6/643 Про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу - 23.11.2009 Прийняття

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю (далі –ТОВ) "Оптіма Трейд" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" № 25-р/тк від 12.08.2009 р. на ТОВ "Оптіма Трейд" у сумі 500000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з боку ТОВ "Оптіма Трейд" відсутні порушення, передбачені п. 2 ст. 50, п. 1, ч.2 ст. 13. Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) , оскільки ТОВ "Оптіма Трейд" не здійснює безпосередню роздрібну торгівлю нафтопродуктами, не має власних чи орендованих АЗС, у підприємства відсутня інформація про роздрібні ціни на ринку роздрібної торгівлі нафтопродуктами у Сумській області. Саме ТОВ "НК Альфа-Нафта" порушило норми антимонопольного законодавства, так як безпосередньо здійснювало роздрібну торгівлю нафтопродуктами, як комісіонер, за договором комісії. рішення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" № 25-р/тк від 12.08.2009 р. є не обґрунтованим., та таким, що суперечить та не відповідає чинному законодавству, і прийнято при неповному та не достатньому з’ясуванні обставин справи.

Ухвалою суду від 21.10.2009 р. порушено провадження у справі № 6/643 та призначено розгляд справи на 23.11.2009 р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує і просить у задоволенні позову відмовити повністю. Відзив обґрунтований тим, що саме ТОВ "Оптіма Трейд", як комітентом, були визначені роздрібні ціна на нафтопродукти, які реалізовував через роздрібну мережу комісіонер, ТОВ "НК Альфа-Нафта". А питання між контрагентами за договором комісії з приводу виконання умов договору мають вирішуватись в порядку, передбаченому чинним цивільним (господарським) законодавством України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення відповідача, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України (далі –Колегія), розглянувши матеріали справи № 02-06/28-2009 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції суб’єктом господарювання у складі ТОВ "НК Альфа-Нафта" та ТОВ "Оптіма Трейд" та подання з попереднім висновком від 27.07.2009 р. № 142, прийняла рішення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" № 25-р/тк від 12.08.2009 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 р. N 2210-III (зі змінами та доповненнями), за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу; визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Керуючись зазначеною вище статтею закону Колегія постановила: визнати, що ТОВ "Оптіма Трейд" займало у першому кварталі 2009 р. монопольне становище на ринках низько октанових, високооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізується у роздріб через АЗС у територіальних межах Білопільського, Буринського, Л. Волинського та Путивльського районів Сумської області; визнати, що дії ТОВ "Оптіма Трейд" (м. Дніпропетровськ), які полягають у встановленні у лютому 2009 року роздрібних цін на низькооктанові, високооктанові бензини та дизельне пальне, що реалізуються у роздріб через АЗС ТОВ "НК Альфа-Нафта" в особі філії № 15 –"Сумська", у територіальних межах Білопільського, Буринського, Л. Долинського та Путивльського районів Сумської області є порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках низькооктанових, високооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринках; за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене в пункті 2 цього рішення, накласти на ТОВ "Оптіма Трейд" штраф у розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що Антимонопольний комітет України прийняв рішення, яке ґрунтується на невірних висновках, отриманих при односторонньому та не повному дослідженні обставин справи, оскільки, позивач не займав монопольного становища на ринку світлих нафтопродуктів, так як безпосередньою їх реалізацією та встановленням ціни займалось ТОВ "НК Альфа-Нафта" за договором комісії. Встановлюючи ж ціни на нафтопродукти для комісіонера, ТОВ "Оптіма Трейд" не було поінформовано про рівень цін на вказану продукцію у Сумському регіоні, тобто вина за порушення конкурентного законодавства лежить на ТОВ "НК Альфа-Нафта". З цих підстав спірне рішення, на думку позивача, підлягає скасуванню.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

01.01.2009 р. між ТОВ "Оптіма Трейд" та ТОВ "НК Альфа-Нафта" укладено договір комісії № 495/2009-АН (далі Договір).

Згідно з умовами Договору ТОВ "НК Альфа-Нафта", в особі філії № 15 –"Сумська", (Комісіонер) за винагороду та за дорученням ТОВ "Оптіма Трейд" (Комітент), здійснювало реалізацію нафтопродуктів на АЗС ТОВ "НК Альфа-Нафта" третім особам (пункт 1.1 Договору).

Ціна реалізації нафтопродуктів на АЗС Комісіонера встановлюється письмовим розпорядженням Комітента. Комісіонер не має права змінювати ціну реалізації нафтопродуктів без письмово розпорядження Комітента. (пункт 1.7 Договору).

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що Комітент виплачує Комісіонеру щомісячно комісійну винагороду.

Пунктами 3.1.4, 3.1.5, 3.1.6., 3.1.7 Договору Комісіонер зобов'язується:

грошові кошти, отримані на рахунок Комісіонера після реалізації нафтопродуктів, переданих на комісію по Договору, перерахувати Комітенту до закінчення останнього банківського дня календарного місяця, в якому відбувалась реалізація паливно-мастильних матеріалів;

копії документів, які підтверджують надходження коштів від покупців на рахунок Комісіонера, повинні бути надані на письмову вимогу Комітента (у частині, яка стосується Комітента) зі звітом;

негайно повідомляти Комітента, зібрати та забезпечити наявні докази у разі порушенням третьою особою угоди, між ним і Комісіонером;

передати Комітенту на його вимогу усі права по відношенню до третьої особи, які випливають з угоди, здійсненої Комісіонером з третьою особою;

повідомити Комітента про обставини, які перешкоджають реалізації паливно-мастильних матеріалів.

З аналізу умов договору комісії суд дійшов висновку, що Комітент (ТОВ "Оптіма Трейд"), самостійно визначав умови обороту товару на ринку, а саме: встановлював ціну на нафтопродукти, які реалізовувались споживачам через АЗС Комісіонера (ТОВ "НК Альфа-Нафта"); пропонував Комісіонеру для реалізації через його АЗС нафтопродукти, у кількості, визначеній Комісіонером.

Відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до ч. 1 ст. 1014 ЦК України комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер

зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового

обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1017 ЦК України комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк

відповіді на свій запит. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок як тільки це стане можливим.

Пункти договору комісії та норми законодавства наділяють комісіонера правом відступити від вказівок комітента, однак, зовсім не зобов’язують його це робити. Відступ від вказівок комітента є виключенням із загального правила і може по своїй правовій природі граничити з порушенням договірних зобов’язань, мати негативні наслідки і, як правило, є не бажаним.

Отже висновок Антимонопольного комітету України є обґрунтованим, оскільки, ТОВ "Оптіма Трейд" здійснювало діяльність на ринках низько октанових, високооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізується у роздріб через АЗС, а ТОВ "НК Альфа-Нафта", в особі філії № 15 –"Сумська", виконувало технологічні операції із заправки автомобілів споживачів світлими нафтопродуктами через АЗС (торговельну мережу), отримуючи за цю роботу комісійну винагороду від Комітента, і відтак, самостійно не здійснювало діяльності на ринках світлих нафтопродуктів і не визначало умови обороту товару на цих ринках.

Доводи позивача про обов’язок ТОВ "НК Альфа-Нафта" попередити його про цінову політику на нафтопродукти в регіоні реалізації і відсутність його (позивача) фактичної вини у зобов’язанні комісіонера реалізовувати нафтопродукти за вищими цінами, а тому відсутності підстав для притягнення ТОВ "Оптіма Трейд" до відповідальності, йде в розріз з п. 3 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" 29.10.2008 N 04-5/247 (v0247600-08) , який передбачає, що конкурентне законодавство не ставить застосування передбаченої ним відповідальності за порушення цього законодавства у залежність від наявності у суб'єкта господарювання вини в будь-якій формі. Крім того, п. 15.2 рекомендацій передбачає, що підприємницька діяльність передбачає вивчення ринку

певного товару (і надання певних послуг), а тому суб'єкти

господарювання мають усвідомлювати можливість настання певного

обмеження їх діяльності та відповідальності за порушення конкурентного законодавства.

В п. 15.4 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" 29.10.2008 N 04-5/247 (v0247600-08) , зазначено, що господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.

Дослідження ринків визначення їх територіальних (географічних), товарних, часових меж та визначення часток суб'єктів господарювання на відповідних ринках, проводилось за підсумками діяльності у січні - березні 2009 року згідно з Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 року № 49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 року за № 317/6605 (z0317-02) (в матеріалах справи).

За результатом діяльності у 2008 році ТОВ "НК Альфа-Нафта", в особі філії № 15 –"Сумська", займало монопольне становище на ринках високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС в територіальних межах Білопільського, Буринського, Л. Долинського та Путивльського районів Сумської області, із часткою 100 відсотків.

Внаслідок укладання договору комісії від 1 січня 2009 року № 495/2009-АН між ТОВ "НК Альфа-Нафта" в особі філії № 15 –"Сумська" та ТОВ "Оптіма Трейд", останнє у першому кварталі 2009 року набуло монопольного становища на ринках високооктанових, низькооктанових бензинів та дизельного пального, що реалізуються у роздріб через АЗС ТОВ "НК Альфа-Нафта", в особі філії № 15 –"Сумська", в територіальних межах Білопільського, Буринського, Л. Долинського та Путивльського районів Сумської області, із часткою 100 відсотків.

Отже, ТОВ "Оптіма Трейд" на зазначених ринках самостійно визначало умови обороту світлих нафтопродуктів на зазначених ринках, і не зазнавало значної конкуренції з боку інших суб'єктів господарювання при реалізації світлих нафтопродуктів за умови, що на зазначених ринках у нього не було жодного конкурента (абзац перший, частини першої, статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції")

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 N 2210-III (зі змінами та доповненнями) підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Статтею 32 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу статті 34 Господарського процесуального Кодексу України докази мають бути належними та допустимими. Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об’єктивної істини.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Суду не було надано жодних належних та допустимих доказів того, що відповідач не повно з’ясував обставини справи при винесенні спірного рішення і, що воно суперечить нормам чинного законодавства. Суд не вбачає підстав для визнання рішення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" № 25-р/тк від 12.08.2009 р. недійсним.