5020-898/2011-1297/2012 Про стягнення заборгованості за поставку електричної енергії - 15.01.2013 Прийняття

Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс" про стягнення заборгованості за договором на поставку електричної енергії № 5870 від 19.06.2008 за період з 30.03.2010 по 28.02.2011 у розмірі 655 981,53 грн., у тому числі: 542 455,27грн. - основний борг, 57 443,65 грн. - пеня, 43 527,08 грн. - інфляційні втрати та 12 555,53 грн. - 3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на те, що Відповідачем не виконуються належним чином умови договору на постачання електричної енергії №5870 від 19.06.2008 щодо оплати за спожиту електричну енергію.

08.07.2011 представник Позивача надав заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з частковою сплатою заборгованості Відповідачем (том 2 а.с.16), відповідно до якої просить суд стягнути з Відповідача заборгованість у розмірі 435611,71 грн., у тому числі: 322 085,45 грн. - основний борг, 57 443,65 грн. - пеня, 43 527,08 грн. - інфляційні втрати та 12 555,53 грн. - 3% річних.

Відповідач у ході розгляду справи надав відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги визнав частково, лише в частині стягнення 61 991,77 грн., у тому числі: 30 703,76 грн. - пеня, 24 051,60 грн. - інфляційні втрати та 7 236,41 грн. - 3% річних, просив суд зменшити розмір пені до 1,00 грн.

Стосовно стягнення основного боргу Відповідач заперечував з підстав, викладених у відзиві, зокрема, зазначив, що заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 321 368,02 грн. нарахована Позивачем неправомірно, у зв'язку з віднесенням останнім до рахунків ТОВ "СГС Плюс" у червні, ліпні та вересні 2010 року обсягів технологічних витрат електричної енергії у мережах від точки приєднання ПЛ-110 кВ ПС-12 до точки приєднання ПЛ-35 кВ ПС-3, у тому числі, у трансформаторі 11Т 25000 кВа, який знаходиться на цій ділянці, згідно з однолінійною схемою розміщення приладів розрахункового обліку ТОВ "СГС Плюс", яка узгоджена Позивачем, у той час як Позивач здійснює транзит електричної енергії у своїй же технологічній електричній мережі через вказану ділянку технологічних електричних мереж (том 2 а.с.24-146).

Ухвалою суду від 30.05.2012 припинено провадження у справі в частині стягнення з Відповідача заборгованості за активну електричну енергію у розмірі 717,43 грн у зв'язку з її сплатою 18.07.2011 /а.с.48-49 т.3/.

рішенням суду від 30.05.2012 позов було задоволено частково, стягнуто з ТОВ "СГС Плюс" на користь ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" заборгованість у розмірі 433 591,41 грн., у тому числі: заборгованість за активну електричну енергію 321 368,02 грн., пеня - 56 140,78 грн., 3% річних - 12 555,53 грн., інфляційні втрати - 43 527,08 грн., а також державне мито у сумі 4 343,08 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235,29 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 рішення господарського суду м. Севастополя від 30.05.2012 залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2012 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 та рішення господарського суду м. Севастополя від 30.05.2012 у справі № 5020-898/2011 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Севастополя.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила у постанові від 06.11.2012, що вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними, зробленими з неповним з'ясуванням обставин справи та з неналежним застосуванням норм законодавства, вказала на те, що суди дійшли помилкового висновку, що втрати електроенергії в мережах споживача є комерційними, а не технологічними, у зв'язку з чим на позивача не може бути покладено обов'язок по пропорційному відшкодуванню втрат електроенергії в мережах відповідача. Суд касаційної інстанції зазначив, що при новому розгляді справи суду необхідно надати належну оцінку обставинам справи.

Відповідно до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою суду від 22.11.2012 справу прийнято до провадження господарського суду м.Севастополя, зобов`язано сторін надати суду письмові пояснення по суті спору з урахуванням висновків, зроблених Вищим господарським судом України в постанові від 06.11.2012.

Відповідач - ТОВ "СГС Плюс", посилаючись на умови договору на поставку електричної енергії № 5870 від 19.06.2008, пункт 6.28 ПКЕЕ, пункт 1.3 Положення про порядок подання, визначення та затвердження економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електроенергії, затверджених постановою НКРЕ від 25.05.2006 № 654 (v0654227-06) , вважає недоведеною правомірність віднесення втрат електроенергії в мережах позивача у червні, липні та вересні 2010 року до технологічних (том 4 а.с.15-17).

Позивач надав власні пояснення по суті справи та, з урахуванням зауважень, висловлених Вищим господарським судом України в постанові від 08.11.2012, зазначив, що розрахунки втрат здійснюються на підставі галузевих нормативно-технічних документів та оформлюються додатком "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача" (пункт 7.2 договору), відповідно до якого втрати електроенергії в мережах споживача розподіляються між суб'єктами господарювання пропорційно об'єму переданого цими мережами електроенергії відповідним суб'єктом господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж.

Позивач також посилається на Методику по визначенню втрат електроенергії у трансформаторах і лініях електропередач (затверджену заступником Міністра енергетики України, головним державним інспектором України з енергетичного нагляду 18.02.1998), яка застосовується для визначення втрат електроенергії в елементах мережі (трансформаторах, лініях електропередач), які враховуються при фінансових розрахунках між енергопостачальними організаціями і між енергопостачальними організаціями і споживачами електроенергії, а також для складання енергетичних балансів та вважає, що що перебування засобу обліку електроенергії не на межі розподілу балансової належності електромереж згідно Правил користування електричною енергією є підставою для здійснення компенсації втрат електричної енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця встановлення розрахункових засобі обліку, у зв`язку з чим, просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача заборгованість в сумі 321368,02 грн. за спожиту електроенергію, 56140,78 грн. пені, 12555, 53 грн. - 3 % річних та 43527,08 грн. - інфляційні втрати (том 4 а.с.20-22).

У судовому засіданні 11.12.2012 відповідачем було заявлено клопотання в порядку статті 41 Господарського процесуального кодексу України про призначення комплексної електротехнічної, економічної експертизи (том 4 а.с.11-14).

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуально кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Таким чином, підставою для призначення експертизи є неможливість вирішення судом спору без залучення спеціальних знань. Дослідивши питання, запропоновані відповідачем у клопотанні, вислухавши пояснення представників сторін, суд не вбачає підстав для призначення судової експертизи.

Розглянувши матеріали справи, суд

19.06.2008 між Позивачем (постачальник) та Відповідачем (споживач) укладений договір № 5870 на поставку електричної енергії (далі -Договір) на строк до 31.12.2008. Відповідно до умов пункту 9.4 Договору його дія продовжувалась на наступні календарні роки, та на час вирішення спору Договір є діючим (том 1 а.с.10-16).

Розділом 1 Договору встановлено, що постачальник зобов'язується постачати споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 70819,9 кВт, а споживач зобов'язаний здійснювати оплату за спожиту електроенергію та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.

Відповідно до пунктів 2.3.2, 2.3.3 Договору споживач зобов'язався дотримуватися режимів споживання електричною енергією, відповідно до розділу 5 Договору та режиму робіт електроустановок відповідно до пункту 6 додатку «Порядок розрахунків», забезпечити утримання мереж відповідно до вимог нормативних актів; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії відповідно до додатку «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії».

Згідно з пунктом 2.3.4 Договору споживач зобов'язався здійснювати оплату за перетоки реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача відповідно до додатку "Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії".

Відповідно до пункту 7.1 Договору облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, які приєднані до електричних мереж споживача здійснюються відповідно до вимог ПУЕ та ПКЕЕ (z0417-96) . У випадку порушення споживачем вимог нормативно-технічної документації стосовно встановлення та експлуатації засобів обліку, їх показники не використаються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником шляхом розрахунків, відповідно до вимог додатку "Порядок розрахунків".

Відповідно до пункту 9.2 Договору межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначається згідно з Додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін».

Згідно з додатком № 6 до договору «Порядок розрахунків» розрахунковим вважається період з 30 календарного числа попереднього місяця до такого ж календарного числа поточного місяця. Щомісячно 30 числа представник споживача надає в службу енергозбиту Позивача звіт про спожиту електричну енергію споживачем і його субспоживачами за розрахунковий період. На підставі наданих даних постачальником формується рахунок за споживання електричної енергії та видається під розпис споживачу або надсилається поштою рекомендованим листом. Всі рахунки на оплату електроенергії повинні сплачуватися споживачем в строк до 5 операційних (банківських) днів з дня виписки рахунку.

Відповідно до пункту 6 додатку № 6 до договору «Порядок розрахунків» у разі несвоєчасної оплати обумовлених цим порядком платежів постачальник проводить споживачу нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежів.

З матеріалів справи також вбачається, що 29.10.2008 між сторонами було укладено договір про спільне використання технологічних мереж № 997-54/08, за умовами якого власник мереж (ТОВ "СГС Плюс") обов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електроенергії власними технологічними електричними мережами в точці приєднання електроустановок користувача (ВАТ "ЕК "Севастопольенерго") або інших суб'єктів господарювання, поставку електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач -своєчасно забезпечувати вартість послуг власника мереж по утриманню технологічних електричних мереж спільного користування та інші послуги відповідно до умов Договору (том 2 а.с. 68-75).

Відповідно пункту 1.2 Договору про спільне користування технологічних мереж, передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, яка зазначена у додатку "Однолінійна схема". Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності належних йому електричних мереж. Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін встановлюється відповідно до додатку "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

Згідно з пунктом 7.2 Договору про спільне користування технологічних мереж, передача електричної енергії у випадку встановлення розрахункових засобів обліку не на межі балансової належності електричних мереж власника мереж та користувача, об'єкт спожитої електроенергії визначається шляхом збільшення (зменшення) показників розрахункових засобів обліку на величину втрат електроенергії на ділянці електричної мережі (з урахуванням трансформаторів) від межі балансової належності до місця встановлення розрахункових засобів обліку.

Розрахунки втрат здійснюються власником мереж на підставі галузевих нормативно-технічних документів та оформлюються додатком "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача".

Відповідно до додатку № 4 до Договору №5870 від 19.06.2008, розробленого на підставі Методики з визначення втрат електроенергії в трансформаторах і лініях електропередач, затвердженої заступником Міністра енергетики України Дарчуком В.А. 18.02.1998 і узгодженої з ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго", технологічні втрати електричної енергії в мережах споживача розподіляються між суб'єктами господарювання пропорційно обсягам переданої мережами електричної енергії відповідним суб'єктам господарювання, враховуючи споживача-власника означених мереж /а.с.38-39 т.2/.

Предметом розбіжностей між сторонами по справі є визначення обсягів втрат електроенергії при її передачі постачальником споживачеві, що мають місце в трансформаторі 11Т, розташованому на ділянці технологічних електричних мереж, що належать Відповідачеві.

Сума заборгованості, що не визнається Відповідачем, з урахуванням розрахованих втрат, за червень 2010 року складає 134 844,59 в т.ч. ПДВ; за липень 2010 року - 155 176, 72 грн. в т.ч. ПДВ, за вересень 2010 року - 31 346,71 грн, а всього 321 368,02 грн.

Відповідно до показників розрахункових приладів, які надавались Відповідачем, Позивач здійснював нарахування вартості спожитої електричної енергії за період з 30 березня 2010 року по 29 квітня 2011 року та виставляв відповідні рахунки. Рахунки виставлялися своєчасно та належним чином, що Відповідачем не спростовано.

Несплата Відповідачем в повному обсязі виставлених рахунків за спожиту активну електричну енергію за період з 30 березня 2010 року по 29 квітня 2011 року (станом на 30.05.2012 заборгованість за активну електричну енергію - 321 368,02 грн.) стала підставою для звернення до господарського суду з цим позовом.

Станом на 15.01.2013 позовні вимоги підтримуються позивачем в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини виникли з приводу виконання договору про постачання електричної енергії та регулюються Цивільним кодексом України (435-15) , Господарським кодексом України (436-15) , Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 №441 (441-99-п) , та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 (z0417-96) (далі -Правила).

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно з частиною першою статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пар, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі було укладено договір про постачання електричної енергії.

Взаємовідносини між постачальниками електричної енергії та споживачами - юридичними особами регулюються також Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ, Правила), затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 (z0417-96) (із змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 5.6. Правил користування електричною енергією (z0417-96) невід'ємними частинами договору про постачання електричної енергії є: 1) акт (акти) про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; 2) відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (точка встановлення, тип, покази на момент укладання договору тощо); 3) схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання; 4) повідомлення про граничні величини споживання електричної потужності та години контролю максимального навантаження енергосистеми; 5) за необхідності до договору про постачання електричної енергії додаються: а) акти екологічної, аварійної та технологічної броні електропостачання споживача; б) порядок розрахунку технічних втрат електричної енергії в електричних мережах; в) перелік випадків, коли постачання електричної енергії може бути обмежене споживачу, та порядок обмеження.

Згідно з пунктом 6.7 ПКЕЕ (z0417-96) розрахунок обсягу технологічних втрат електричної енергії в мережах споживача (основного споживача) здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці.

Згідно пунктів 2.3.2, 2.3.3 Договору споживач зобов'язався дотримуватися режимів споживання електричної енергії; забезпечити утримання мереж відповідно до вимог нормативних актів; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії.

Умовами договору встановлено, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, які приєднані до електричних мереж споживача, здійснюються відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно додатку № 6 до договору "Порядок розрахунків", розрахунковим вважається період з 30 календарного числа попереднього місяця до такого ж календарного числа поточного місяця.

Між сторонами також було укладено договір про спільне використання технологічних мереж № 997-54/08 від 29.10.2008 року, за умовами якого власник мереж (ТОВ "СГС Плюс") зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електроенергії власними технологічними електричними мережами в точці приєднання електроустановок користувача (ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго") або інших суб'єктів господарювання, поставку електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж по утриманню технологічних електричних мереж спільного користування та інші послуги відповідно до умов договору (т.1, а.с. 103-105).

Відповідно до пункту 1.2 договору про спільне користування технологічних мереж, передача електричної енергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, яка зазначена у додатку "Однолінійна схема". Власник мереж забезпечує передачу електричної енергії до межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності належних йому електричних мереж. Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін встановлюється відповідно до додатку "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

Відповідно до пункту 10.2.2. Правил користування електричною енергією (z0417-96) , споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору;

Як вбачається із позовної заяви, ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" наполягає на тому, що на підставі показників розрахункових приладів обліку, які надавались щомісячно споживачем, він проводив нарахування за спожиту електроенергією і виставляв відповідні рахунки на сплату.

Поряд з цим, під час розгляду справи судом було встановлено, що між сторонами є розбіжності стосовно визначення об'ємів втрат електроенергії при її передачі постачальником споживачеві, що мають місце в трансформаторі 11Т, розташованому на ділянці технологічних електричних мереж, що належать ТОВ "СГС Плюс" та які віднесені позивачем до складу заборгованості за спожиту електроенергію в спірній період.

З цього приводу суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як вбачається із листів НКРЕ № 7739/11/17-10 від 02.12.2010 та № 8121/11/17-10 від 17.12.2010 (том 3 а.с.146-149), які містяться в матеріалах справи, втрати електричної енергії є предметом договору про постачання електричної енергії та не є предметом договору про спільне використання технологічних електричних мереж. У випадку, який виник між суміжними суб'єктами електроенергетики, технологічні втрати електроенергії обраховуються двічі, а саме:

1) величина технологічних втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача, що пов'язані з надходженням електричної енергії в ці мережі, визначається (розрахунковим шляхом) на ділянці від місця встановлення розрахункових засобів обліку (відповідно до однолінійної схеми електропостачання), до межі балансової належності, зазначеної в договорі про постачання електричної енергії, та відносяться на рахунок організації, на балансі якої перебуває зазначена ділянка мережі (пункт 6.25 ПКЕЕ (z0417-96) );

2) крім того, технологічні втрати електричної енергії в мережах споживача, що пов'язані з передачею електричної енергії в електричні мережі інших суб'єктів господарювання, розподіляються між енергопередавальною організацією та основним споживачем (власником цих мереж) пропорційно обсягу переданої цими мережами належної (транзитної) електричної енергії відповідним суб'єктам господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж (пункт 6.28 ПКЕЕ (z0417-96) ).

Зважаючи на викладене, слід звернути увагу на пункт 9.2 договору № 5870, в якому сторони домовились, що межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначається згідно з Додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін".

Згідно даного "Акту розмежування балансової належності та відповідальності за експлуатацію обладнання електромереж між ТОВ "СГС Плюс" та ПАТ "Севастопольенерго" межа поділу балансової належності та відповідальності за експлуатацію обладнання встановлюється на виході проводу з натяжного затиску портальної відтяжки гірлянди ізоляторів ОРУ-110 (35) кВ плюс один метр в сторону повітряної лінії. За стан електричного контакту в місці розмежування межі відповідає ТОВ "СГС Плюс". Тобто за технічними вимогами та вимогами елементи схеми обліку в даному випадку не можуть бути встановлені саме на межі розділу.

Відповідно до пункту 6.25 ПКЕЕ (z0417-96) , у разі встановлення розрахункових засобів обліку не на межі розподілу балансової належності електромереж значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами такого засобу обліку, приводиться до відповідної межі балансової належності електромереж, а саме, втрати електричної енергії на ділянці мережі від точки обліку до точки вимірювання відносяться на рахунок організації, на балансі якої перебуває зазначена ділянка мережі.

Порядок визначення (розрахунковим шляхом) технологічних втрат електричної енергії в мережах на ділянці від місця встановлення розрахункових засобів обліку до межі балансової належності зазначається в договорі.

У відповідності до п.6.27 Правил розрахунок обсягу технологічних втрат електричної енергії в мережах споживача (основного споживача) здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, затверджених центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління в електроенергетиці.

На даний час чинною є Методика по визначенню втрат електроенергії у трансформаторах і лініях електропередач (затверджена заступником Міністра енергетики України, головним державним інспектором України з енергетичного нагляду 18.02.1998), яка застосовується для визначення втрат електроенергії в елементах мережі (трансформаторах, лініях електропередач), які враховуються при фінансових розрахунках між енергопостачальними організаціями і між енергопостачальними організаціями і споживачами електроенергії, а також для складання енергетичних балансів.

У відповідності до вищезазначених нормативних вимог умовами договору поставки № 5870, а саме пунктом 7.2 встановлено, що у випадку встановлення розрахункових засобів обліку не на мережі балансової належності електричних мереж електропередавальною організацією та споживача обсяг спожитої електроенергії визначається шляхом збільшення (зменшення) обсягів електричної енергії, визначених відповідно до показників розрахункових засобів обліку на величину обсягу розрахункових втрат електроенергії на ділянці електричної мережі (з урахуванням трансформаторів) від межі балансової належності до місця встановлення розрахункових засобів обліку. Розрахунки втрат здійснюються на підставі галузевих нормативно-технічних документів та оформлюються додатком "Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача", відповідно до якого втрати електроенергії в мережах споживача розподіляються між суб'єктами господарювання пропорційно об'єму переданого цими мережами електроенергії відповідним суб'єктом господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж (том 2 а.с.38-39).

З наведеного вбачається, що перебування засобу обліку електроенергії не на межі розподілу балансової належності електромереж згідно Правил користування електричною енергією (z0417-96) є підставою для здійснення компенсації втрат електричної енергії на ділянці мережі від межі розподілу до місця встановлення розрахункових засобі обліку.

Розрахунок втрат електричної енергії на мережі трансформатора 11Т від межі балансової належності до місця встановлення приладів обліку електроенергії за червень, липень та вересень 2010 року був наданий позивачем та залучений судом до матеріалів справи (том 4 а.с.23-24).

Так, згідно даному розрахунку об'єм електроенергії: за червень 2010 року складає 272511 квт.час, за липень 2010 року - 291838 квт.час та за вересень 2010 року складає 186226 квт.час.

У відповідності з пунктом 6.11 Правил користування електричною енергією (z0417-96) остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку та розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Як вбачається з пояснень позивача та розрахунку сум, заявлених до стягнення, до рахунків за електроенергію, виставлених до оплати відповідачу, включено нарахування обсягу та вартості втрат електроенергії на ділянці електромережі відповідача від межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності до місця встановлення розрахункового приладу обліку. Розрахунок втрат проведено у відповідності до додатку 4 до договору поставки № 5870.

Посилання відповідача на те, що мережам відповідача приєднані лише мережі позивача, через які він здійснює передачу електроенергії іншим суб'єктам господарювання, ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" є для ТОВ "СГС плюс" субспоживачем, суд вважає необґрунтованим виходячи з наступного.

Пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією (z0417-96) визначено, що споживач електричної енергії -це юридична або фізична особа - суб'єкт господарської діяльності, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору; субспоживач -це суб'єкт господарської діяльності -споживач, якому електрична енергія постачається постачальником електричної енергії через мережі електропередавальних організацій та технологічні електричні мережі основного споживача, до мереж якого приєднані електроустановки суб'єкта господарської діяльності - споживача (субспоживача).

Відповідно до пункту 1.6 Правил (z0417-96) відносини між споживачами та субспоживачами, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача, що укладається між ними на основі типового договору.

Всупереч вимогам статті 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, сторонами не представлено доказів укладення відповідних договорів постачання електроенергії між позивачем (постачальником) та субспоживачами шляхом транзиту електроенергії з використанням електричних мереж та обладнання, які є власністю відповідача.

Отже, твердження відповідача про те, що позивач є для відповідача також і субспоживачем, враховуючи те, що позивач є як постачальником електроенергії, так і споживачем одночасно, є необґрунтовані та не відповідають визначенню субспоживача, викладеному в 1.2 Правил.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про стягнення з ТОВ "СГС Плюс" 321368,02 грн. боргу за спожиту електроенергію, оскільки нарахування та виставлення відповідачу протягом спірного періоду до оплати сум вартості втрат електроенергії є правомірними, такими, що узгоджуються з вищенаведеними нормативними вимогами, а також відповідають змісту договірних зобов'язань сторін, згідно з укладеним договором №5870 від 19.06.2008 року.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 14.03.2012 року у справі № 5020-2/038-351/2011.

Судтакож звертає увагу на той факт, в провадженні господарського суду м.Севастополя перебувала справа № 5020-688/2012 за позовом ПАТ "ЕК "Севастопольенерго" до ТОВ "СГС Плюс", предметом спору в якій було стягнення заборгованості по договору на поставку електроенергії № 5870 за спожиту електроенергію за період з 30 березня 2011 року по 02 грудня 2011 року. Предметом розгляду в рамках зазначеної справи було наявність розбіжностей стосовно визначення об'ємів втрат електроенергії при її передачі постачальником споживачеві, що мають місце в трансформаторі 11Т, розташованому на ділянці технологічних електричних мереж, що належать ТОВ "СГС Плюс" та які віднесені позивачем до складу заборгованості за спожиту електроенергію в спірній період.

Переглядаючи рішення господарського суду м.Севастополя від 14.08.2012 у справі № 5020-688/2012, Севастопольський апеляційний господарський суд в постанові від 27.11.2012 зазначив, що як вбачається з листа № 32/01/6-3918 від 08.12.2011 року, Міністерство енергетики і вугільної промисловості України повідомило ТОВ "СГС Плюс" та ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про те, що відповідно до п. 6.2 ГНД 34.09.104-2003 "Методики складання структури балансу електроенергії в електричних мережах 0,38-150 кВт, аналізу його складових і нормування технологічних витрат електроенергії", затвердженої наказом Мінпаливенерго України №757 від 17.12.2003 (v0757558-03) , при розрахунках нормативних характеристик технологічних витрат електроенергії в електричних мережах ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" враховуються технічні характеристики елементів електричних мереж відповідно до межі балансової належності технологічних витрат електроенергії в електричних мережах компанії. В зв'язку з тим, що комерційні лічильники знаходяться за трансформаторами, витрати в трансформаторах нормативної характеристики технологічних витрат електроенергії ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" не враховуються. З огляду на викладене, на ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" не може бути покладено обов'язок по пропорційному відшкодуванню втрат в електричних мережах ТОВ "СГС Плюс".

Таким чином, повозові вимоги в частині стягнення з Відповідача заборгованості за активну електричну енергію в розмірі 321 368,02 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв'язку з невиконанням Відповідачем зобов'язань за Договором Позивач просить стягнути 57443,65 грн пені за період з 07.04.2010 по 30.03.2011.

Під час нового розгляду справи позивачем позовні вимоги не змінювались.

В силу частині другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третьої статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 ЦК України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 6 додатку №6 до Договору «Порядок розрахунків» у разі несвоєчасної оплати обумовлених цим порядком платежів постачальник проводить споживачу нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежів.

Судом перевірений розрахунок пені, складений Позивачем, встановлено, що він здійснений за формулою: Пеня = Сума боргу (грн..) х Подвійна облікова ставка НБУ (%) х Кількість днів прострочення / Кількість днів в році (365) / 100, з урахуванням вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, умов Договору щодо строків здійснення платежів.

Проте, Відповідачем надана заява про застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення неустойки (том 3 а.с.44).

Згідно із статтею 256 Цивільного кодексу України, позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 258 Цивільного кодексу України (пункт 1 частини другої) для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена спеціальна позовна давність в один рік.

Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з частиною четвертою статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на зазначені норми Цивільного кодексу України (435-15) та умови Договору щодо строків здійснення платежів, а також приймаючи до уваги факт звернення до суду 08.06.2011, суд дійшов висновку, що стягненню з Відповідача підлягає пеня за період з 09.06.2010 по 30.03.2011 (відповідно до розрахунку Позивача), що складає 56140,78 грн.

Проте, Відповідач просить суд зменшити пеню до 1 грн., посилаючись на те, що за його розрахунками пеня складає 30703,76 грн. та не відповідає негативним наслідкам порушеного зобов'язання, а також на скрутне фінансове становище та вид його діяльності.

Представник Позивача проти задоволення цього клопотання Відповідача заперечував, зокрема, вказуючи на порушення майнових інтересів Позивача.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи рішення у справі суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з частиною першою статті 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Приймаючи до уваги те, що нарахована Позивачем пеня не перевищує розміру, встановленого Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (543/96-ВР) та Договором, нарахована з дотриманням вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що штрафні санкції є співрозмірними та не є надмірно великими порівняно зі збитками кредитора.

Доводи Відповідача щодо його статусу підприємства, що надає послуги з опалення та гарячого водопостачання мешканцям м.Севастополя, заслуговують на увагу, але Позивач також є підприємством, діяльність якого пов'язана із забезпеченням, в тому числі, населення м.Севастополя, електричної енергією.

З огляду на зазначене, та беручи до уваги необхідність встановлення балансу інтересів сторін, суд вважає, що підстави для задоволення клопотання Позивача про зменшення пені до 1 грн. відсутні.

Також, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 43527,08 грн. інфляційних втрат та 12 555,53 грн. 3% річних.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши, розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних, які надані Позивачем, в тому числі, відповідності правилам, наведеним у рекомендаційному листі Верхового Суду України №62-97р від 03.04.1997, суд дійшов висновку, що стягненню підлягають інфляційні втрати в розмірі 43 527,08 грн та 3 % річних в розмірі 12 555,53 грн.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, в розмірі 433 591,41 грн, з яких: заборгованість за активну електричну енергію - 321368,02 грн., пеня - 56140,78 грн., 3% річних - 12555,53 грн., інфляційні втрати - 43527,08 грн.

Судові витрати (витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

08.07.2011 позивачем зменшені позовні вимоги до 322 085,45 грн у зв'язку з частковою оплатою Відповідачем заборгованості за спожиту електричну енергію, яка здійснена до звернення до суду з позовом (до 08.06.2011), а до державного бюджету України за платіжним дорученням № 787 від 22.04.2011 позивачем сплачено 6559,81 грн. (том 1 а.с.8).

З огляду на приписи постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 (v0018600-03) «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції» ухвалою господарського суду від 30.05.2012 державне мито у розмірі 2 203,70 грн. було повернуто позивачеві (том 3 а.с.50-52).

Ухвалою суду від 30.05.2012 провадження у справі припинено в частині стягнення з Відповідача заборгованості за активну електричну енергію у розмірі 717,43 грн у зв'язку з її сплатою 18.07.2011 (том 3 а.с.48-49).

Відповідно до абзацу 5 пункту 4.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 (v0018600-03) «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) судами першої інстанції», зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судові витрати у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК покладаються на відповідача.

З огляду на зазначене, стягненню з Відповідача підлягає державне мито у сумі 4343,08 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235,29 грн.

Керуючись статтями 41, 49, 82, 84- 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс" (99704, м. Севастополь, Інкерман, вул. Ангарська, 10, ідентифікаційний код 32294088, р/р 2600214785 в КРД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ідентифікаційний код 05471081, р/р 2603830131168 в СВ Ощадбанку №4548, МФО 384027) заборгованість у розмірі 433 591,41 грн. (чотириста тридцять три тисячі п'ятсот дев'яносто одна грн. 41 коп.), у тому числі: заборгованість за активну електричну енергію 321368,02 грн. (триста двадцять одна тисяча триста шістдесят вісім грн. 02 коп.), пеня - 56140,78 грн. (п'ятдесят шість тисяч сто сорок грн. 78 коп.), 3% річних - 12555,53 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять грн. 53 коп.), інфляційні втрати - 43527,08 грн. (сорок три тисячі п'ятсот двадцять сім грн. 08 коп.), а також державне мито у сумі 4343,08 грн. (чотири тисячі триста сорок три грн. 08 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 235,29 грн. (двісті тридцять п'ять грн. 29 коп.).