франшизи за полісом № АВ/1221914.
Враховуючи визначені полісом № АВ/1221914 розміри лімітів відповідальності та франшизи, відповідач -1 зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 49 500,00 грн. (50 000,00 грн. - 500,00 грн. франшиза за полісом № АВ/1221914), а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 суми завданої майнової шкоди, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків.
Судом встановлено, що транспортний засіб "Богдан А 144" (державний реєстраційний номер АА 3668 АС) належить на праві власності Комунальному підприємству "КИЇВПАСТРАНС".
Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм автомобіля "Богдан А 144" (державний реєстраційний номер АА 3668 АС) гр.. Мусієнко Г.С. вимог Правил дорожнього руху України під час виконання своїх трудових обов'язків.
Згідно статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Виходячи з приписів статті 1194 ЦК України, зазначена норма має на меті забезпечення принципу повного відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, якщо сума виплаченого страхового відшкодування є недостатньою.
Зважаючи на те, що до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, а сума страхового відшкодування, що повинна бути виплачена страховою компанією згідно норм діючого законодавства є недостатньо для покриття фактичних затрат, позивач не позбавлений можливості звернутись до особи, винної у ДТП з позовом про стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно з вимогами абз. 2 п. 12.1 ст. 12 та п. 37.5 ст. 37 Закону № 1961-IV компенсувати позивачу суму франшизи у повному обсязі має страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована.
Враховуючи вищевикладене, відповідач 2 зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 20 439,84 грн. (різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, та франшиза)
Доводи відповідача 1 викладені у відзиві на позовну заяву були досліджені в судовому засіданні, проте не знайшли свого законного та документального підтвердження.
Таким чином, оцінивши подані докази, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія" (03056, м. Київ, вул.. Борщагівська, 145, код ЄДРПОУ 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул.. Артема, 40, код ЄДРПОУ 20782312) в порядку регресу матеріальні збитки в сумі 49 500 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., 860 (вісімсот шістдесят) грн.. 25 коп.
3. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул.. Набережне Шосе, 2, код ЄДРПОУ 31725604) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул.. Артема, 40, код ЄДРПОУ 20782312) в порядку регресу матеріальні збитки в сумі 20 439 (двадцять тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 84 коп., 860 (вісімсот шістдесят) грн.. 25 коп.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено : 08.04.2013 року