5006/10/25/2012 Про відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу - 04.02.2013 Прийняття

за позовом Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі: 1. Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м. Донецьк, 2. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська, м. Луганськ,

до відповідача Малого приватного виробничого підприємства "Альянс", м. Донецьк,

про відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, в розмірі 289 296,00 гривень, -

прокурор не з'явився;

представник позивача 1 не з'явився;

представник позивача 2 не з'явився;

представник відповідача Плясов О.В. за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Донецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України звернувся до господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м. Донецьк (далі - Позивач 1) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська, м. Луганськ (далі - Позивач 2) з позовом до Малого приватного виробничого підприємства "Альянс", м. Донецьк (далі - Відповідач) про відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, в розмірі 289 296,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №11/43 від 20.03.2012 року, акт обстеження засміченої земельної ділянки від 20.03.2012 року. Зазначає, що відповідачем, в порушення вимог положень Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) , ст. 17 Закону України "Про відходи" засмічено земельну ділянку площею 105 кв.м. побутовими та будівельними відходами, чим заподіяно збитки державі в розмірі 289 296,00 гривень.

Прокурор просив суд стягнути з Малого приватного виробничого підприємства "Альянс" збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу, в розмірі 289 296,00 гривень на користь Державної екологічної інспекції в Донецькій області.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 06.11.2012 року у зв'язку з відрядженням судді Харакоза К.С. справу №5006/10/25/2012 було передано на розгляд судді Сковородіній О.М.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 05.12.2012 року справу було передано на розгляд судді Харакозу К.С. у зв'язку з його поверненням з відрядження.

Розгляд справи відкладався неодноразово. У судовому засіданні 29.01.2012 року було оголошено перерву до 04.02.2013 року.

Прокурор в судове засідання 04.02.2013 року не з'явився. У попередніх судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримував, просив позов задовольнити.

Представник позивача 1 - Державної екологічної інспекції у Донецькій області в судове засідання 04.02.2012 року не з'явився. В судовому засіданні 29.01.2013 року представник позивача 1 позов прокурора підтримав, проте зазначив, що Інспекція не є належним позивачем по справі.

Представник позивача 2 - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська в судове засідання не з'явився. В судовому засіданні 06.11.2012 року представник позивача 2 позов прокурора підтримав, просив його задовольнити. 11.10.2012 від позивача 2 надійшли письмові пояснення по справі, аналогічні викладеним в позовній заяві. 18.12.2012 року представником позивача 2 було подано до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення позову прокурора заперечував. 28.01.2013 року відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.87-88). В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначає, що земельну ділянку площею 0,13572 га було йому надано КЕВ м. Луганська для користування орендованим приміщенням відповідно до договору оренди №341 від 29.08.2011 року. Розрахунок шкоди, наданий прокурором, є невірним, оскільки застосовано неналежну Методику, а також прокурором не надано доказів притягнення відповідача до відповідальності. Крім того, на даний момент майно відповідача на спірній земельній ділянці відсутнє з власної ініціативи МПВП "Альянс". За користування земельною ділянкою відповідачем сплачувалась КЕВ м. Луганська відповідна орендна плата.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд -

29.08.2011 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Луганська (орендодавець) та Малим приватним виробничим підприємством "Альянс" (орендар) було укладено договір оренди №341 нерухомого військового майна, розташованого в Донецькому гарнізоні за адресою: м. Донецьк, вул. Купріна, 1, військове містечко №20, ГП №55 (а.с.10-12).

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме - нежитлові приміщення площею 756,9 кв.м. у будівлі гаражу за генпланом №55, що знаходиться на балансі КЕВ м. Луганська.

Договір укладено строком до трьох років, що діє з 29 серпня 2011 року по 29 серпня 2014 року включно (п.10.1 договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено право орендаря використовувати орендоване майно відповідно до умов цього договору.

29.08.2011 року будівлю за інв.№55, розташовану за адресою: м. Донецьк, вул. Купріна, 1, було передано відповідачу МПВП "Альянс" за актом приймання-передачі (а.с.14).

Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відділу екологічного контролю природних ресурсів Донецького регіону Державної екологічної інспекції у Донецькій області було проведено перевірку дотримання відповідачем МПВП "Альянс" природоохоронного законодавства, результати якої оформлено актом №11/43 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 20.03.2012 року (а.с.19-20).

Перевіркою встановлено, що земельна ділянка, яка знаходиться вздовж вул. Купріна та прилягає до паркану військової частини №3037 внутрішніх військ ВМС України, площею 105 кв.м., засмічена будівельними та побутовими відходами. Засмічена земельна ділянки будівельними та побутовими відходами (бита цегла, залишки бетону, картон, ємності з-під мастил) має довжину 14 метрів, ширину 7,5 метрів, заввишки 1,2 м.

В матеріалах справи також міститься копія акту обстеження засміченої земельної ділянки від 20.03.2012 року (а.с.17-18).

Відділом екологічного контролю природних ресурсів Донецького регіону Державної екологічної інспекції у Донецькій області відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №149 від 04.04.2007 року (z0422-07) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 року за № 422/13689 (z0422-07) , було розраховано розмір збитків від засмічення земельної ділянки відходами МПВП "Альянс", відповідно до якого загальна сума збитків складає 289 296,00 гривень (а.с.21-22).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги прокурора не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища, здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.

Згідно з п. "з" ч.1 ст. 17 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Прядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами встановлено Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27 жовтня 1997 р. №171 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 4 квітня 2007 р. №149 (z0422-07) , та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 5 травня 1998 року за №285/2725 (z0285-98) .

Згідно з п.3.3 даної Методики факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до положень ч.2 ст. 29 ГПК України позовна заява може бути подана прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Згідно п.6 ч.2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру", при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Стаття 35 Закону України "Про прокуратуру" визначає, що обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у судовому процесі, визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України.

Відповідно до статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, забезпечення права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Виходячи із змісту ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та ГПК України (1798-12) , застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов:

- наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу);

- порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача;

- належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та матеріалів справи сутність спору полягає у відшкодуванні відповідачем збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу забрудненням земельної ділянки.

Так, згідно з п. "б" ч. 2 ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством утворюється фонд охорони навколишнього природного середовища.

Тобто, грошові кошти за шкоду, заподіяну забрудненням земельної ділянки, стягуються судом до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища місцевого бюджету, у даному випадку Донецької міської ради.

Проте, прокурором заявлені позовні вимоги про стягнення грошових коштів за заподіяну шкоду навколишньому середовищу на користь Державної екологічної інспекції у Донецькій області, яка не є належним позивачем у даній справі, тобто не має права матеріально-правової вимоги. Вимог про стягнення грошових коштів на користь Донецької міської ради до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища заявлено не було.

Судовому захисту підлягають лише ті порушені права, які має особа.

Процесуальним законом не передбачено можливості заміни неналежного позивача (на відміну від інституту заміни неналежного відповідача). Законодавчі зміни до положення статтей 2, 29 ГПК України, які зазнали змін згідно Закону України від 18.09.2012 року № 5288-VI (5288-17) , що набули чинності 01.12.2012 року не означають довільного визначення позивача у справі та автоматичного набуття статусу позивача прокурором у будь-яких випадках. Прокурор набуває статусу позивача у разі відсутності органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або відсутності у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, про що повинно бути зазначено в позовній заяві.

Оскільки позивач Державна екологічної інспекції у Донецькій області не є отримувачем грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, то немає підстав для задоволення позовних вимог прокурора про стягнення коштів на її користь.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м. Донецьк, 2. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська, м. Луганськ, до відповідача Малого приватного виробничого підприємства "Альянс", м. Донецьк, про відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, в розмірі 289 296,00 гривень необґрунтованими. Підстави для задоволення позову у суду відсутні.

Справу розглянуто судом в межах позовних вимог, обґрунтованих обставинами викладеними в позовній заяві з посиланням на обрані норми закону.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 40, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 17 Закону України "Про відходи", ст.ст. 1, 2, 22, 32- 36, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У задоволенні позовних вимог Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Донецькій області, м. Донецьк, 2. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська, м. Луганськ, до відповідача Малого приватного виробничого підприємства "Альянс", м. Донецьк, про відшкодування збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу, в розмірі 289 296,00 гривень - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.