За позовом: Приватного підприємства "Юрма-Плюс", м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Н. Транссервіс", с. Демня Миколаївського району Львівської області

про стягнення 193 808,80 грн

Суддя Морозюк А.Я.

Представники сторін

Від позивача: Міла-Поляков Д.П. –представник, довіреність від 06.10.2009р.

Від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

В судовому засіданні 10.12.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено та підписано 15.12.2009 року.

Розглядається справа за позовом Приватного підприємства "Юрма-Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Н. Транссервіс" про стягнення 193808,80 грн.

Ухвалою суду від 26.10.2009р. порушено провадження по справі та призначено справу до розгляду на 17.11.2009р. Ухвалою суду від 17.11.2009 р. розгляд справи було відкладено на 10.12.2009 року, в зв’язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та наполягав на його задоволенні. Зокрема зазначив, що ПП "Юрма-Плюс"здійснювало на користь ТзОВ "С.Н. Транссервіс"поставки нафтопродуктів, відповідно до договорів постачання на кожну поставку товару, а починаючи з 06.02.2008р. на підставі довготривалого договору №25. Протягом всього періоду відповідач порушував строки проведення оплати відвантаженого йому товару, а в кінцевому порядку відмовився від оплати останніх поставок, в результаті чого у відповідача перед позивачем утворився борг на суму 148000,00 грн. Також позивачем відповідачу нараховано 3% річних в сумі 8806,77 грн, інфляційні втрати в сумі 19388 грн, пеню в сумі 17614,03 грн, вказані суми разом із сумою основного боргу позивач просить стягнути з відповідача, а також стягнути з відповідача судові витрати - оплату послуг адвоката в сумі 10000 грн, державне мито в сумі 1938,09 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

В судові засідання відповідач явки уповноваженого представника не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, хоча у встановленому порядку був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи(повідомлення про вручення ухвал суду наявні в матеріалах справи).

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши і оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Приватним підприємством "Юрма-Плюс" (позивач) у період з листопада 2006р. по листопад 2008р. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Н. Транссервіс" (відповідач) здійснювались поставки товару –нафтопродуктів (бензин, дизельне паливо).

Поставки нафтопродуктів здійснювались на договірних засадах згідно укладених між сторонами договорів постачання на кожну поставку товару, які містяться в матеріалах справи. Починаючи з 06.02.2008 року поставки здійснювалися на підставі укладеного між сторонами договору поставки № 25 від 06.02.2008 року.

Відповідно до п. 1 договорів постачання постачальник (позивач) передає у власність покупця (відповідача) нафтопродукти, далі товар, а покупець приймає товар й оплачує його. Відповідно до п. 4 договорів постачання, факт відвантаження товару підтверджується розхідною накладною. Умовами п. 6 договорів передбачалося, що оплата товару покупцем здійснюється протягом 5 банківських днів від дати отримання товару.

Між сторонами 06.02.2008р. укладено довготривалий договір поставки №25, відповідно до якого здійснювались поставки нафтопродуктів з лютого 2008р. по листопад 2008р.

Відповідно до п. 1.1 договору поставки № 25, постачальник (позивач) передає у власність покупцю (відповідачу) нафтопродукти (надалі товар), а покупець приймає і сплачує їх вартість. Відповідно до п.2.2 договору поставки, право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі товару за видатковою накладною. Відповідно до п. 3.2 договору поставки, постачальник має право відвантажити товар без попередньої оплати, а покупець зобов’язаний оплатити товар у термін, що не перевищує 5 банківських днів від дня відвантаження товару і переходу права власності на товар до покупця.

На виконання умов договорів постачання та договору поставки № 25, в період з 16.11.2006р. по 13.11.2008р. позивач здійснював відповідачу поставки нафтопродуктів, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, що містяться в матеріалах справи.

Відповідач в порушення умов договорів своєчасної оплати за поставлені нафтопродукти не здійснював, порушуючи строки оплати товару, і не здійснив належної оплати за відвантажені нафтопродукти відповідно до видаткових накладних № РН-0000590 від 10.09.2008р. на суму 72 705,60грн; № РН-0000728 від 07.11.2008р. на суму 40 647,00грн; № РН-0000743 від 13.11.2008р. на суму 38 256,00грн, заборгувавши позивачу остаточно 148 000,00грн. Доказів оплати позивачу вказаної суми відповідач суду не представив.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведене, відповідач свої зобов'язання у встановлений договором строк належним чином не виконав.

Згідно п. 9 договорів постачання та п. 4.2 договору поставки №25 від 06.02.2008р., за порушення терміну оплати товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на період нарахування від суми протермінованого платежу за кожен день протермінування.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки встановлені договором, зокрема – сплата неустойки.

Позивачем правомірно нараховано відповідачу відповідно до п.4.2 договору поставки № 25 від 06.02.2008р. пеню за період з 18.11.2008 року по 18.05.2009 року, яка відповідно до поданого розрахунку складає 17 614,03 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем правомірно нараховано 3% річних за період з 21.11.2006 року по 16.10.2009 року, які відповідно до розрахунку складають 8806,77грн. Також позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати, які відповідно до розрахунку складають 19338,00грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем в підтвердження понесення витрат на оплату послуг адвоката подано договір про надання правової допомоги №15-09 від 06.10.2009р., укладений з адвокатом Міла-Поляков Д.П., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1280 від 24.01.2008 року, видане адвокату Міла-Поляков Д.П. На виконання умов договору про надання правової допомоги позивачем сплачено за надання правової допомоги 10 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученням №582 від 19.10.2009р., що міститься в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, а також те, Міла-Поляков Д.П. здійснював представництво інтересів позивача в судових засіданнях по даній справі, суд приходить до висновку, що витрати позивача на оплату послуг адвоката підтвердженні матеріалами справи та підлягають покладенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України. Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу також покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 526, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 4-3, 33, 34, 43, 44, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Н. Транссервіс" (81613, с. Демня Миколаївського району Львівської області, вул. Миколаївська, 1, ідентифікаційний код 22362318) на користь Приватного підприємства "Юрма-Плюс" (79002, м.Львів, вул. Величковського, 44/174, ідентифікаційний код 31074198) –148 000 грн 00 коп –основного боргу; 17 614 грн 03 коп –пені; 8806 грн 77 коп –3% річних; 19 388 грн 00 коп - інфляційних втрат; 10 000 грн 00 коп –витрат на оплату послуг адвоката; 1938 грн 09 коп - державного мита; 236 грн 00 коп - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.