За позовом Публічного акціонерного товариства "ЕВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод", м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до відповідача-1 Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс", м.Донецьк

про стягнення збитків у розмірі 9489 грн. 61коп.

Суддя Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання-помічнику судді Козачок К.О.

Представники:

Від позивача - Березуцька В.Д. - пров.ю/к, довіреність №67-02 від 10.01.2013р.

Від відповідача-1 - Шляєв І.В. - пров.ю/к, довіреність №81 від 01.01.2013р.

Від відповідача-2 - Гнилицька К.Ю. - представник, довіреність №б/н від 03.01.2013р.

СУТЬ СПОРУ:

ПАТ "ЕВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод" звернулося у лютому 2013 року із позовом до відповідача-1 - ДП "Придніпровська залізниця" та відповідача-2 - ТОВ "Енергоімпекс", в якому просить господарський суд стягнути з належного відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 9489,61 грн. вартості нестачі вантажу. Вказує, що по прибутті на станцію Нижньодніпровський-Вузол Придніпровської залізниці у напіввагоні №63675631 було виявлено недостачу вантажу 9690кг, про що був складений комерційний акт АА № 047200/828/100 від 25.11.2012р. Обґрунтовує свої вимоги ст.ст. 110, 113, 114, 129 Статуту залізниць України (457-98-п) .

ДП "Придніпровська залізниця" вважає, що відповідальність за нестачу вантажу повинна бути покладена на відправника, який не відмовився від навантаження в технічно несправний вагон відкритого типу, що призвело до втрати вантажу на шляху прямування.

ТОВ "Енергоімпекс" вважає, що відповідальність за втрату вантажу на шляху прямування та відповідно відшкодування його вартості вантажоотримувачу має бути покладено на перевізника, тобто на ДП "Придніпровська залізниця".

В судовому засіданні 28.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

У листопаді 2012 року, на виконання умов договору № ДЗЛ-01/12-48р/42 від 20.01.2012р., укладеного між Позивачем - Публічним акціонерним товариством "ЕВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс", зі станції Кривий Торец Донецької залізниці на станцію призначення Правда Придніпровської залізниці за залізничними накладними № 49307879 від 20.11.2012р. та №49333701 від 21.11.2012р. у напіввагоні №63675631 на адресу Позивача надійшов вантаж - вугільний концентрат, перевезення якого здійснював Відповідач-1 - Державне підприємство "Придніпровська залізниця".

Зазначений вантаж прибув 27.11.2012р. у пункт призначення разом з комерційним актом АА №47200/828/100 від 25.11.2012р., який складено на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці по факту недостачі вантажу, тобто виявлено, що фактична маса вантажу менш ніж за документом на 9 690 кг. А також встановлено, що напіввагон №63675631 вантажопід"ємністю 69 тн., який прибув на ст. Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці з поїздом №3013 - технічно несправний. За документом: навантаження нижче бортів 10-15 см, вантаж маркований вапном, у вагоні наявні воронкові поглиблення: по ходу поїзда над 1-3 люками довжиною - 4,5 м, по ширині вагону, глибиною - до дна вагону, зліва по ходу поїзда над 5 люком довжиною - 0,8 м, шириною 0,8 м, глибиною - 0,4 м. В місці поглиблення маркування порушене.

Також, фахівцями Державного підприємством "Придніпровська залізниця" складено акт про технічний стан вагону №791, де зазначено, що вагон технічно несправний по запору люка, зазори з лівого боку між кришками 1, 2, 3, 5 люків, з правого боку між кришками 2, 3 люків та поперечними балками вагону довжиною по 500 мм, шириною по 50-70 мм. Несправність виникла в процесі експлуатації. Втрата вантажу можлива. Вантажовідправник до навантаження зазори бачити міг, але заходів щодо їх ущільнення не вжив. З метою запобігання подальшої втрати вантажу зазори ущільнили на станції за допомогою дошки та дрантя.

Вартість однієї тони вантажу вугільного концентрату марки Г 0-100 була визначена постачальником цього вантажу - ТОВ "Енергоімпекс" у специфікації № б/н від 01.11.2012р. до договору № ДЗЛ-01/12-48р/42, рахунку-фактурі № СФ-161531 від 22.11.2012р. та акті приймання-передачі А-161531 від 22.11.2012р. до цього договору у розмірі 781,00 грн. без ПДВ.

Докази сплати зазначених рахунків долучені Позивачем до матеріалів судової справи.

За розрахунком Позивача, виконаним згідно п. 27 Правил видачі вантажів, з урахуванням норми недостачі - 1 % маси, виявлена нестача вантажу у вагоні складає 9690 кг, а загальна вартість втраченого вантажу, виходячи з вартості вантажу з врахуванням скидок-приплат без ПДВ 816,10 грн./1 тону, становить 9489,61 грн. (з урахуванням ПДВ).

Отже, отримавши продукцію з недостачею, Позивач поніс збитки на загальну суму 9489,61 грн. виражені у його витратах у розмірі оплаченої, але не отриманої у повному обсязі продукції.

Доказів відшкодування Позивачеві зазначеної недостачі продукції Відповідачами на час розгляду справи суду не надано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України (457-98-п) , який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98р. № 457 (457-98-п) та визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

За змістом ст. ст. 110, 113, 114 Статуту залізниць України (457-98-п) та ст. ст. 306, 314, 315 Господарського кодексу України, залізниця несе відповідальність за схоронність вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу і, як перевізник, відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних причин.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що перевезення вантажу здійснювалося у відкритому рухомому складі у несправному вагоні № 63675631 із додержанням вимог п. 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу. При відвантаженні кам'яного вугілля його маса була визначена відправником шляхом зважування на електронних вагах та прийнята залізницею до перевезення без зауважень.

У відповідності до ст. ст. 110, 129 Статуту залізниць України (457-98-п) , залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, посвідчуються комерційним актом.

За змістом ст.31 Статуту залізниць України (457-98-п) та пунктів 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів. У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу.

Як свідчать обставини, наведені у залізничних накладних № 49307879 від 20.11.2012р. та № 49333701 від 21.11.2012р., а також комерційному акті від 25.11.2012р. АА № 047200/828/100, визначення маси вантажу у несправному вагоні № 63675631, як і навантаження здійснювалося засобами відправника, в той час як під час перевезення спірного вантажу були виявлені ознаки його часткової втрати.

Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. від №04-5/225 (v_225600-08) "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" у п. 3.9 звертають увагу на те, що відповідно до статті 31 Статуту (457-98-п) залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. У випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю.

Як видно із встановлених судом обставин, Відповідач-2 здійснив навантаження у несправний за своїм технічним станом вагон. При цьому Відповідач-2 не відмовився від використання вказаного вагону, хоча зазначені несправності не відносяться до несправностей рухомого складу, а свідчать про непридатність використання вказаного вагону саме у комерційному відношенні, які міг бачити відправник. За таких обставин вина за втрату частини вантажу на шляху його перевезення має бути повністю покладена на Відповідача-2, який у даному випадку є належним відповідачем за позовом про відшкодування вартості нестачі зазначеного вантажу.

Згідно ст. 115 Статуту залізниць України (457-98-п) , вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Вартість вантажів, які належать громадянам і вартість яких не було оголошено під час відправлення, визначається за цінами, що діють у тому місці і на той час, де і коли здійснюється відшкодування збитків.

На підставі викладеного, дослідивши матеріали судової справи суд дійшов висновку, що вантажовідправником - Відповідачем-2 не було виконано належним чином свого обов'язку із забезпечення схоронності вантажу, внаслідок чого Позивачу, як вантажоодержувачу, була спричинена фактична шкода від втрати частини зазначеного вантажу, тому позовні вимоги Позивача до Відповідача-2 про примусове стягнення грошових коштів в сумі 9489,61 грн. на відшкодування збитків у розмірі вартості недостачі вантажу - є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

В позовних вимогах Позивача до Відповідача-1 слід відмовити повністю, як необґрунтованих.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача-2, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32- 34, 36, 43- 44, 49, 82- 85, 115- 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ЕВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" на користь Публічного акціонерного товариства "ЕВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод" суму 9489 грн. 61 коп. збитків, 1720 грн. 50коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "ЕВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод" до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" відмовити.

рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 05.03.2013р. І.М. Подобєд