ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-70/17357-2012 18.02.13
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs30778172) )
За позовом: Дніпропетровського національного університету залізничного
транспорту імені академіка В.Лазаряна, м.Дніпропетровськ
до: Державного територіально - галузевого об"єднання "Південно-західна
залізниця", м.Київ
про: стягнення 2 087 586,64 грн.
Суддя: Капцова Т.П.
Представники
від позивача: Жовтонога М.М. -пред. за довір.
від відповідача: Солов'янчук В.М. -пред. за довір.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім.В.Лазаряна звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного територіального - галузевого об"єднання "Південно-західна залізниця" про стягнення 2 087 586,64 грн. на підставі Договору №11.183.11.12/ПЗ/ДН-6-1040 від 29.12.2010р.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним на підставі Договору №11.183.11.12/ПЗ/ДН-6-1040 від 29.12.2010р., укладеного з відповідачем, виконано роботи, які відповідачем оплачені в повному обсязі не були, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по Актам здачі-приймання виконаних робіт №4 від 23.06.2011р., №5 від 22.07.2011р., №6 від 04.08.2011р., №7 від 28.09.2011р. Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті за Договором, позивачем нараховано пеню, у зв'язку з чим, як зазначив позивач, загальний розмір заборгованості склав 2 087 586,64 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.12р. порушено провадження у справі №5011-70/17357-2012 та призначено розгляд справи на 14.01.13р.
У судове засідання 14.01.13р. представники сторін з'явилися.
На виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі представник позивача надав оригінали документів для огляду.
Представником позивача у судовому засіданні заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.
Суд визнав клопотання обґрунтованим та задовольнив його.
Представником відповідача у судовому зсіданні заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.
Суд визнав клопотання обґрунтованим та задовольнив його.
Представники сторін у судовому засіданні заявили клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2013р. продовжено строк розгляду спору у справі № 5011-70/17357-2012 на п'ятнадцять днів.
У судовому засіданні 14.01.2013р. оголошено перерву до 14.02.2013р.
04.02.2013р. через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог №59/213-21/3 від 25.01.13р., відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 2 070 240,54 грн., з яких 1 840 586,63 грн. - сума основного боргу та 229 653,91 грн. - пеня.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
За таких обставин, заява представника позивача №59/213-21/3 від 25.01.13р. прийнята Господарським судом міста Києва.
08.02.2013р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву №ДН-6-6/140 від 06.02.2013р., в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, з огляду на відсутність фінансування з державного бюджету. Відповідач у відзиві вказав, що відповідачем проведено оплату за актами здачі-приймання виконаних робіт по Договору №1-№7 на суму 1 937 738,61 грн., у зв'язку з чим зазначив, що розрахунки позивача є не вірними, та вказав, що позивачем пропущено строк позовної давності до вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені.
В судове засідання 14.02.2013р. представники сторін з'явились та надали пояснення по справі. Представником позивача у судовому засіданні надано представнику відповідача примірник заяви про уточнення позовних вимог.
У судовому засіданні 14.02.13р. оголошено перерву до 18.02.13р.
15.02.2013р. через канцелярію суду представником відповідача подано окрему заяву про застосування строку позовної давності №7/134-НЮ від 14.02.2013р. (вх.№06-37/8003 від 15.02.13р.), в якій відповідач просив суд застосувати позовну давність строком в один рік за вимогами про стягнення з відповідача пені.
В судове засідання 18.02.13р. представники сторін з'явились. Представник відповідача просив суд застосувати строки спеціальної позовної давності до вимог позивача про стягнення з відповідача пені. Представник позивача у судовому засіданні заперечував щодо застосування строків позовної давності, оскільки, як зазначив позивач, річний строк позовної давності переривався, у зв'язку зі зверненням позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2 087 586,64 грн., на підтвердження чого, позивачем до матеріалів справи долучено копію титульної сторінки позовної заяви з відміткою канцелярії суду про отримання.
18.02.2013р. у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги.
У судовому засіданні 18.02.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України (1798-12) ) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-
ВСТАНОВИВ:
29.12.2010р. між Державним територіально - галузевим об"єднанням "Південно-Західна залізниця" (замовник) та Дніпропетровським національним університетом залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна (виконавець) укладено Договір на виконання робіт №11.183.11.12./ПЗ/ДН-6-1040 від 29.12.2010р (далі - Договір).
17.03.2011р. та 25.11.2011р. сторонами Договору укладено Додаткову угоду №1 від 17.03.2011р. та Додаткову угоду № 2 від 25.11.2011р.
Відповідно до п. 1.1. Договору, виконавець зобов'язався у 2010-2012 роках виконати роботи з обстеження та випробування залізнично-автомобільного мостового переходу через р.Дніпро у м.Києві відповідно до ДБН В.2.3-6-2009, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.
Відповідно до п.3.1. Договору, вартість робіт визначається протоколом узгодження договірної ціни (Додаток №2).
Згідно п.3.2. Договору, зі змінами, внесеними Додатковою угодою № 1 від 17.03.2011р., ціна цього Договору становить 7 157 420,00 грн., у тому числі ПДВ - 1 192 903,33 грн.
Відповідно до п.3.3. Договору, замовник в 5-денний строк після підписання договору перераховує виконавцю аванс в сумі 180000,00 грн. Аванс погашається після виконання І-етапу робіт. Виконавець протягом 3 місяців з дні надходження коштів, як попередньої оплати. Підтверджує їх використання згідно з проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням.
Згідно з п.3.4. Договору, розрахунок за виконані роботи замовник проводить протягом 20 днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт на підставі виконавчої документації.
Судом встановлено, що позивачем виконано роботи згідно умов Договору на суму 3 492 660,81 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання виконаних робіт№1 від 25.01.2011 р. на суму 461 575,56 грн., Актом здачі-приймання виконаних робіт №2 від 31.03.2011 р. на суму 438 598,26 грн., Актом здачі-приймання виконаних робіт №3 від 11.04.2011 р. на суму 572 314,17 грн., Актом здачі-приймання виконаних робіт №4 від 23.06.2011 р. на суму 948 157,34 грн., Актом здачі-приймання виконаних робіт №5 від 22.07.2011 р. на суму 692 384,68 грн., Актом здачі-приймання виконаних робіт №6 від 04.08.2011 р. на суму 235 573,20 грн., Актом здачі-приймання виконаних робіт №7 від 28.09.2011 р. на суму 144 057,60грн.
Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками останніх, у зв'язку з чим, приймаються судом як належні докази, що підтверджують виконання позивачем договірних зобов'язань.
Однак, як зазначає позивач, виконані позивачем роботи не були в повному оплачені відповідачем.
Як вбачається з долучених до матеріалів справи банківських виписок з рахунку позивача, відповідач частково оплатив виконані позивачем роботи на суму грн., а саме:
- за Актом здачі-приймання виконаних робіт №1 від 25.01.11р. відповідачем сплачено 461575,56 грн., а саме: 17.03.2011р. сплачено 100 000,00 грн., 05.04.2011р. сплачено 100 000,00 грн., 14.04.2011р. сплачено 100 000,00 грн., 19.04.2011р. сплачено 100 000,00 грн., 16.05.2011р. сплачено 61 575,56 грн.,
- за Актом здачі-приймання виконаних робіт №2 від 31.03.2011р. відповідачем сплачено 476 848,88 грн., а саме: 19.05.11р. сплачено 138 424,44 грн., 24.06.2011р. сплачено 200 000,00 грн., 06.07.11р. сплачено 138 424,44 грн.
- за Актом здачі-приймання виконаних робіт №3 від 11.04.11р. відповідачем сплачено 572314,17 грн., а саме: 06.07.11р. сплачено 361 575,56 грн., 18.10.2011р. сплачено 100 000,00 грн., 03.11.11р. сплачено 110 738,61 грн.,
- за Актом здачі-приймання виконаних робіт №4 від 23.06.11р. відповідачем сплачено 427 000,00 грн., а саме: 28.11.2011р. сплачено 100 000,00 грн., 29.12.2011р. відповідачем сплачено 100 000,00 грн., 22.12.2011р. сплачено 100 000,00 грн., 01.02.2012р. сплачено 50 000,00 грн., 13.03.2012р. сплачено 77 000,00 грн.
Таким чином, заборгованість за Актами здачі-приймання виконаних робіт №1 від 25.01.11р., №2 від 31.03.2011р. та №3 від 11.04.2011р. погашена відповідачем в повному обсязі.
Оскільки, відповідач повинен був сплатити за Актом здачі-приймання виконаних робіт №2 від 31.03.2011р. 438 598,26 грн., проте фактично сплатив 476 848,88 грн., переплата в розмірі 38 250,62 грн. була зарахована позивачем в рахунок погашення боргу відповідача перед позивачем за наступним актом, а саме за Актом здачі-приймання виконаних робіт №4 від 23.06.11р.
Отже, з урахуванням часткової оплати, сума боргу відповідача по Акту здачі-приймання виконаних робіт №4 від 23.06.11р. складає 482 906,72 грн. (948 157,34 грн. - 427 000,00 грн. - 38 250,62 грн.).
Акт здачі-приймання виконаних робіт по Договору №5 від 22.07.2011 р. на суму 692 384,68 грн., Акт здачі-приймання виконаних робіт по Договору №6 від 04.08.2011 р. на суму 235 573,20 грн. та Акт здачі-приймання виконаних робіт по Договору №7 від 28.09.2011р. на суму 144 057,60грн. оплачені відповідачем не були.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем.
Отже, враховуючи те, що позивачем були виконані роботи згідно умов Договору за актами №1 від 25.01.2011р., №2 від 31.03.11р., №3 від 11.04.2011р., №4 від 23.06.2011р., №5 від 22.07.11р., №6 від 04.08.2011р. та № 7 від 28.09.2011р. на суму 3 492 660,81 грн. грн., відповідачем в рахунок погашення заборгованості за вказаними актами сплачено 1 937 738,61 грн., на час розгляду спору сума боргу відповідача перед позивачем склала 1 554 922,20 грн.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.
Дослідивши Договір на виконання робіт №11.183.11.12./ПЗ/ДН-6-1040 від 29.12.2010р., укладений сторонами, суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч.1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
З наведених норм вбачається, що договір підряду є оплатним, а обов'язок замовника прийняти та оплатити виконані роботи є безумовним та залежить виключно від виконання підрядником роботи належним чином.
Відповідно до ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Відповідно до ч. 2 ст. 528 ЦК України, у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.
Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Таким чином, з огляду на те, що спірні правовідносини між сторонами склалися на підставі договору підряду, обов'язок замовника прийняти та оплатити виконану роботу підрядником витікає із Закону та Договору і не може ставитися в залежність від виконання певних дій третьою особою. Аналогічна правова позиція наведена в Постанові Вищого господарського суду №31/171 від 26.10.2010 р.
За таких підстав суд не приймає посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування, як на підставу звільнення відповідача від оплати виконаних позивачем робіт за Договором.
Про помилковість позиції про те, що відсутність бюджетного асигнування є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, зазначено також у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446.
Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п.3.4. Договору, розрахунок за виконані роботи замовник проводить протягом 20 днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт на підставі виконавчої документації.
Відповідно до ч. 1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Оскільки, Акт здачі-приймання виконаних робіт №4 підписано сторонами 23.06.11р., відповідач з урахуванням п.3.4. Договору та ч.1ст. 253 ЦК України, повинен був провести оплату за вказаним актом в термін до 14.07.2011р., Акт здачі-приймання виконаних робіт по Договору №5 підписано 22.07.2011 р., у зв'язку з чим, відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи за вказаним актом в термін до 12.08.11р., Акт здачі-приймання виконаних робіт по Договору №6 підписано сторонами 04.08.2011р., у зв'язку з чим, відповідачем повинна була бути проведена оплата в термін до 25.08.11р., Акт здачі-приймання виконаних робіт по Договору №7 підписано сторонами 28.09.2011р., у зв'язку з чим, відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи за вказаним актом в термін до 19.10.11р.
Судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт у термін встановлений п. 3.4. Договору відповідачем в повному обсязі не виконано.
Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані у роботи підтверджується вищезазначеними актами здачі-приймання виконаних робіт та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані позивачем роботи у розмірі 1 554 922,20 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором, позивачем нараховано 229 653,91 грн. пені.
Вимогами статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових зобов'язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п.6.2. Договору, за несвоєчасний розрахунок за виконану роботу замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Позивач здійснив розрахунок пені за Актом здачі-приймання виконаних робіт №4 від 23.06.11р. з суми боргу 809 906,72 грн. за період з 13.07.11р. по 31.05.12р.; за Актом здачі-приймання виконаних робіт №5 від 22.07.2011р. з суми боргу 692384,68 грн. за період з 11.08.11р. по 20.05.12р.; за Актом здачі-приймання виконаних робіт №6 від 04.08.2011р. з суми боргу 235573,20 грн. за період з 24.08.11р. по 20.05.12р. та за Актом здачі-приймання виконаних робіт №7 від 28.09.2011р. з суми боргу 144057,60 грн. за період з 18.10.11р. по 20.05.12р.
Судом здійснено перерахунок пені за Актом здачі-приймання виконаних робіт №4 від 23.06.11р. в межах шестимісячного строку для нарахування пені з урахуванням часткової оплати. За перерахунком суду, розмір пені за Актом здачі-приймання виконаних робіт №4 від 23.06.11р. складає 67 445,31 грн., а саме:
- з суми боргу 909 906,72 грн. (948 157,34 грн. - 38 250,62 грн.) за період з 14.07.2011р. по 27.11.11р. розмір пені становить 52 936,63 грн.
- з суми боргу 809 906,72 грн. (909 906,72 грн. - 100 000,00 грн.) за період з 28.11.11р. по 21.12.11р. розмір пені становить 8 254,39 грн.
- з суми боргу 709 906,72 грн. (809 906,72 грн. - 100 000,00 грн.) за період з 22.12.2011р. по 28.12.11р. розмір пені становить 2110,27 грн.
- суми боргу 609 906,72 грн. (709 906,72 грн. - 100 000,00 грн.) за період з 29.12.2011р. по 13.01.12р. розмір пені становить 4 144,02 грн.
З огляду на те, що відповідачем в термін до 12.08.11р. оплата за Актом здачі-приймання виконаних робіт по Договору №5 від 22.07.2011р. проведена не була, позивач має право на нарахування пені за цим актом з 12.08.11р. За перерахунком суду в межах шестимісячного строку для нарахування пені за період з 12.08.11. по 11.02.12р. з суми боргу 692 384,68 грн. розмір пені за Актом здачі-приймання виконаних робіт №5 від 23.06.11р. складає 54 100,85 грн.
З огляду на те, що відповідачем в термін до 25.08.11р. оплата за Актом здачі-приймання виконаних робіт по Договору №6 від 04.08.2011 р. проведена не була, позивач має право на нарахування пені за цим актом з 25.08.11р. За перерахунком суду в межах шестимісячного строку для нарахування пені за період з 25.08.11. по 24.02.12р. з суми боргу 235 573,20 грн. розмір пені за Актом здачі-приймання виконаних робіт №6 від 04.08.11р. складає 18 406,98 грн.
З огляду на те, що відповідачем в термін до 19.10.11р. оплата за Актом здачі-приймання виконаних робіт по Договору №7 від 28.09.2011 р. проведена не була, позивач має право на нарахування пені за цим актом з 19.10.11р. За перерахунком суду в межах шестимісячного строку для нарахування пені за період з 19.10.11. по 18.04.12р. з суми боргу 144 057,60 грн. розмір пені за Актом здачі-приймання виконаних робіт №7 від 28.09.11р. складає 11 137,40 грн.
Таким чином, доведеними є вимоги про стягнення пені за Актом здачі-приймання виконаних робіт №4 від 23.06.11р. в розмірі 67 445,31 грн.; за Актом здачі-приймання виконаних робіт по Договору №5 від 22.07.2011р. в розмірі 54 100,85 грн.; за Актом здачі-приймання виконаних робіт №6 від 04.08.11р. в розмірі 18 406,98 грн.; за Актом здачі-приймання виконаних робіт по Договору №7 від 28.09.2011 р. в розмірі 11 137,40 грн.
Проте, 15.02.2013р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності №7/134-НЮ від 14.02.2013р. (вх№06-37/8003 від 15.02.2013р.). в якій відповідачем заявлено про застосування спеціальної позовної давності строком в один рік за вимогами про стягнення з відповідача пені.
У судовому засіданні 18.02.13р. представником позивача заявлено про переривання строку позовної давності, з огляду на те, що 06.09.12р. позивач звертався до відповідача з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 2 087 586,64 грн.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ч.2 п. 1 ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За приписами п. 5 статті 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Одночасно з цим, частиною 1 статті 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Відповідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем частково 28.11.2011р., 29.12.2011р., 22.12.2011р., 01.02.2012р. та 13.03.2012р. сплачувався борг за Актом здачі-приймання виконаних робіт №4 від 23.06.11р., що свідчить про визнання відповідачем боргу за вказаним актом та переривання строку позовної давності за вказаним актом, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що річний строк позовної давності за вимогами позивача про стягнення з відповідача пені за Актом здачі-приймання виконаних робіт №4 від 23.06.11р. позивачем не пропущено.
Судом встановлено, що за Актом здачі-приймання виконаних робіт №5 від 22.07.2011р. відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи в термін до 12.08.11р., у зв'язку з чим, річний строк спеціальної позовної давності за вимогами позивача про стягнення пені за цим актом спливає 11.08.2012р.; за Актом здачі-приймання виконаних робіт №6 від 04.08.2011р. відповідачем повинна була бути проведена оплата в термін до 25.08.11р., у зв'язку з чим, річний строк спеціальної позовної давності за вимогами позивача про стягнення пені за цим актом спливає 24.08.2012р.; за Актом здачі-приймання виконаних робіт №7 від 28.09.2011р. відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи в термін до 19.10.11р., у зв'язку з чим, річний строк спеціальної позовної давності за вимогами позивача про стягнення пені за цим актом спливає 18.10.12р.
Судом встановлено, що з даним позовом позивач ще 06.09.12р. звертався до Господарського суду Дніпропетровської області.
Відповідно до ч.2 ст. 264 ЦК України, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Таким чином, строк позовної давності за вимогами позивача про стягнення пені за Актами здачі-приймання виконаних робіт №5 від 22.07.2011р. та №6 від 04.08.2011р. сплинув ще станом на 06.09.2012р., у зв' язку з чим, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за Актом здачі-приймання виконаних робіт №5 від 22.07.2011р. у розмірі 54 100,85 грн. та за Актом здачі-приймання виконаних робіт №6 від 04.08.2011р. у розмірі 18 406,98 грн. задоволенню не підлягають, у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
В той же час, оскільки 06.09.2012р. позивач звертався з даним позовом до Господарського суду Дніпропетровської області, строк позовної давності за вимогами про стягнення пені за Актом здачі-приймання виконаних робіт №7 від 28.09.2011р. перервався в силу норм ч.2 ст. 264 ЦК України, а відтак, строк позовної давності за вимогами про стягнення пені за Актом здачі-приймання виконаних робіт №7 від 28.09.2011р. не сплив.
З огляду на те, що за перерахунком суду розмір пені за Актами здачі-приймання виконаних робіт №4 від 23.06.11р. та №7 від 28.09.2011р. становить 78 582,53 грн., а позивачем заявлено до стягнення 229 653,91 грн. пені, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 78 582,53 грн.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 1 554 922,20 грн. та 78 582,53 грн. - пені.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд виходить з наступного.
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 2 087 586,64 грн.
При зверненні до Господарського суду м. Києва з вказаним позовом позивачем сплачено 41751,73 грн. судового збору, а саме згідно платіжного доручення №000949 від 21.11.2012р. сплачено 37576,63 грн. та згідно платіжного доручення №1104 від 07.09.2012р. сплачено 4 175,10 грн.
04.02.2013р. через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог №59/213-21/3 від 25.01.13р., відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 2 070 240,54 грн.
Згідно з п.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за спори, щодо позовних заяв майнового характеру, які розглядаються господарськими судами, судовий збір справляється в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Таким чином, розмір судового збору за подання до Господарського суду м.Києва позовної заяви про стягнення 2 070 240,54 грн. становить 41 404,81 грн.
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, переплачена сума судового збору у розмірі 346,92 грн., сплачена на підставі платіжного доручення №1104 від 07.09.2012 р. підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України, витрати, пов'язані зі сплатою позивачем судового збору у розмірі 41 404,81 грн., покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця" (01034, м.Київ, вул.Лисенка, буд.6, код ЄДРПОУ 04713033) на користь Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна (49010, м.Дніпропетровськ, вул.Лазаряна, буд.2, код ЄДРПОУ 01116130) 1 554 922 (один мільйон п'ятсот п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот двадцять дві) грн. 20 коп. - суми основного боргу, 78 582 (сімдесят вісім тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн. 53 коп. - пені та 32 670 (тридцять дві тисячі шістсот сімдесят) грн. 70 коп. - судового збору.
3. Повернути Дніпропетровському національному університету залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна (49010, м.Дніпропетровськ, вул.Лазаряна, буд.2, код ЄДРПОУ 01116130) з Державного бюджету України переплачену суму судового збору у розмірі 346 (триста сорок шість) грн. 92 коп., сплачену на підставі платіжного доручення №1104 від 07.09.2012р.
4. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 25.02.2013 р.
Суддя
Капцова Т. П.