904/774/13-г Про визнання недійсним договору купівлі - продажу майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва - 22.03.2013 Прийняття

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до господарського суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір купівлі - продажу № Т21-09 від 03.12.09р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіста - Трейдінг" та Приватним підприємством "Атріум Центр".

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно договору про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк" в рахунок погашення заборгованості, який укладено між ТОВ "Укрпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" 12.03.2011р., останній набув право вимоги до ТОВ "Авіста-Трейдінг", яке належало ТОВ "Укрпромбанк" на підставі кредитного договору № 41/К-07 від 22.06.07р. на відкриття відновлювальної кредитної лінії (з подальшими змінами та доповненнями). Вимоги ТОВ "Український промисловий банк" за вказаним кредитним договором забезпечувалися, зокрема, іпотечним договором № 41/Zkin-07-1 від 31.08.2007р. (з подальшими змінами та доповненнями), предметом якого визначено майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершене, а саме: 27 квартир, загальною площею 1 933,9 кв.м. в житловому будинку № 1 (перша черга будівництва), який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.. Кірова, будинок 27-д (двадцять сім Д) (Кіровський район) та 184 квартири загальною площею 9 401, 60 кв.м. в житловому будинку №2 (друга черга), що розташована за адресою: пр. Кірова, в районі будинків № 27, 29, 31 та вул.. Ульянова в районі будинку № 8 в м. Дніпропетровську.

Як зазначає позивач, оспорюваний договір купівлі-продажу № Т21-09 від 03.12.09р., предметом якого, зокрема, є майнові права на об'єкт незавершеного будівництва (друга черга будівництва) - матеріали та обладнання житлової забудови по пр. Кірова в районі будинків № 27, 29, 31 та вулиці Ульянова в районі будинку № 8 в м. Дніпропетровськ, укладений між відповідачами з грубим порушенням умов вищевказаного Договору іпотеки, норм Закону України "Про іпотеку" (898-15) та Цивільного кодексу України (435-15) , оскільки ТОВ "Укрпромбанк" (первісний іпотекодержатель) та ПАТ "Дельта Банк" (новий іпотекодержатель) згоди на відчуження предмету іпотеки не надавали, заборгованість за вказаним кредитним договором на даний час відповідачем-2 не погашена.

Крім того, як на підставу своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що, оскільки, предметом продажу за спірним договором купівлі-продажу є також суперфіцій (право забудови) земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:06:070:0044, вказаний договір в цій частині суперечить вимогам ч. 2 ст. 413 ЦК України, порушує умови Договору оренди землі від 16.12.2005р., яким відповідна земельна ділянка передана Дніпропетровською міською радою в користування ТОВ "Авіста - Трейдінг" та норми ч. 1 ст. 220 ЦК України, що також є підставою для визнання договору купівлі-продажу № Т21-09 від 03.12.09р. недійсним.

Відповідач-1 позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що згідно рішення господарського суду від 13.10.2009р. у справі № 39/155-09, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2010р., кредитний договір № 41/К-07 від 22.06.2007р. на відкриття відновлювальної кредитної лінії (з подальшими змінами та доповненнями), укладений між ТОВ "Авіста -Трейдінг" та ТОВ "Український промисловий банк" особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк", розірвано. Отже ПАТ "Дельта Банк" не має ніяких прав вимоги по кредитному договору та договору іпотеки, так як ці права були відсутні у ТОВ "Укрпромбанк" на момент підписання договору про передачу активів. Просив в позові відмовити.

Відповідач-2 явку свого повноважного представника в призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

На адресу суду повернулися конверти з ухвалами, що направлялася на адресу відповідача-2, з відміткою поштового відділення: "Повернуто, у зв'язку з закінченням строку зберігання".

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача-2, оскільки позовна заява з доданими до неї документами й ухвали суду направлялися за юридичною адресою, яка значиться у наданій позивачем довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.02.13р. Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

21.03.13р. на адресу суду надійшли клопотання позивача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" задля надання третьою особою пояснень щодо обсягу прав вимоги, який був переданий позивачу згідно договору про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк" та клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги позивача на ухвалу господарського суду від 24.12.12р. та постанову Дніпропетровського апеляційного суду від 31.01.13р. у справі № 39/155-09, що пов'язана із даною справою, та на які посилається відповідач-1 у відзиві.

Представник позивача в судовому засіданні 22.03.13р. підтримав подані клопотання.

Представник відповідача-1 проти задоволення клопотань заперечував.

В задоволенні клопотань позивача господарським судом відмовлено за їх необґрунтованістю та безпідставністю.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіста -Трейдінг" (позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (банк) укладено кредитний договір № 41/К -07 (надалі - Кредитний договір), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну лінію та в її межах надає кредитні кошти з лімітом кредитування 5 000 000, 00 грн., строком з 22.06.2007р. по 21.12.2007р. включно, з процентною ставкою 18 % річних.

Кредитні кошти надавалися з метою фінансування будівництва житлової забудови, що знаходиться по проспекту Кірова, в районі будинків № 27, 29, 31 та вулиці Ульянова в районі будинку № 8 в м. Дніпропетровськ (Кіровський район).

30.09.2008р. між позичальником та банком підписано додатковий договір № 24, яким винесені зміни до кредитного договору 41/К -07 від 22.06.2007, зокрема, у пункті 1.1. додаткового договору № 24 встановлено, що банк відкриває позичальнику невідновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти у розмірі 35 000 000, 00 грн., що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування у Додатку № 1 до цього договору, строком з 22.06.2007р. по 21.06.2010р..

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором, 31.08.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіста -Трейдінг" (іпотекодавець) укладений іпотечний договір № 41/Zkin-07-1 (із змінами та доповненнями) (надалі - Іпотечний договір).

Згідно п. 1.2. Іпотечного договору предметом іпотеки за цим Договором є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершене, а саме: майнові права 27 квартир, загальною площею 1 933,9 кв.м. в житловому будинку № 1 (перша черга будівництва), який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, пр.. Кірова, будинок 27-д (двадцять сім Д) (Кіровський район) та 184 квартири загальною площею 9401, 60 кв.м. в житловому будинку №2 (друга черга), що розташована за адресою: пр. Кірова, в районі будинків № 27, 29, 31 та вул. Ульянова в районі будинку № 8 в м. Дніпропетровськ.

Вказаний пункт Іпотечного договору кореспондується з умовами п. 3.1 Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди № 26 від 29.12.08р.), відповідно до яких виконання позичальником своїх зобов'язань за цим Договором (повернення кредиту, сплата процентів за його користування, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених Договором) забезпечуються зокрема, але не виключно, іпотекою майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершене.

Іпотечний договір в дату його укладення посвідчено державним нотаріусом Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Кравцовою А.І., зареєстровано в реєстрі за № 10-2864 та накладено заборону відчуження зазначених в договорі іпотеки майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено.

12.03.2011р. між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" укладено договір про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк" в рахунок погашення заборгованості, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до ТОВ "Авіста-Трейдінг", яке належало ТОВ "Укрпромбанк" на підставі кредитного договору № 41/К-07 від 22.06.2007р. (зі змінами та доповненнями) та іпотечного договору договір № 41/Zkin-07-1 від 31.08.2007р. (зі змінами та доповненнями).

Як зазначає позивач, 11.07.2012р. з листа ТОВ "Укрпромбанк" № 3173 від 05.07.2012р., ПАТ "Дельта Банк" стало відомо про те, що 03.12.2009р. між ТОВ "Авіста-Трейдінг" (продавець) та ПП "Атріум Центр" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу № Т21-09 (надалі - Договір купівлі-продажу), за яким продавець продав, а покупець купив майно та майнові права, вказані в Додатку № 1 до даного договору, а саме:

1. Суперфіцій земельної ділянки кадастровий номер 1210100000:06:070:0044;

2. Майнові права на об'єкт інтелектуальної власності (виключні авторські права), архітектурний проект, а також плани, креслення, пластичні витвори, ілюстрації, карти та ескізи;

3. Проектно-кошторисна документація на об'єкт Житлова забудова по пр. Кірова в районі буд. 27, 29, 31 та вул. Ульянова в районі буд. 8, м. Дніпропетровськ.

4. Майнові права на об'єкт незавершеного будівництва (тобто відповідно п. З ст. 331 ЦК України - матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва II черги (будинок № 2) Житлової забудови по пр. Кірова в районі буд. № 27, 29, 31 та вул. Ульянова в районі буд. № 8, м. Дніпропетровськ) опорні конструкції та перекриття до рівня третього поверху - повністю, четвертий поверх - частково, підведені до будинку інженерні комунікації.

5. Будівельні матеріали у відповідності з актами прийому-передачі, які є невід'ємною частиною договору.

Позивач вважає, що вказаний Договір купівлі-продажу є таким, що порушує його права та інтереси, укладений з грубим порушенням умов вищевказаного Договору іпотеки, норм Закону України "Про іпотеку" (898-15) та Цивільного кодексу України (435-15) , оскільки ТОВ "Укрпромбанк" (первісний іпотекодержатель) та ПАТ "Дельта Банк" (новий іпотекодержатель) згоди на відчуження предмету іпотеки не надавали, заборгованість за вказаним кредитним договором на даний час відповідачем-2 не погашена, а тому вбачає підстави для визнання оспорюваного Договору купівлі-продажу недійсним із посиланням на ст.ст. 203, 215, 413 Цивільного кодексу України, що і є причиною спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За умовами ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа забезпечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. (v0009700-09) "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійними" при розгляді справ про визнання правочинів недійними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. Правочин має бути визнаним недійсним лише з підстав, визначених законом. Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ч. ч. 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) .

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

Частина 1 ст. 546 ЦК України також передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.

В силу ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотека є різновидом застави - заставою нерухомого майна.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку").

Згідно ч. 1 ст. 17 ЗУ "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч. З ст. 9 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець має право відчужувати предмет іпотеки виключно на підставі згоди іпотекодержателя.

Частиною 2 ст. 586 ЦК України передбачено, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. З ст. 12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, згідно рішення господарського суду від 13.10.2009р. у справі № 39/155-09, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.02.2010р., кредитний договір № 41/К-07 від 22.06.2007р. на відкриття відновлювальної кредитної лінії (з подальшими змінами та доповненнями), укладений між ТОВ "Авіста -Трейдінг" та ТОВ "Український промисловий банк" особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк", розірвано.

Починаючи з моменту розірвання кредитного договору ТОВ "Авіста-Трейдінг" не має перед ТОВ "Укрпромбанк" ані зобов'язань згідно кредитного договору, ані зобов'язань по договору іпотеки. Між кредитором і боржником існують лише зобов'язання згідно вказаного рішення господарського суду.

Як вже зазначалося, 12.03.2011р. позивач та ТОВ "Укрпромбанк" підписали договір про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк", умовами якого узгодили наступне:

- п. 2.1. Цим договором регулюються відносини, що пов'язані з заміною кредитора (Укрпромбанку) у зобов'язаннях, що виникають з Кредитних та Забезпечувальних Договорів, Права Вимоги за якими перебувають в заставі у Дельта Банку відповідно до Договорів Застави майнових прав № КГ-2010/1, № КГ-2010/2, № КГ-2010/3 від 21 січня 2010 року (з урахуванням змін та доповнень).

- п. 3.3. Дельта Банку у власність переходять (відступаються) Права Вимоги в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, договір від 12.03.2011р. про передачу активів, в частині заміни кредитора у зобов'язаннях, що виникли з Кредитного договору № 41/К-07, який розірвано в судовому порядку, та забезпечувального договору (договір іпотеки 41/Zkin-07-1), який припинив свою дію в силу приписів ст. 593 ЦК України та ст. 17 Закону України "Про іпотеку" з моменту припинення основного зобов'язання (25.02.2010 року), не відповідає вимогам законодавства, зокрема, ст. 514 ЦК України, яка передбачає, що на час укладання договору відступлення права вимоги, необхідна наявність зобов'язання, права за яким переходять до нового кредитора або таке зобов'язання може виникнути у майбутньому (якщо це передбачено умовами договору).

Невідповідність договору вимогам Цивільного кодексу України (435-15) є підставою недійсності такого правочину згідно ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України.

Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Зважаючи на те, що обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу, в підтвердження факту порушення своїх законних інтересів цим договором, позивач посилається на наявність в нього права вимоги до відповідача-2, яке ґрунтується на договорі про передачу активів від 12.03.2011р., який в свою чергу суперечить законодавству в певній частині, суд вважає за необхідне визнати договір про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк" на користь ПАТ "Дельта Банк" недійсним, в частині набуття позивачем права вимоги до ТОВ "Авіста-Трейдінг", яке належало ТОВ "Укрпромбанк" на підставі кредитного договору № 41/К-07 від 22.06.2007р. (із змінами та доповненнями) та іпотечного договору № 41/Zkin-07-1 від 31.08.2007р. (зі змінами та доповненнями).

За умов недійсності договору про передачу активів від 12.03.2011р. в частині переходу до позивача права вимоги до ТОВ "Авіста-Трейдінг", яке виникло на підставі кредитного договору № 41/К-07 від 22.06.2007р. та іпотечного договору № 41/Zkin-07-1 від 31.08.2007р., доводи позивача щодо порушення внаслідок укладення спірного договору купівлі-продажу прав і охоронюваних законом інтересів ПАТ "Дельта Банк", слід визнати необґрунтованими, що виключає підстави для задоволення його вимог про недійсність договору купівлі-продажу від 03.12.2009р. № Т21-09.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, заявлені позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" підлягають відхиленню в повному обсязі.

Судові витрати у справі покладаються на позивача згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 4, 32- 33, 43- 45, 49, 82, п.1 ч. 1 ст. 83, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В позові відмовити.

Визнати недійсним договір від 12.03.2011 року про передачу активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в рахунок погашення заборгованості в частині набуття Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіста-Трейдінг", яке належало Товариству з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" на підставі кредитного договору № 41/К-07 від 22.06.2007р. (із змінами та доповненнями) та іпотечного договору № 41/Zkin-07-1 від 31.08.2007р. (зі змінами та доповненнями).