5010/238/2012-16/12 Про звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці, та про зустрічні вимоги щодо визнання договору іпотеки недійсним - 28.02.2013 Прийняття

Публічне акціонерне товариства "Кредобанк" звернулось з позовом до закритого акціонерного товариства "Калуський машинобудівний завод" про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №62/2007 від 06.12.2007 в сумі 6949201,97грн., з яких 4498348,07грн. - заборгованість по кредиту, 1034053грн. - по відсотках, 300грн. - комісії, 576153,26грн. - пеня за прострочення платежів за кредитом та процентах, 840347,65грн. - збитки, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 06.12.2007, а саме нерухоме майно - майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м.Калуш, вул.Долинська (вул.Маркса), 88, зі способом реалізації - шляхом продажу на публічних (прилюдних) торгах і початковою ціною продажу - 9122000грн.

Ухвалою суду від 20.03.2012 (а.с.74-75 т.І) до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено виробничо-комерційну фірму "Булат", Бочкура Олега Васильовича, Ананєвича Ярослава Володимировича, Медвідь Петра Васильовича, Мендик Івана Тарасовича.

Ухвалою суду від 03.04.2012 (а.с.117-118 т.І) в якості іншого відповідача за первісним позовом було залучено закрите акціонерне товариство "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод".

Відповідно до статуту, зареєстрованого 13.09.2011 (а.с.31-32 т.П), та згідно виписки з ЄДРЮОФОП серії ААБ №171870 від 14.09.2011 (а.с.109 т.І) закрите акціонерне товариство "Калуський машинобудівний завод" було перейменоване на приватне акціонерне товариство "Калуський машинобудівний завод". Найменування закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" було змінено на приватне акціонерне товариство "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод", що підтверджується випискою з ЄДРЮОФОП серії ААБ №171864 від 13.09.2011 (а.с.108 т.І).

Приватним акціонерним товариством "Калуський машинобудівний завод" подано зустрічну позовну заяву до публічного акціонерного товариства "Кредобанк", приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" про визнання недійсним договору іпотеки від 06.12.2007 (а.с.77-81 т.І), що була прийнята до спільного розгляду з первісним позовом згідно ухвали суд від 03.04.2012 (а.с.117-118 т.І).

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.05.2012 (а.с.161-166 т.П), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2012 (а.с.41-48 т.Ш) у задоволенні первісного позову було відмовлено, зустрічний позов задоволено - визнано недійсним договір іпотеки від 06.12.2007.

Постановою Вищого господарського суду від 18.12.2012 (а.с.162-166 т.Ш) рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.05.2012 та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2012 скасовано, справу передано на новий розгляд.

Справа прийнята до нового розгляду згідно ухвали суду від 21.01.2013 (а.с.2-3 т.ІУ).

При новому розгляді справи згідно ухвали суду від 05.02.2013 (а.с.52-53 т.ІУ) здійснено заміну приватного акціонерного товариства "Калуський машинобудівний завод2 правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод" приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" .

Позовні вимоги по первісному позову мотивовані тим, що між ВАТ "Кредобанк", правонаступником якого є ПАТ "Кредобанк", та ЗАТ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод", як позичальником, був укладений договір кредитної лінії №62/2007 від 06.12.2007 з лімітом кредитування в розмірі 4500000грн., терміном повернення - до 04.12.2009. Посилається на те, що банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі, що підтверджується випискою по позичковому рахунку №2063602013027, а позичальник не виконав договірних зобов'язань, внаслідок чого станом на 22.02.2012 заборгованість по поверненню кредиту становить 4498348,07грн. Зазначає, що в порушення умов п.4.1.3. кредитного договору позичальник за період з 01.12.2008 по 03.12.2009 не сплачував відсотки за користування кредитом, і заборгованість по відсотках становить 1034053 грн. Також вказує на наявність заборгованості по сплаті щомісячної комісії за управленням кредитом за грудень 2009р. в розмірі 300грн. Відповідно до умов п.7.1. кредитного договору нарахував пеню за прострочення повернення кредиту та сплаті процентів в сумі 576153,26грн., з яких 468765,36грн. - пеня за несвоєчасне повернення по кредиту, 107387,90грн. - за прострочення сплати відсотків. Враховуючи те, що в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором був укладений договір іпотеки від 06.12.2007, за яким ЗАТ "Калуський машинобудівний завод", як заставодавець, передав в іпотеку нерухоме майно - майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, м.Калуш, вул.Долинська (вул.Маркса), 88, просить в погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на публічних (прилюдних) торгах з початковою ціною продажу 9122000грн. Відмічає, що згідно ст. 35 Закону України "Про іпотеку" та п.5.2. договору іпотеки направляв заставодавцю попередження №02-35/89 від 13.01.2010, яке отримано останнім 20.01.2010. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610- 612, 623, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 224, 225 ГК України, ст.ст. 11, 12, 33, 39 Закону України "Про іпотеку".

Відповідач ТзОВ "Калуський машинобудівний завод" первісний позов не визнав з підстав подання зустрічного позову. Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що при укладанні договору іпотеки мало місце порушення вимог, встановлених ч.1, ч.2, ч.3 ст. 203 ЦК України, у зв'язку з чим він підлягає визнанню недійсним на підставі ч.1,ч.3 ст. 215 ЦК України. Вважає, що генеральний директор ЗАТ "Калуський машинобудівний завод" з огляду на положення п.15.4, п.15.6, п.14.1, п.14.7, п.9.1.2. статуту товариства не мав належних повноважень укладати оскаржуваний договір іпотеки у зв'язку з відсутністю належним чином оформленого та дійсного рішення наглядової ради ЗАТ "Калуський машинобудівний завод" у її правомочному складі.

Позивач зустрічний позов не визнав, вважає, що оскаржуваний договір укладений з дотриманням вимог чинного законодавства.

ТзОВ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" у письмових поясненнях від 20.02.2013 (а.с.65-67 т.ІУ) заперечив щодо позовних вимог по первісному позову в частині стягнення збитків внаслідок їх недоведеності та в частині стягнення пені внаслідок пропуску строку позовної давності. По зустрічному позову - у відзиві від 23.05.2012 (а.с.3 т.П) вказав на відсутність документів, які підтверджують правомочність наглядової ради.

Представник третьої особи - виробничо-комерційної фірми "Булат" при розгляді справи підтримав позицію позивача.

Інші учасники судового процесу в судові засідання не з'являлись, пояснень з приводу позовних вимог не надавали. Про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з урахуванням вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України від 18.12.2012, які згідно ст. 111-12 ГПК України є обов'язковими при новому розгляді справи, суд встановив наступне.

Між ВАТ "Кредобанк", як позикодавцем, та ЗАТ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод", як позичальником, було укладено договір кредитної лінії №62/2007 06.12.2007 (а.с.26-29 т.І) - надалі "кредитний договір" - з максимальним лімітом заборгованості за кредитною лінією - 4500000, 00 грн., відсотковою ставкою - 18%, строком кредитної лінії - до 04.12.2009.

Відповідно до п.1.2. статуту позивача (а.с.55-56 т.І) зі змінами, зареєстрованими 22.07.2010, публічне акціонерне товариство "Кредобанк" є правонаступником всіх прав та обов'язків відкритого акціонерного товариства "Кредобанк".

Як було зазначено вище, ТзОВ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" є правонаступником ЗАТ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод".

До кредитного договору вносились зміни згідно додаткового договору №1 від 23.02.2009 (а.с.29 т.І), №2 від 03.03.2009 (а.с.30 т.І), №3 від 07.10.2009 (а.с.31 т.І).

Відповідно до п.1 кредитного договору банк зобов'язується відкрити позичальнику кредитну лінію, в межах якої надавати йому кредити у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредити і сплатити проценти за користування ними, а також інші платежі, передбачені цим договором.

В п.5.1 кредитного договору визначено порядок щомісячного повернення кредиту частинами, починаючи з 06.01.2009 до 04.12.2009.

Згідно п.4.3. кредитного договору позичальник сплачує проценти щомісяця, не пізніше останнього банківського дня місяця, за який нараховані проценти.

В п.2.1.4. та п.2.1.5. кредитного договору передбачено підвищення процентної ставки на 2% без додаткового погодження сторонами за невиконання умов кредитного договору щодо щомісячного проведення не менше 99% грошових оборотів по поточних рахунках банку (п.9.3.6.кредитного договору) - з 1-го числа 2-го місяця після аналізованого періоду та за невиконанням вимог щодо страхування предмету забезпечення зобов'язань за цим договором - з 1-го числа наступного місяця, в якому закінчився строк дії договорів страхування.

За умовами п.4.6. кредитного договору у разі зміни законодавства щодо здійснення кредитування, облікової ставки НБУ, інших економічних умов, що впливають на ціну кредитних коштів, зміна процентної ставки відбувається банком самостійно, при умові, що таке збільшення відбувається не більше ніж 5% річних і така зміна відбувається не частіше, ніж 1 раз в півріччя. Таке збільшення вважається зробленим за згодою позичальника і додаткової згоди на це позичальника не потрібно. Про таку зміну процентної ставки банк у письмовій формі повідомляє позичальника за 10 календарних днів до її введення в силу. Додатковим договором №2 від 03.03.2009 в п.4.6. кредитного договору були внесені зміни, якими визначено підстави та порядок внесення змін процентної ставки і визначено, що така зміна відбувається за письмовою згодою сторін.

Зміна відсоткової ставки відбувалась згідно повідомлення позивача №17-35/942 (а.с.49 т.І, а.с.95 т.ІУ) з 26.05.2008 - 20,5 % річних, згідно повідомлення позивача №17-35/2381 (а.с.50 т.І, а.с.96 т.ІУ) з 01.12.2008 - 24,5% річних.

За умовами п.4.1.3. кредитного договору позичальник сплачує банку за управління кредитною лінією щомісячно 300грн. до останнього банківського дня календарного місяця.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України). Аналогічні положення містяться в ст.ст. 173, 175, 193 ГК України.

За приписами ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом )ст. 612 ЦК України).

Позивач договірні зобов'язання щодо надання кредитних коштів виконав належним чином, що підтверджується випискою по особовому рахунку (а.с.35-48 т.І), меморіальними ордерами, документами, на підставі яких здійснювались відповідні платежі (а.с.98-151т.ІУ, а.с.1-а.с.152 т.У, а.с.1-75 т.УІ).

Позичальник зобов'язань по поверненню кредиту не виконував і станом на 22.02.2012 заборгованість становить 4498348,07грн. Дані щодо повернення кредиту підтверджуються випискою по особовим рахункам (а.с.25-36 т.ІУ).

З розрахунку заборгованості по відсотках (а.с.54 т.І, а.с.14 т.ІУ, а.с.83-84 т.УІ), які підтверджуються випискою по особовим рахункам (а.с.25-36 т.ІУ), вбачається, що позичальник з 01.11.2008 відсотки сплачував не в повному розмірі, а з 01.03.2009 по 04.12.2009 не сплачував взагалі, і станом на 22.02.2012 заборгованість по відсотках становить 1034053грн.

Відсутні докази сплати комісії за грудень 2009р. в розмірі 300грн.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Згідно з ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання є пенею (ст. 549 ЦК України). Відповідні положення містяться в ст. 230- 232 ГК України. В ч.6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В п.7.1 кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, в тому числі повернення кредиту, оплати процентів, комісій, позичальник на вимогу банку сплачує йому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки платежів.

Згідно розрахунку (а.с.54 т.І, а.с.14 т.ІУ) позивачем нарахована пеня за період з 04.12.2009 по 04.06.2010 за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 468765,36грн., за несвоєчасну сплату відсотків - 107387,90грн.

ТзОВ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" подана заява про застосування позовної давності (а.с.68 т.ІУ). Позивач заперечує пропуск строку позовної давності по вимозі про стягнення пені, посилаючись на положення ст. 258 ЦК України та умови п.7.1. кредитного договору.

Як передбачено ч.2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. За приписами ч.1 ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін; договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. В п.7.7. кредитного договору визначено, що строк позовної давності для стягнення неустойки прирівнюється до строку позовної давності, встановленої законом для основної вимоги. Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки. Оскільки позовна заява подана 29.02.2012 за вх.№554, то слід вважати, що строк позовної давності по вимозі про стягнення пені, нарахованої за період з 04.12.2009 по 04.06.2010, не пропущений. При цьому відповідно до ст. 232 ГК України та умов п.7.1. кредитного договору нарахування пені позивач має право здійснювати за весь час прострочення.

За приписами п.4 ч.1 ст. 611 ЦК України одним із правових наслідків порушення зобов'язання є відшкодування збитків. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч.2 ст. 22 ЦК України). Аналогічні положення містяться в ст. 224, ст. 225 ГК України. Відповідно до ч.3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. В ч.5 ст. 225 ГК України визначено, що сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом. Позивач визначену суму збитків обґрунтовує положеннями п.7.5. кредитного договору, де передбачено відшкодування збитків, крім сплати пені, шляхом розрахунку упущеної вигоди, виходячи із суми прострочення та процентної ставки, передбаченої п.2.1. кредитного договору, збільшеної в півтора рази. Розрахунок збитків (а.с.54 т.І, а.с.14 т.ІУ) здійснений за період з 04.12.2009 по 04.06.2009 із застосуванням відсоткової ставки 36,75% і визначений в сумі 840347,65грн.

В забезпечення виконання зобов'язань ЗАТ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" за кредитним договором між ВАТ "Кредобанк", як іпотекодержателем, ЗАТ "Калуський машинобудівний завод", як іпотекодавцем, та ЗАТ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод", як позичальником, було укладено договір іпотеки від 06.12.2007, посвідчений приватним нотаріусом Калуського нотаріального округу Тихан О.М., зареєстрований в реєстрі за реєстровим № Д-1967 (а.с.32-34, а.с.83-85 т.І) - надалі "договір іпотеки". Відповідно до п.1.3. договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Долинська, буд.88. Заставна вартість предмета іпотеки визначена в п.1.5. договору іпотеки в розмірі 9122000 грн.

Як було зазначено вище, правонаступником ЗАТ "Калуський машинобудівний завод" є ТзОВ "Калуський машинобудівний завод".

В договорі іпотеки вказано, що від імені ЗАТ "Калуський машинобудівний завод" діє генеральний директор Стус Ярослав Михайлович на підставі статуту ЗАТ "Калуський машинобудівний завод" (нова редакція), державну реєстрацію змін до установчих документів проведено державним реєстратор виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Струтинським В.О. 22.12.2006, номер запису 11191050003000157, протоколу №03 засідання наглядової ради ЗАТ "Калуський машинобудівний завод" від 27.08.2007, протоколу №07-05 засідання наглядової ради ЗАТ "Калуський машинобудівний завод" від 27.11.2007, наказу №44/к від 28.08.2007.

На момент укладення спірного договору іпотеки діяли положення Статуту ЗАТ "Калуський машинобудівний завод" в редакції, зареєстрованій 22.12.2006 (а.с.86-103 т.І, а.с.4-16 т.П) - надалі "статут".

Відповідно до п.14.2 статуту наглядова рада обирається з числа акціонерів або уповноважених акціонерами осіб загальними зборами акціонерів строком на 5 років у кількості не менше 3 осіб, які можуть переобиратись необмежену кількість разів. В п/п "м" п.14.7 статуту до компетенції наглядової ради належало, зокрема, надання згоди на укладення від імені товариства угод стосовно нерухомого майна та застави, в яких товариство виступає заставодавцем чи майновим поручителем.

В п.14.12 статуту передбачено, що для ведення протоколів та оформлення інших документів голова наглядової ради призначає постійного секретаря; протоколи засідань підписує голова та члени наглядової ради. Наглядова рада у своїй діяльності керується статутом та чинним законодавством України (п.14.13 статуту).

Зі змісту протоколу №1 загальних зборів акціонерів ЗАТ "Калуський машинобудівний завод" від 27.08.2007 (а.с.104-107 т.І) вбачається, що на загальних зборах акціонерів були присутні уповноважені особи акціонера - ЗАТ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод", яке у сукупності володіє 100,00% акцій (сумарною кількістю голосів: 1 138 131 200). Відповідно, за рішенням загальних зборів акціонерів, оформленим протоколом №1 від 27.08.2007, до складу наглядової ради ЗАТ "Калуський машинобудівний завод" було обрано ЗАТ "Торговий дім "Калуськнй машинобудівний завод", інтереси якого на той період часу за дорученням представляли: Левітан Андрій Володимирович, який був обраний головою наглядової ради, Ярмолюк Григорій Олександрович та Ванчак Роман Орестович, які були обрані членами наглядової ради.

27.11.2007 було проведено засідання наглядової ради ЗАТ "Калуський машинобудівний завод" (протокол №07-05 - а.с.20-21 т.П) з приводу надання згоди щодо передачі в заставу об'єктів нерухомості товариства у якості забезпечення по кредиту ЗАТ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод", яким було вирішено:

- виступити майновим поручителем ЗАТ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" та надати згоду на передачу в заставу ВАТ "Кредобанк2 майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська обл., м. Калуш, вул. Долинська, буд.88 за залишковою балансовою вартістю 4 536 083,10 грн.,

- уповноважити генерального директора ЗАТ "Калуський машинобудівний завод" Стуса Ярослава Михайловича на укладення та підписання із ВАТ "Кредобанк" договору іпотеки.

Згідно п.1 ст. 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів.

Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів (п.2 ст. 65 ГК України).

Відповідно до ст. 160 ЦК України в акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства.

В ст. 46 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що з числа акціонерів може створюватися наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність виконавчого органу.

Як зазначено в роз'ясненнях Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України "Щодо створення наглядової ради акціонерного товариства з числа акціонерів у разі, якщо акціонером є юридична особа" від 03.07.2007 №10 (va010312-07) , юридична особа - акціонер може брати участь у роботі спостережної (наглядової) ради акціонерного товариства через своїх уповноважених представників, повноваження яких мають бути підтверджені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі регулюються нормами інституту представництва, прописаними Цивільним кодексом (435-15) .

Виходячи зі змісту ч.3 ст. 237 ЦК України, представництво юридичної особи виникає на підставі договору, закону або акта органу юридичної особи.

Статтею 41 Закону України "Про господарські товариства" регламентовано, що передача акціонером своїх повноважень іншій особі здійснюється відповідно до законодавства. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах акціонерів може бути посвідчена реєстратором або правлінням акціонерного товариства.

Крім того, ч.2 ст. 244 ЦК України передбачено, що представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

Ч.3 ст. 244, ст. 245 ЦК України встановлено основні вимоги до оформлення довіреності та наведено визначення довіреності, а сам: довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватися реєстратором, депозитарієм, зберігачем, нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, чи в іншому порядку, передбаченому законодавством.

В ст. 246 ЦК України вказано, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Виходячи з цього, юридична особа, обрана як акціонер до складу ради акціонерного товариства (спостережної ради), може брати участь у роботі спостережної ради через свого уповноваженого представника (представників). Визначення кола осіб, що можуть представляти інтереси юридичної особи, а також надання їм таких повноважень має здійснюватися з дотриманням вимог чинного законодавства. Виходячи із положень інституту представництва, а саме ст.ст. 244- 246 ЦК України, юридичною особою на представництво її інтересів має бути видана довіреність особі, яка діє в інтересах цією юридичної особи.

Таким чином, генеральний директор ЗАТ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" - Левітан Андрій Володимирович, який був обраний головою наглядової ради ЗАТ "Калуський машинобудівний завод", який відповідно до п.5 п/п 15.1. статуту ЗАТ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" (в редакції від 20.12.2006, що діяла на момент укладення спірного договору іпотеки) є виконавчим органом, який здійснює керівництво поточною діяльністю товариства та має право діяти без доручення від імені юридичної особи Аналогічне положення закріплене і в ст. 48 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції станом на час укладення спірного договору іпотеки), а саме голова правління, як керівник акціонерного товариства, має право без довіреності здійснювати дії від імені товариства. В розумінні положень ч.3 ст. 237 ЦК України представництво інтересів юридичної особи - ЗАТ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" Левітаном А.В., як акціонера, у засіданні наглядової ради ЗАТ "Калуський машинобудівний завод" окремої довіреності не потребувало, оскільки таке представництво здійснювалося відповідно до закону та на підставі акту органу юридичної особи, а саме статуту, затвердженому зборами акціонерів ЗАТ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод".

Однак, Ярмолюк Григорій Олександрович та Ванчак Роман Орестович, які брали участь у засідання наглядової ради 27.11.2007, не мали довіреностей, тобто взагалі не мали повноважень діяти в інтересах юридичної особи ЗАТ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод", а саме брати участі у засіданні наглядової ради ЗАТ "Калуський машинобудівний завод". З листа ПрАТ "Калуський машинобудівний завод" від 14.11.2011 (а.с.54 т.П) вбачається, що на підприємстві немає жодних довіреностей, ані копій, ані відомостей про те, що такі довіреності були видані особам, які були визначені представниками акціонера ЗАТ "Калуський машинобудівний завод" - акціонера-члена наглядової ради товариства.

В п.35 постанови пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008 (v0013700-08) вказано, що при вирішенні спорів, пов'язаних з порядком скликання і роботи наглядової ради товариства, визначенням правомочності її засідання, необхідно застосовувати положення установчих документів товариства. У випадку їх неврегульованості в установчих документах застосовується аналогія закону в частині норм, що регулюють відповідні питання скликання та проведення загальних зборів товариства (обов'язковість повідомлення усіх членів наглядової ради про проведення засідання, надання інформації з питань порядку денного, правомочність, порядок прийняття рішення). Така ж думка Верховного суду України викладена у листі Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) від 01.08.2007.

Статтею 98 ЦК України встановлено можливість оскарження учасником товариства рішень загальних зборів товариства. Так само, учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради (члени виконавчого органу товариства тощо), можуть оскаржити таке рішення до суду, оскільки наглядова рада товариства є його органом управління, що приймає обов'язкові для виконання рішення. Це відповідає ст. 55 Конституції України, відповідно до якої рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом подання позову про визнання його недійсним, якщо рішення не відповідає вимогам законодавства.

У тому ж листі Верховного Суду України від 01.08.2007 "Практика розгляду корпоративних спорів" вказано, що збори, проведені за відсутності кворуму, є неправомочними в силу імперативної норми закону (ст.ст. 41, 60 Закону "Про господарські товариства"). Відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання прийнятих загальними зборами рішень недійсними. Дана позиція Верховного суду України щодо питання проведення, правомочності та порядку прийняття рішення наглядовою радою акціонерного товариства підтверджує твердження щодо неправомочності засідання наглядової ради ЗАТ "Калуський машинобудівний завод" від 27.11.2007.

В постанові пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 (v0013700-08) (п.п.18, 25) вказано, що відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними. У п.26 даної постанови зазначено, що акціонери можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Довіреності акціонерів повинні відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством, зокрема необхідно дотримуватися норми частини третьої статті 247 ЦК, згідно з якою довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.

В п.п.4,5 постанови пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06.11.2009р. (v0009700-09) передбачено обов'язок суду дати оцінку доводам позивача навіть при відсутності судового рішення про встановлення нікчемності правочину, якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що засідання наглядової ради ЗАТ "Калуський машинобудівний завод" з приводу надання згоди щодо надання в заставу об'єктів нерухомості товариства у якості забезпечення по кредиту ЗАТ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" від 27.11.2007 слід вважати таким, що не відбулося, оскільки з трьох осіб, що мають бути присутні на засіданні наглядової ради, мав право приймати рішення від імені юридичної особи, тільки одна особа - представник, а саме генеральний директор - Левітан А.В. Проведене засідання наглядової ради ЗАТ "Калуський машинобудівний завод" від 27.11.2007 було неправомочним приймати будь-які рішення від імені юридичної особи ЗАТ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" внаслідок відсутності необхідного кворуму. Відповідно, саме рішення наглядової ради ЗАТ "Калуський машинобудівний завод" з приводу надання згоди щодо передачу в заставу об'єктів нерухомості товариства у якості забезпечення по кредиту ЗАТ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" від 27.11.2007 є недійсним.

Щодо заперечень позивача про нотаріальне посвідчення оскаржуваного договору слід зазначити наступне. Нотаріуси відповідно до ст. 7 Закону України "Про нотаріат", п.6 Інструкції про порядок вчинений нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 N 20/5 (z0283-04) (у редакції, яка діяла на момент укладання спірного договору іпотеки) у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим; наказами Міністерства юстиції України; нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

У абз.4 п.14 вказаної Інструкції зазначено, що нотаріус при посвідченні правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участю уповноваженого представника встановлює його особу відповідно до вимог ст. 43 Закону України "Про нотаріат", а також перевіряє обсяг його повноважень. Нотаріусу подається довіреність або інший документ, що надає повноваження представникові.

Крім того, п.41 даної Інструкції передбачено обов'язок нотаріуса ознайомитися з установчими документами юридичної особи і перевірити, чи відповідає нотаріальна дія, яка вчиняється, обсягу її цивільної правоздатності та дієздатності, а також нотаріус має право витребувати від юридичної особи, державного реєстратора, органів державної податкової служби, інших органів, установ та фізичних осіб додаткові відомості або документи у разі наявності сумнівів щодо поданих документів.

П.42 цієї Інструкції передбачає обов'язок нотаріуса встановлювати особу представника юридичної особи та перевіряти обсяг її повноважень при посвідченні правочинів, вчиненні інших нотаріальних дій за участю уповноваженого представника юридичної особи. Особа представник має подати нотаріусу довіреність або інший документ, що надає повноваження представникові, а нотаріус повинен упевнитись у тому, що особа, яка є уповноваженим представником юридичної особи, має весь необхідний обсяг повноважень для вчинення дії від імені особи, в інтересах якої вона діє, а тому має перевірити та упевнитись, що документ, на підставі якого виникає представництво юридичної особи відповідає вимогам діючого законодавства України і є дійсним. У разі наявності сумнівів щодо уповноваженого представника, а також його цивільної дієздатності та правоздатності нотаріус має право зробити запит до відповідної фізичної чи юридичної особи.

Також п.22 Інструкції містить імперативну норму про те, що нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства. Як вбачається з матеріалів справи, протокол №07-05 від 06.12.2007 не відповідав вимогам чинного на той час законодавства України щодо документів такого виду, у зв'язку з чим нотаріус мав відмовити у вчиненні нотаріальної дії або витребувати додаткові документи для встановлення правомочності повноважень осіб, вказаних у протоколі № 07-05 від 06.12.2007.

Внаслідок неправомочності рішення наглядової ради ЗАТ "Калуський машинобудівний завод" про надання в заставу об'єктів нерухомості товариства оскаржуваний договір іпотеки був укладений генеральним директором з перевищенням повноважень, передбачених статутом товариства.

Відповідно до ч.3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Згідно з ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Доказів того, що договір іпотеки був схвалений повноважною наглядовою радою товариства чи загальними зборами, як вищим органом управління товариством, сторонами не надано. Доказами схвалення оскаржуваного правочину не можуть вважатись ти чи інші дії, які вчинялись одноособово генеральним директором товариства, зокрема, підписання актів перевірки наявності, кількості стану та умов збереження майна, переданого в заставу (а.с.122-132 т.П), укладення договору добровільного страхування.

ПАТ "Кредобанк" було подано заяву про застосування позовної давності по зустрічному позову (а.с.134-135 т.І, а.с.23-24 т.ІУ).

ПрАТ "Калуський машинобудівний завод" подало клопотання про відновлення пропущеного з поважних причин строку позовної давності (а.с.26-28 т.П), в якому посилається на те, що товариство 18.10.2011 звернувся до ПрАТ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" з письмовим проханням (а.с.53 т.П) про відкликання усіх раніше виданих довіреностей на представництва інтересів товариства як члена наглядової ради, оскільки за рішенням загальних зборів акціонерів ПрАТ "Калуський машинобудівний завод", оформленого протоколом №1 від 12.08.2011(а.с.29-30 т.П), вирішено припинити повноваження наглядової ради товариства. Внаслідок даних дій і було встановлено, що Ярмолюк Григорій Олександрович і Ванчак Роман Орестович, які брали участь у засідання наглядової ради 27.11.2007, не мали довіреностей на право представництва інтересів ЗАТ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод". ЗАТ "Калуський машинобудівний завод" не знало та за всіма обставинами не могло знати про те, що рішення наглядової ради №07-95 від 27.11.2007 було прийнято без необхідного кворуму, особами, які діяли без довіреностей від імені юридичної особи, оскільки не видавало таких довіреностей. Суд вважає, що вказані обставини є поважними причинами пропуску строку позовної давності, і відповідно до ст. 267 ЦК України він підлягає відновленню.

Статтею 216 ЦК України встановлені правові наслідки недійсності правочину, а саме недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

За загальними вимогами ч.2 ст. 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ст. 215 ЦК України однією з підстав недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що зустрічний позов слід задовольнити і визнати недійсним договір іпотеки.

Внаслідок недійсності договору іпотеки не підлягають задоволенню позовні вимоги по первісному позову, в якому визначено спосіб погашення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за первісним позовом слід залишити за позивачем, а судові витрати за зустрічним позовом покласти на відповідачів ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" у рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст.ст.43, 49, ст. 82 ст. 82 -ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Відмовити в задоволенні первісного позову публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод", товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" про звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці за договором іпотеки, укладеним 06.12.2007 між відкритим акціонерним товариством "Кредобанк", закритим акціонерним товариством "Калуський машинобудівний завод" та закритим акціонерним товариством "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод", посвідчений приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу Тихан О.М., зареєстрованого в реєстрі за № Д-1967.

Судові витрати по первісному позову покласти на позивача.

Задовольнити зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Калуський машинобудівний завод" до публічного акціонерного товариства "Кредобанк", до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод "про визнання недійсним договору іпотеки від 06.12.2007 "Калуський машинобудівний завод"до Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", Приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод" про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 06.12.2007 між відкритим акціонерним товариством "Кредобанк", закритим акціонерним товариством "Калуський машинобудівний завод" та закритим акціонерним товариством "Торговий дім "Калуський машинобудівний завод", посвідчений приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу Тихан О.М., зареєстрованого в реєстрі за № Д-1967.