910/756/13 Про визнання припиненими правовідносин за договором поруки - 28.01.2013 Прийняття

про визнання припиненими правовідносин за договором поруки № 22-2010/DC-14 від грудня 2010 р. та за договором іпотеки нерухомого майна № 22-2010/DC-10 від 01.12.2010 р.; визнання відсутнім права вимагати та отримувати грошові кошти договором поруки № 22-2010/DC-14 від грудня 2010 р. та за договором іпотеки нерухомого майна № 22-2010/DC-10 від 01.12.2010 р.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Пономаренко І.С., довіреність б/н від 15.01.2013 р.

від відповідача - 1: не з'явився.

від відповідача - 2: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Брізпорт Україна" (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" (далі - відповідач - 1) та Приватного підприємства "Монмарт" (далі - відповідач - 2) про визнання припиненими правовідносин за договором поруки № 22-2010/DC-14 від грудня 2010 р. та за договором іпотеки нерухомого майна № 22-2010/DC-10 від 01.12.2010 р.; визнання відсутнім права вимагати та отримувати грошові кошти договором поруки № 22-2010/DC-14 від грудня 2010 р. та за договором іпотеки нерухомого майна № 22-2010/DC-10 від 01.12.2010 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з припиненням Приватного підприємства "Монмарт" (боржник за Договором відновлювальної кредитної лінії № 2010-22/ DC) правовідносини за договором поруки № 22-2010/DC-14 від грудня 2010 р. та за договором іпотеки нерухомого майна № 22-2010/DC-10 від 01.12.2010 р. слід визнати такими, що припинились та визнати відсутнім право вимагати та отримувати грошові кошти за договором поруки № 22-2010/DC-14 від грудня 2010 р. та за договором іпотеки нерухомого майна № 22-2010/DC-10 від 01.12.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2013 р. порушено провадження у справі № 910/756/13, розгляд справи призначено на 28.01.2013 р., зобов'язано сторони вчинити певні дії.

22.01.2013 р. представником відповідача - 1 було подано клопотання про зупинення провадження у справі 910/756/13.

25.01.2013 р. представником відповідача - 1 було подано клопотання про зупинення провадження у справі 910/756/13.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 28.01.2013 р. у зв'язку з перебуванням судді Гавриловської І.О. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду міста Києва від 03.02.2011 р. та ст. 4- 6 ГПК України, справу № 910/756/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брізпорт Україна" до Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" та Приватного підприємства "Монмарт" про визнання припиненими правовідносин за договором поруки № 22-2010/DC-14 від грудня 2010 р. та за договором іпотеки нерухомого майна № 22-2010/DC-10 від 01.12.2010 р.; визнання відсутнім права вимагати та отримувати грошові кошти за договором поруки № 22-2010/DC-14 від грудня 2010 р. та за договором іпотеки нерухомого майна № 22-2010/DC-10 від 01.12.2010 р. було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.01.2013 р. справу № 910/756/13 прийнято суддею Нечаєм О.В. до свого провадження.

28.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані документи на виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 15.01.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/756/13.

28.01.2013 р. представником відповідача - 1 через відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 28.01.2013 р. представник позивача з'явився, надав суду свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідачів 1 та 2 у судове засідання 28.01.2013 р. не з'явились.

У задоволенні клопотань відповідача - 1 про зупинення провадження у справі та про відкладення розгляду справи судом відмовлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

27.10.2010 р. між Публічним акціонерним товариством "БМ Банк" (далі - відповідач - 1, банк) та Приватним підприємством "Монмарт" (далі - відповідач - 2, позичальник) було укладено Договір відновлювальної кредитної лінії № 2010-22/DC (далі - Кредитний договір), відповідно до якого банк зобов'язується надавати на умовах цього Договору, а позичальник зобов'язується отримувати, належними чином використовувати та повернути в передбачений цим Договором строк кредит в розмірі 1 454 000,00 доларів США та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1. розділу 1 Кредитного договору).

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між сторонами було укладено Договір іпотеки нерухомого майна № 22-2010/DC-10, відповідно до якого іпотекодавець (позивач), як майновий поручитель боржника (відповідача - 2), з метою належного виконання зобов'язань боржника, що випливають з Кредитного договору, передає в іпотеку, а іпотекодержатель (відповідач - 1) приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому Договорі, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцю на праві власності.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з ч. 6 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Крім цього, з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором, між сторонами було укладено Договір поруки № 22-2010/ DC-14 (далі - Договір поруки), відповідно до якого поручитель (позивач) поручається перед кредитором (відповідач - 1) за своєчасне та повне виконання боржником (відповідачем - 2) зобов'язань за Кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому (п. 1.1. Договору поруки).

Згідно з ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Як вбачається з ч. ч. 2, 3 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Позовні вимоги позивача ґрунтуються на тому, що останньому стало відомо про те, що відповідача - 2 було ліквідовано, що тягне за собою припинення правовідносин між сторонами за договором поруки № 22-2010/DC-14 від грудня 2010 р. та за договором іпотеки нерухомого майна № 22-2010/DC-10 від 01.12.2010 р. і, як наслідок, відсутність права у відповідача - 1 вимагати та отримувати від позивача грошові кошти договором поруки № 22-2010/DC-14 від грудня 2010 р. та за договором іпотеки нерухомого майна № 22-2010/DC-10 від 01.12.2010 р.

Суд погоджується з позицією позивача з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 609 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Як вбачається з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується:

1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які неможливо усунути, чи в інших випадках, встановлених законом.

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду міста Києва від 15.10.2012 р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Приватного підприємства "Монмарт", ліквідовано банкрута - Приватне підприємство "Монмарт" як юридичну особу у зв'язку з банкрутством.

Як вбачається з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Судом було здійснено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та отримано спеціальний витяг, з якого вбачається, що юридичну особу боржника (відповідача - 2) станом на 28.01.2013 р. припинено.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі № 910/756/13 в частині позовних вимог до відповідача - 2.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо визнання припиненими правовідносин за договором поруки № 22-2010/DC-14 від грудня 2010 р. та за договором іпотеки нерухомого майна № 22-2010/DC-10 від 01.12.2010 р.; визнання відсутнім права вимагати та отримувати грошові кошти за договором поруки № 22-2010/DC-14 від грудня 2010 р. та за договором іпотеки нерухомого майна № 22-2010/DC-10 від 01.12.2010 р. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 80, 82- 85 ГПК України, суд

1. Провадження у справі № 910/756/13 в частині позовних вимог до Приватного підприємства "Монмарт" припинити.

2. В іншій частині позов задовольнити.

3. Визнати припиненими правовідносини за Договором поруки № 22-2010/DC-14, укладеним між Публічним акціонерним товариством "БМ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брізпорт Україна".

4. Визнати припиненими правовідносини за Договором іпотеки нерухомого майна № 22-2010/DC-10 від 01.12.2010 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством "БМ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брізпорт Україна".

5. Визнати відсутнім право у Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" вимагати та отримувати грошові кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брізпорт Україна" за Договором поруки № 22-2010/DC-14, укладеним між Публічним акціонерним товариством "БМ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брізпорт Україна".

6. Визнати відсутнім право у Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" вимагати та отримувати грошові кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брізпорт Україна" за Договором іпотеки нерухомого майна № 22-2010/DC-10 від 01.12.2010 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством "БМ Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брізпорт Україна".

7. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" (01032, м. Київ, б-р. Тараса Шевченка, будинок 37/122; ідентифікаційний код: 33881201) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брізпорт Україна" (01023, м. Київ, вул Шота Руставеллі, будинок 11; ідентифікаційний код: 32668060) суму сплаченого судового збору в розмірі 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп.

8. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Брізпорт Україна" суму сплаченого судового збору в розмірі 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. з Державного бюджету України.