5011-1/17636-2012 Про стягнення збитків, завданих невиконанням рішення суду - 01.02.2013 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вента ЛТД" (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - відповідач) про стягнення 266 850,90 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не відшкодовуються збитки нанесені позивачу на суму 266 850,90 грн., у зв'язку з невиконанням рішення суду 18/207-10 від 05.10.2010р. господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 10.12.2012р. порушено провадження у справі № 5011-1/17636-2012 та призначено розгляд на 18.01.2013 р.

10.01.2013р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

17.01.2013. відповідач подав через канцелярію суду відзив на позов та клопотання про застосування строків позовної давності.

18.01.2013 представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про застосування строків позовної давності та відклав розгляд справи на 01.02.2013р.

31.01.2013р. позивач подав через канцелярію суду письмові пояснення, з урахуванням відзиву на позов.

01.02.2013р. позивач подав через канцелярію суду додаткові пояснення по справі.

01.02.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав додаткові докази по справі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

23.06.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про відкриття банківського рахунку № 1-/2006/100011772, згідно якого відповідач відкрив позивачу банківський рахунок № 26008003042001 в українських гривнях, № 26003003042501 в доларах США та євро для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних документів відповідно до умов договору та законодавства України, та зобов"язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України.

Здійснюючи свою господарську діяльність, позивач зобов'язав, згідно вказаного вище договору, відповідача здійснити перерахування коштів у розмірі 25 693,08 євро на рахунок у німецькому банку, що відповідачем не було здійснено у повному обсязі, тобто відповідач здійснив списання коштів у вказаній сумі з рахунку позивача, проте на вказаний німецький рахунок кошти не були перераховані.

Вказані обставини були встановлені та підтверджені рішенням господарського суду Дніпропетровської області № 18/207-10 від 05.10.2010, яке набрало законної сили згідно чинного законодавства України. Даним рішенням було зобов"язано відповідача здійснити перерахунок списаних, але не перерахованих коштів.

Станом на день подачі позову до суду відповідач так і не виконав зазначене вище рішення, внаслідок чого позивач був змушений подати позов до суду для стягнення з відповідача збитків понесених, внаслідок не виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області № 18/207-10 від 05.10.2010 р. та просив суд стягнути з відповідача 25 693,08 євро (що еквівалентно 266 850,90 грн.)

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п.1 ст. 139 ГК України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб"єктів.

Пунктом 5 ст. 139 ГК України визначено, що коштами у складі майна суб"єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб"єктів з іншими суб"єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачу не було завдано ніяких збитків.

Суд з вказаними запереченнями не погодився, з підстав наявності прямого збитку, оскільки кошти позивачем було втрачено, внаслідок неправомірного списання коштів та їх ненадходження до бенефеціара, а також внаслідок не повернення цих коштів на рахунок позивача, тобто позивачем було втрачено своє майно, в даному випадку грошові кошти, а тому суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 25 693,08 євро (що еквівалентно 266 850,90 грн. станом на день подачі позову до суду) правомірними.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 5337,02 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82- 85 ГПК України,-

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (04053, м. Київ, вул. Артема 15, код ЄДРПОУ 20025456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента ЛТД" (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Селянський узвіз 3-А, код ЄДРПОУ 21947206) 266 850 (двісті шістдесят шість тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 90 коп. - матеріальної шкоди, 5 337 (п'ять тисяч триста тридцять сім) грн. 02 коп. - судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.