ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.02.13 Справа№ 914/284/13-г
( Додатково див. постанову Львівського апеляційного господарського суду (rs30083351) )
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Влада Ойл", м. Львів
до відповідача: Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, м. Львів
про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Суддя П. Манюк
при секретарі Н. Чорній
за участю представників:
від позивача: Комар А.О., Яцик Т.М. - представники
від відповідача: Чабан О.С. - представник
Зміст ст. 22 ГПК України представникам позивача та відповідача роз'яснено.
Суть спору: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Влада Ойл" до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.01.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.02.2013 року.
В судових засіданнях оголошувалася перерва.
Позивач у позовній заяві просив застосувати захід забезпечення позову, яким заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії, щодо розпорядженням майном ТзОВ "Влада Ойл", а саме бензином автомобільним марки А-95 у кількості 4 172, 61 л. вартістю 45 272, 82 грн., яке було вилучене відповідачем. Суд, відмовляючи позивачу у застосуванні заходу забезпечення позову, виходив з того, що відповідно до договору відповідального зберігання майна від 29.12.2012 р. № 1, ДПІ у Франківському районі м. Львова, як поклажодавець передала на відповідальне зберігання ТзОВ "Влада Ойл" бензин автомобільний марки А-95 у кількості 4 172, 61 л. вартістю 45 272, 82 грн., який знаходиться на нафтобазі, що належить позивачу по вул. Лісозаводська, 18, що у м. Судова Вишня Львівської області, а тому відсутні підстави для висновку що відповідач без відома позивача може реалізувати чи іншим способом відчужити спірне майно.
В судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задоволити з підстав викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях.
Представник відповідача у судових засіданнях позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні, подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі Львівського окружного адміністративного суду № 813/174/13-а.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Влада Ойл" (надалі - позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання за позивачем права власності на майно - бензин марки А-95 у кількості 4 172, 61 л. вартістю 45 272, 82 грн. та витребування вказаного майна з чужого незаконного володіння Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 29.11.2012 року між ТзОВ "Уністрой" та позивачем було укладено договір поставки нафтопродуктів № 08-11/2012-КП, які були транспортовані для реалізації на АЗС № 4 ТзОВ "Влада Ойл", що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Персенківка, 2.
В період з 21.12.2012 року по 29.12.2012 року Державною податковою службою у Львівській області була проведена перевірка на вищезазначеній АЗС № 4 щодо дотримання порядку здійснення позивачем розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору та оформлення трудових відносин з найманими особами.
За результатами перевірки було складено акт від 29.12.2012 року № 13/01/2230/37123376, яким встановлено порушення п. 12 ст. 3 та ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та зазначено про виявлення бензину автомобільного А-95 ДСТУ 4063-2001 в кількості 4 172, 61 л., документи щодо походження якого не представлено, власника не встановлено, вказаний товар не облікований у встановленому законодавством порядку.
Позивач, не погоджуючись із вказаним висновком відповідача, вважає спірне майно своєю власністю, а не безхазяйним, що підтверджується договором поставки нафтопродуктів від 29.11.2012 року № 08-11/2012-КП; товарно-транспортною накладною від 13.12.2012 року № 00000012107 та видатковою накладною від 12.12.2012 року № 121212000000039.
На підставі складеного акту від 29.12.2012 року № 13/01/2230/37123376, представниками відповідача 29.12.2012 року було складено протокол № 1 про тимчасове затримання частини майна, що на думку відповідача є безхазяйним, а саме бензину автомобільного А-95 у кількості 4 172, 61 л., який було передане на відповідальне зберігання позивачу спочатку на АЗС № 4, що розташована за адресою: м. Львів, вул. Персенківка, 2, а згодом було вивезено на нафтобазу, що розташована за адресою: м. Судова Вишня Львівської області, вул. Лісозаводська, 18.
21.12.2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області (надалі - Інспекція) була проведена позапланова перевірка АЗС № 4 ТзОВ "Влада Ойл" з питань перевірки характеристик продукції. На підставі рішення Інспекції про відбір зразків продукції від 21.12.2012 року № 0003 був відібраний зразок бензину автомобільного А-95, про що складено акт відбору зразків продукції від 21.12.2012 року № 0177. 29.12.2012 року Інспекцією були надані позивачу результати лабораторних випробувань вказаного бензину, згідно яких зразки нафтопродуктів, відібрані 21.12.2012 року, відповідають вимогам ДСТУ 4063-2001.
Спірне майно на момент його вилучення за протоколом від 29.12.2012 року № 1 та складання відповідачем акта опису і попередньої оцінки майна від 29.12.2012 року не було визнано безхазяйним у встановленому законодавством порядку, а відтак у відповідача були відсутні підстави для вилучення цього майна.
Таким чином, позивача безпідставно позбавлено права власності на майно, зокрема на бензин автомобільний А-95, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.
В представленому відзиві та в усних пояснення, наданих в судових засіданнях, відповідач позовні вимоги заперечив з мотивів, що при проведенні фактичної перевірки, яка оформлена актом від 29.12.2012 року № 1127/01/2230/37123376, встановлено, що бензин автомобільний А-95 ДСТУ 4063-2001 в кількості 4 172, 61 л. не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови" за показниками "концентрація фактичних смол", не відповідає представленим до перевірки документам щодо походження бензину та власник якого не встановлений.
В процесі проведення перевірки прийнято рішення від 21.12.2012 року № 27343/10/22-3010/625 про проведення експертизи бензину А-95, що реалізовується позивачем та відібрано зразки продукції для лабораторного дослідження про, що складено акт від 21.12.2012 року № 0178. За результатами лабораторного дослідження паливно-мастильних матеріалів, що здійснене Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України, встановлено, що в резервуарах із написом А-95, які розташовані на території АЗС знаходиться рідина із запахом бензину, яка не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови" за показниками "концентрація фактичних смол" та яка фактично позивачем не оприбутковувалася. Таким чином, на території АЗС № 4 знаходяться товарно-матеріальні цінності, які не належать позивачу, оскільки згідно документів представлених до перевірки, оператором АЗС був прийнятий та оприбуткований бензин марки А-95. Інших документів про походження товарно-матеріальних цінностей та про їх власника до перевірки надано не було.
В судовому засіданні 04.02.2013 року представником відповідача було подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 813/174/13-а за позовом ТзОВ "Влада Ойл" до ДПС у Львівській області та ДПІ у Франківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування наказу ДПС у Львівській області від 21.12.2012 року № 888 "Про проведення фактичних перевірок", рішення ДПС у Львівській області від 21.12.2012 року № 27343/10/22-3010/625 про призначення експертизи, рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС від 29.12.2012 року № 1 про накладення адміністративного арешту майна, визнання протиправними дій ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС щодо накладення адміністративного арешту на майно ТзОВ "Влада Ойл", та дій ДПС у Львівській області щодо призначення експертизи. Суд не вбачав підстав для задоволення вказаного клопотання відповідача з мотивів, що предметом позовних вимог у справі 914/284/13-г, яка перебуває в провадженні господарського суду є визнання права власності на майно, а предметом дослідження у даній справі є наявність доказів, якими підтверджується право власності позивача на майно та нормативна обґрунтованість підстав визнання майна безхазяйним. Предметом позовних вимог у справі № 813/174/13-а, яка перебуває в провадженні Львівського окружного адміністративного суду є скасування актів ненормативного характеру та визнання протиправними дій податкових органів. Відповідно, предметом дослідження у вказаній справі є правомірність прийняття податковим органом рішень та вчинення дій.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи із наступних мотивів:
Згідно приписів ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Одним із способів захисту порушеного права, відповідно до ст. 16 ЦК України, є визнання права.
Стаття 328 ЦК України, визначаючи підстави набуття права власності встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2012 року між ТзОВ "Уністрой" та позивачем було укладено договір поставки нафтопродуктів № 08-11/2012-КП, які були транспортовані для реалізації на АЗС № 4 ТзОВ "Влада Ойл", що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Персенківка, 2, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 13.12.2012 року № 00000012107 та видатковою накладною від 12.12.2012 року № 121212000000039. Відповідно до сертифікату відповідності, зареєстрованого в реєстрі за № UA1.035.0118775-12, бензин автомобільний А-95 відповідає усім обов'язковим вимогам ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови".
В період з 21.12.2012 року по 29.12.2012 року Державною податковою службою у Львівській області була проведена перевірка на вищезазначеній АЗС № 4 щодо дотримання порядку здійснення позивачем розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору та оформлення трудових відносин з найманими особами.
В акті від 29.12.2012 року № 13/01/2230/37123376 встановлено порушення п. 12 ст. 3 та ст. 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". В вказаному акті зазначено, що "бензин автомобільний А-95 ДСТУ 4063-2001 в кількості 4 172, 61 л., документи щодо їх походження не представлено, власника не встановлено, товари не обліковані у встановленому законодавством порядку та визнано такий бензин як безхазяйним".
Згідно ч. 1 ст. 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Тобто, із визначення поняття "безхазяйна річ" вбачається, що дана річ має бути такою, щодо якої право власності ніким не оспорюється.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 12 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначено, що податкові органи проводять роботу, пов'язану з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку, безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна.
Повноваження органів податкової служби щодо безхазяйного майна, крім безхазяйного нерухомого майна, визначені у Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року № 1340 (1340-98-п) та у Порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави, який затверджений наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1032 (z0630-11) . Відповідно до зазначених актів, їх дія поширюється лише на майно, що вже визнано безхазяйним відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до п. 2 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року № 1340 (1340-98-п) , облік, попередня оцінка, а також відповідальність за зберігання майна, зазначеного у пункті 1 цього Порядку, до передачі його для подальшого розпорядження відповідно до пункту 9 цього Порядку покладаються на органи (організації), що здійснили вилучення або зберігають його. Таким чином, складання акту попередньої оцінки відносно безхазяйного майна, відповідно до наведених норм, можливе лише у разі визнання майна безхазяйним у порядку, встановленому законодавством.
Щодо покликання представника відповідача на те, що в резервуарах із написом А-95, які розташовані на території АЗС № 4 знаходилася "рідина із запахом бензину", яка не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови" за показниками "концентрація фактичних смол", то слід зазначити наступне.
21.12.2012 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області була проведена позапланова перевірка АЗС № 4 ТзОВ "Влада Ойл" з питань перевірки якісних характеристик продукції. На підставі рішення Інспекції про відбір зразків продукції від 21.12.2012 року № 0003 був відібраний зразок бензину автомобільного А-95 про, що складено акт відбору зразків продукції від 21.12.2012 року № 0177. Крім цього, Інспекцією було прийнято рішення від 21.12.2012 року № 0003 про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, яким на час проведення лабораторних досліджень припинено реалізацію бензину А-95.
29.12.2012 року Інспекцією були надані позивачу результати лабораторних випробувань вказаного бензину, згідно яких зразки бензину автомобільного А-95, відібрані 21.12.2012 року, відповідають вимогам ДСТУ 4063-2001, а також прийнято рішення від 29.12.2012 року № 0001 про скасування рішення про вжиття обмежувальних заходів від 21.12.2012 року № 0003.
Аналіз листа Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України від 28.12.2012 року № 19/2-12.3/10068, на який посилається представник відповідача, свідчить, що за результатами лабораторного дослідження паливно-мастильних матеріалів не відповідає вимогам ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови" за показниками "концентрація фактичних смол", зокрема "проба № 2, бензин А-95, резервуар № 3, акт відбору від 21.12.12 року № 0177 м. Львів, вул. Персенківка, 2, АЗС ТзОВ "Влада Ойл".
Суд зауважує, що можлива невідповідність бензину А-95, належного позивачу, вимогам ДСТУ 4063-2001 "Бензини автомобільні. Технічні умови" за деякими показниками, зокрема щодо концентрації фактичних смол, не може свідчити про відсутність у позивача права власності на вказаний товар (за наявності необхідних документів).
Можливе перетворення бензину А-95, належного позивачу, у "рідину із запахом бензину" (за твердженнями відповідача), що була виявлена на АЗС № 4, належній ТзОВ "Влада Ойл", не припиняє права власності на нього. Реалізація позивачем неякісного бензину може бути підставою для притягнення його до встановленої законодавством відповідальності, в тому числі шляхом вилучення з обігу вказаного товару, однак не може бути підставою позбавлення права власності на нього, шляхом визнання майна безхазяйним.
Суду не представлено доказів, які б свідчили про наявність правових підстав для висновку відповідача про безхазяйність майна - бензину автомобільного марки А-95, так як вказаний бензин є власністю ТзОВ "Влада Ойл", що підтверджується наявними в нього документами, тому заявлені позовні вимоги в частині визнання права власності підлягають до задоволення.
Щодо позовної вимоги про витребування майна - бензину автомобільного А-95 у кількості 4 172, 61 л. вартістю 45 272, 82 грн. з чужого незаконного володіння Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, то відмовляючи у її задоволенні суд виходить з наступного.
Згідно ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Позивачем не представлено доказів, які б підтверджували знаходження спірного майна у володінні відповідача. Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до договору відповідального зберігання майна від 29.12.2012 року № 1 відповідач (ДПІ у Франківському районі м. Львова), як поклажодавець передав на відповідальне зберігання позивачу (ТзОВ "Влада Ойл") бензин автомобільний марки А-95 у кількості 4 172, 61 л. вартістю 45 272, 82 грн., який на час розгляду справи знаходиться на нафтобазі по вул. Лісозаводська, 18, що у м. Судова Вишня Львівської області, яка належить позивачу, тобто позивач фактично володіє спірним майном.
Враховуючи те, що спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір покладається на нього пропорційно до задоволених вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 328, 335, 387, 392 ЦК України, ст.ст. 1, 49, 82- 85 ГПК України, суд,
в и р і ш и в:
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Влада Ойл" (79049, м. Львів, проспект Червоної Калини, 62А, код ЄДРПОУ 37123376) право власності на майно - бензин автомобільний марки А-95 у кількості 4 172, 61 л., вартістю 45 272, 82 грн.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 20785992) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Влада Ойл" (79049, м. Львів, проспект Червоної Калини, 62А, код ЄДРПОУ 37123376) 1 720, 50 грн. судового збору.
5. Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України.
Суддя
П. Манюк