ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" квітня 2013 р. Справа № 926/123/13-г.
( Додатково див. постанову Львівського апеляційного господарського суду (rs33113684) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs35090691) )
За позовом Державного підприємства Дослідне господарство "Центральне"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатик-Агро"
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільськогосподарського господарства Карпатського регіону Національної Академії Аграрних Наук України
про розірвання договору № 346 від 8 вересня 2010 року
Суддя О. Г. Проскурняк
Представники:
Від позивача - Маковійчук Я.В., Новицький З.М.
Від відповідача - Савельєв Д.О.
Від третьої особи - Мікус М.Є.
СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство Дослідне господарство "Центральне" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хрещатик-Агро" про розірвання договору № 346 від 8 вересня 2010 року.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 04 лютого 2013 року порушено провадження у справі № 926/123/13-г та призначено до розгляду в засіданні 18 лютого 2013 року.
У судовому засіданні 18 лютого 2013 року оголошено перерву до 25 лютого 2013 року. Ухвалою суду від 25 лютого 2013 року відкладено розгляд справи на 6 березня 2013 року. Ухвалою від 6 березня 20013 року розгляд справи відкладено на 18 березня 2013 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 08 вересня 2010 року між ДПДГ "Центральне" та ТОВ "Хрещатик-Агро" укладений договір № 346 та 12 вересня 2011 року додаткова угода, згідно якого предметом договору є надання платних послуг по вирощуванню сільськогосподарських культур та виробництво елітного насіння. Далі позивач стверджує, що ДПДГ "Центральне" безпосередньо підпорядковане Буковинській державній сільськогосподарській дослідній станції Карпатського регіону Національної академії аграрних наук України. Згідно пункту 3.6 Статуту, економічною основою діяльності господарства є державна власність України на основні засоби, інше майно, закріплене Академією за позивачем, а також землі Академії, які надані позивачу згідно з державним актом на право постійного користування.
Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконував умови договору та не проводив обробку земель, що встановлено актом перевірки Державної інспекції з контролю за використанням і охоронною земель у Чернівецькій області. При цьому, позивач звертався до відповідача з листом для проведення обумовлених в договорі агротехнічних заходів у 2012 році.
Позивач вказує, що згідно Статуту, порядок володіння, користування земельними ділянками та розпорядження майном, питання, пов'язані з вилученням землі та відчуження майна, погоджується з Президією Академії. Земельні ділянки, які наданні в постійне користування позивачу є державною власністю. Вилучення земельних ділянок може здійснюватися лише за згодою Президії Академії. Землі дослідних полів позивача та ділянки з цінними ґрунтами відносяться до особливо цінних земель і їх вилучення для суспільних потреб не допускається. У зв'язку з чим, позивач вважає, що договір укладений з між сторонами без належного дотримання вимог Статуту та погодження з Президією Академії аграрних наук.
Відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що 08 вересня 2010 року між сторонами укладено договір № 346, який визначав предмет та інші умови співпраці між сторонами, їх права та обов'язки. Додатковою угодою № 1 до договору № 346 були змінені його істотні умови, зокрема відстрочено до 08.09.2011 р. виконання своїх обов'язків, та визначено предметом договору - надання платних послуг по вирощуванню сільськогосподарських культур та виробництву елітного насіння. Таким чином, сторони за взаємною згодою відклали початок виконання агротехнічних робіт на період 2011-2012 років, а тому твердження щодо порушення договірних зобов'язань в період 2010-2011 років є безпідставним. Відповідач зазначає, що на виконання умов договору перерахував позивачу 390000,00 грн., здійснив окультурення 1300 га земель шляхом внесення мінеральних добрив та засобів захисту рослин, вирощування сільськогосподарських культур та забезпечив збір урожаю 2012 року, що підтверджується актом позивача від 26.11.2012р. Також відповідач вважає, правомірним укладення оспорюваного договору.
Ухвалою від 25 березня 2013 року, суд залучив до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Буковинський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук. Оскільки у судовому засіданні з'ясовано, що дану установу перейменовано в процесі правонаступництва, третьою особою є Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільськогосподарського господарства Карпатського регіону Національної Академії Аграрних Наук України.
У письмових пояснення третя особа зазначає, що відповідач належним чином не виконував умови договору та не проводив обробку земель. Окрім того договір укладений з порушенням вимог статуту та погодження з Президією НААН України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею № А-000003 від 10 лютого 1993 року, землі площею 1300 га. розташовані за адресою с.м.т. Рогізна та с.м.т. Вашківці належать Чернівецькій державній сільськогосподарській дослідній станції української академії аграрних наук м. Чернівці правонаступниками якої є Буковинський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук та в подальшому Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільськогосподарського господарства Карпатського регіону Національної Академії Аграрних Наук України.
8 вересня 2010 року між Державним підприємством Дослідне господарство "Центральне" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хрещатик-Агро" укладено договір № 346. Згідно пункту 1.1 предметом договору є вирощування сільськогосподарських культур, надання платних послуг, виробництво елітного насіння.
12 вересня 2011 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 346 від 8 вересня 2011 року та пункт 1.1. викладено в редакції: предметом договору є надання платних послуг по вирощуванню сільськогосподарських культур та виробництву елітного насіння. Також, згідно додаткової угоди сторони відтерміновують до 8 вересня 2011 року виконання своїх обов'язків.
Означений договір № 346 від 8 вересня 2010 року та додаткова угода № 1 від 12 вересня 2011 року погоджена Буковинським інститутом агропромислового виробництва Української академії аграрних наук.
Відповідно до умов пункту 2.1 договору сторони зобов'язуються шляхом об'єднання зусиль та матеріально-технічних ресурсів, у рамках чинного законодавства України та у відповідності до Статуту сторін спільно діяти для досягнення мети, як то: підвищення ефективності ведення сільськогосподарського виробництва та сприяння проведенню дослідних робіт, раціонального використання землі; підготовка ґрунту, посівів та вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивною технологією на площі 1300 га, що розташована за адресою смт. Рогізна та смт. Вашківці.
Згідно пункту 3.1. договору позивач зобов'язується з моменту підписання даного договору залучити відповідача для роботи по вирощуванню сільськогосподарських культур; здійснювати науково консультативне забезпечення при вирощуванні сільськогосподарських культур на земельній ділянці сільськогосподарського виробництва площею 1300 га. яка надана їй у постійне користування; виконувати роботи, надавати послуги, здійснювати іншу діяльність у рамках цього договору, залучаючи необхідних спеціалістів і працівників; сприяти виробництву елітного насіненого матеріалу.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що відповідач зобов'язується після підписання даного договору приступити до виконання робіт, визначених у зв'язку з договором; забезпечити всіма необхідними матеріально-технічними ресурсами, забезпечити цілий цикл вирощування, збирання, первинної очистки та доставки сільхозпродукції згідно до настанов позивача; неухильно виконувати всі технологічні норми виробництва сільськогосподарської продукції та виконувати всі рекомендації позивача, проводити всі технологічні операції та етапи робіт, забезпечивши належний рівень, при необхідності, охорони праці та екологічної безпеки; при можливості забезпечити ефективне та раціональне використання земель, збереження та відтворення її родючості.
Умовами договору визначено, що весь зібраний урожай в рамках цього договору належить відповідачу (пункт 4.6.); оплата за надання методичних рекомендацій та інших необхідних послуг, щодо вирощування сільськогосподарських культур на площі 1300 га орної землі вказаної в підпункту 2 пункту 2.1. цього договору, відповідач здійснює 1 (один) раз на рік після збирання сільськогосподарських культур (пункт 5.2.); оплата за виконання умов цього договору становить 390000,00 грн. на рік в тому числі ПДВ 20%. ( пункт 5.2. з урахуванням додаткової угоди.); договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2016 року ( пункт 6.1. з урахуванням додаткової угоди.).
Згідно статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається з договору, відповідач надаючи послуги по вирощуванню сільськогосподарських культур та збирання врожаю, що йому належить (пункти 3.2.,4.6. договору), проводить оплату коштів у сумі 390000,00 грн. (пункти 5.1.,5.2. договору), а позивач який замовив надання послуг фактично надає у користування земельну ділянку площею 1300 га. яка розташована за адресою с.м.т. Рогізна та с.м.т. Вашківці на строк до 31 грудня 2016 року (пункти 1.2.,3.1.,5.1.,6.1. договору).
Відповідно до банківських виписок, відповідач оплатив кошти у сумі 390000,00 грн. за виконані роботи згідно договору № 346. Окрім того, згідно акту складеного позивачем 26 листопада 2012 року, відповідач здійснив збирання врожаю 2012 року на земельній ділянці площею 1300 га.
Отже, із змісту укладеної між сторонами угоди та зазначених обставин слідує, що виконавець (відповідач) надає послуги та при цьому здійснює їх оплату, що суперечить вимогам статті 901 ЦК України, яка передбачає, що за надані послуги кошти сплачує замовник (позивач).
Тобто, фактично позивач за оспорюваним договором передав відповідачу у платне користування земельну ділянку для вирощування сільськогосподарських культур та збирання врожаю, що належить товариству, при цьому не уклавши договору оренди земельної ділянки у відповідності до вимог Земельного кодексу України (2768-14) та статей 4, 15 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998, № 161-XIV.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймаючи рішення має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" від 7 лютого 2002 року N 3065-III визначено, що галузеві академії наук, здійснюючи повноваження з управління об'єктами майнового комплексу галузевих академій наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об'єктів, ефективно їх використовують та розпоряджаються цими об'єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.
З матеріалів справи вбачається, що Національна Академія Аграрних Наук України не приймала рішень (висновку, погодження, тощо) стосовно передачі відповідачу у користування для вирощування врожаю на зазначеній земельній ділянці.
Згідно частини 1 статті 72 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Так, Земельний кодекс України (2768-14) , а також інші нормативні акти, не передбачають право постійного користувача землею, розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування.
Відповідно до постанови президії Національної Академії Аграрних Наук України від 26 серпня 2011 року "Про затвердження Порядку погодження та обліку деяких господарських договорів" договори предметом яких є надання послуг з обробітку ґрунту, догляду за посівами та збирання сільськогосподарських культур погоджуються НААН.
Однак, додатковий договір від 12 вересня 2011 року, яким відтерміновано виконання основного договору не погоджений Національною Академією Аграрних Наук України.
Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Частиною 3 статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Оскільки спірний договір № 346 від 8 вересня 2010 року з додатковою угодою № 1 від 12 вересня 2011 року, суперечить вимогам вищезазначених статей закону, суд дійшов висновку, визнати даний договір недійсним. Тому, з урахуванням визнання недійсним договору № 346, який пов'язаний з предметом спору, суд дійшов висновку у задоволенні позову, відмовити.
Керуючись статтями 4-2, 4-3, 43, 49, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Визнати недійсним укладений між Державним підприємством Дослідне господарство "Центральне" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хрещатик-Агро" договір № 346 від 8 вересня 2010 року з додатковою угодою № 1 від 12 вересня 2011 року.
2. У задоволенні позову, відмовити.
Повне рішення складено 4 квітня 2013 року.
Суддя
О.Г. Проскурняк