За позовом Відкритого акціонерного товариства " Рокитнянський спецкар’єр"

До Дочірнього підприємства " Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства " Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України"

Про стягнення 82 633, 47 грн.

Суддя Пінчук В.І

Представники:

Від позивача Семиріч Д.В. –предст.

Від відповідача Нестеренко Г.А.- предст.

рішення прийняте 03.12.2009 р., оскільки у судовому засіданні 05.11.2009 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 75 368, 70 грн. основного боргу, 5 519, 29 грн. пені, 765, 02 грн. 3% річних та 980, 46 грн. збитків від інфляції, а всього 82 633, 47 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог позивача заперечує та просить суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що відповідно до п. 3.7 договору поставки № 11/03 від 15.03.2006 р. розрахунки за поставлену продукцію здійснюються шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника коштів, сума яких визначена у відповідних рахунках –фактурах.

Натомість позивачем зазначені рахунки –фактури не були виставлені відповідачу, а тому останній вважає, що невиконання умов вказаного договору сталося не з вини ДП " Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства " Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" і нараховані позивачем штрафні санкції є необґрунтованими.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

15.03.2006 р. між відкритим акціонерним товариством " Рокитнянський спецкар’єр" ( позивачем ) та дочірнім підприємством " Київське обласне дорожнє управління" відкритого акціонерного товариства " Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" ( відповідачем ) був укладений договір поставки № 11/03, відповідно до умов якого постачальник ( позивач ) зобов’язався передати замовнику щебеневу продукцію ( фр.5*10-110 тис. куб.м., фр. 10*20-90 тис.куб.м., фр.20*40-100 тис.куб.м., відсів –100 тис. куб.м., камінь бутовий –1 тис.куб.м., фр.0*4-320 тис.куб.м., фр. 0*5- 300 тис.куб.м. ), а замовник ( відповідач ) зобов’язався прийняти вказану продукцію та сплатити її вартість на умовах цього договору.

На виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу щебеневу продукцію на загальну суму 75 368,70 грн., що підтверджується підписаними сторонами накладними: № РН –0000493 від 23.04.2009 р. на суму 5 344, 56 грн. та № РН –00561 від 30.04.2009 р. на суму 70 024, 14 грн.

Відповідно до п. 3.7 договору № 11/03 від 15.03.2006 р., розрахунки за поставлену продукцію здійснюються шляхом перерахування коштів, сума яких визначена у відповідних рахунках –фактурах, на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 ( тридцяти ) днів з моменту здійснення сторонами приймання –передачі продукції.

Разом з тим, відповідач з позивачем за поставлений товар не розрахувався.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію вих. 28/09-1 від 28.09.2009 р. з вимогою погасити заборгованість за поставлений товар в сумі 75 368, 70 грн., але відповідач відповідь на зазначену претензію позивачу не направив і борг не сплатив.

На день подання позивачем позовної заяви до суду борг відповідача перед позивачем складає 75 368, 70 грн.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню в сумі 5 519, 29 грн., 3% річних в розмірі 765, 02 грн. та збитки від інфляції в сумі 980, 46 грн., а всього 82 633, 47 грн.

Відповідно до п. 5.5 договору № 11/03 від 15.03.2006 р., за порушення замовником строків оплати продукції, постачальник має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% вартості продукції, щодо якої мало місце прострочення строків оплати за кожний день такого прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Разом з тим, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню лише частково в сумі основного боргу в розмірі 75 368,70 грн. пені в сумі 5 519,29 грн., 765,02 грн. 3% річних та збитків від інфляції в сумі 829,05 грн. ( позивач помилково нарахував відповідачу збитки від інфляції за травень місяць ).

Відповідно ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 85 ГПК України, суд, -

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства " Київське обласне дорожнє управління" відкритого акціонерного товариства " Державна акціонерна компанія " Автомобільні дороги України" ( 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11-А, код 33096517 ) на користь відкритого акціонерного товариства " Рокитнянський спецкар’єр" ( 09602, Київська обл., смт. Рокитне, вул. Білоцерківська, 1, код 05408680 ) 75 368 ( сімдесят п’ять тисяч триста шістдесят вісім ) грн. 70 коп. основного боргу, 5 519 ( п’ять тисяч п’ятсот дев’ятнадцять ) грн. 29 коп. пені, 765 ( сімсот шістдесят п’ять ) грн. 02 коп. 3% річних, 829 ( вісімсот двадцять дев’ять ) грн. 05 коп. збитків від інфляції, 824 ( вісімсот двадцять чотири ) грн. 82 коп. державного мита та 235 ( двісті тридцять п’ять ) грн. 57 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.