6/637 Про стягнення заборгованості за договором про фінансування виробництва та купівлю сільськогосподарської техніки - 23.11.2009 Прийняття

До Господарського суду міста Києва звернувся з позовом заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України до відкритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Украгромашінвест" про стягнення 1015780 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконано зобов’язання щодо повернення 1000000 грн. за договором № 7507/07 про фінансування виробництва та купівлю сільськогосподарської техніки від 15.10.2009 р..

Ухвалою суду від 21.10.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/637 та призначено розгляд останньої на 23.11.2009 р..

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

07.08.1997 р. між Міністерством промислової політики України (далі - Мінпромполітики України) та відкритим акціонерним товариством (ВАТ) "Херсонські комбайни"укладено договір № 7369/07 про надання Мінпромполітики України фінансової допомоги на зворотній основі ВАТ "Херсонські комбайни". Розмір фінансової допомоги становив 1000000 грн. та мав бути повернутий до 31.12.1997 р..

15.10.1999 р. між Мінпромполітики України, ВАТ "Херсонські комбайни"та ВАТ "Лізингова компанія "Украгромашінвест"(далі - Украгромашінвест) укладено договір № 7507/07 про фінансування виробництва та купівлю сільськогосподарської техніки (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору Мінпромполітики України поклало виконання умов договору № 7369/07 від 07.08.1997 р. про надання ВАТ "Херсонські комбайни"фінансової допомоги на зворотній основі в сумі 1000000 грн. на Украгромашінвест.

Відповідно до пункту 2.1. Договору ВАТ "Херсонські комбайни"зобов'язується поставити техніку (згідно з додатком № 1 до Договору) Украгромашінвест еквівалентно 1000000 грн., отриманих за договором № 7369/07 від 07.08.1997 р., як фінансову допомогу на зворотній основі.

Згідно з п. 2.2 Договору Украгромашінвест зобов'язана прийняти техніку та передати її сільгоспвиробникам на умовах фінансового лізингу.

Відповідно до п. 2.3 договору Украгромашінвест зобов'язана повернути Мінпромполітики України 1000000 грн. згідно з графіком повернення бюджетних коштів.

01.03.2004 р. між Мінпромполітики України та Украгромашінвест укладено додаткову угоду № 2 до Договору, якою встановлено наступний графік повернення бюджетних коштів:

01.02.2005 у сумі 50000 грн.;

01.02.2006 у сумі 150000 грн.;

01.02.2007 у сумі 200000 грн.;

01.02.2008 у сумі 250000 грн.;

01.02.2009 у сумі 350000 грн.;

Всього в сумі 1000000 грн.

В порушення умов договору Украгромашінвест зобов’язання не виконано, кошти не повернуто.

19.02.2009 р. позивач направив відповідачу претензію № 10/5-4-249 з вимогою сплатити заборгованість та пеню.

Листами від 19.02.2009 р. та від 16.03.2009 р. відповідач відповів, що ним не повернуто суму заборгованості, оскільки ВАТ "Херсонські комбайни"не виконав свої зобов’язання за Договором, і на даний час здійснюється пошук дебітора для повернення коштів.

Претензія позивача від 22.06.2009 р. № 10/1-6-821 залишена відповідачем без задоволення.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача становить 1000000 грн.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач належним чином свої зобов’язання за Договором щодо повернення заборгованості в розмірі 1000000 грн. у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Таким чином вимоги заступника прокурора м. Києва про стягнення заборгованості сумі 1000000 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до 3.1 Договору у разі невиконання чи несвоєчасного виконання взятого на себе зобов'язання сторонами, винна сторона перераховує пеню в розмірі 0,01 % за кожний день прострочення платежу від заборгованих сум.

Згідно зі здійсненим судом розрахунком розмір пені, що підлягає стягненню за період з 01.04.2009 р. по 01.10.2009 р., складає 18300 грн.. Заступник прокурора просить стягнути пеню в розмірі 15780 грн. Оскільки підстав для стягнення суми більшої, ніж зазначено в позовних вимогах, немає, з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 15780 грн.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Прокурором належним чином доведене порушення прав позивача зі сторони відповідача внаслідок порушення умов договору № 7507/07 про фінансування виробництва та купівлю сільськогосподарської техніки від 15.10.2009 р..

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82- 85 ГПК України, суд

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Украгромашінвест" (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, а/с 136, фактична адреса: 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1-6, код 21661438) на користь Міністерства промислової політики України (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, код 00013942) 1000000 грн. заборгованості та 15780 грн. пені.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Лізингова компанія "Украгромашінвест" (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, а/с 136 фактична адреса: 02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1-6, код 21661438) в дохід Державного бюджету України 10157,80 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.