38/267 Про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії - 21.12.2009 Прийняття

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" м. Горлівка, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Макіївське регіональне виробниче управління м.Макіївка, Донецької області про стягнення боргу за спожиту активну електроенергію за період з червня по липень 2009р. в розмірі 3 644 553,53грн.; 3% річних у розмірі 19 770,45грн., пені у розмірі 96 204,83грн., а всього 3 760 528,81грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №100 177 від 23.05.2006р. (далі - Договір) з додатками та додатковими угодами; додаток №5 до договору; протокол узгодження розбіжностей від 13.09.2006р., протокол узгодження розбіжностей від 07.07.2008р., додаткову угоду від 01.08.2007р., угоду від 18.09.2007р., акти прийому-передачі електроенергії за червень, липень 2009р.; рахунки №177 за червень, липень 2009р.; розрахунок ціни позову; невиконання відповідачем своїх зобов’язань.

Відповідач у судове засідання 21.10.2009р. з’явився, але вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не представив. Крім того, 21.10.2009р. відповідач надав суду супровідний лист, в якому просить суд залучити до матеріалів справи правовстановлюючі документи, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

27.10.2009р. на адресу господарського суду від позивача надійшло клопотання №03юр-2589/09 від 26.10.2009р., в якому позивач просить суд залучити до матеріалів справи додаткові документи, серед яких заява №03юр 2504/09 від 23.10.2009р., у якій позивач у порядку ст. 22 ГПК України зменшує позовні вимоги у частині основного боргу та збільшує у частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних нарахувань та просить суд стягнути з відповідача борг за спожиту активну електроенергію за період з червня по липень 2009р. у розмірі 2 144 189,18грн., 3% річних від простроченої суми боргу за спожиту електроенергію у розмірі 27 868,24грн., пеню у розмірі 191 994,92грн. та індекс інфляції у розмірі 17 153,51грн. Клопотання та додані до нього документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

04.11.2009р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву №05/1186 від 04.11.2009р., в якому просить суд надати час для проведення додаткової звірки розрахунків між позивачем та відповідачем.

Відзив судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

04.11.2009р. відповідач надав клопотання яким просить суд відкласти розгляд справи до кінця листопада 2009р.

23.11.2009р. ухвалою господарського суду Донецької області строк вирішення спору було продовжено на 1 місяць до 23.12.2009р., у порядку ст. 69 ГПК України.

17.12.2009р. на адресу господарського суду від позивача надійшла заява №03юр 3955/09 від 15.12.2009р. у якій позивач у порядку ст. 22 ГПК України зменшує позовні вимоги у частині основного боргу та збільшує у частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних нарахувань та просить суд стягнути з відповідача борг за спожиту активну електроенергію за період з червня по липень 2009р. у розмірі 2 134 189,18грн., 3% річних від простроченої суми боргу за спожиту електроенергію у розмірі 24 908,53грн., пеню у розмірі 171 770,21грн. та індекс інфляції у розмірі 21 441,89грн. Заява та додані до неї документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

21.12.2009р. відповідач надав суду додатковий відзив №05/1448 від 18.12.2009р., в якому повідомив суду наступне.

Відповідач не заперечує проти стягнення основного боргу у розмірі 2 134 189,18грн., 3% річних у розмірі 24 908,53грн. та інфляційних у розмірі 21 441,89грн., але стосовно стягнення пені у розмірі 171 770,21грн. відповідач просить суд зменшити її розмірі, оскільки КП "Компанія "Вода Донбасу" є підприємством житлово-комунального господарства та більш ніж 90% споживачів послуг водопостачання та водовідведення, що надаються підприємством – це населення.

Таким чином, відповідач просить суд зменшити розмір пені до 100000грн.

Додатковий відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

21.12.2009р. від позивача на адресу господарського суду надійшли заперечення на клопотання відповідача про розстрочку (відстрочку) виконання рішення суду та знижку сум нарахованих штрафних санкцій, в яких останній повідомив суду, що заперечує проти надання відповідачу розстрочки (відстрочки) виконання рішення та зменшення штрафних санкцій, посилаючись на наступне.

Стаття 233 ГК України дозволяє суду зменшити розмір штрафних санкцій з урахуванням інтересів боржника, якщо порушення зобов’язань не заподіяли збитків іншим учасникам господарських відносин. Порушуючи порядок оплати за електроенергію, відповідач завдає збитків іншим учасникам господарських відносин, так як згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рп/2002 від 12.02.2002р. (v003p710-02) грошові кошти, які надходять від споживачів електричної енергії є майном, яким володіють, користуються і розпоряджаються учасники договору оптового ринку від 15.11.1996р. Таким чином, порушуючи умови договору відповідач порушує права енергогенеруючих компаній, підприємства, яке здійснює централізоване діспечерське управління об’єднаної енергетичної системи та передачу електричної енергії магістральними та міждержавними мережами, передбачені ст.15 ЗУ "Про електроенергетику" в кожному розрахунковому періоді (місяці) на отримання оплати вартості електричної енергії та послуг закуплених в цьому періоді.

Заперечення судом розглянуті, прийняті до уваги та залучені до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з необхідністю представлення додаткових документів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд,

23.05.2006р. між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" в особі структурної одиниці Донецькі електричні мережі (Постачальник електричної енергії) та Державним виробничим підприємством "Укрпромводчормет" в особі Макіївського районного управління (Споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії № 100 177.

Угодою від 18.09.2007р. до договору на постачання електроенергії від 23.05.2006р., у зв’язку з перетворенням Держаного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню "Укрпромводчормет" на Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу", що є його правонаступником та відповідним перейменуванням Макіївського районного управління ДВП "Укрпромводчормет" в Макіївське регіональне виробниче управління КП "Компанія "Вода Донбасу", що є його правонаступником, преамбулу договору від 23.05.2006р. викладено в іншій редакції. Угода підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

Відповідно до п.9.5 Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 23.05.2007р. та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну не одна зі сторін не сповістить іншу про припинення дії договору. Договір підписаний сторонами у встановленому порядку.

Отже, відповідач по справі є правонаступником Споживача за договором.

Відповідно до п. 1 Договору, Постачальник зобов’язується продати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 16655 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід’ємними частинами.

З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення заборгованості сторони перебували у договірних відносинах.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 –2.2.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 "Порядок розрахунків за електроенергію", Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до п.10 додатку №5 до Договору остаточний розрахунок споживач здійснює протягом 10 операційних днів від дня отримання рахунку.

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором, постачав Споживачу електричну енергію, що підтверджується актами прийому-передачі електроенергії за червень, липень 2009р. та рахунками за активну електроенергію №177 за червень, липень 2009р.

Акти прийняття-передавання електроенергії були підписані уповноваженим представником відповідача без будь-яких зауважень та заперечень.

Виставлені рахунки на оплату спожитої активної електроенергії були отримані відповідачем, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на цих рахунках уповноваженої особи.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної сплати отриманої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії №100177 від 23.05.2006р. (з додатками, додатковими угодами, протоколом розбіжностей), згідно з яким Постачальник зобов’язується постачати електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачувати Постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Підпунктами 2, 8 п. 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 (z0417-96) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за № 417/1442 (z0417-96) , із змінами (далі – Правила), закріплено, постачальник електроенергії наділений правом своєчасно отримувати від споживача оплату за електроенергію згідно умов договору та діючого законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за договором №100177 від 23.05.2006р., постачав Споживачу електричну енергію.

Рахунки на оплату за спожиту активну електроенергію №177 за червень, липень 2009р. були вручені представнику відповідача для оплати 02.07.2009р. та 04.08.2009р. відповідно, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача на них.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного (435-15) та Господарського кодексів України (436-15) , ПКЕЕ відповідач зобов’язання щодо повної та своєчасної сплати отриманої в червні, липні 2009р. електричної енергії у встановлені строки не виконав.

Таким чином, з урахуванням заяв позивача щодо зменшення позовних вимог у частині основного боргу, суд приходить до висновку, що внаслідок не повної оплати відповідачем вартості електричної енергії, що була поставлена протягом червня, липня 2009р. за Договором №100177 від 23.05.2006р. з боку відповідача виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 2 134 189,18грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України (436-15) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 4.2.1 Договору №100177 від 23.05.2006р. передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 – 2.2.4 цього Договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 "Порядок розрахунків за електроенергію", Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Позивач з посиланням на п.4.2.1. Договору просить стягнути з відповідача пеню в сумі 171 770,21грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству.

Суд перевіривши розрахунок пені, дійшов висновку, що нарахування та розмір пені відповідають умовам договору, приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України, тому сума пені 171 770,21грн. підлягає стягненню на користь позивача в повному обсязі.

Відповідач у додатковому відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні просить зменшити суму пені до 100 000грн., посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства, а також на те, що його підприємство є житлово-комунальним та надає послуги переважно населенню.

В судовому засіданні 21.12.2009р. оговорено клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені до 100 000грн. В обґрунтування клопотання відповідач надав суду баланс на 30.09.2009р., звіт про фінансові результати за 9 місяців 2009р.

Позивач заперечив проти зменшення розміру стягуваної пені.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені до 100 000грн. з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін, не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 24 908,53грн. та інфляційні в сумі 21 441,89грн.

Таким чином 3% річних в сумі 24 908,53грн. та інфляційні в сумі 21 441,89грн. підлягають стягненню з відповідача в понову обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 256, 257, 261, 267, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 625, 627 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193, 216- 218, 233, 275 Господарського кодексу України, Закону України "Про електроенергетику" №575/97-ВР від 16.10.1997р. (575/97-ВР) , Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" від 22.11.1996р. (543/96-ВР) №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 83, 82- 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м. Горлівка, Донецької області до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Макіївське регіональне виробниче управління м. Макіївка, Донецької області про стягнення боргу за спожиту активну електроенергію за період з червня по липень 2009р. в розмірі 2 134 189,18грн.; 3% річних у розмірі 24 908,53грн., пеню у розмірі 171 770,21грн., індекс інфляції в сумі 21 441,89 грн. задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Макіївське регіональне виробниче управління м.Макіївка (83001, м.Донецьк, вул.Артема,85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" (84601, м.Горлівка, Донецької області, пр.Леніна,11; п/р 260363011372 в філії Донецького обласного управління ВАТ "Ощадбанк", МФО 335106, код ЄДРПОУ 35151993) заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 2 134 189,18грн.

Стягнути з Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Макіївське регіональне виробниче управління м.Макіївка (83001, м.Донецьк, вул.Артема,85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" (84601, м.Горлівка, Донецької області, пр.Леніна,11; п/р 26004301535689 в ЦМВ АК ПІБ м.Макіївка МФО 335516, код ЄДРПОУ 35151993) пеню в сумі 171 770,21грн., 3% річних в сумі 24 908,53грн., індекс інфляції в сумі 21 441,89грн.

Стягнути з Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" м. Донецьк в особі відокремленого підрозділу Макіївське регіональне виробниче управління м.Макіївка (83001, м.Донецьк, вул.Артема,85, ЄДРПОУ 00191678) на користь Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" (84601, м.Горлівка, Донецької області, пр.Леніна,11; п/р 26001307550283 в філії Центрально-Міського відділення ПІБ м.Горлівка, Донецька область МФО 334464, код ЄДРПОУ 00131268) витрати по сплаті державного мита в сумі 15 950,92грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 147,62грн.