27-28/17-1720-2011 Про стягнення шкоди, завданої засміченням земельної ділянки - 06.02.2013 Прийняття

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача посилається на те, що в строк з 28.10.2008р. по 01.11.2008р. інспекцією було проведено позапланову перевірку дотримання природоохоронного законодавства Фірмою "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, про що було складено акт перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства України від 28.10.2008р. та акт перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства України від 31.10.2008р. Отже, під час перевірки було встановлено, що Фірмою "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю здійснено несанкціоноване розміщення побутових відходів, що спричинило засмічення земельної ділянки на території Новодофінівської сільської ради, Комінтернівського району, Одеської області. За наслідками перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення від 31.10.2008р. за №103010 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Так, позивачем зазначено, що в результаті засмічення земельної ділянки Державі були заподіяні збитки у визначеному розмірі.

Наведені вище порушення природоохоронного законодавства України й зумовили звернення Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря Міністерства охорони навколишнього природного середовища України до господарського суду Одеської області з відповідною позовною заявою.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.05.2012р. (суддею Гуляк Г.І.) було порушено провадження у справі №28/17-1720-2011.

04.07.2011р. представник відповідача надав до канцелярії суду клопотання про призначення ґрунтознавчої експертизи.

Ухвалою суду 18.07.2011р., для забезпечення повноти та всебічності дослідження всіх обставин справи, суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання наданого представником відповідача та згідно п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, по справі №28/17-1720-2011 було призначено судову ґрунтознавчу експертизу, проведення експертизи було доручено Державному підприємству "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", в зв'язку з чим провадження у справі було зупинено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.10.2011 року, в зв'язку із поверненням справи №28/17-1720-2011 до суду та усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, провадження у справі було поновлено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.10.2011 року, відповідно до ст. 4- 6 Господарського процесуального кодексу України, справу №28/17-1720-2011 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 21.10.2012р, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу, у зв'язку з призначенням справи №28/17-1720-2011 до колегіального розгляду у складі трьох суддів та проведенням повторного автоматичного розподілу справи №28/17-1720-2011, справу №28/17-1720-2011 було прийнято до колегіального розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Гуляк Г.І., судді: Малярчук І.А., Погребна К.Ф. та призначено до розгляду на 01 грудня 2011 р.

Ухвалою суду від 01.11.2011р., приймаючи до уваги перебування судді Гуляк Г.І. з 24.10.2011 року у відпустці, відповідно до ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було проведено повторний автоматичний розподіл справи №28/17-1720-2011 та прийнято справу до розгляду у наступному складі колегії суддів господарського суду Одеської області: головуючий суддя - Невінгловська Ю.М., судді: Малярчук І.А., Погребна К.Ф. та присвоєно справі № 27-28/17-1720-2011.

25.11.2011р. до канцелярії господарського суду Одеської області представником "Фірма "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю подано зустрічну позовну заяву (вх. ГСОО 7337/2011) по справі №27-28/17-1720-2011.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.11.2011року, на підставі п.п. 3, 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, зустрічну позовну заяву "Фірма "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю було повернуто без розгляду, в зв'язку з тим, що позивачем не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, не надано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини та не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, "Фірма "Київ" у вигляді ТОВ звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Одеської області від 28.11.2011року.

Ухвалою суду від 05.12.2011р., з урахуванням встановлених обставин, відповідно до вимог ст. 79 ГПК України, провадження у справі було зупинено до закінчення розгляду Одеським апеляційним господарським судом апеляційної скарги "Фірма "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, поданої на ухвалу господарського суду Одеської області від 28.11.2011р. та повернення справи до господарського суду Одеської області.

15.02.2012р. від "Фірми "Київ" у вигляді ТОВ до канцелярії суду знову надійшла зустрічна позовна заява (вх ГСОО679/2012 від 15.02.2012р.).

Ухвалою суду від 17.02.2012р.було відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду зазначеної зустрічної позовної заяви до повернення матеріалів справи №27-28/17-1720-2011 до господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 13.03.2012р., в зв'язку із поверненням справи №27-28/17-1720-2011 до господарського суду Одеської області та усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, провадження у справі було поновлено та призначено справу до розгляду.

Також, 13.03.2012р, ухвалою господарського суду Одеської області,зустрічну позовну заяву Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю і додані до неї документи було повернуто без розгляду, вдруге на підставі п. 3, 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, судом було звернуто увагу Фірми "Київ" у вигляді ТОВ, що ухвалою від 28.11.2011р. вже було повернуто зустрічну позовну заяву на підставі п. 3, 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, та при зверненні з новою зустрічною позовною заявою вказані в попередній ухвалі недоліки позивачем не усунуто, що свідчить про зловживання Фірмою "Київ" у вигляді ТОВ своїми процесуальними правами, яке спрямоване на затягування розгляду справи та попереджено фірму "Київ" у вигляді ТОВ, що подібне зловживання може стати підставою для застосування наслідків, передбачених ст.ст. 83, 90 Господарського процесуального кодексу України у вигляді накладення штрафу або винесення окремої ухвали.

16.03.2012 року від Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до канцелярії господарського суду Одеської області знову надійшла апеляційна скарга, на ухвалу господарського суду Одеської області від 13.03.2012р. про повернення зустрічної позовної заяви по справі №27-28/17-1720-2011.

Отже, ухвалою суду від 19.03.2012р, відповідно до ст. 79 ГПК України, провадження у справі №27-28/17-1720-2011 було зупинено до закінчення розгляду Одеським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю та повернення справи до господарського суду Одеської області.

24.05.2012р. від "Фірми "Київ" у вигляді ТОВ до канцелярії суду знову, втретє, надійшла зустрічна позовна заява (вх ГСОО2331/2012 від 24.05.2012р.).

Ухвалою суду від 28.05.2012р. було відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду зазначеної зустрічної позовної заяви до повернення матеріалів справи №27-28/17-1720-2011 справи до господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 31.05.2012р., в зв'язку із поверненням справи №27-28/17-1720-2011 до господарського суду Одеської області та усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, провадження у справі було поновлено для здійснення подальшого розгляду по суті та призначено справу до розгляду.

Також, 31.05.2012р, ухвалою суду зустрічну позовну заяву Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю і додані до неї документи було повернуто без розгляду. При цьому, судом було знову звернуто увагу Фірми "Київ" у вигляді ТОВ, що ухвалами від 28.11.2011р. та від 13.03.2012р. вже було повернуто зустрічну позовну заяву на підставі ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, та при зверненні з новою зустрічною позовною заявою вказані в попередній ухвалі недоліки позивачем не усунуто, що свідчить про зловживання Фірмою "Київ" у вигляді ТОВ своїми процесуальними правами, яке спрямоване на затягування розгляду справи та попереджено фірму "Київ" у вигляді ТОВ, що подібне зловживання може стати підставою для застосування наслідків, передбачених ст.ст. 83, 90 Господарського процесуального кодексу України у вигляді накладення штрафу або винесення окремої ухвали.

08.06.2012 року від Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до канцелярії господарського суду Одеської області надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Одеської області від 31.05.2012р. про повернення зустрічної позовної заяви по справі №27-28/17-1720-2011.

В зв'язку з чим, ухвалою суду від 08.06.2012р, відповідно до ст. 79 ГПК України, провадження у справі №27-28/17-1720-2011 було зупинено до закінчення розгляду Одеським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю та повернення справи до господарського суду Одеської області.

02.08.2012р. від "Фірми "Київ" у вигляді ТОВ до канцелярії суду знову, вчетверте, надійшла зустрічна позовна заява (вх ГСОО3467/2012 від 02.08.2012р.).

Ухвалою суду від 06.08.2012р, приймаючи до уваги знаходження суддів господарського суду Одеської області Малярчук І.А. та Погребної К.Ф. у відпустці, враховуючи розпорядження голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 06.08.2012 року, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (оформлене протоколом №17-24/11 від 29.11.2011р.), справу №27-28/17-1720-2011 було прийнято до розгляду колегією суддів у новому складі: головуючий суддя Невінгловська Ю.М., суддя Гуляк Г.І., суддя Панченко О.Л., а також враховуючи повернення справи №27-28/17-1720-2011 до господарського суду Одеської області та усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, провадження у справі було поновлено та призначено справу до розгляду.

Ухвалою суду від 06.08.2012р, зустрічну позовну заяву Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю і додані до неї документи було повернуто без розгляду. При цьому, судом було знову звернуто увагу Фірми "Київ" у вигляді ТОВ, що ухвалами суду від 28.11.2011р., від 13.03.2012р. та від 31.05.2012р. вже було повернуто зустрічну позовну заяву на підставі ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, та при зверненні з новою зустрічною позовною заявою вказані в попередній ухвалі недоліки позивачем не усунуто, що свідчить про зловживання Фірмою "Київ" у вигляді ТОВ своїми процесуальними правами, яке спрямоване на затягування розгляду справи та попереджено фірму "Київ" у вигляді ТОВ.

14.08.2012 року від Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до канцелярії господарського суду Одеської області надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Одеської області від 06.08.2012р. про повернення зустрічної позовної заяви по справі №27-28/17-1720-2011.

В зв'язку з чим, ухвалою суду від 16.08.2012р, відповідно до ст. 79 ГПК України, провадження у справі №27-28/17-1720-2011 було зупинено до закінчення розгляду Одеським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю та повернення справи до господарського суду Одеської області.

06.09.2012р. від "Фірми "Київ" у вигляді ТОВ до канцелярії суду знову, вп'яте, надійшла зустрічна позовна заява (вх ГСОО 4034/2012 від 06.09.2012р.).

Ухвалою суду від 10.09.2012р., в зв'язку із поверненням справи №27-28/17-1720-2011 до господарського суду Одеської області та усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, провадження у справі було поновлено для здійснення подальшого розгляду справи по суті.

Також, 10.09.2012р, ухвалою суду було прийнято зустрічну позовну заяву Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до відповідача -Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про заборону вчиняти певні дії до спільного розгляду з первісним позовом Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря Міністерства охорони навколишнього природного середовища України до відповідача Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 6188379,21 грн. по справі №27-28/17-1720-2011 та призначено справу до розгляду. При цьому, даною ухвалою "Фірму "Київ" у вигляді ТОВ було зобов'язано надати суду належні докази, підтверджуючі надіслання копії зустрічної позовної заяви відповідачу та докази сплати судового збору за подання відповідної заяви, згідно вимог чинного законодавства; докази, підтверджуючі повноваження представника відповідача щодо підписання зустрічної позовної заяви; письмово визначити правові підстави звернення з відповідним позовом; письмово навести суду відповідність заявлених позовних вимог способам захисту передбаченим положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України; письмове обґрунтування пов'язаності заявлених зустрічних позовних вимог з первісними, з відповідними підтверджуючими доказами.

02.10.2012р. від "Фірми "Київ" у вигляді ТОВ до канцелярії суду знову, надійшла зустрічна позовна заява (вх ГСОО 4511/2012 від 02.10.2012р.).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.10.2012р, приймаючи до уваги, що суддя господарського суду Одеської області Гуляк Г.І. знаходиться на лікарняному, враховуючи розпорядження голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 05.10.2012 року, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (оформлене протоколом №17-24/11 від 29.11.2011р.), матеріали справи та матеріали зустрічної позовної заяви №27-28/17-1720-2011 було прийнято до колегіального розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Невінгловська Ю.М., судді: Панченко О.Л., Зайцев Ю.О.

Ухвалою суду від 05.10.2012р., на підставі пункту 2 статті 62 Господарського процесуального кодексу України, суд відмовив у прийняті зустрічної позовної заяви Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до відповідача Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про заборону вчиняти певні дії, яка надійшла до суду 02.10.2012р. та зареєстрована за №4511/2012, в зв'язку з тим, що в провадженні господарського суду Одеської області в межах справи №27-28/17-1720-2011 вже вирішується спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав за зустрічною позовною заявою Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, яка зареєстрована 06.09.2012р. за вх.№4034/2012.

09.10.2012р. року від Фірми "Київ" у вигляді ТОВ до канцелярії господарського суду Одеської області надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Одеської області від 05.10.2012р. про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви по справі №27-28/17-1720-2011.

Отже, ухвалою господарського суду Одеської області від 09.10.2012р, відповідно до ст. 79 ГПК України, провадження у справі №27-28/17-1720-2011 було зупинено до закінчення розгляду Одеським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю та повернення справи до господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 05.11.2012р., в зв'язку із поверненням справи №27-28/17-1720-2011 до господарського суду Одеської області та усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, провадження у справі було поновлено для здійснення подальшого розгляду по суті та призначено справу до розгляду.

У судовому засіданні 21.11.2012р., приймаючи до уваги нез'явлення представника Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря Міністерства охорони навколишнього природного середовища України у судове засідання, від якого не надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, а також враховуючи невиконання повністю сторонами вимог ухвали суду, розгляд справи було відкладено та, враховуючи надане представником Фірми "Київ" у вигляді ТОВ клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів, строк розгляду справи було продовжено до 13.12.2012р.

21.11.2012р. від представника Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря до канцелярії суду надійшло клопотання про заміну відповідача, а саме Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря на Державну екологічну інспекцію північно-західного регіону Чорного моря.

Отже, розглянувши надане клопотання, суд дійшов висновку про його задоволення та ухвалою суду від 21.11.2012р., було здійснено заміну Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря на її правонаступника - Державну екологічну інспекцію північно-західного регіону Чорного моря.

Ухвалою суду від 22.11.2012р, в зв'язку з надходженням від Фірми "Київ" у вигляді ТОВ касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду, в зв'язку із витребуванням справи для скерування до касаційної інстанції, відповідно до ст. 79 ГПК України, провадження у справі №27-28/17-1720-2011 було зупинено до закінчення розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Фірми "Київ" у вигляді ТОВ та повернення справи до господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 04.01.2013р, приймаючи до уваги, що суддя господарського суду Одеської області Зайцев Ю.О. перебуває у відпустці, враховуючи розпорядження голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 04.01.2013 року, на підставі рішення зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (оформлене протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.) та ст. 4- 6 Господарського процесуального кодексу України, справу №27-28/17-1720-2011 за первісним позовом: Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря до відповідача: Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 6188379,21 грн. та за зустрічним позовом: Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до відповідача: Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про заборону вчиняти певні дії, справу №27-28/17-1720-2011 було прийнято до колегіального розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Невінгловська Ю.М., судді: Панченко О.Л., Горячук Н.О., а також у зв'язку з поверненням справи №27-28/17-1720-2011 до господарського суду Одеської області та усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, провадження у справі було поновлено для здійснення подальшого розгляду по суті та призначено справу до розгляду на 06.02.2013р.

31.01.2013р. від ТОВ "Фірма "Київ Сервіс" до канцелярії суду надійшла заява про вступ ТОВ "Фірма "Київ Сервіс" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та 01.02.2013р., від Фірми "Київ" у вигляді ТОВ надійшла заява про залучення ТОВ "Фірма "Київ Сервіс" до участі у справі в якості іншого відповідача.

Також, 31.01.2012р., від "Фірми "Київ" у вигляді ТОВ до канцелярії суду знову надійшла зустрічна позовна заява (вх ГСОО 467/2013 від 31.01.2013р.).

У судовому засіданні 06.02.2013р., суд, розглянувши заяву надану ТОВ "Фірма "Київ Сервіс" про вступ ТОВ "Фірма "Київ Сервіс" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та Фірми "Київ" у вигляді ТОВ про залучення ТОВ "Фірма "Київ Сервіс" до участі у справі в якості іншого відповідача, дійшов висновку про відмову у їх задоволенні, з підстав їх необґрунтованості.

Так в своїх заявах ТОВ "Фірма "Київ Сервіс" та Фірма "Київ" у вигляді ТОВ посилаються на те, що на загальних зборах фірми "Київ" у вигляді ТОВ від 23.04.2012р., які оформлені протоколом №2 від 23.04.2012р., було прийнято рішення, що новостворена юридична фірма - ТОВ "Фірма "Київ Сервіс" є правонаступником ТОВ Фірми "Київ" в частині прав, обов'язків, відповідальності за договором оренди земельної ділянки від 21.11.2005р., укладеного між ТОВ Фірма "Київ" та Новодофінівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області, на якій і було зафіксовано засмічення землі., В підтвердження вказаних обставин, до матеріалів справи надано протокол №2 загальних зборів фірми "Київ" у вигляді ТОВ від 23.04.2012р.

При цьому, відмовляючи у задоволенні заяви Фірмі "Київ" у вигляді ТОВ про залучення іншого відповідача, судом було зазначено, що відповідачем має бути така юридична чи особа, за рахунок якої в можливо було б задовольнити позовні вимоги. Між тим, як на момент вчинення адміністративного правопорушення та складання акту від 31.10.2008р., так і на даний час, орендарем вказаної земельної ділянки є Фірма "Київ" у вигляді ТОВ, а зафіксоване на загальних зборах від 23.04.2012р. рішення не може бути підставою для покладення відповідальності на створене 11.07.2012р. ТОВ "Фірма "Київ Сервіс" за правопорушення, вчинене Фірмою "Київ" у вигляді ТОВ - 31.10.2008р.

Аналогічних обставин стосується і відмова у задоволенні заяви ТОВ "Фірма "Київ Сервіс" про залучення ТОВ "Фірма "Київ Сервіс" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки ГПК (1798-12) передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін. Між тим, зафіксоване на загальних зборах від 23.04.2012р. рішення не може бути підставою для покладення відповідальності на створене 11.07.2012р. ТОВ "Фірма "Київ Сервіс" за правопорушення, вчинене Фірмою "Київ" у вигляді ТОВ - 31.10.2008р., отже, суд дійшов висновку, що рішення по даній справі не може вплинути на права та обов'язки ТОВ "Фірма "Київ Сервіс".

При цьому, суд доводить до відома Фірми "Київ" у вигляді ТОВ, що відповідно до частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші учасники судового процесу зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Між тим, дії Фірми "Київ" у вигляді ТОВ у вигляді подання чисельних необґрунтованих та не відповідаючих вимогам ГПК (1798-12) зустрічних позовних заяв, а також клопотань, спрямовані на зловживання своїми процесуальними правами. Подібна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані, зокрема, на неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні та створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Представник Державної екологічної інспекції північно-західного регіону чорного моря в судовому засіданні 06.02.2013р. був присутній, первісний позов підтримав у повному обсязі, щодо задоволення зустрічного позову заперечував у повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву (вх. ГСОО 4271/2013 від 06.02.2013).

Представник Фірми "Київ" у вигляді ТОВ також був присутній у судовому засіданні 06.02.2013р., проти первісного позову заперечував у повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на первісну позовну заяву. Так, згідно останньої редакції відзиву від 05.12.2011р. (вх. ГСОО 41567/2011), на яку посилався відповідач у судовому засіданні 06.02.2013р., Фірма "Київ" у вигляді ТОВ зазначає, що Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Міністерства охорони навколишнього природного середовища України не мала права проводити перевірку земельної ділянки Фірми "Київ" у вигляді ТОВ, у зв'язку з тим, що юрисдикція позивача поширюється на 100 м від урізу води, коли відстань від найближчої точки урізу води до земельних ділянок відповідача становить 175м, також представник відповідача зазначає про те, що Фірма "Київ" у вигляді ТОВ не є власником відходів та зазначає що відходи належать кооперативу "Анастасія". Крім того, відповідачем зазначено, що позивач не довів на чиїй земельній ділянці знаходяться відходи, а погодження представника відповідача в акті перевірки, що матеріали були розташовані на земельній ділянці відповідача, є лише припущенням, оскільки він не міг знати меж земельної ділянки. Також, відповідач зазначає, що навіть якщо припустити, що визначена суміш є сміттям, що вона була розташована на ділянці відповідача, що вона забруднила існуючий грунт, між тим розрахунок шкоди протерічить нормам цивільного кодексу України.

При цьому, представник Фірми "Київ" у вигляді ТОВ вимог ухвал суду від 10.09.2012р, від 05.11.2012р., від 21.11.2011р. та від 04.01.2013р. щодо надання належних доказів, підтверджуючих надіслання копії зустрічної позовної заяви відповідачу та доказів сплати судового збору за подання відповідної заяви, згідно вимог чинного законодавства; доказів, підтверджуючих повноваження представника відповідача щодо підписання зустрічної позовної заяви; письмового визначення правових підстав звернення з відповідним позовом; наведення суду відповідності заявлених позовних вимог способам захисту передбаченим положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України; письмового обґрунтування пов'язаності заявлених зустрічних позовних вимог з первісними, з відповідними підтверджуючими доказами, не виконав, витребуваних документів до суду не надав.

Між тим, у судовому засіданні 06.02.2013р. представник Фірми "Київ" у вигляді ТОВ, згідно наданих усних пояснень, зустрічну позовну заяву підтримав та просив суд задовольнити у повному обсязі.

За результатом розгляду зустрічної позовної заяви Фірми "Київ" у ТОВ (вх. ГСОО 034/2012 від 06.09.2012р.), поданої до відповідача - Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про заборону вчиняти певні дії, яка прийнята ухвалою від 10.09.2012р. до спільного розгляду первісним позовом Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря до відповідача Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 6188379,21 грн. по справі №27-28/17-1720-2011, у судовому засіданні 06.02.2013р. судом, на підставі п.5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, зустрічну позовну заяву Фірми "Київ" у ТОВ (вх. ГСОО 034/2012 від 06.09.2012р.) було залишено без розгляду, з підстав неподання позивачем за зустрічним позовом без поважних причин витребуваних господарським судом матеріалів, необхідні для вирішення спору, з приводу чого винесено відповідну ухвалу.

Також, у судовому засіданні 06.02.2013р., суд повідомив сторонам, що за результатом розгляду зустрічної позовної заяви Фірми "Київ" у вигляді ТОВ (вх. ГСОО 467/2013 від 31.01.2013р.), суд виносить відповідну ухвалу, на підставі пункту 2 статті 62 Господарського процесуального кодексу України, про відмову у прийняті зустрічної позовної заяви Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до відповідача Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про заборону вчиняти певні дії, в зв'язку з тим, що в провадженні господарського суду Одеської області в межах справи №27-28/17-1720-2011 вже вирішується спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав за зустрічною позовною заявою Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, яка зареєстрована 06.09.2012р. за вх.№4034/2012.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим місцеві ради та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Відповідно до статті 20 цього Закону, спеціально уповноваженим органам державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів надано право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних у результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно до Положення про Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 6 грудня 2006 р. N 528 (z0040-07) та діючого на момент виявлення правопорушення, Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря (далі - Інспекція) є спеціальним підрозділом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (далі - Мінприроди) та входить до сфери його управління. Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами, пестицидами й агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки.

Інспекція у своїй діяльності керується Конституцією України (254к/96-ВР) , законами України, Постановами Верховної Ради України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Мінприроди, іншими актами законодавства в галузі охорони навколишнього природного середовища, а також цим Положенням.

Відповідно до покладених на неї завдань, згідно до ч. 1 ст. 4 вказаного Положення, інспекція здійснює державний контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами, пестицидами й агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, у тому числі орендарі земельних ділянок, зобов'язані дотримуватись вимог земельного та природоохоронного законодавства, проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не спричиняють шкідливого впливу на стан земель, вживати заходів щодо запобігання негативному екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків останнього.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про відходи", відходи які не мають власника або власник яких невідомий, вважаються безхазяйними. Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів визначається Кабінетом Міністрів України. Визначення режиму використання безхазяйних відходів покладається на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, якщо інше не передбачено законом. Платники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлено відходи, що не належать їм, зобов'язані повідомити про них відповідний місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, які зобов'язані вжити заходів до визначення власника відходів, класу їх небезпеки, обліку та прийняття рішення щодо погодження з ними.

Статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено обов'язок суб'єктів права власності на відходи вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Як свідчать матеріали справи, 28.10.2008р. та 31.10.2008р. Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря було проведено позапланову перевірку дотримання Фірмою "Київ" у вигляді ТОВ вимог природоохоронного законодавства. За результатом якої, Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря було складено акти 28.10.2008р. та 31.10.2008р.

Вказаною перевіркою встановлено, що на території Новодофінівської сільської ради, Комінтернівського району, Одеської області, Фірма "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю займає вказану земельну ділянку на підставі договору оренди між Новодофінівською сільською радою та Фірмою "Київ" у вигляді ТОВ, що зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за №040552400005 від 22.11.2005р.

В акті 31.10.2008р. зафіксовано, що на момент перевірки встановлено, що на земельній ділянці, яка надана Фірмі "Київ" ТОВ встановлено несанкціоноване розміщення будівельних відходів, безпосередньо на землі, чим здійснено засмічення земельної ділянки. Розмір першої земельної ділянки, на якій несанкціоновано розміщено ці відходи складає - 5,1х29,2м., висота у 3х точках складає:1) -1,4., 2) - 0,74м., 3) - 0,4м., чим здійснено засмічення землі. Розмір другої засміченої земельної ділянки складає - 2,6х7,55м., висота у 3 точках складає: 1)-0,72м., 2)-1,3м., 3)-0,86м. Заміри здійснені рулеткою р2 УЗК 7502-82. Отже, в даному акті інспекція дійшла висновку, що все це є порушенням ст. ст. 17, 33 Закону України "Про відходи", ст. ст. 91, 96 Земельного кодексу України. Вказаний акт складено у присутності відповідальної особи Фірми "Київ" - Рушковського Й.С.

На підставі встановлених у акті обставин, 31.10.2008р. Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря було складено протокол №103010 про адміністративне правопорушення про те, що гр. Рушковський Й.С. здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в зв'язку з тим, що на території, яка знаходиться у користуванні Фірми "Київ" встановлено складування будівельних відходів безпосередньо на землі, що є порушенням ст. 913 Земельного кодексу України. У вказаному протоколі також зазначено, що внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства Державі заподіяна шкода, яка буде розрахована додатково. При цьому, у вказаному протоколі зафіксовано пояснення порушника та його зауваження до змісту протоколу, в яких зазначено, що будівельне сміття самовільно висипане на ділянку СООГ "Анастасія".

В подальшому Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря було проведено розрахунок збитків, заподіяних державі в наслідок засмічення земель, згідно з Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997р. № 171 (z0285-98) , в редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007р. №149 (z0422-07) .

Відповідно до розрахунку, виконаного Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря на підставі "Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням (засміченням) земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства", затвердженої наказом Міністерства екологічної безпеки від 27 жовтня 1997 року № 171, розмір шкоди від засмічення земель вказаними відходами на земельних ділянках склав:

- земельна ділянка № 1 (забруднена будівельними та побутовими відходами), площею 19,63 м2 = 382643,66 грн.;

- земельна ділянка № 2 (забруднена будівельними та побутовими відходами), площею 148,92 м2 = 5805735,55 грн.;

а всього, загальний розмір шкоди від забруднення земель на чотирьох ділянках, загальною площею 168,55 м2, складає 6188379,21 грн.

Отже, предметом даного спору є стягнення шкоди у вигляді збитків у сумі 6188379,21 грн., зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів.

Пунктом "а" частини 1 статті 42 Закону України "Про відходи" передбачено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть цивільну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків.

Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України (стаття 43 Закону України "Про відходи").

Статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів, з додержанням санітарних і екологічних норм, способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти мають використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.

Як вбачається з матеріалів справи, такий дозвіл спеціально уповноваженого органу на розміщення відходів у відповідача відсутній. Крім того, відповідачем не надано до матеріалів справи будь-яких даних про те, що відповідач, виявивши на земельній ділянці, яка належить йому на підставі договору оренди, будівельні відходи, повідомив про це орган місцевого самоврядування.

Також суд бере до уваги, що статтею 33 Закону України "Про відходи" визначено, що зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів. Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені обсяги відходів відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання. Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів. Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах природоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини, захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно положень статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до статті 69 Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації незалежно від погіршення якості природних ресурсів.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природно-ресурсного, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки необхідна наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю), шкодою та виною відповідача.

Судом встановлено, що заподіяна шкода навколишньому природному середовищу підтверджується належними доказами, які наявні в матеріалах справі: протоколом про адміністративне правопорушення, актом перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства.

Відповідно до підпункту п. 1.2 п. 1 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (далі - Методика), за якою здійснювався розрахунок заявлених до стягнення збитків, визначено, що ця Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, і поширюється на всі землі України незалежно від форм їх власності.

Згідно з п.п. 3.1.-3.3. Методики, землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Згідно п.п. 4.1. Методики, розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою, передбаченою п. 5.5. цієї Методики. При цьому, основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена. Довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що зазнала засмічення, надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (пункти 5.2., 5.6 Методики).

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держкомзему у Одеській області вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 28 000кв.м., наданої в оренду Фірмі "Київ" у вигляді ТОВ, станом на 01.01.2008 р. становить 487,32 грн./кв. м.

Отже, за результатом первірки, суд дійшов висновку, що розрахунок, здійснений Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, відповідає вимогам чинного законодавства та приписам зазначеної вище Методики від 27.10.1997 р. № 171 (z0285-98) .

При цьому, суд зазначає, що посилання Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, що позивач не мав права проводити перевірку ділянки, у зв'язку з тим що юрисдикція Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря Міністерства охорони навколишнього природного середовища України поширюється на сто метрів від урізу води, а відстань від найближчої точки урізу води до земельних ділянок Фірми "Київ" у вигляді ТОВ становить 175 метрів, є необґрунтованими та не приймаються судом до уваги, оскільки, згідно з п.7.1 Положення Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, від 06.12.2006, № 528 (z0040-07) "Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря", яке діяло на момент проведення перевірки, було визначено, що діяльність Інспекції поширюється на: територію від початку української частини річки Дунай до її гирла, що обмежується урізом води річки Дунай, і далі від гирлової її частини на територію прибережної захисної смуги завширшки два кілометри від урізу води вздовж Чорного моря, навколо його заток та лиманів, до адміністративної межі території Автономної Республіки Крим з Херсонською областю (Каланчацький район).

Отже, твердження Фірми "Київ" у вигляді ТОВ спростовуються нормами даного положення та не приймаються до уваги. Крім того, суд зауважує, що всі інші твердження базуються на припущеннях відповідача, які не підтверджені жодним належним доказом.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Між тим, в порушення вищенаведених норм, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, спростовуючих наявність вини у відповідача щодо вчиненого порушення вимог природоохоронного законодавства та відсутності у нього обов'язку щодо сплати нарахованих збитків.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про стягнення з Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю збитків у розмірі 6188379,21грн., відповідають нормам чинного законодавства, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у розмірі 25550 грн. державного мита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу покаладаються на відповідача за перісним позовом.

Керуючись ст.ст. 32- 34, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

1.Первісний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65016, Одеська область, м. Одеса, вул.Костанді,65, код ЄДРПОУ 20946498) на користь Держави (Управління Держказначейства у м. Одесі, код ЄДРПОУ 23862106, р/р 31512921700008, банк: Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, МФО 826013, код платежу 101, код бюджетної класифікації 24062100) заподіяних державі збитків у сумі 6 188 379/шість мільйонів сто вісімдесят вісім тисяч триста сімдесят дев'ять/грн. 21коп.

3. Стягнути з Фірми "Київ" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (65016, Одеська область, м. Одеса, вул.Костанді,65, код ЄДРПОУ 20946498) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності 206) 25500/двадцять п'ять тисяч п'ятсот /грн. державного мита та 236/двісті тридцять шість/грн. витрат на ІТЗ судового процесу.