ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" березня 2013 р. Справа № 5027/459/2012.
( Додатково див. постанову Львівського апеляційного господарського суду (rs32116814) )
За позовом прокурора міста Чернівці в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області
до товариства з обмеженою відповідальністю "Буденецький завод мінеральних вод"
про відшкодування збитків внаслідок самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів, ціна позову 32568,00 грн.
Суддя І.В.Марущак
Представники:
Від позивача - Книговський В.О. довіреність №1 від 08.01.2013 р.
Від відповідача - ОСОБА_1 - директор.
У засіданні приймав участь прокурор - Кацап-Бацала Ю.М.
СУТЬ СПОРУ:
Прокурор міста Чернівці в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача збитки заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів в сумі 32568 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що маючи на балансі свердловину для видобутку корисних копалин-мінеральної води, яка знаходиться в с. Будинець, Сторожинецького району, в порушення вимог п.5 ст. 9 Закону України "Про ліцензування" ст.ст. 4, 56 Кодексу України "Про надра", п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 року № 608 (608-2009-п) "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами", з метою отримання незаконного прибутку товариством, у період з листопада 2009 року по лютий 2011 року здійснило незаконне видобування корисних копалин - мінеральної води в кількості 690 м. куб. з родовища, що розташоване в с. Буденець, Сторожинецького району та наступне її розливання в тару під торговою маркою мінеральної води "Буковинська" і її реалізації на території України. Своїми діями відповідач заподіяв державі збитки в сумі позову.
Провадження у справі порушено ухвалою від 24.07.2012 р.
07.08.2012 р. від Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач уточнив рахунок місцевої ради на який підлягають стягненню збитки заподіяні державі в наслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря. Уточнені позовні вимоги прийняті до розгляду.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 12.09.2012 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішення по справі №2а/2470/665/11, яка знаходиться в провадженні Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою господарського суду від 15.02.2013 року поновлено провадження по справі, розгляд справи в судовому засідання призначено на 27.02.2013 р.
Ухвалою господарського суду від 27.02.2013 року залучено до розгляду справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну службу геології та надр України, строк вирішення спору продовжено поза межами двох місяців та відкладено розгляд справи на 12.03.2013 р., прокурора зобов'язано направити копію позовної заяви та додатків третій особі, докази направлення надати суду, надати повний текст додатку до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №623 від 20.11.2009 р., позивача зобов'язано надати розрахунок збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами), повний текст додатку до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №623 від 20.11.2009 р., відповідача зобов'язано надати копію ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.12.2011 р., третю особу відзив на позов та докази в його обґрунтування (в тому числі письмові пояснення чи потрібен спеціальний дозвіл на користування надрами при видобування мінеральної води), повний текст додатку до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №623 від 20.11.2009 р.
В судовому засіданні 12.03.2013 р. прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнає, з підстав викладених у відзиві на позов.
Третя особа явку свого представника в судове засідання не забезпечила, відзиву на позов не направила. Від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із необхідністю надання часу для підготовки відзиву на позов.
Представник відповідача заперечував проти продовження строків розгляду справи та відкладення розгляду справи. У зв'язку із закінченням строків розгляду справи передбачених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) відмовив в задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та надані додатково документи, суд встановив наступне.
Проведеною прокуратурою перевіркою встановлено, що ТзОВ "Буденецький завод мінеральних вод", маючи на балансі свердловину для видобутку корисних копалин-мінеральної води, яка знаходиться в с. Будинець, Сторожинецького району, в порушення вимог п.5 ст. 9 Закону України "Про ліцензування" ст.ст. 4, 56 Кодексу України "Про надра", п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2009 року № 608 (608-2009-п) "Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами", з метою отримання незаконного прибутку товариством, у період з листопада 2009 року по лютий 2011 року здійснило незаконне видобування корисних копалин - мінеральної води з родовища, що розташоване в с. Буденець, Сторожинецького району та наступне її розливання в тару під торговою маркою мінеральної води "Буковинська" і її реалізації на території України.
При цьому, як встановлено перевіркою Товариством з обмеженою відповідальністю "Буденецький завод мінеральних вод" без наявності ліцензії у період з листопада 2009 року по лютий 2011 року незаконно видобуто корисних копалин загальнодержавного значення - мінеральної води в кількості 690 м.куб. Вказані обставини підтверджуються також матеріалами кримінальної справи, порушеної прокуратурою Чернівецької області відносно директора товариства ОСОБА_1
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.11.09 за № 623 (додаток 3) анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами ТзОВ "Буденецький завод мінеральних вод" за неодноразове порушення вимог умов дозволу та угоди про умови користування ділянкою надр (а.с. 129,130). Доводи представника відповідача про відсутність даного наказу спростовуються листом Державної служби геології та надр України №8358/01/14-12 яким направлено копію даного наказу із додатком (а.с.128-130).
Слід також звернути увагу на те, що Державною геологічною службою відповідно до листа від 15.12.2009р. за №25/09-10-1735 було офіційно повідомлено відповідача про анулювання спеціального дозволу №603 від 08.08.1996р. наданого ТзОВ "Буденецький завод мінеральних вод" на видобування мінеральної води Буденецького родовища відповідно до наказу Мінприроди від 20.11.2009р. №623, у зв'язку з неодноразовим порушенням надрокористувачем умов дозволу або угоди про умови користування ділянкою надр, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу 24.12.2009р. (а.с. 15). Цим спростовується доводи відповідача, що йому стало відомо про анулювання спеціального дозволу на користування надрами лише при проведенні перевірки в березні 2011 року.
У березні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Буденецький завод мінеральних вод"звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України, третя особа - Міністерство екології та природних ресурсів України про оскарження дій суб'єкта владних повноважень.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.01.2012 року по справі 2а/2470665/11 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденецький завод мінеральних вод" було залишено без розгляду.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденецький завод мінеральних вод"було задоволено. Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.01.2012 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.10.2012 р. скасовано ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012 р. та залишено без змін ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 28.12.2011 року.
Відповідачем не надано доказів скасування наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.11.09 за № 623.
Постановою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11.11.2011 р. ОСОБА_1, директора ТзОВ "Буденецький завод мінеральних вод" звільнено від кримінальної відповідальності, а кримінальну справу за ст. 240 ч.2 КК України закрито внаслідок акта амністії.
Посилання представника відповідача не те, що в даній кримінальній справі нікого не визнано винним у вчиненні злочину по ст. 240 ч.2 КК України спростовується наступним:
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про застосування амністії в Україні" від 01.10.1996 року та ст. 86 Кримінального кодексу України амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання певної категорії осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.
Установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд згідно ст. 2 вказаного Закону, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про амністію в 2011 році" від 08.07.2011 року амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суду.
Звільнення від відбування покарання внаслідок акту амністії є нереабілітуючою підставою для закриття кримінальної справи. Амністія не анулює складу злочину, тобто не виключає кримінальну відповідальність. Вона тільки звільняє осіб, які вчинили ці злочини, від кримінальної відповідальності, а також повністю або частково від покарання, передбачає заміну призначеного судом покарання на більш м'яке, зняття судимості.
В даній постанові Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 11.11.2011 р. зазначено: "Під час попереднього розгляду її, судом встановлені підстави для закриття кримінальної справи, оскільки органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, працюючи на посаді директора ТзОВ "Буденецький завод мінеральних вод" Сторожинецького району, в період з листопада 2009 року по лютий 2011 року, не маючи ліцензії на експлуатацію родовищ корисних копалин, надавав вказівки працівникам цього підприємства на видобуток мінеральної води з родовищ, що розташовані в с. Буденець, Сторожинецького району Чернівецької області та наступне її розливання в тару під торговою маркою "Буковинська", і реалізував її на території України, видобувши таким чином 690 метрів кубічних води на суму 32586 гривень.".
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчиненні.
Хоча в даній постанові зазначено, що період з листопада 2009 року по лютий 2011 року, не маючи ліцензії на експлуатацію родовищ корисних копалин (в даній справі вирішується питання самовільного видобування корисних копалин (мінеральної води) без наявності у відповідача спеціального дозволу на користування надрами), однак в даному випадку має значення встановлення об'єму видобутої води в розмірі 690 метрів кубічних води.
Також в рамках вищезазначеної кримінальної справи призначалась судово-економічна експертиза, в якій з'ясовувались дані обставини.
У висновку №41 судово-економічної експертизи від 31.08.2011 року (а.с.11-14) зазначено у висновку по першому питанню: "Дослідженням наданих документів, за період з листопада 2009 року по лютий 2011 року із свердловини Будинецького родовища ТзОВ "Будинецький завод мінеральних вод" було видобуто корисних копалин - мінеральної води в загальній кількості 690м3, згідно даних журналу обліку використання води.".
Згідно ст.ст. 4, 56 Кодексу України "Про надра" надра є виключною власністю народу України і надаються тільки в користування. Основними вимогами в галузі охорони надр є додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами; раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів.
Як визначено ст. 6 Кодексу України "Про надра" корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994р. №827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення" (827-94-п) до корисних копалин загальнодержавного значення відносяться мінеральні води.
Статтею 15 Кодексу України "Про надра" визначено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше.
Доводи відповідача на те що, йому не потрібний спеціальний дозвіл на користування надрами, посилаючись на Указ Президента України від 30.04.1992р. №287 (287/92) , є безпідставними, оскільки даний Указ стосується розмежування функцій щодо управління в галузі використання і охорони надр між органами державної виконавчої влади. Проте, обов'язок надрокористувачів здійснювати користування надрами на підставі спеціального дозволу чітко визначений ст.ст. 16, 19 Кодексу України "Про надра".
Стаття 1 Кодексу України "Про надра" зазначає "Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння".
Посилання відповідача на те, що він видобуваючи мінеральну воду не користується надрами спростовується визначенням надр даного в ст. 1 Кодексу України "Про надра". Адже корисні копалини є частиною надр, та відповідно видобувати корисні копалини не користуючись надрами не можливо.
Статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних та природно- соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, тваринний світ, ліс та інша рослинність).
Згідно ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, щодо раціонального і економного їх використання, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, виснаженню природних ресурсів та негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно ст. 67 Кодексу України "Про надра" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відповідачем не надано доказів наявності в нього в спірному періоді спеціального дозволу на користування надрами. А також відповідач не мав права видобувати корисні копалини державного значення (в даному випадку мінеральну воду) без наявності спеціального дозволу на користування надрами.
Посилання відповідача на ліцензію на видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин (а.с. 54) спростовується наступним. Строком дії даної ліцензії зазначено 14.01.2010 - 14.01.2015 р.
Дана ліцензія не є спеціальним дозволом на користування надрами, вона видавалася відповідачу відповідно до вимог п.5 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" згідно яким відповідно до цього Закону ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин (даний вид діяльності підлягав ліцензуванню з 02.03.2006 р. по 16.11.2010 р.).
Одночасно, як визначено підпунктом 4.5.2. пункту 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України (далі Роз'яснення) №02-5/744 від 27.06.2001 (v_744800-01) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (із змінами внесеними згідно з Рекомендаціями Вищого господарського суду №04-06/44 від 25.03.2009 (v6_44600-09) ) -використання природних ресурсів без відповідного дозволу є самовільним.
В своєму відзиві відповідач посилається на те, що за безліцензійне використання надр передбачена виключно адміністративна відповідальність відповідно до пункту 263.13.3 статті 263 Податкового кодексу України. Проте, дані посилання є безпідставними, оскільки як визначено ст. 65 Кодексу України про надра, порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність. Отже, в даному випадку ведеться мова про цивільно-правову відповідальність у вигляді відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання мінеральної води. При цьому, пунктом 9.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена наказом Мінприроди України від 20.07.2009р. №389, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за №767/16783 (z0767-09) , передбачено розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).
Крім того, відповідачем в судовому засіданні та у відзиві на позов наголошувалося на тому, що він регулярно сплачує збір за спеціальне використання природних ресурсів. Проте, слід враховувати різну правову природу збору за спеціальне використання природних ресурсів, як обов'язкового фіскального платежу та збитків, завданих внаслідок порушень природоохоронного законодавства. За змістом статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"заподіяні збитки підлягають відшкодуванню незалежно від сплати збору за спеціальне використання природних ресурсів.
Відповідно до вищевикладеного судом встановлено наявність всіх складових цивільного правопорушення з боку відповідача, а саме наявності збитків, протиправної поведінки відповідача та його вини, а також причинно-наслідкового зв'язку між ними.
Збитки, завдані внаслідок самовільного видобування підземної води, без наявності дозволу на спеціальне водокористування, визначені Держаною екологічною інспекцією в Чернівецькій області згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 за № 389 (z0767-09) , становлять 32 568 грн. Згідно пункту 9.1. даної Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, яка затверджена наказом Мінприроди України від 20.07.2009р. №389, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за №767/16783 (z0767-09) , передбачено розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).
Розрахунок збитків міститься в листі Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області №87/3021 від 04.10.2011 р. (а.с.20). Хоча в даному листі зазначено протягом листопада 2009 року -2010 року державі збитків при самовільному, без наявності дозволу на спеціальне водокористування заборі та використання 690 куб.м. підземної води становить 32568 грн. Однак вищезазначена методика передбачає єдину формулу (23) для розрахунку збитків обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води). В даному випадку застосована належна формула із необхідними вихідними даними (690 куб.м.), відповідно сума збитків визначена правильно.
У відзиві відповідач посилається також на те, що Державна екологічна інспекція у Чернівецькій області не уповноважена нараховувати збитки за незаконне використання надр, оскільки ці повноваження надані Державній службі геології та надр, яка здійснює контроль за використанням надр. Проте, в даному випадку ведеться мова про використаннямінеральної води без наявності спеціального дозволу (ліцензії). Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України №454/2011 від 13.04.2011р. (454/2011) , Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону та раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; наявності та дотримання умов виданих дозволів та ін. Згідно наведеного Положення, Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право: розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства; виступати позивачем в судах. Відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, ця Методика застосовується державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в тому числі для обчислення розміру збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/абоспеціального дозволу на користування надрами (підземні води).
Як вбачається зі ст. 37 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" при здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Прокурором м. Чернівці пред'явлена дана позовна заява в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області, яка відповідно до ст.ст. 20, 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" є спеціально уповноваженим державним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, що здійснює державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, в тому числі, контроль за використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод.
Стосовно посилань відповідача щодо пропущення строку позовної давності, то дані доводи відповідача є безпідставними, враховуючи те, що відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України встановлено загальний строк позовної давності у 3 роки, який був дотриманий прокуратурою міста Чернівці при подачі позовної заяви (подана позовна заява 24.07.2012 р.) про стягнення збитків, заподіяних товариством з обмеженою відповідальністю "Буденецький завод мінеральних вод" внаслідок незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення - мінеральної води без наявності ліцензії на користування надрами у період з листопада 2009 року по лютий 2011 року.
Таким чином у судовому засіданні з достовірністю встановлено наявність з боку відповідача порушень норм вищевказаного законодавства України. Крім того, в процесі розгляду справи від відповідача не надійшло жодних доказів, які б повністю чи частково спростовували заявлені до нього позовні вимоги. Доказів погашення збитків відповідач не надав, інших дій, в межах передбачених Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) прав, якими наділена сторона, відповідачем не вчинено. За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Посилання відповідача на те, що перерахування коштів (суми збитків) на рахунок Держекоінспекції у Чернівецькій області є безпідставними, оскільки, як зазначено в позовній заяві прокурора міста Чернівці, відповідно до п.7 ч.2 ст. 69 Бюджетного кодексу України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності підлягають для зарахування до спеціальних фондів Державного та місцевих (сільського, селищного, міського) бюджетів. Відповідно, в позовній заяві зазначено відкрий Головним управлінням державного казначейства України у Чернівецькій області розподільчий рахунок для зарахування до бюджету "Грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності".
У зв'язку із задоволенням позову судові витрати належить стягнути із відповідача у доход Державного бюджету України в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Буденецький завод мінеральних вод" (59030, Чернівецька область, Сторожинецький район, с.Буденець, код ЄДРПОУ 05510817) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернівецькій області (58003, м.Чернівці, вул.Шевченка,71а код ЄДРПОУ 37978189) збитки в сумі 32568 грн., що підлягають зарахуванню на спеціальний рахунок для зарахування коштів, що розподіляються між Державним та місцевим бюджетами: р/р - 33118331700232 Буденецька с/р Сторожинецького району Чернівецької області, МФО - 856135 УДКСУ у Сторожинецькому районі, ОКПО - 37835756, код платежу - 24062100.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Буденецький завод мінеральних вод" (59030, Чернівецька область, Сторожинецький район, с.Буденець, код ЄДРПОУ 05510817) у доход Державного бюджету України - 1720,50 грн. судового збору зарахувавши зазначені суми за кодом 03500074 пункт 4.4. УДКСУ у м.Чернівцях 22030001, код 37978173 р/р 31210206783002, ГУДКСУ у Чернівецькій області МФО 856135 (стягувач -Державна податкова інспекція у Сторожинецькому районі Чернівецької області).
4. З набранням судовим рішенням законної сили видати накази.
За згодою представника позивача в судовому засіданні 12.03.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 18.03.2013 року.
Суддя
І.В. Марущак