За первісним

позовом Закритого акціонерного товариства "Європорт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об’єднання "Фабрика спецодягу"

про стягнення 189 502,22 грн.

За зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об’єднання "Фабрика спецодягу"

до Закритого акціонерного товариства "Європорт"

про стягнення 36 755,00 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники за первісним позовом:

від позивача Нікітіна О.А. - предст. за довір. № 398 від 24.09.2009р.;

від відповідача Шурдук Р.В. - предст. за довір. №б/н від 18.09.2009р.;

Представники за зустрічним позовом:

від позивача Шурдук Р.В. - предст. за довір. №б/н від 18.09.2009р.;

від відповідача Нікітіна О.А. - предст. за довір. № 398 від 24.09.2009р.;

В судовому засіданні 21.12.2009р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників позивача та відповідача за первісним позовом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Європорт"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об’єднання "Фабрика спецодягу"про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 189 502,22 грн., а саме: по орендній платі з урахуванням індексу інфляції в розмірі 15 225,00 грн., компенсації комунальних платежів в розмірі 999,40 грн., штрафні санкції в розмірі 158 595,52 грн., інфляційні втрати в розмірі 166,20 грн.; зобов’язання відповідача повернути приміщення загальною площею 100 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Лєбедева-Кумача, 7, та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати орендної плати та комунальних послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2009р. порушено провадження у справі № 35/549, розгляд справи призначено на 21.09.2009р.

В судовому засіданні 21.09.2009р. представник позивача надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/549 від 31.08.2009р.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.09.2009р. надав відзив на позовну заяву, яким проти заявлених позовних вимог заперечив.

В судовому засіданні 21.09.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 07.10.2009р.

07.10.2009р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням останнього у іншому судовому засіданні.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.10.2009р. надав оригінали документів для огляду суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 04.11.2009р.

21.10.2009р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об’єднання "Фабрика спецодягу"звернулося із зустрічною позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Європорт"про стягнення збитків в розмірі 36 755,00 грн., а саме: 20 755,00 грн. –витрат на орендну плату за приміщення; 8 500,00 грн. –витрат на виготовлення та установку рекламної вивіски; 7 500,00 грн. – витрат на послуги посередницького підприємства та стягнення судових витрат.

Ухвалою суду від 26.10.2009р. прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду разом з первісним позовом та призначено розгляд справи на 04.11.2009р.

До початку судового засідання 04.11.2009р. від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача за первісним позовом підтримав клопотання про відкладення розгляду справи та просив суд задовольнити останнє, надав документи на виконання вимог ухвали суду від 07.10.2009р.

Представник відповідача за первісним позовом заперечив проти клопотання позивача за первісним позовом про відкладення розгляду справи та просив суд відмовити в задоволенні останнього, як безпідставного та необґрунтованого, надав документи на виконання вимог ухвали суду від 07.10.2009р.

В судовому засіданні 04.11.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 13.11.2009р.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 13.11.2009р. надав відзив на зустрічний позов про стягнення збитків.

Представник позивача за первісним позовом підтримав первісні позовні вимоги та просив суд задовольнити первісний позов; заперечував проти зустрічних позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні останніх повністю.

Представник відповідача за первісним позовом надав клопотання про надання додаткових доказів по справі та документи на виконання вимог ухвал суду.

Представник відповідача за первісним позовом заперечував проти первісного позову та просив суд відмовити в задоволенні останнього повністю; підтримав зустрічний позов та просив суд задовольнити останній.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 30.11.2009р.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 30.11.2009р. надав пояснення по справі, підтримав первісні позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі; заперечив проти зустрічного позову та просив суд відмовити в задоволенні останнього повністю.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів; надав клопотання про розподіл судових витрат, яким просив в разі задоволення зустрічного позову покласти на відповідача за зустрічним позовом суми витрат, сплачених позивачем за зустрічним позовом за послуги адвоката в розмірі 22 625,00 грн.; надав пояснення щодо відшкодування завданих збитків.

Представник відповідача за первісним позовом заперечував проти первісного позову та просив суд відмовити в задоволенні останнього повністю; підтримав зустрічний позов та просив суд задовольнити останній, надав документи на виконання вимог ухвали суду від 13.11.2009р.

В судовому засіданні 30.11.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 21.12.2009р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

22.10.2008 року між Закритим акціонерним товариством "Європорт" (позивачем за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об’єднання "Фабрика спецодягу"(відповідачем за первісним позовом) було укладено Договір суборенди нежитлового приміщення № СУБ-08/С-141, відповідно до п. 1.1. якого суборендодавець (позивач за первісним позовом) передає, а суборендар (відповідач за первісним позовом) приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 100 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лєбедева-Кумача, 7, 1-поверх, та належить суборендодавцю на підставі договору оренди від 01.10.2007р. між ТОВ "Серго"та ЗАТ "Європорт"№ б/н.

Строк дії договору було визначено сторонами з моменту його підписання, тобто з 22.10.2008р. до 30.09.2009р. Строк суборенди і нарахування орендної плати та інших платежів по цьому Договору починається з моменту підписання Акту прийому-передачі приміщення від суборендодавця до суборендаря і закінчується в момент терміну дії договору оренди (п. 3.1.).

Базова щомісячна орендна плата за цим договором перераховується суборендарем в безготівковій формі на поточний рахунок суборендодавця до 5 числа місяця, в якому надаються послуги з суборенди, на підставі рахунків-фактур, наданих суборендодавцем або на підставі даного договору (п. 4.1.).

Розмір базової щомісячної орендної плати за 100 кв.м становить 15 000,00 грн. (п. 4.2.).

Умовами Договору суборенди було встановлено, що починаючи з другого місяця суборенди розмір орендної плати за один календарний місяць автоматично (без додаткового погодження сторонами) змінюється (індексується) відповідно до наступної формули: Орендна плата (П) = Індекс І х Орендна плата (Б), де: Індекс І –індекс інфляції у відповідності до даних Державного комітету статистики України за (П-2), за умови, що Індекс І перевищує 1, а у випадках дефляції Індекс І не застосовується; Орендна плата (Б) – орендна плата, визначена в п. 4.2.; Орендна плата (П) –орендна плата за розрахунковий місяць (місяць, в якому будуть надаватись послуги з суборенди); (П-1) –місяць, попередній до розрахункового; (П-2) –місяць попередній до (П-1) (п. 4.3. Договору).

Згідно п. 4.7. Договору крім сплати орендної плати суборендар компенсує витрати суборендодавця, пов’язані з експлуатацією, обслуговуванням та утриманням будівлі, де знаходиться приміщення, які включають в себе вартість: комунальних послуг: електроенергію, тепло-, водопостачання та прийом стічних вод; експлуатаційних послуг та витрат по утриманню будівлі.

Компенсація вартості послуг, передбачених п. 4.7. цього Договору, здійснюється суборендарем протягом 5-ти календарних днів з дати виставлення суборендодавцем відповідного рахунку (п. 4.8.).

20.11.2008р. між сторонами було складено та підписано Акт прийому-передачі приміщення, згідно якого відповідно до Договору суборенди від 22.10.2008р. № СУБ-08/С-141 суборендодавець передав, а суборендар прийняв в суборенду нежиле приміщення загальною площею 100 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Лєбедева-Кумача, 7, 1 поверх.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач за первісним позовом зазначає про те, що в порушення умов Договору суборенди відповідач за первісним позовом неналежним чином виконував свої зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати та комунальних платежів.

Позивач за первісним позовом зазначає, що в порушення умов Договору суборенди нежитлового приміщення № СУБ-08/С-141 від 22.10.2008р. відповідачем за первісним позовом не було здійснено оплату орендної плати за січень 2009 року з урахуванням індексу інфляції в розмірі 15 225,00 грн., не компенсовано комунальні платежі за грудень 2008р. в розмірі 540,40 грн. та січень 2009р. в розмірі 459,00 грн., всього на загальну суму 999,40 грн.

Листом за вих. № 9 від 23.01.2009р. позивач за первісним позовом повідомив відповідача за первісним позовом про дострокове розірвання Договору суборенди з 27.01.2009р., обмеження доступу відповідача до приміщення та просив останнього повернути приміщення за актом приймання-передачі приміщення та погасити заборгованість по орендній платі та іншим платежам.

Позивач за первісним позовом вказує, що вищезазначений лист був отриманий відповідачем за первісним позовом 07.02.2009р. Проте, не отримавши відповіді позивач за первісним позовом повторно 09.02.2009р. звернувся до відповідачем за первісним позовом з листом за вих. № 24 про розірвання Договору суборенди нежитлового приміщення № СУБ-08/С-141 від 22.10.2008р. та звільнення приміщення у строк не пізніше 12.02.2009р. шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі приміщення.

В обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на те, що, не отримавши відповіді відповідача за первісним позовом на вказані листи, позивач за первісним позовом розірвав Договір суборенди нежитлового приміщення № СУБ-08/С-141 від 22.10.2008р. з 07.02.2009 року.

Однак, зобов‘язання по оплаті орендних та комунальних платежів та по поверненню орендованого приміщення відповідач за первісним позовом не виконав в повному обсязі.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні заборгованість відповідачем за первісним позовом погашена не була, орендоване приміщення по акту прийому-передачі не повернуто.

Зважаючи на відмову відповідача за первісним позовом в добровільному порядку сплатити заборгованість та повернути орендоване приміщення, окрім стягнення суми орендної плати та комунальних платежів, позивачем за первісним позовом заявлені вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом штрафних санкцій в розмірі 158 595,52 грн., інфляційних втрат за несвоєчасну сплату орендної плати в розмірі 166,20 грн.

В обґрунтування заперечень проти первісного позову відповідач за первісним позовом посилається на наступне.

Листом від 16.01.2009р. № 6 позивач за первісним позовом повідомив відповідача за первісним позовом про дострокове розірвання договору суборенди, посилаючись на пп. 5.2.3. та пп. 6.2.5. Договору суборенди, з 12.02.2009р. та просив звільнити орендоване приміщення до 12.02.2009р. та підписати відповідну Додаткову угоду про розірвання Договору суборенди.

Відповідач за первісним позовом відмовився від дострокового розірвання Договору суборенди та 20.01.2009р. направив на адресу позивача за первісним позовом лист № 01-22, в якому повідомив, що підстав для дострокового розірвання Договору суборенди за ініціативою позивача немає; діями позивача по достроковому припиненню договору відповідачу завдаються значні матеріальні збитки; в результаті дій працівників позивача подальше користування орендованим приміщення стає неможливим, внаслідок чого відповідач вимушений звільнити його 22-23.01.2009р. та просив підготувати акт прийому-передачі приміщення.

22.01.2009р. відповідач за первісним позовом направив на адресу позивача претензію №01-26, в якій зазначив, що позивачем не виконуються його обов’язки за договором суборенди щодо надання рахунків на оплату за оренду приміщення в січні 2009р.

23.01.2009р. відповідач за первісним позовом направив на адресу позивача претензію №01-27, в якій зазначив, що лише 22.01.2009р. отримав рахунок від 19.01.2009р. № Єв-000067 на компенсацію експлуатаційних та комунальних послуг за листопад 2008р. та грудень 2008р. на загальну суму 540,40 грн., а рахунок на оплату за оренду приміщення в січні 2009р. та акти виконаних робіт про надання послуг за вказаний період не отримав.

Відповідач за первісним позовом зазначає, що порушуючи умови Договору суборенди, позивач станом на 22.01.2009р. не надав відповідачу податкової накладної за грудень 2008р., рахунки на оплату за оренду приміщення в січні 2009р. та компенсацію за комунальні послуги за листопад та грудень 2008р.

Відповідач за первісним позовом зазначає також, що 23.01.2009р. за власною ініціативою хотів завершити звільнення орендованого приміщення, проте, позивач обмежив доступ відповідача до приміщення, змінивши вхідні замки.

23.01.2009р. відповідач за первісним позовом направив на адресу позивача претензію №01-29, якою повідомив позивача про те, що на підставі п. 7.8. Договору відмовляється від Договору суборенди у зв’язку із ненаданням йому приміщення. Вказана претензія згідно відмітки на повідомленні про вручення поштового відправлення № 2294122 була отримана позивачем 27.01.2009р.

Враховуючи вищевикладене, відповідач за первісним позовом вважає, що вимоги позивача за первісним позовом є безпідставними та необґрунтованими, оскільки, по-перше, приміщення фактично було передано позивачу, підтвердженням чого відповідач за первісним позовом вважає лист від 23.01.2009р., відповідно до якого доступ до приміщення відповідачу був обмежений з 27.01.2009р.; по-друге, позивачем та відповідачем за первісним позовом було погоджено звільнити відповідача від оплати орендної плати та комунальних платежів; по-третє, рахунки були виставлені відповідачу після відмови від Договору суборенди.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 785 ЦК України встановлено, що при припиненні договору найму, наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві майно в тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6.2. Договору суборенди суборендодавець має беззаперечне право дострокового розірвання цього Договору в односторонньому порядку, зокрема: якщо суборендар затримує платежі більше ніж на 15 календарних днів (пп. 6.2.2.); якщо суборендодавець за два місяці в письмовій формі повідомив суборендаря про розірвання цього Договору (пп. 6.2.5.).

Листом від 16.01.2009р. № 6 позивач за первісним позовом повідомив відповідача за первісним позовом про дострокове розірвання договору суборенди, посилаючись на пп. 5.2.3. та пп. 6.2.5. Договору суборенди, з 12.02.2009р. та просив звільнити орендоване приміщення до 12.02.2009р. та підписати відповідну Додаткову угоду про розірвання Договору суборенди.

З наведеного вбачається, що позивачем за первісним позовом було порушено пп. 6.2.5. Договору суборенди щодо дострокового розірвання договору, згідно якого суборендодавець має беззаперечне право дострокового розірвання цього Договору в односторонньому порядку в разі повідомлення суборендаря за два місяці в письмовій формі про розірвання цього Договору.

Зібрані у справі докази свідчать, що позивач за первісним позовом повідомив відповідача за первісним позовом про розірвання Договору суборенди з 12.02.2009р. листом № 6 від 16.01.2009р., тобто з порушенням вказаного в Договорі терміну.

Проте, судом прийнято до уваги, що листом № 01-22 від 20.01.2009р. відповідач за первісним позовом фактично погодився звільнити орендоване приміщення 22-23.01.2009р. та просив позивача за первісним позовом підготувати акт прийому-передачі приміщення.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3 ст. 188 ГК України).

В ході судового розгляду судом встановлено, що згідно п. 4.1. Договору суборенди базова щомісячна орендна плата за цим договором перераховується суборендарем в безготівковій формі на поточний рахунок суборендодавця до 5 числа місяця, в якому надаються послуги з суборенди, на підставі рахунків-фактур, наданих суборендодавцем або на підставі даного договору.

З огляду на зазначене, заперечення відповідача за первісним позовом з приводу того, що ним не було отримано рахунку-фактури на оплату за оренду приміщення за січень 2009р. судом до уваги не приймаються, оскільки умовами договору суборенди було передбачено обов’язок орендаря по сплаті орендної плати або на підставі рахунків-фактур або на підставі даного договору, тобто до 5 числа місяця, в якому надавались послуги з суборенди.

Заперечення відповідача за первісним позовом з того приводу, що приміщення фактично було передано позивачу, оскільки 23.01.2009р. позивачем за первісним позовом було обмежено доступ відповідача за первісним позовом до орендованих приміщень, судом до уваги не приймається, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження зазначеного.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідачем за первісним позовом 22.01.2009р. було отримано від позивача за первісним позовом рахунок від 19.01.2009р. № Єв-000067 на компенсацію експлуатаційних та комунальних послуг за листопад 2008р. –67,83 грн. (без ПДВ) та за компенсацію експлуатаційних та комунальних послуг за грудень 2008р. –382,50 грн. (без ПДВ) на загальну суму 540,40 грн. з ПДВ, про що було зазначено в претензії відповідача за первісним позовом № 01-27 від 23.01.2009р. Доказів надання відповідачу за первісним позовом рахунків на оплату компенсації комунальних платежів за січень 2009р. позивачем за первісним позовом суду не надано.

Посилання відповідача за первісним позовом на ту обставину, що позивачем та відповідачем за первісним позовом було погоджено звільнити відповідача від оплати орендної плати та комунальних платежів судом до уваги не приймається, оскільки доказів на підтвердження зазначеного суду не надано.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем за первісним позовом були порушені договірні зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати орендних та комунальних платежів, що призвело до виникнення заборгованості, та в частині повернення орендованих приміщень.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні сума заборгованості відповідачем за первісним позовом погашена не була, орендовані приміщення позивачу за первісним позовом не повернуті.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач за первісним позовом не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у первісній позовній заяві.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню частково, а саме: в частині стягнення з відповідача за первісним позовом суми заборгованості по орендній платі за січень 2009р. в розмірі 15 225,00 грн., компенсації комунальних платежів за грудень 2008р. в розмірі 540,40 грн., зобов’язання відповідача за первісним позовом повернути приміщення загальною площею 100,0 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Лєбедева-Кумача, 7, по акту прийому-передачі позивачу за первісним позовом, оскільки вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми штрафних санкцій в розмірі 158 595,52 грн., інфляційних втрат в розмірі 166,20 грн.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 7.1. Договору cуборенди було встановлено, що у випадку несвоєчасної сплати платежів за цим договором, суборендар сплачує суборендодавцю пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Крім того, у відповідності до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання зі сплати орендних та інших платежів нараховано пеню в розмірі 12 249,43 грн., інфляційні нарахування в розмірі 166,20 грн. та 3% річних в розмірі 217,36 грн. відповідно до наданого розрахунку.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом пені є обґрунтованими, однак, підлягають задоволенню в розмірі 11 902,88 грн. Позовні вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом 3% річних обґрунтовані, однак, підлягають задоволенню в розмірі 211,21 грн. Позовні вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом інфляційних нарахувань в розмірі 166,20 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пунктом 7.9. Договору cуборенди було встановлено, що якщо суборендар не виконує своїх зобов’язань по поверненню приміщення, суборендодавець має право вимагати від суборендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування приміщенням за весь час затримки.

З огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом неустойки за користування приміщенням за весь час затримки є обґрунтованими, однак, підлягають задоволенню в розмірі 150 000,00 грн.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відносно вимог зустрічного позову судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об’єднання "Фабрика спецодягу"звернулося із зустрічною позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Європорт"про стягнення збитків в розмірі 36 755,00 грн., а саме: 20 755,00 грн. –витрат на орендну плату за приміщення; 8 500,00 грн. –витрат на виготовлення та установку рекламної вивіски; 7 500,00 грн. – витрат на послуги посередницького підприємства та стягнення судових витрат та покласти на відповідача за зустрічним позовом суми витрат, сплачених позивачем за зустрічним позовом за послуги адвоката, в розмірі 22 625,00 грн.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем за зустрічним позовом –ТОВ "Виробниче об’єднання "Фабрика спецодягу"22.10.2008р. було укладено з посередницьким підприємством ПП "Едем і Ольга"договір про надання послуг № 136 по пошуку нежитлового приміщення для розміщення салону позивача за зустрічним позовом. Вартість послуг із пошуку для позивача за зустрічним позовом приміщення згідно умов вказаного договору склала 50% місячної орендної плати за приміщення та становила 7 500,00 грн. На підтвердження зазначеного позивач за зустрічним позовом посилається на Акт приймання-передачі наданих послуг підписаний між ним та ПП "Едем і Ольга" та рахунок на оплату наданих послуг № 13 від 23.10.2008р.

22.10.2008р. між позивачем за зустрічним позовом та відповідачем за зустрічним позовом було укладено Договір суборенди нежитлового приміщення № СУБ-08/С-141.

20.11.2008р. між сторонами було складено та підписано Акт прийому-передачі приміщення, згідно якого відповідно до Договору суборенди від 22.10.2008р. № СУБ-08/С-141 суборендодавець передав, а суборендар прийняв в суборенду нежиле приміщення загальною площею 100 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Лєбедева-Кумача, 7, 1 поверх.

16.01.2009р. листом № 6 відповідач за зустрічним позовом повідомив позивача за зустрічним позовом про дострокове розірвання договору суборенди, посилаючись на пп. 5.2.3. та пп. 6.2.5. Договору суборенди, з 12.02.2009р. та просив звільнити орендоване приміщення до 12.02.2009р. та підписати відповідну Додаткову угоду про розірвання Договору суборенди.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що після його відмови достроково розірвати Договір суборенди та звільнити орендоване приміщення відповідач за зустрічним позовом обмежив доступ позивача за зустрічним позовом до орендованого приміщення.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на те, що внаслідок ненадання відповідачем за зустрічним позовом позивачу за зустрічним позовом орендованого приміщення, на користування яким він розраховував до 30.09.2009р., він був змушений відмовитися від Договору суборенди та поніс збитки, що полягають у його витратах на: оплату за оренду приміщення у сумі 20 755,00 грн. за листопад та грудень 2008р., сплачену платіжним дорученням № 265 від 23.12.2008р.; виготовлення та установку рекламної вивіски Приватним підприємством "Рекламіст Плюс"у сумі 8 500,00 грн. на підставі рахунку від 12.12.2008р., що був оплачений згідно платіжного доручення № 238 від 16.12.2008р.; оплату посередницьких послуг із пошуку нежитлового приміщення у сумі 7 500,00 грн., що були сплачені ПП "Едем і Ольга"згідно умов Договору про надання послуг № 136 від 22.10.2008р. на підставі рахунку № 13 від 23.10.2008р. платіжним дорученням № 185 від 03.11.2008р.

Відповідач за зустрічним позовом проти заявленого зустрічного позову заперечує, мотивуючи свої заперечення тим, що витрати позивача за зустрічним позовом на виготовлення та установку рекламної вивіски у сумі 8 500,00 грн. та витрати на оплату посередницьких послуг по пошуку нежитлового приміщення у сумі 7 500,00 грн. понесені позивачем за власною ініціативою без погодження з відповідачем за зустрічним позовом. Стосовно витрат позивача за зустрічним позовом по оплаті за оренду приміщення у сумі 20 755,00 грн. за листопад та грудень 2008р. відповідач за зустрічним позовом зазначає, що оскільки позивач за зустрічним позовом користувався орендуємим приміщенням у період з 20.11.2008р. по 07.02.2009р. він повинен був сплатити орендну плату до 31.01.2009р. у розмірі 35 980,00 грн., а фактично було сплачено 20 755,00 грн. за листопад та грудень 2008р., орендна плата за січень 2009р. позивачем за зустрічним позовом сплачена не була.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача за зустрічним позовом не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Боржник, який порушив зобов‘язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1 ст. 623 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов‘язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб‘єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У відповідності до ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв‘язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідальність за порушення зобов‘язання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов:

- протиправної дії чи бездіяльності особи;

- заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи;

- причинного зв‘язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками;

- вини боржника.

Протиправність дії чи бездіяльності особи полягає у порушенні договірного зобов‘язання. Позивачем за зустрічним позовом не доведено протиправність дії чи бездіяльності відповідача за зустрічним позовом у порушенні договірного зобов‘язання, оскільки, як встановлено судом, позивач за зустрічним позовом у відповідь на лист від 16.01.2009р. № 6 відповідача за зустрічним позовом, яким останній повідомив про розірвання Договору суборенди з 12.02.2009р., листом № 01-22 від 20.01.2009р. фактично погодився звільнити орендоване приміщення 22-23.01.2009р. та просив відповідача за зустрічним позовом підготувати акт прийому-передачі приміщення.

Доказів ненадання відповідачем за зустрічним позовом позивачу за зустрічним позовом приміщення в оренду та обмеження відповідачем за зустрічним позовом доступу до орендованого приміщення, позивачем за зустрічним позовом суду не надано.

Судом прийнято до уваги, що понесені позивачем за зустрічним позовом збитки в розмірі 20 755,00 грн. по суті є витратами на оплату орендної плати за Договором суборенди № СУБ-08/С-141 від 22.10.2008р. за період користування орендованим приміщенням у листопаді та грудні 2008р., які позивач за зустрічним позовом мав сплатити відповідачу за зустрічним позовом за вказаним Договором суборенди у вказаний період.

Позивачем за зустрічним позовом не доведено, що йому були заподіяні збитки у вигляді витрат на виготовлення та установку рекламної вивіски в розмірі 8 500,00 грн. та у вигляді витрат на послуги посередницького підприємства в розмірі 7 500,00 грн. саме в результаті дій чи бездіяльності відповідача за зустрічним позовом.

Позивачем за зустрічним позовом не доведено наявності причинного зв‘язку між протиправною бездіяльністю відповідача за зустрічним позовом та збитками позивача за зустрічним позовом, оскільки, по-перше, не доведено протиправність дій відповідача за зустрічним позовом; по-друге, не доведено, що зазначені збитки заподіяні саме в результаті дій або бездіяльності відповідача зустрічним позовом.

Щодо вини, то у цивільному праві діє презумпція вини особи, яка вчинила правопорушення. При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Оскільки відповідач за зустрічним позовом надав докази виконання ним зобов‘язання за Договором суборенди № СУБ-08/С-141 від 22.10.2008р., вина відповідача за зустрічним позовом відсутня.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем за зустрічним позовом не надані суду належні та допустимі докази на підтвердження викладеного в зустрічному позові.

З врахуванням наведеного, приймаючи до уваги положення статті 1 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача за зустрічним позовом є необгрунтованими, а отже, такими, що задоволенню не підлягають.

У зв’язку із відмовою в задоволенні вимог зустрічного позову, згідно зі ст. 49 ГПК України, судові витрати за його подання та витрати, сплачені позивачем за зустрічним позовом за послуги адвоката в розмірі 22 625,00 грн. покладаються на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 626, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 77, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об’єднання "Фабрика спецодягу"(03134, м. Київ, вул. Миру, 19, код ЄДРПОУ 35755847, р/р 260957948001 в АБ "Київська Русь", МФО 319092) повернути нежитлове приміщення загальною площею 100 кв.м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Лєбедева-Кумача, 7, 1-поверх, по акту прийому-передачі Закритому акціонерному товариству "Європорт"(03049, м. Київ, вул. Лукашевича, 15-А, код ЄДРПОУ 31744061, р/р 26004000227961 в Головному офісі АКБ "Укрсоцбанк", МФО 300023).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об’єднання "Фабрика спецодягу"(03134, м. Київ, вул. Миру, 19, код ЄДРПОУ 35755847, р/р 260957948001 в АБ "Київська Русь", МФО 319092) на користь Закритого акціонерного товариства "Європорт"(03049, м. Київ, вул. Лукашевича, 15-А, код ЄДРПОУ 31744061, р/р 26004000227961 в Головному офісі АКБ "Укрсоцбанк", МФО 300023), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 15 225,00 грн. (п'ятнадцять тисяч двісті двадцять п’ять гривень 00 коп.) –заборгованості по орендній платі за Договором суборенди № СУБ-08/С-141 від 22.10.2008р.; 540,40 грн. (п’ятсот сорок гривень 40 коп.) –компенсації комунальних платежів; 11 902,88 грн. (одинадцять тисяч дев’ятсот дві гривні 88 коп.) –пені; 211,21 грн. (двісті одинадцять гривень 21 коп.) – 3% річних; 166,20 грн. (сто шістдесят шість гривень 20 коп.) –інфляційних нарахувань; 150 000,00 грн. (сто п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) –неустойки за користування приміщенням; 1 781,31 грн. (одну тисячу сімсот вісімдесят одну гривню 31 коп.) –державного мита; 221,84 грн. (двісті двадцять одну гривню 84 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовити.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

5. рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 23.12.2009 року