44/5005/9036/2012 Про стягнення заборгованості за договором оренди - 08.01.2013 Прийняття

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 6 125,80 грн. заборгованості за договором оренди. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609,5 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.04.2009р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендатором) та ОСОБА_4 (орендодавцем) було укладено договір оренди нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2, приміщення 53. 21.10.2009р. ПАТ КБ "Приватбанк" набув право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна в ході реалізації прав банку як іпотекодержателя на підставі договору іпотеки від 25.12.2006р., укладеного між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_4 До ПАТ КБ "Приватбанк", як нового власника, перейшли права і обов'язки наймодавця за договором оренди від 10.04.2009р., в тому числі й щодо отримання орендної плати за користування приміщенням. Неодноразові звернення позивача до відповідача щодо переукладення договору оренди з новим власником залишені без задоволення. З 21.10.2009р. по 26.04.2012р. відповідач має заборгованість перед банком з орендної плати в розмірі 5166,45 грн. Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 454,19грн. та суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, в розмірі 505,16 грн.

26.11.2012р. відповідач подав заперечення проти позову, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що за домовленістю з власником -ОСОБА_4 з метою подальшого викупу приміщення нею були витрачені великі кошти на ремонт та поліпшення приміщення і згідно акту взаєморозрахунків від 25.06.2009р. фактично орендна плата була сплачена наперед до кінця строку дії договору, крім того позивач став власником приміщення 08.06.2012р.

Ухвалою від 23.10.2012р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 12.11.2012р.

Розгляд справи відкладався з 12.11.2012р. на 26.11.2012р.. 26.11.2012р. у судовому засіданні оголошено перерву до 10.12.2012р. Ухвалою суду від 10.12.2012р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_4, паспорт НОМЕР_3 (01133, АДРЕСА_1), задоволено клопотання відповідача та продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 07.01.2013р. включно, розгляд справи відкладено на 24.12.2012р. 24.12.2012р. у судовому засідання оголошено перерву до 08.01.2013р.

У судове засідання з'явились представник позивача та відповідач.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

Закрите акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк»є правонаступником прав і обов'язків комерційного банку «ПриватБанк», створеного у формі товариства з обмеженою відповідальністю. У зв'язку зі зміною типу банку, змінено найменування з Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк». Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»є правонаступником прав і обов'язків Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк».

10.04.2009р. між ОСОБА_4 (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення (далі-договір оренди).

Цим договором регулюються правовідносини, пов'язані з передачею орендодавцем орендарю на визначений строк у платне користування нежитлового приміщення загальною площею 233,9 кв.м., вбудованого у перший поверх площею 140,0 кв.м., та у підвальну частину будинку житлового будинку площею 93,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (п.1.1 договору оренди).

За використання приміщення орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 300 грн. за місяць (п.5.1 договору оренди).

Орендні платежі здійснюються щомісячно шляхом передачі орендарем визначеної суми орендодавцю, в формі готівкового розрахунку. Не пізніше 10 числа кожного поточного місяця. За домовленістю сторін допускаються інші форми розрахунків, які не суперечать чинному законодавству України (п.5.2 договору оренди).

Зміна умов внесення орендної плати, у випадку здійснення капітального чи інших видів ремонтних робіт приміщення орендатором, допускається на підставі додаткової угоди до цього договору (п.5.3 договору оренди).

Договір вважається чинним з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р. (п.6.1 договору оренди).

Якщо жодна з сторін в строк десять днів до закінчення строку оренди не заявить від намірів розірвати чинний договір, то строк оренди автоматично продовжується ще на один рік (п.6.2 договору оренди).

25.12.2006р. між ОСОБА_4 (іпотекодавець) та ПриватБанком (іпотекодержатель) в особі начальника кредитного центру Криворізької філії Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» було укладено договір іпотеки №70/1. Відповідно до п.п.1,7 вказаного договору предметом договору є надання іпотекодавцем в іпотеку нерухомого майна (нежитлового приміщення вбудованого у перший поверх площею 140,0 кв.м. і у підвальній частині будинку житлового будинку площею 93,9 кв.м. - загальною площею 233,9 кв.м., який належить іпотекодавцеві на праві приватної власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2) в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця. Згідно з п.22 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється в тому числі і на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до виконавчого напису від 27.11.2007р. приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_6 запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - нежитлове приміщення вбудоване у перший поверх площею 140,0 кв.м. і у підвальній частині будинку житлового будинку площею 93,9 кв.м. - загальною площею 233,9 кв.м., який належить іпотекодавцеві на праві приватної власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; за рахунок коштів від реалізації нерухомого майна задовольнити вимоги Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» по кредитному договору №70 від 20.12.2006р.

Згідно з Актом про реалізацію предмета іпотеки від 15.10.2009р., затвердженого начальником Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізької міського управління юстиції прилюдні торги з реалізації нерухомого майна не відбулись, у зв'язку з відсутністю заявок покупців; різниця між сумою, за яку придбано нерухоме майно (911 883,00грн.) та сумою, що стягується за виконавчим написом (853 523,43грн.), яка складає 58 359,57грн. стягувачем -ПАТ «Приватбанк»було в повному обсязі перераховано на депозитний рахунок відділу ДВС; за початковою ціною в сумі 911 883,00грн. без ПДВ шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, придбало Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».

Протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюднихторгів, якщо прилюдні торги не відбулися (ст.49 Закону України «Про іпотеку»).

21.10.2009р. приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_7, у зв'язку з тим, що прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки оголошені такими, що не відбулися посвідчив, що Публічному акціонерному товариству комерційний банк «Приватбанк» належить право власності на майно, яке складається з нежитлового приміщення загальною площею 233,9 кв.м., вбудованого у перший поверх площею 140,0 кв.м. і у підвальну частину будинку житлового будинку площею 93,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яке придбано ПАТ КБ «Приватбанк» за 911883,00грн, що раніше належало ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_6, 25.12.2006р. за р.№14566, зареєстрованого в КП ДОР «КБТІ» в реєстрову книгу за №3Н-249 згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП ДОР «КБТІ»25.12.2006р. за №13045522 (р.2789728). Свідоцтво про право власності від 21.10.2009р. зареєстровано в реєстрі за №6175.

Позивач посилається на те, що в свідоцтві зазначено, що майно належить банку на праві власності, та враховуючи положення ст.ст. 49, 50 Закону України "Про іпотеку", вважає, що в даному випадку отримувач предмета іпотеки на прилюдних торгах отримує право власності не з моменту державної реєстрації.

Такі доводи позиача спростовуються наступним.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ст. 182 Цивільного кодексу України).

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (1952-15) регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень і правочинів щодо нерухомості.

З державною реєстрацією нерухомих речей законодавець пов'язує такі правові наслідки: момент виникнення, припинення та порядок реалізації права власності (статті 331, 334, 335, 344, 349, 351, 363, 369 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до абз.3 ч.2 ст. 331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Додатком 1 до п 2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 (z0157-02) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за №157/6445 (z0157-02) (в редакції від 03.06.2009р.), визначений перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно. В зазначеному переліку міститься, зокрема і свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо прилюдні торги (аукціон) не відбулися, видане нотаріусом.

Відповідно до приписів п.3.8 вищевказаного Тимчасового положення (в редакції від 03.06.2009р.) після прийняття рішення реєстратором та внесення запису до Реєстру прав на правовстановлювальних документах робиться відмітка (штамп) про реєстрацію відповідних прав (додаток 7), видається витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, який є невід'ємною частиною правовстановлювального документа.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (1952-15) (далі - закон). визначає державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень як офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (ст.2 закону).

Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно (п.1 ч.1 ст.4 закону).

Державна реєстрація прав проводиться на підставі: свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону (п.2 ч.1 ст.19 закону).

Статтями 49, 50 Закону України "Про іпотеку", на які посилається позивач, не передбачена відсутність необхідності державної реєстрації права власності на нерухомі речі.

У свідоцтві про право власності від 21.10.2012р., виданому ПАТ КБ «Приватбанк» міститься напис: свідоцтво підлягає реєстрації в Комунальному підприємстві Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», що відповідає вимогам законодавства, чинного на час видачі даного свідоцтва.

Згідно витягу про державну реєстрацію прав №34418924 від 08.06.2012р., виданого Комунальним підприємством Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» здійснена державна реєстрація права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2; власник: Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»; підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності ВМО №657209 від 21.10.2009р. приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за №6175; форма власності: приватна; дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 08.06.2012р. (а.с.18).

З огляду, на вищевикладене, право власності позивача на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 офіційно визнано і підтверджено державою та виникло 08.06.2012р.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, а відповідач підтвердила, що припинила користування нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 -26.04.2012р.

У позовній заяві позивач просить стягнути заборгованість за договором оренди за період з 21.10.2009р. по 26.04.2012р., тобто за період який передував моменту виникнення у Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" права власності на нежитлове приміщення, яке є об'єктом оренди.

Враховуючи наведене, позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.