6пн-к/5014/3272/2012 Про визнання недійсними рішень, прийнятих загальними зборами акціонерів - 29.03.2013 Прийняття

Розпорядженням голови господарського суду Луганської області Іноземцевої Л.В. від 26.03.2013 для розгляду справи у складі колегії суддів здійснено заміну. Так, зі складу колегії виключено суддю Мінську Т.М. та введено до складу колегії суддю Седляр О.О.

Справа слухається спочатку колегією суддів у складі: Василенко Т.А. (головуючий), Старкова Г.М., Седляр О.О.

В судовому засіданні 26.03.2013 було оголошено вказане розпорядження та повідомлено представників сторін про те, що справа слухається спочатку.

Відводів вказаному складу колегії не заявлено.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 26.03.2013 було оголошено перерву до 29.03.2013.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про визнання недійсними рішень, прийнятих загальними зборами акціонерів 16.05.2001, а саме:

- рішення про те, щоб не заслуховувати звіти правління акціонерів, спостережної ради та спостережної ради ВАТ "Облремпобуттехніка" (за 1, 2, та 3 пунктом порядку денного);

- рішення про затвердження результатів діяльності товариства та ревізійної комісії за 2000 рік ( за 4 пунктом повістки дня );

- рішення про затвердження нової редакції Статуту товариства (за 5 пунктом повістки дня);

- рішення про вибори правління акціонерів (за 6 пунктом повістки дня);

- рішення про вибори спостережної ради (за 7 пунктом повістки дня);

- рішення про вибори ревізійної комісії (за 8 пунктом повістки дня);

- рішення про передачу частини повноважень загальних зборів акціонерів, правлінню товариства (за 9 пунктом повістки дня);

- рішення про затвердження основних напрямків діяльності товариства на 2001 рік (за 10 пунктом повістки дня).

У судовому засіданні 26.03.2013 за участю представників всіх сторін судом було повідомлено про перенесення розгляду справи на 29.03.2013.

На пропозицію суду з'явитися 29.03.2013 представник позивача та 3-х осіб без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 повідомив про неможливість явки до суду 29.03.2013 у зв'язку із зайнятістю.

Суд вислухавши доводи вказаного представника відповідно ст. ст. 74, 77 ГПК України оголосив перерву до 29.03.2013 об 11 год. 00 хв.

Представники позивача, відповідача та 3-х осіб, які не заявляються самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засіданні не з'явилися, але про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином в судовому засіданні 26.03.2013 року.

В той же час, 28.03.2013 представником ОСОБА_2 до канцелярії суду подано клопотання (т. 2, арк. справи 23-25), за яким останній просить суд:

1. Відкласти розгляд справи, яка призначена до розгляду 29.03.2013 об 11 год. 00 хв. через те, що він не має можливості приймати участь в цьому судовому засіданні з поважних причин через зайнятість в трьох інших судових засіданнях, де його явка є обов'язковою та про що було повідомлено суд 26.03.2013.

2.Належним чином, своєчасно заздалегідь повідомити представника та всіх учасників судового процесу про наступну дату та час розгляду справи.

3.Ні в якому випадку не розглядати справу без його участі, оскільки він представляє інтереси позивача, сласні як третьої особи та ще чотирьох третіх осіб, має право та бажає брати участь в засіданні суду.

4. Надати можливість ознайомитися з матеріалами справи та зняти фотокопії документів 28.03.2013 о 14-00.

З приводу поданого клопотання слід зазначити наступне.

В обґрунтування вимог за клопотанням ОСОБА_2 зазначає про упередженість суддів при розгляді даної справи, не направлення процесуальних та інших документів позивачу, ОСОБА_2 особисто, відповідачу та 3-м особам на стороні позивача.

При цьому, вказана особа зазначає, що суд вже тривалий час слухає справу та навмисно затягує її розгляд. Але ОСОБА_2 зазначає, що відкладення розгляду справи здійснюється не у зв'язку з його неявкою, а з метою отримання рішення Вищого господарського суду України за аналогічними позовними вимогами у справі за позовом ОСОБА_16 та ОСОБА_17

З вказаних доводів ОСОБА_2 слід зазначити, що всі процесуальні та інші документи по справі спрямовувалися всім сторонам, які є учасниками даного судового процесу, в тому числі і ОСОБА_2, про що є відповідні відомості на процесуальних документах, та повідомленнях про вручення поштових відправлень.

Також, посилання на неотримання відзиву від ОСОБА_7 спростовується тим, що особисто ОСОБА_2 надав до суду (т. 2, арк. справи 241-243) "заперечення проти відзиву ОСОБА_7" (мовою оригіналу).

Також слід зазначити, що ОСОБА_2 неодноразово звертався до суду із різноманітними заявами та клопотаннями (т. 1, арк. справи 32-38, 40-47, 49-50, 121-126, 133-139, 141-148, 216-224, 232-240; т. 2, арк. справи 23-25), які судом розглядалися, про що повідомлялося останнього.

При цьому, перенесення розгляду справи судом здійснювалося саме за клопотаннями ОСОБА_2, оскільки останній був зайнятий в інших судових процесах та якому надавалась можливості знайомитися з матеріалами справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України порядок ведення судового засідання визначається суддею, головуючим в засіданні суду.

Як вказано в п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 (v0018600-03) від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Таким чином, саме суд визначає можливо чи ні розглядати справу за умови відсутності представників сторін.

В даному випадку суд не вбачає перешкод для розгляду справи і відсутність представників позивача, відповідача та 3-х осіб не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Крім цього слід зазначити, що представники позивача, відповідача та 3-х осіб мали можливість скористатися своїм правом на участь у судових засіданнях та правом надавати відповідні клопотання, заяви, пояснення, про що свідчать матеріали справи.

Також, суд не визнавав явку вказаних осіб обов'язковою та не зобов'язував їх надати додаткові докази.

В той же час, слід зазначити, що матеріали даної справи були надані ОСОБА_2 для ознайомлення, про що є відмітка останнього на арк. справи 240 т.1.

Виходячи з наведеного, клопотання ОСОБА_2 слід відхилити повністю.

Відповідач за відзивом на позовну заяву від 28.01.2013 (т. 1, арк. справи 29-30) позовні вимоги визнає в повному обсязі та зазначає, що загальні збори акціонерів ВАТ "Облремпобуттехніка" 16.05.2001 проводилися без належного повідомлення всіх акціонерів про дату, час та місце їх проведення. Серед документів, які були передані арбітражному керуючому відсутні будь-які відомості про персональне повідомлення кожного акціонера, відсутній протокол реєстраційної комісії, що виключає можливість встановити правомочність загальних зборів акціонерів.

3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_7 за відзивом на позовну заяву (т. 1, арк. справи 151-161) проти позову заперечує з підстав наведених у відзиві та зокрема зазначає, наступне.

Визнання відповідачем позову є неправомірним, оскільки в усіх судових процесах з приводу визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів ВАТ "Облремпобуттехніка" відповідач заперечував проти позовних вимог (справи № № 15/121н-к, 10/156н-к, 11/200пн-к).

3-я особа вважає, що позивачі пропустили строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного або оспорюваного права.

Так, позивач мали можливість письмово звернутися до відповідача щодо отримання інформації про проведення загальних зборів, що ними зроблено не було. В той же час, про проведення загальних зборів 16.05.2011 ВАТ "Облремпобуттехніка" повідомляло акціонерів шляхом розміщення повідомлення у двох газетах, а саме : в газеті "Вісник. Цінні папери" №№ 72-73 (73) від 30.03.2001 року та в газеті "Луганська правда" від 31.03.2001року.

Також, 3-я особа просить суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності. Крім цього, господарським судом вже розглядалися справи з аналогічними вимогами до відповідача, за якими було застосовано строк позовної давності та в позовах відмовлено.

Позивач з доводами 3-ї особи ОСОБА_7 не погодився та надав відповідні заперечення (т. 1, арк. справи 241-243, 245-247).

3-ми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 поданий відзив на позовну заяву (т. 2, арк. справи 1-9), за яким позовні вимоги підтримані в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, суд

Зі статутних документів вбачається, що Відкрите акціонерне товариство "Облремпобуттехніка" (відповідач у справі) зареєстровано рішенням міськкомісії по державній реєстрації в м. Луганську 17.03.1993, статут відповідача в новій редакції зареєстровано відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 13.10.1999, зміни та доповнення до Статуту відповідача також зареєстровані 07.06.2000, статут відповідача в новій редакції - 20.06.2001.

Згідно п. 7.1 Статуту 1999 року вищим органом управління товариства є загальні збори, також цим пунктом визначено компетенцію загальних зборів, правомочність загальних зборів при наявності акціонерів, що мають більш 60 % голосів; п. 7.2. містить перелік питань, рішення по яких приймаються більшістю голосів акціонерів, які приймають участь у зборах; п.7.3. визначено порядок повідомлення акціонерів про загальні збори - за 30 днів до скликання загальних зборів персонально.

Згідно п. 7.7.1 Статуту 1999 року визначено, що виконавчим органом товариства є правління товариства.

Змінами та доповненнями до Статуту від 07.06.2000 змінено п. 7.3. Статуту щодо строку повідомлення акціонерів, а саме: акціонери повідомляються за 45 днів до скликання загальних зборів.

В Статуті 2001 року в п. 8.2.1, визначено, що вищим органом управління товариства є загальні збори; п. 8.2.2. визначено компетенцію загальних зборів; п. 8.2.3 - правомочність загальних зборів при наявності акціонерів, що мають більш 60%.

Згідно п. 8.4.1. цього Статуту виконавчим органом визначено правління товариства.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначає, що загальні збори акціонерів ВАТ "Облремпобуттехніка", що відбулися 16.05.01 по суті були неправомочними, оскільки не всі акціонери були належним чином персонально повідомлені про дату та час проведення загальних зборів, тому акціонери, які не працювали на підприємстві в той день, або взагалі не були працівниками цього підприємства, були позбавлені права приймати участь в управлінні, шляхом голосування, обирати та бути обраним в керівні органи, одержувати інформацію про діяльність товариства, приймати участь у розподілі прибутку та отриманні дивідендів, заслуховувати відповідні звіти та інше.

Також, були відсутні відповідні реєстри акціонерів. Голосування з питання затвердження Статуту в новій редакції взагалі не проводилось, а було сфальсифіковано посадовими особами товариства.

В той же час, позивачі просять поновити строк на подання позовної заяви через наявність поважності причин, зокрема, тому що фактично не знали про порушення своїх охоронюваних прав через обставини, що від них не залежали, а були спричинені бездіяльністю повноважних осіб відповідача. Про порушення своїх прав вони дізналися від інших акціонерів в лютому 2012 року, коли зробили запит до арбітражного керуючого Криштова Є.Ф. та отримали відповідь, із якої стало відомо про порушення їх корпоративних прав.

Позивач вважає, що внаслідок допущених порушень при скликанні та проведенні загальних зборів акціонерів ВАТ "Облремпобуттехніка" 16.05.2001 були порушені їх корпоративні права.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Оцінивши матеріали справи, надані докази та пояснення представників сторін, суд прийшов до наступного.

Ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

ВАТ "Облремпобуттехніка" зареєстровано рішенням міськкомісії по державній реєстрації в м. Луганську 17.03.1993, статут відповідача в новій редакції зареєстровано відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 13.10.1999 (том справи 1, а.с. 35 - 51), статут відповідача зареєстрований в новій редакції 20.06.2001 (том справи 1, а.с. 60-69).

Згідно п. 7.1 статуту Товариства від 13.10.1999 (далі за текстом - статут у редакції 1999 року) вищим органом управління товариства є загальні збори, визначено компетенцію загальних зборів, правомочність загальних зборів при наявності акціонерів, що мають більш 60 % голосів, п. 7.2 містить перелік питань, рішення по яких приймаються більшістю голосів акціонерів, які приймають участь у зборах.

Пунктом 7.3 статуту у редакції 1999 року визначено порядок повідомлення акціонерів про загальні збори - за 30 днів до скликання загальних зборів персонально.

Згідно п. 7.7.1 статуту у редакції 1999 року визначено, що виконавчим органом товариства є правління товариства.

Змінами та доповненнями до статуту від 07.06.2000 змінено п. 7.3. Статуту щодо строку повідомлення акціонерів - а саме акціонери повідомляються за 45 днів до скликання загальних зборів.

В п. 8.2.1 статуту у редакції 2001 року в п. 8.2.1, визначено, що вищим органом управління товариства є загальні збори; п. 8.2.2 визначено компетенцію загальних зборів; п. 8.2.3 - правомочність загальних зборів при наявності акціонерів, що мають більш 60 % акцій Товариства.

У відповідності з приписами ч. 1 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалежно від кількості та виду акцій, власниками яких вони є. Частиною 5 вказаної норми визначено компетенцію загальних зборів товариства.

Частиною 1 ст. 45 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що загальні збори акціонерів скликаються не рідше одного разу на рік, якщо інше не передбачено статутом товариства.

Відповідно до частини восьмої статті 41 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори акціонерів акціонерних товариств, є правомочними, якщо на них присутні учасники (акціонери) або представники учасників (акціонерів), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів від загальної кількості голосів.

Таким чином, у вирішенні питання про правомочність загальних зборів учасників (акціонерів) господарських товариств слід виходити з того, що незалежно від положень статуту товариства щодо кворуму загальних зборів вони є правомочними, якщо на них зареєструвалися учасники, які володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів від загальної кількості голосів.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про господарські товариства" акціонери (їх представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник.

Реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення загальних зборів реєстраційною (мандатною) комісією, призначеною виконавчим органом акціонерного товариства або реєстратором на підставі укладеного з акціонерним товариством договору.

Суд при вирішення спору також керується положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) та враховує Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 28.12.07 № 04-5/14 (v5_14600-07) "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин", відповідно до яких для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Згідно протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ "Облремпобуттехніка" від 16 травня 2001 року на загальних зборах були присутні 115 акціонерів, що володіють 8923 акціями, що дорівнює 75,7% голосів. Тобто даним протоколом підтверджується i сама реєстрація акціонерів, які приймали участь у загальних зборах 16.05.2001, зворотнього сторонами не доведено.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії листа (т. 2, арк. справи 178) Донбаського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.07.2012 № 03/02-09/659/12 вбачається наступне: Відповідно до протоколу № 6 загальних зборів акціонерів BAT "Облремпобуттехніка" від 16 травня 2001 року на зборах були присутні 115 акціонерів, які володіли у сукупності 8923 голосами (1акція - 1 голос), що складає 75,6% від їх загальної кількості. Однак, оскільки у протоколі було невірно зазначено загальний відсоток акцій (голосів) 75,7%, які належать акціонерам (їх представникам), які зареєструвалися для участі у загальних зборах акціонерів ВАТ "Облремпобуттехніка" від 16.05.2001 року, контрольно-ревізійною групою ЛТУ ДКЦПФР було самостійно підраховано цей відсоток, який склав - 75,6% (8923 акцій (голосів) від 11799 акцій.

Крім цього, Вищий господарський суд України у постанові від 30.06.2010 року по справі №10/156н-к (т. 2, арк. справи 182-184) зазначає, що на загальних зборах акціонерів ВАТ "Облремпобуттехніка" 16 травня 2001 року були присутні 115 акціонерів, що володіють у сукупності, згідно реєстру акціонерів, простими іменними акціями товариства, що складає 75,7% від загальної кількості акцій товариства.

Як вже зазначалося згідно до п. 7.3. Статуту товариства ( у редакції 1999р.) визначено порядок повідомлення акціонерів про загальні збори - за 30 днів до скликання загальних збopiв персонально.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції із змінами i доповненнями, внесеними Законом України від 21 вересня 2000 року N 1987-III (1987-14) ) про проведення загальних збopiв акціонерів держателі іменних акцій повідомляються персонально передбаченим статутом способом. Kрім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пpeci за місцезнаходженням акціонерного товариства i в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Miністрів України чи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу i місця проведення зборів та порядку денного. Якщо до порядку денного включено питання про зміну статутного фонду акціонерного товариства, то одночасно з порядком денним друкується інформація, передбачена статтею 40 цього Закону. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів. У paзі необхідності може бути зроблено повторне повідомлення в зазначених засобах масової інформації. Загальні збори акціонерів проводяться, як правило, за місцезнаходженням акціонерного товариства.

З метою оповіщення акціонерів про проведення загальних зборів, що відбулися 16.05.2001, товариством було розміщено оголошення в газеті "Вісник. Цінні папери" № № 72-73 (73) від 30.03.2001 та в газеті "Луганська правда" від 31.03.2001.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства.

рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарських товариств є актами, оскільки ці рішення породжують певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин, i мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Президія Вищого господарського суду України у рекомендаціях від 28.12.2007 №04-5/14 (v5_14600-07) "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" зазначає, що під час вирішення спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів недійсними суду слід з'ясувати, чи відповідає оспорюване рішення вимогам чинного законодавства та/або компетенції органу, що прийняв це рішення, чи були загальні збори правомочними, чи було дотримано визначеного законом порядку скликання i проведення загальних зборів.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

а) рішення загальних зборів не відповідає нормам чинного законодавства;

б) рішення прийнято неправомочними загальними зборами або правомочність загальних зборів встановити неможливо;

в) рішення з питання, яке відповідно до закону вирішується більшістю у 3/4 голосів присутніх на загальних зборах акціонерів, було прийнято простою більшістю голосів;

г) рішення прийнято з питання, не включеного до порядку денного загальних зборів;

д) рішення з питань зміни розміру статутного капіталу акціонерних товариств прийнято з порушенням обов'язку з надання акціонерам у встановленому законом порядку інформації, передбаченої статтею 40 Закону України "Про господарські товариства", або акціонерам було надано недостовірну чи неповну інформацію;

е) рішення прийнято загальними зборами акціонерів, під час скликання i проведення яких не було дотримано вимог законодавства або статуту акціонерного товариства, якщо це призвело до істотного порушення прав позивача;

є) відсутність протоколу загальних зборів, підписаного відповідно до частини дев'ятої статі 41 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) головою i секретарем зборів. Пленум Верховного Суду України у постанові від 24.10.2008 № 13 (v0013700-08) "Про практику розгляду судами корпоративних cпорів" зазначає, що не вci порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів в силу прямої вказівки закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутністю кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення ( ст.ст. 41- 42, 59- 60 Закону України "Про господарські товариства")

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства ( ч.4 ст. 43 Закону України "Про господарські товариства")

- прийняття загальними зборами рішень про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримана процедура надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (ст.ст. 40, 45 Закону України "Про господарські товариства").

Як свідчать матеріали справи, в даному випадку відсутні безумовні підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів ВАТ "Облремпобуттехніка", що відбулися 16.05.2001 року.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 13 (v0013700-08) "Про практику розгляду судами корпоративних cпорів" також зазначається, що господарські суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства обов'язково необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера). Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позову.

Права учасника (акціонера) господарського товариства внаслідок недотримання вимог закону про скликання i проведення загальних зборів необхідно вважати порушеними, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах.

При вирішенні cпорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них вcix акціонерів (учасників) товариства, судам необхідно з'ясувати чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття спірних pішень.

Згідно реєстру власників іменних цінних паперів станом на 16 травня 2001 року позивач - ОСОБА_1 володів 21 акцією ВАТ "Облремпобуттехніка", що у процентному відношенні до статутного фонду складало 0,1780%. Таким чином, у будь-якому випадку відсутність позивача на зборах не вплинула б на результати прийнятих рішень загальними зборами ВАТ "Облремпобуттехніка" проведених 16 травня 2001 року при наявності кворуму 75,6%.

Виходячи з наведеного, підстави для задоволення позову відсутні.

Згідно ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В даному випадку, позивачем жодних доказів в обґрунтування вимог за позовом не надано.

Разом з цим, слід зазначити, що суд критично відноситься до такої дії з боку відповідача як визнання позову в повному обсязі, оскільки, як свідчить відзив на позовну заяву та матеріали справи, арбітражному керуючому - ліквідатору ВАТ "Облремпобуттехніка" Криштову Є.Ф. в рамках справи про банкрутство відповідача не передавалися документи, пов'язані із проведенням загальних зборів акціонерів 16.05.2001. Але відсутність вказаних документів у ліквідатора не свідчить про відсутність таких документів взагалі.

Щодо застосування строку позовної давності слід зазначити наступне.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) , правила Цивільного кодексу України (435-15) про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 6 i 71 ЦК УРСР (1540-06) захист цивільних прав здійснюється в установленому законом порядку в межах трирічного строку позовної давності.

Згідно положень ст. 76 ЦК УРСР пepeбir строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Відповідно ст. 75 ЦК УРСР позовна давність застосовується господарським судом незалежно від заяви cтopiн.

Згідно iз положеннями ст. 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності порушене право підлягає захистові.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України (який набув чинності з 01 січня 2004 року), позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Віповідно до частини 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у cпорі, є підставою для відмови у позові.

Строком позовної давності обмежене лише порушене право, оскільки позивачами не доведено правових підстав для задоволення позовних вимог, тому суд не застосовує строк позовної давності, а відмовляє в позові за недоведеністю позовних вимог.